Українські лобісти в законі: уже офіційно
Які права отримали, що можуть, а що – зась
Напередодні Президент Володимир Зеленський підписав закон про доброчесне лобіювання. Відповідна інформація з'явилася на сайті Верховної Ради. Закон набуває чинності через два місяці після запуску Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року. Проте готуватися до «гри» за новими правилами бізнес і лобісти мають уже зараз.
Керівник практики Government Relations юридичної компанії ADER HABER Law Firm Віктор Залізнюк, який був учасником робочої групи з підготовки проєкту закону про врегулювання лобістської діяльності при Комітеті ВР з питань правової політики, розповів Mind, як тепер працюватиме ринок лобізму, і радить колегам-лобістам чітко знати свої права.
Читайте також: Доброчесне лобіювання: за яких умов Кабмін готовий чути бізнес
Правила української моделі лобізму
Закон про легалізацію лобізму є рамковим. Тобто фактично він визначає статус лобіста, вводить його у правове поле, але, на жаль, не надає багато можливостей чи інструментів для діяльності.
Документ також дозволяє здійснювати лобіювання лише особі, яка дістала статус лобіста. Лобістами зможуть бути як приватні особи, так і компанії, у тому числі іноземні, які мають в Україні свої представництва. Такий статус отримуватиметься шляхом внесення відомостей про лобіста до Реєстру прозорості, який вестиме Національне агентство з питань запобігання корупції. Він міститиме не лише інформацію про лобістів, а й звітність про їхню діяльність.
Подібні реєстри існують у різних країнах і дозволяють відстежувати, хто, за яку винагороду та чиї інтереси лобіює.
У ЄС такий інструмент – EU Transparency register – запустили Європарламент та Єврокомісія у червні 2021 року. Це відкрита база даних про групи й організації, які впливають на формування або реалізацію політики та законодавства ЄС. І на лютий 2024 року вона налічує майже 12 500 зареєстрованих бізнесів, громадських організацій, юридичних фірм, лобістських компаній, приватних осіб, наукових установ, асоціацій і персональних консультантів.
Дані українського Реєстру прозорості будуть безоплатними, відкритими, загальнодоступними (крім персональних даних), українською та англійською мовами. Доступ до реєстру на офіційному вебсайті НАЗК буде цілодобовим.
Читайте також: Темне мистецтво: чим лобізм відрізняється від корупції
Кому й що не можна буде лобіювати в Україні
- Лобіювання без реєстрації в Реєстрі прозорості НАЗК вважатиметься незаконним.
- Політичні партії, медіа, релігійні організації, кандидати на вибори не зможуть бути лобістами або просувати свої інтереси через лобістів.
- Займатися лобіюванням буде заборонено чиновникам (зокрема, колишнім протягом року після звільнення), особам із судимістю, громадянам і компаніям із держави-агресора (тобто росії), підсанкційним особам.
- Діяльність громадських об'єднань та різного роду неприбуткових організацій не вважатиметься лобіюванням, якщо вона не переслідує комерційні інтереси.
- Питання оголошення мобілізації, введення воєнного стану, використання військ, оголошення стану війни, укладення миру та зміни території України лобіювати заборонено.
- Також дія закону не поширюватиметься на діяльність, пов’язану із залученням, використанням, моніторингом, наданням і використанням міжнародної технічної допомоги, реалізацію проєктів та програм міжнародної технічної допомоги.
- Не можна буде лобіювати адміністративні акти та акти індивідуальної дії.
Читайте також: Лобізм по-європейськи: чому він йде на користь державам і громадянам
Права лобістів в Україні
Важливим сигналом для іноземного бізнесу є зафіксовані на рівні закону права лобіста, а отже, і можливості для замовника.
Лобіста наділено правом не лише входити до адміністративних будівель, а й брати участь під час розгляду питань, пов’язаних із лобіюванням. Йдеться не про фізичну присутність на тому чи іншому засіданні, а про можливість якісно донести свою думку, надати аргументи, відстояти позицію
Не менш важливою новелою є норми, що відкривають для іноземного інвестора можливість не лише обговорити свої бажання у стилі «було б добре, як би було так», а безпосередньо прописати «як».
Лобіст має право ініціювати підготовку проєктів нормативно-правових актів. Ба більше, зазначену норму закону необхідно сприймати не лише як одностороннє право лобіста, а також як взаємний обов’язок посадовця відреагувати на ініціативу та розпочати діалог. Це відкриває нові можливості для міжнародних компаній як на стадії входження на український ринок, так і в процесі ведення бізнесу в нашій країні. Адже часто внутрішні регламенти міжнародних компаній потребують узгодження з регуляторною нормативно-правовою базою України.
Також лобісти отримали право вільно поширювати інформацію про лобіювання у медіа та в мережі Інтернет. Це надає можливості для формування об’єктивної суспільної думки щодо врегулювання того чи іншого питання, особливо, якщо воно стосується цілої галузі економіки або суспільно чутливих питань.
Зазначену опцію можна розцінити, як інструмент подолання непорозуміння бізнесу та споживачів і пошуку взаємовигідного компромісу. Це надзвичайно важливо для відповідального бізнесу та світових брендів, що мають не лише бізнесову, а й соціальну капіталізацію.
Контракт із лобістом зможе укладати будь-який бізнес або бізнес-асоціація, крім бізнесу й осіб, пов'язаних із державою-агресором, санкційною політикою, терористичною діяльністю.
Лобісти матимуть змогу одержувати винагороду за свою роботу. При цьому законом забороняється встановлення розміру винагороди залежно від результатів лобіювання.
Важливо, що джерелом фінансування лобіювання не зможуть бути кошти та інші засоби, одержані від топпосадовців і чиновників, державного й місцевих бюджетів, а також держави-агресора, компаній та організацій пов’язаних із нею.
Закон передбачає можливість лобіювання і приватних комерційних інтересів. Тобто інтересів самого лобіста.
Як і будь-який інший бізнес, лобіювання потребує належного контролю з боку держави. НАЗК здійснюватиме моніторинг за діяльністю лобістів, а парламент планує запровадити штрафи. Відповідний законопроєкт (№10373) уже ухвалений у першому читанні.
А загалом варто зазначити, що ухвалений закон про лобіювання та його реалізація – це сигнал країнам-партнерам про здатність впроваджувати реформи та готовність України працювати за міжнародними стандартами.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
