Перевалка зерна: як цифровізація допомагає пришвидшити процеси на залізничних терміналах
І як вона працює на практиці
Перевезення вантажів, зокрема імпорт сільськогосподарської продукції з України як морем, так і суходолом, від початку повномасштабного вторгнення рф триває з певними труднощами. Так, минулого тижня польські фермери знову анонсували масштабний страйк на кордоні з Україною, що має розпочатися 9 лютого 2024 року. У такий спосіб місцеві аграрії намагаються подолати безконтрольний імпорт агропродукції з України. Тривалість цієї акції протесту спрогнозувати складно. Фермери Румунії також вдавалися до блокування пунктів пропуску з Україною. Але з останніми уряду країни вдалося домовитись, і зараз Румунія лишається одним із перспективних напрямків для перевалки українського збіжжя. Проте Україна імпортує власну продукцію не лише автомобільними й морськими шляхами, а й залізницею. Зокрема, протягом січня 2024 року «Укрзалізниця» збільшила обсяги перевезень експортних вантажів на 45% проти аналогічного періоду минулого року. Як відбувається цей процес і як у ньому допомагає автоматизація та новітні технологічні рішення, розповів Mind експерт із питань автоматизації ГК «Арт Софт» Олександр Тодуров.
Читайте також: Межі дозволеного: чому внутрішні проблеми румунського АПК вилилися в блокування українських вантажівок
Залізничні перевезення зернових – другі за обсягом і значущістю після морських, однак і з ними не все так гладко, як хотілося б. Проблеми на польському кордоні, незважаючи на всю привабливість цього напрямку, перешкоджають роботі українських зерновиків. На цьому тлі румунський напрямок, особливо порт Констанца, стає дедалі перспективнішим і затребуваним.
Але в будь-яких залізничних перевезеннях у ЄС, крім організаційних і юридичних питань, завжди існує ще одна всім відома проблема – різна ширина колії. Не на всіх маршрутах навіть перестановка колісних пар з української колії (1520 мм) на європейську (1435 мм) вирішує цю проблему. Часто європейськими коліями важчий і довший український вагон просто не пропускають. Саме тому на кордоні потрібна перевалка зерна з українського в європейський вагон. І при цьому в залізничних терміналів на кордоні виникає низка проблем у питаннях обліку й автоматизації цих бізнес-процесів.
Читайте також: Відвантаження в «цифрі»: як молоді термінали Дунаю намагаються обійти старожилів Великої Одеси
Водночас нові залізничні термінали на західному кордоні мають великий плюс у тому, що почали впроваджувати автоматизацію з «нуля» та працювати відразу в «цифрі». Оскільки люди нові, у керівництва і співробітників немає зацикленості на «святому» Excel'e та Google-таблицях. Їм не потрібно модернізувати наявний облік, а необхідно створювати новий.
Впровадження сучасних IT-рішень забезпечує швидке оформлення вантажів на українському боці та підготовку документів для іноземного перевізника. Наприклад, одне з таких рішень впроваджено на залізничному терміналі на українсько-румунському кордоні.
Читайте також: Переваги статусу АЕО: як операторам потрапити в «єЧергу»
Особливості автоматизації обліку на залізничному терміналі
На відміну від інших вантажів перевалка зернових здійснюється з виконанням усіх обов'язкових технологічних операцій: зважування, визначення якості, перевалка тощо.
Залізничні термінали зазвичай працюють як із використанням складу тимчасового зберігання, накопичуючи потрібну для відвантаження партію, так і безпосередньо перевантажують зерно з автотранспорту й українських вагонів до європейських.
Організація такої роботи вимагає правильно організованої та автоматизованої системи управління й обліку:
- якості зерна, що приймається і відвантажується, згідно з укладеними контрактами;
- з яких вагонів і машин, за якими контрактами та інвойсами, якої якості зерно надійшло;
- тимчасового зберігання зерна на складі;
- у які вагони, якої якості зерно було перевантажено і за якими контрактами, акцептами було списано при відвантаженні замовнику;
- інформування контрагентів про прийняті та відвантажені машини й вагони у вигляді сформованих реєстрів транспорту для української та європейської сторони;
- фінансових розрахунків із партнерами за контрактами, інвойсами й акцептами;
- формування спеціалізованих документів для іноземних, зокрема румунських, контрагентів і перевізників.
Система автоматизації терміналу охоплює всі елементи чинного бізнес-процесу та складається з таких підсистем:
- АРМ «Контрольно-пропускний пункт»;
- АРМ «Лабораторія»;
- АРМ «Вагова»;
- блок кількісно-якісного обліку;
- блок складського обліку;
- блок приймання інформації від УЗ та роботи із залізничними перевізними документами;
- блок обліку наданих послуг і контролю фінансових розрахунків;
- блок звітності;
- мобільні застосунки для співробітників (облік у складах, розкредитування та огляд вагонів і ЗПП, логістів, інформація для керівників тощо).
Транспорт, що прибуває (машини й вагони), послідовно проходить усі технологічні етапи згідно з бізнес-процесом: реєстрація, лабораторія, бруттування, вивантаження на склад або перевантаження відразу в європейський вагон, тарування. На всіх етапах цього ланцюга інформація про вантаж, спочатку введена в систему обліку, додається з новими параметрами.
Читайте також: Допомога АПК: держава в особі «Укрзалізниці» має стати провайдером українського агровиробника під час війни
Особливості обміну інформацією з УЗ
У кейсах, впроваджених 2023 року, актуальним став такий важливий нюанс. Обмін інформацією з «Укрзалізницею» дає змогу автоматично приймати в систему всі дані, одержувані завдяки технології електронного документообігу (ЕДО).
Важливим доопрацюванням розроблених раніше модулів стала можливість приймати в систему не лише інформацію з документів, у яких термінал виступає платником або одержувачем вантажу, а й тих вагонів, які їдуть на його адресу, але сам термінал у них ніяк не фігурує. Тобто коли замовник сам вирішує питання доставки вантажу на термінал.
І цей важливий нюанс дуже сильно полегшив роботу співробітників і прискорив опрацювання інформації щодо таких вагонів. Адже тепер дані про зерно, що перевозиться (вид і вага вантажу, тара та брутто вагона, контракт, контрагенти тощо), не потрібно вводити вручну – вони автоматично потрапляють в облік із прийнятих в електронному вигляді залізничних накладних на вагони, які перевантажуються.
Для ефективної роботи з контрактами необхідний модуль контролю фінансових розрахунків, що дасть змогу співробітникам у режимі реального часу контролювати виконання і розрахунки не тільки в розрізі контрактів, а й окремих інвойсів під час надходження вантажів і акцептів під час їхнього відвантаження з урахуванням роботи із зарубіжними партнерами.
Український досвід цифровізації стане в пригоді європейцям
Окремо потрібно сказати про набір мобільних застосунків, що дають змогу співробітникам, які працюють «у полі», здійснювати приймання та огляд вагонів, контролювати цілісність пломб ЗПУ, розкредитовувати залізничні накладні тощо. Так само у своїх мобільних застосунках керівництво терміналу може бачити оперативний стан справ: завантаженість складів і силосів, виконання контрактів, розрахунків та іншу потрібну їм інформацію.
Стикнувшись із реальною роботою та рівнем цифровізації європейських перевізників, багато українських компаній зрозуміли, наскільки «Укрзалізниця» працює краще й ефективніше в питаннях автоматизації. Наші підприємства можуть в електронному вигляді обмінюватися інформацією із залізницею, робити заявки на перевезення тощо. Тоді як забюрократизованість, відсутність єдиної інформаційної системи та неузгодженість форматів обміну інформацією власників колій, локомотивів і вагонного парку європейських компаній різко ускладнює роботу.
Для спільної роботи з іноземними партнерами важливо, щоб модулі, які формують документи для іноземної сторони, працювали з урахуванням їхніх вимог, а також локалізовувати необхідні підсистеми мовами партнерів, наприклад румунською.
У результаті впровадження автоматизації на залізничних терміналах автоматизовано всі процеси, пов'язані з прийманням й обробкою машин і вагонів:
- реєстрація транспорту, що прибув;
- введення даних із ТТН для машин і залізничних накладних для вагонів в автоматичному та ручному режимі;
- проведення лабораторних аналізів;
- зважування – бруттування та тарування машин і вагонів;
- вивантаження зерна на склад тимчасового зберігання або його перевалка в європейські вагони;
А також:
- збільшилася швидкість обробки машин і вагонів, які прибули на термінал;
- зменшилася собівартість обробки одиниці транспорту в терміналі;
- автоматизовано управлінські процеси, а також облік вантажів і наданих послуг;
- зменшився обсяг виконуваних співробітниками «паперових», монотонних й одноманітних операцій;
- усі облікові та бізнес-процеси стали формалізованими, немає дублювання введення однієї й тієї самої інформації на різних етапах роботи;
- мінімізувався ризик помилок і «людського фактора» в роботі.
На сьогодні ще залишилися деякі проблемні питання. Зокрема, в організації ритмічної роботи з перевалки зернових важливим є завчасне отримання інформації про вантаж та узгодженість підходу поїздів по обидва боки кордону, для планування вагонів під перевантаження та виконання акцептів у румунських портах. Усі учасники перевезень сподіваються, що це питання буде вирішено надалі з урахуванням інтересів української залізниці й іноземної сторони.
Роботи з поліпшення та розширення можливостей наявної системи обліку й автоматизації триватимуть, адже «немає меж досконалості».
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
