Хімічна зброя: що використовують російські окупанти на фронті
І яких цілей вони досягають за допомогою таких боєприпасів
російські окупанти минулого місяця збільшили кількість хімічних боєприпасів для застосування в Україні. За даними Сил підтримки ЗСУ у квітні зафіксовано 444 випадки застосування російськими окупантами боєприпасів із вмістом небезпечних хімічних речовин, що на 71 одиницю більше проти березня. Найчастіше окупанти скидають з безпілотних літальних апаратів гранати К-51 із вмістом хімічних речовин. Які види хімічної зброї росіяни мають і що саме скидають, і розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Повномасштабна війна з Україною вимагає від росії напруження всіх можливостей і використання всього наявного арсеналу озброєння. Станом на середину травня 2024 року на фронті ми не побачили хіба що ядерної зброї. Все інше є в наявності.
Як рф (не) вийшла з угод про використання хімічної зброї
Час від часу міжнародна спільнота та наші військові говорять про використання росіянами й хімічної зброї. Хоча про масове використання навряд чи можливо говорити, адже під час розпаду СРСР американці потурбувалися про те, щоб запаси радянської хімічної зброї були знищені. Ще в червні 1990 року були підписані домовленості, згідно з якими було заявлено про припинення виробництва хімічної зброї (причому як у США, так і в СРСР) та початок знищення запасів. рф (як правонаступник СРСР) оголосила про завершення всіх процедур 2017 року, знищивши до 40 тис. тонн хімікатів. У 2023 році відзвітували про повну ліквідацію запасів хімічної зброї (загалом у них було 31,5 тис. тонн отруйних речовин).
Угода Буша-старшого і Горбачова дала початок створенню Всесвітньої конвенції з хімічної зброї, яка набула чинності 29 квітня 1997 року. За її дотриманням стежить міжурядова Організація із заборони хімічної зброї в Гаазі. Однак практично у всіх держав є запаси так званої нелетальної хімічної зброї – перш за все йдеться про ручні гранати зі сльозогінним газом, який швидко позбавляє людину боєздатності й використовується для розгону антиурядових демонстрацій. У росії це гранати РГ-Ро, РГР «Рулет-ВВ» та К-51 (ще радянського виробництва).
Фото з відкритих джерел
Саме ці гранати росіяни й почали використовувати при першій-ліпшій нагоді. Вперше такі факти були зафіксовані під час боїв за термінали Донецького аеропорту 2015 року – це були гранати К-51. З початком широкомасштабного вторгнення їх почали скидати з безпілотників. За даними українських військових, здебільшого використовується саме цей боєприпас. Речовина CS, яка є начинням гранати, викликає сильне запалення очей, горла, носа й дихальних шляхів.
Фото з відкритих джерел
Однак у грудні 2023 року зафіксовано застосування нових аерозольних гранат виробництва 2023 року – РГ-Ро з отруйною речовиною подразнювальної дії CN. Вона вважається сильнішої дії, начинена отруйною речовиною з групи лакриматорів, сльозогінних речовин. Смертельна доза – 11 міліграм на хвилину, приблизно 70 крапель вистачить для вбивства дорослої людини. І ось ці гранати вже підпадають під дію Женевського протоколу про застосування на війні задушливих, отруйних або подібних газів і є забороненими.
Яка ефективність такої зброї?
Щодо кількості атак, то станом на 25 січня 2024 року було зафіксовано 626 атак із застосуванням хімічних речовин.
Щодо бойової ефективності, то вона, м’яко кажучи, сумнівна – зазвичай, скидами аерозольних гранат росіяни намагаються примусити українських військових покинути бліндажі, після чого на них скидають або звичайні протипіхотні гранати, або ж обстрілюють іншими боєприпасами. До того ж хімічні речовини обмежені в радіусі дії, хоча вважаються зброєю масового ураження. Граната з газом не завжди працює за вологої погоди, мало того на відкритому просторі дуже швидко втрачає небезпечну для здоров’я концентрацію.
За даними деяких авторів, усі зафіксовані випадки загибелі українських військовослужбовців пов’язані зі скидами на наші позиції саморобних вибухових пристроїв, споряджених різними отруйними хімікатами побутового походження, як-от хлорпікрин або синильна кислота.
Щодо протидії таким скидам, то, як правило, у настановах для військовослужбовців пишеться, що, коли не вдалося відразу вдягнути протигаз (або його немає в наявності), то потрібно залишатися в укриттях і перетерпіти перші кілька хвилин, поки не відбудеться звикання до хімікату.
Реакція Західних партнерів і санкції за використання хімічної зброї
Щодо реакції міжнародної спільноти, то використання хімічної зброї – на особливому рахунку західних демократій. Це було в Іраку, Сирії та ось зараз в Україні.
Вже на самому початку широкомасштабного російського вторгнення в березні 2022 року президент США Джо Байден заявив, що ризик застосування росією хімічної зброї є «реальним», однак рф заплатить за це «сувору ціну» та викличе реакцію з боку НАТО. Була й реакція на застосування гранат зі сльозогінним газом російськими військовими й від Європейського Союзу: такі випадки були засуджені 9 грудня 2022 року під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні.
Була й млява реакція від Організації із заборони хімічної зброї при ООН. Так, у квітні 2022 року технічний секретаріат видав документ, де було виказано «стривоженість» щодо «непідтверджених повідомлень про застосування хімічної зброї в Маріуполі». Після цього час від часу держави – учасниці Конвенції про заборону хімічної зброї говорять про засудження використання росіянами хімічної зброї, але зазвичай до України завжди додають «терористів у Сирії, Іраку, Малайзії та Британії».
Остання за часом «занепокоєність» від Організації із заборони хімічної зброї датована 7 травня 2024 року, коли її речник повідомив, що «організація ретельно стежить за перебігом подій від початку російського вторгнення з лютого 2022 року». Причому зазначалось, що обвинувачення щодо росії з приводу застосування отруйних хімікатів «досі не вдалося підкріпити належно зібраними доказами».
Єдиним практичним результатом усіх цих розмов на міжнародному рівні є санкції проти низки російських організацій за систематичні грубі порушення Конвенції про заборону хімічної зброї (зокрема, за використання хлорпікрину), які наклав Державний департамент США 1 травня 2024 року.
Однак вони більш ніж паперові, особливо якщо звернути увагу на ті організації, на які накладені санкції. Це війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту міноборони рф, російський Науково-дослідний інститут прикладної акустики та 48-й Центральний науково-дослідний інститут міноборони рф. Очевидно, що для них ці санкції не є ефективними й узагалі ніяк не вплинуть на їхню діяльності.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
