Президентські вибори у Тайвані: чого від них чекають Китай і США та хто може справдити їхні сподівання
І чого очікувати Україні від їх результатів
Сьогодні, 13 січня, відбуваються президентські вибори у Тайвані, через який триває суперечка між США та КНР. Якими будуть ці перегони, чого варто очікувати від їх результатів і як останні можуть вплинути на світову геополітику і, зокрема, на Україну, розповів Mind політолог Ярослав Телешун.
Читайте також: Рік політичних реваншів: 8 найважливіших виборів 2024 року
2024 рік без перебільшення – рік виборів. За окремими підрахунками більше половини населення планети матиме змогу взяти участь у виборах загальнодержавного, регіонального або ж місцевого значення. Лише в січні, крім виборів у Тайвані, що привертають найбільше уваги світової спільноти через геополітичну напруженість, президентські вибори відбудуться в Фінляндії та Союзі Коморських Островів, а парламентські – в Бангладеш, Бутані і Тувалу. Так, результати президентських та парламентських виборів – це перш за все про динаміку внутрішніх соціально-економічних та політичних процесів.
Про глобальний вплив виборів у Тайвані
Глобальна увага до волевиявлення громадян Тайваню зумовлена інтересом світових гегемонів використати результати виборів у своїх цілях. Тобто вибори і їх переможець не є кінцевою метою протистояння глобальних акторів, а інструментом їх подальшого тиску на конкурентів.
Враховуючи внутрішньополітичні процеси у Тайвані можна з упевненістю констатувати, що основні розбіжності у риториці трьох основних конкуруючих партій і їх висуванців на посаду глави держави полягають не у зовнішньополітичний площині, а у внутрішній. Для останньої ключовою проблематикою є соціально-економічна ситуація в країні.
Відповідно гострі зауваження кандидатів щодо один одного та їх політичного курсу скоріше обумовлені напруженим протистоянням та незначним розривом у їх підтримці громадянами.
Зокрема, за результатами опитування від 19 грудня 2023 року, Лай Цінде (Демократична прогресивна партія) підтримують 34% виборців, Хоу Юї (Гоміндан) – 31%, та Ке Веньчже – 21% (Тайванська народна партія) відповідно.
Пріоритети кандидатів у президенти у зовнішній політиці в основному збігаються. Всі три висуванці погоджуються з необхідністю інвестувати більше ресурсів у національну безпеку та оборону держави, зміцнювати відносини зі Сполученими Штатами Америки, Японією та Європою, і головне – зберегти існуючий статус-кво в регіоні на певний період часу. З подальшою можливістю забезпечити фактичну незалежність Тайваню. І ось тут політичний клас розходиться в думках щодо найкращого способу досягти цієї мети.
Хоу Юї та Ке Веньчже вбачають, що цього можна досягти, відновивши перманентний діалог із Пекіном, натомість Лай Цінде – за посилення двосторонніх відносин Тайваню з країнами Заходу.
Читайте також: Китай і Тайвань: надзвичайно простий огляд наявного конфлікту
Про гру США та КНР на полі Тайваню
Ті крайнощі, які ми часто можемо почути в ЗМІ щодо прагнень Демократичної прогресивної партії проголосити незалежність Тайваню, як і консервативного Гоміндану приєднатися до Китаю, не відповідають дійсності.
Варто зазначити, що такий консенсус з питань національної безпеки в Тайбеї сформувався під впливом подій у Гонконзі та на тлі російської агресії проти України. Адже незалежно від політичної приналежності тайці не хочуть, щоб Тайвань став наступним Гонконгом або Тайбей став наступним Києвом.
Також, ані Китай, ані США на даний момент не готові кардинально змінити паритет сил в Тайванській протоці, проте максимально зацікавлені скористатися дивідендами від символічної перемоги.
Тому, ймовірніше, незалежно від результатів виборів, дві держави збережуть відданість принципам своєї зовнішньої політики в регіоні: Пекін – принципу «Одного Китаю»; Вашингтон – принципу стратегічної невизначеності.
Однак і символічна перемога – це немало. Для Вашингтону перемога прозахідних партій – це можливість дискредитувати заяви представників Комуністичної партії Китаю щодо несумісності демократії та китайського суспільства (98% населення Тайваню – етнічні китайці, 2% – аборигени-«гаошань») та продемонструвати перемогу демократії над автаркією.
У свою чергу, перемога прокитайських політсил для Пекіну – це «вікно можливостей» для зміцнення внутрішньополітичної складової, посилення своєї суб’єктності на міжнародній арені та подальшої дискредитації існуючого світового порядку.
Тому, сьогодні глобальні гравці не цураються використовувати всі наявні інструменти для «коригування» результатів виборів.
Читайте також: Поєдинок титанів: чому візит Пелосі на Тайвань викликав невдоволення Китаю
Про вплив на Україну
Щодо впливу результатів президентських виборів у Тайвані на Україну, то одразу варто зазначити, що він буде несуттєвим.
Значна увага в українському публічному просторі до цієї теми, скоріше зумовлена очевидними паралелями, що існують між Україною і Тайванем, та симпатією українців до тайців, викликаною чіткою позицією Тайбея стосовно російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Проте, безперечно геополітична напруга в Східній Азії впливає на порядок денний США, а значить і на реалії України. Йдеться перш за все про переорієнтацію фокусу уваги та ресурсів Вашингтону з Європи на інший регіон світу, по-друге, розподіл постачання озброєння США між кількома партнерами тощо.
За окремими оцінками американських експертів через загострення ситуації у Східній Азії вже існують ознаки конкуренції між Тайванем та Україною за певні види озброєння: реактивні артилерійські системи HIMARS, самохідні гаубиці Paladin тощо. Так само Тайбей претендує на танки Abrams, винищувачі F-16 та ATACMS, в яких існує потреба і в України.
Тому безперечно вплив загострення ситуації в Тайванській протоці є, проте він не прив’язаний до самих виборів, а є наслідком більш широких глобальних процесів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
