Кодекс лобіста: що не так із Правилами етичної поведінки від НАЗК
Дублюють закон, але не обійшлося і без творчості
Повноцінний запуск закону про лобіювання відбудеться на початку 2025 року. І до цього моменту в Україні має з'явитися реєстр лобістів та етичний кодекс, якого мають дотримуватись учасники цього процесу. Останній запропонували до обговорення громадськості ще у травні НАЗК. В очікуванні звіту агентства щодо запуску Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання Mind пропонує розібратися в його нормах, адже експерти вважають деякі з них недосконалим. Що саме пропонує НАЗК закріпити в цьому документі та які недоліки він має, розповів Mind керуючий партнер GOLAW Валентин Гвоздій.
Читайте також: Українські лобісти в законі: уже офіційно
У НАЗК підготували й оприлюднили для обговорення проєкт Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання, які невдовзі має затвердити Кабмін. Попри те що документ переважно дублює норми Закону «Про лобіювання», він усе ж заслуговує на увагу.
Лобіст має уникати конфлікту інтересів
Нагадаємо: закон, який набрав чинності 14 березня, врегулював загальні правила лобіювання в Україні, які полягають у впливі визначеними способами на політиків із метою зміни нормативно-правової бази в комерційних інтересах бізнесу.
Закон, зокрема, окреслив субʼєктів відносин, визначив їхні права та обовʼязки, що виникають у звʼязку з взаємодією, а також установив антикорупційні запобіжники. Головним із них має стати так званий реєстр прозорості, від запуску якого напряму залежить відкриття в Україні ринку лобіювання. І ми вже прогнозували, що це навряд станеться раніше наступного року.
До цього часу Кабінет Міністрів ще має затвердити Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання – окремий інструмент регулювання, спрямований на реалізацію законодавчого принципу етичності лобіювання.
На суб’єкта лобіювання покладається обовʼязок неухильно додержуватися у своїй діяльності не лише законів, а й Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання, зокрема, не допускати конфлікту інтересів під час лобіювання та врегульовувати його, якщо конфлікт виник.
Також у поєднанні з принципом професійності правила передбачають, що суб’єкти лобіювання забезпечують:
- впровадження найвищих професійних стандартів у лобіюванні;
- уникають створення будь-якої залежності між об’єктом лобіювання (чиновник) та суб’єктом лобіювання (бізнес), отримання від об’єкта лобіювання будь-яких обіцянок щодо результатів лобіювання;
- об’єкти лобіювання забезпечують рівне ставлення до суб’єктів лобіювання, спільно із суб’єктами лобіювання забезпечують загальносуспільне сприйняття лобіювання як позитивної практики;
- утримуються від перешкоджання здійсненню лобіювання та створення умов, які поставили б їх у будь-яку залежність від суб’єктів лобіювання, а також будь-яких обіцянок щодо результатів лобіювання.
Читайте також: Доброчесне лобіювання: за яких умов Кабмін готовий чути бізнес
НАЗК контролюватиме поведінку лобістів
Оцінюючи юридичне значення Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання, варто зауважити, що чіткої регламентації процедури притягнення до відповідальності лобістів за порушення етики (як, наприклад, це врегульовано в адвокатів), закон не містить. І це, очевидно, надасть широкі межі дискреції для контролюючого органу. Адже правила використовуватимуться НАЗК, на яке покладено функцію державного нагляду за дотриманням вимог законодавства з питань лобіювання.
Так, відповідно до ст. 18 закону саме агентство здійснюватиме моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання на підставі інформації, отриманої від об’єктів лобіювання, фізичних і юридичних осіб, а також із медіа та інших відкритих джерел, яка містить відомості про невідповідність діяльності суб’єкта лобіювання вимогам цього закону, а отже – і правил.
При цьому повідомити про порушення лобістом вимог законодавства може будь-хто.
У разі виявлення ознак порушення вимог законодавства з питань лобіювання НАЗК вживатиме заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Як це приблизно відбуватиметься, коли немає чіткої процедури, або вона віддана на розсуд чиновника, український бізнес знає дуже добре.
Читайте також: Лобісти в очікуванні: запуск реєстру затягується
Етика з креативом від НАЗК
Що ж являють собою Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання за версією контролюючого органу?
Станом на сьогодні це набір якихось банальних істин про те, що правила встановлюють вимоги до поведінки субʼєктів лобіювання і не поширюються на правовідносини, які не є лобіюванням, що лобісти мають дотримуватися правил (розділ І проєкту правил).
Чимало загальних норм про необхідність дотримання законів та заборону їх порушувати прописані по тексту.
Деякі положення явно виходять за предмет правового регулювання. Хоча Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання мають визначати норми лише для субʼєктів лобіювання, для чогось до проєкту включили:
- обмеження для клієнтів, бенефіціарів (п. 15);
- вимоги для клієнтів щодо здійснення розрахунків із суб’єктом лобіювання (п. 22);
- громадський контроль шляхом повідомлення відповідних державних органів та медіа про виявлені порушення лобіювання (розділ VIII проєкту).
Також правила – це положення, що фактично дублюють чинний закон: у розділі ІІ проєкту повторюються норми ст. 4 закону про зміст принципів здійснення лобіювання; у розділі ІІІ – методи лобіювання, встановлені ст. 6; у розділі VII – обмеження предмета лобіювання та субʼєктів лобіювання, які закріплені у ст. ст. 8, 10 закону.
У питанні регулювання взаємодії лобістів з іншими субʼєктами (розділи IV–VI проєкту) також є повтори, що випливають із прав та обовʼязків клієнтів (бенефіціарів), субʼєкта та обʼєкта лобіювання.
Втім тут розробники проєкту підійшли більш творчо. Так, вартим уваги є, наприклад, п. 12 проєкту, який зобовʼязує суб’єкта лобіювання уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення в інший спосіб (у тому числі за допомогою інтернету, соціальних мереж) завідомо неправдивих відомостей, що принижують честь та гідність об’єкта лобіювання, зачіпають його репутацію.
Також суб’єкту лобіювання забороняється використовувати Реєстр прозорості для поширення завідомо неправдивих відомостей про об’єкт лобіювання.
Чи не призведе це на практиці до заборони критики обʼєктів лобіювання, якими стануть народні депутати, міністри та інші топпосадовці? Як застосовуватиметься ця норма, коли дві групи лобістів просувають альтернативні проєкти? Зрозуміло, що критерій «завідомо неправдивих відомостей» має стати запобіжником від неправомірного тиску на субʼєктів лобіювання, втім цей субʼєкт на тлі доведення своєї правоти перед контролюючим органом цілком може втратити інтерес до продовження роботи.
Правила прописані – якість не гарантована
Загалом же складається враження, що чиновники з НАЗК, які готували проєкт правил, особливо не переймалися їхньою якістю. Начебто виконавці прагнули якомога швидше позбутися завдання з написання тексту певного обсягу.
І зміст пояснювальної записки також може підтвердити цю тезу: необхідність прийняття акта там обґрунтовується не сутнісними причинами, а вимогами закону щодо розробки правил і планом, затвердженим першим віцепремʼєр-міністром.
Тож залишається сподіватися, що юристи й інші фахівці, які планують стати лобістами за новими правилами, більш ретельно, ніж контролюючий орган, підійдуть до змістовного наповнення Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання та нададуть НАЗК свої зауваження та пропозиції.
Як зазначається, звіт про результати консультацій із громадськістю буде опубліковано на сайті відомства.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
