Доброчесне лобіювання: за яких умов Кабмін готовий чути бізнес
Що передбачає урядовий законопроєкт №10337 та які він має альтернативи
Кабінетом Міністрів України внесено до Верховної Ради України проєкт Закону «Про доброчесне лобіювання». Днями народні обранці прийняли його за основу. Що саме передбачає урядова ініціатива і чи є шанс лишатись у правовому полі, розповів Mind адвокат, к.ю.н., радник Arzinger Євген Дядюк.
Читайте також: Темне мистецтво: чим лобізм відрізняється від корупції
Не зупиняючись окремо на назві (чому саме варто так наполягати на доброчесності) та обставинах, за яких його подано, варто наголосити на досить дивному поясненні необхідності його ухвалення – євроінтеграційних прагненнях України. Натомість Європейський Союз, з огляду на складність військового стану в Україні, коли ухвалення всіх управлінських рішень держави має бути підпорядковано одній меті – відбиттю військової агресії рф, навряд чи ставитиме ухвалення такого проєкту закону як безумовну умову на євроінтеграційному шляху України.
Зокрема, посилаючись на закон України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» як одну з підстав врегулювання лобіюванння, автори проєкту закону не зазначили, що окремі положення цього закону були розкритиковані Венеціанською комісією, і практична його реалізація була відкладена на період після закінчення військового стану.
Тим більше саме при обговоренні й ухваленні проєкту закону наголошується на взаємодії із широким колом стейхолдерів (як приклад, наводяться активні групи суспільства) та інтенсивних публічних консультаціях – для уникнення зайвих нормативних обмежень або непропорційних адміністративних кордонів у регулюванні лобіювання.
Також у Пояснювальній записці наводиться посилання на численні нормативні акти, які нібито вимагають термінового ухвалення цього проєкту закону. Проте, згідно з їх аналізом, варто зазначити, що жоден із них не вимагає саме термінового його ухвалення. Зокрема, у Робочому документі Європейської комісії наводиться дата – квітень 2024 року. Так, проблема взаємодії під час ухвалення управлінських рішень констатується – але в порівнянні з іншими нагальними питаннями функціонування держави: безпека, сталість функціонування вже наявних інститутів тощо – питання нормативного закріплення лобіювання може виглядати не таким першочерговим.
Ба більше, зробивши посилання в пояснювальній записці до проєкту закону на «забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів», так і не пояснили, які саме міжнародні практики й стандарти були взяті за основу, адже підходи до лобіювання відрізняються залежно від країни. Водночас голова НАЗК підтвердив, що саме європейська система лобіювання була взята за основу.
Це не означає, що лобіювання не має бути врегульовано, але варто утриматися від поспішного копіювання іноземного досвіду, розуміючи ступінь правової культури українського суспільства та за яких умов функціонує держава Україна.
Читайте також: Вплив оптом і вроздріб: як американський лобізм проникає в українську політику
Номер і дата реєстрації: №10337 від 13.12.2023.
Автори: Кабінет Міністрів України (безпосередньо текст опрацьовувався Національним агентством з питань запобігання корупції).
Альтернативи:
- проєкт закону України «Про лобізм і лобіську діяльність» №10337-1 від 26.12.2023, автор – народний депутат Буймістер Л. А. (надано висновок профільного Комітету ВР про відхилення);
- проект закону України «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» №10337-2 від 28.12.2023, автор – народний депутат Власенко Сергій Володимирович (надано висновок Комітету про відхилення). Цей проєкт закону пропонувала ВР ще у 2020 році.
Етап: прийнято за основу з доопрацюванням його положень. Ймовірно, на цьому етапі буде можливість доопрацювати законопроєкт із врахуванням окремих положень альтернативних проєктів законів.
Ціна питання: у пояснювальній записці наводиться положення про відсутність додаткових витрат Державного бюджету при реалізації норм проєкту. Зокрема, утримання Національного агентства з питань запобігання корупції як основного регулятора в цій сфері та створення Реєстру прозорості буде здійснено коштом міжнародної технічної допомоги (хоча в аналізі попередньої законодавчої ініціативи вказувалися додаткові витрати при розробці й ведення реєстру).
Однак саме суб’єкти лобістської діяльності будуть змушені витрачати кошти на операційне забезпечення лобіювання, і обсяг їх додаткових витрат зараз важко спрогнозувати.
Читайте також: На чужому полі: Катар вклав мільярди доларів у «футбольний» лобізм, а тепер має всі шанси зайняти місце рф на газовому ринку Європи
Зміст: проєкт закону визначає низку нових термінів, зокрема – «адвокація», «лобіювання», «реєстр прозорості», тощо.
Законопроєкт врегульовує діяльність суб’єктів лобіювання в цілому – при наданні послуг із лобіювання (набуття/припинення статусу суб’єкта лобіювання, права й обов’язки суб’єктів і об’єктів лобіювання, методи лобіювання, звітність, моніторинг їх діяльності тощо).
Також законопроєкт вносить зміни до низки нормативних актів, які покликані забезпечити функціонування лобіювання як діяльності.
Позиція юристів: загалом регулювання такої «чутливої» сфери як лобіювання, необхідне. Головне тут – це виконання норм закону всіма зацікавленими суб’єктами.
Об’єктом лобіювання визначено нормативний акт (раніше пропонувалося більше широке визначення об’єкту лобіювання – індивідуальний та/або організаційно-розпорядчий акт, дії/рішення об’єкта лобіювання).
Тут також варто додати, що автори законопроєкту відмовилися від створення саморегульованої організації лобістів і не встановили професійні вимоги до суб’єктів лобіювання, хоча в попередніх законодавчих ініціативах ці положення були присутні.
Хто буде в плюсі: очевидно, державний апарат в особі НАЗК (збільшення повноважень тощо). Можливо, клієнти, які будуть отримувати більш професійні послуги з лобіювання, а також об’єкти лобіювання, які матимуть змогу впорядкувати свої контакти з широким колом заінтересованих осіб.
Хто буде в мінусі: особи, які вже фактично надають лобістські послуги в Україні. Зазначені особи, за умови ухвалення законопроєкту у наведеній редакції, будуть змушені публічно вести свою діяльність. Однозначно викристалізувати їх важко, оскільки це як громадські організації: об’єднання підприємств, аналітичні центри, експертні спілки, бізнес-асоціації тощо, так і окремі особи: політологи, експерти, колишні топ-урядовці тощо, які надають послуги з лобіювання.
Можливо, бізнес, який користується послугами таких осіб (уникаючи явно корупційного впливу на прийняття/утримання від прийняття рішень органів влади) і який певний час буде переналаштовувати свої процеси, у тому числі і перебуваючи певний час у вакуумі, оскільки старі процеси будуть неактуальні, а нові тільки будуть зароджуватися й формалізуватися.
Читайте також: Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну
Висновки: В епоху цифрових технологій і соціальних мереж, які не поступаються впливу мас-медіа, традиційного розуміння лобіювання може вже бути недостатньо (механізми впливу на прийняття рішень стали набагато різноманітнішими) – тому лобіювання стає більш комплексним і важливим поняттям, яке беззаперечно вимагає нормативного регулювання (слідуючи розвитку суспільства та його запиту на дотримання певних правил при взаємодії з політико-державною системою устрою суспільства).
При збільшенні ролі держави (збільшення частки державного капіталу в економіці, посилання ролі регуляторів тощо) необхідність регулювання лобіювання також тільки зростатиме, оскільки від якості лобіювання може напряму залежати якість державних рішень.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
