Боротьба з корупцією: як у цьому допоможе ухвалення угоди про визнання винуватості
Розвантажить судову та правоохоронну системи, скоротить час на таку боротьбу та підвищить ефективність роботи антикорупційних органів
Верховна Рада 18 липня ухвалила зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо підвищення ефективності укладання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних і пов'язаних із корупцією кримінальних правопорушень. Проте у висновках антикорупційного комітету ВР зазначається, що документ містить «корупційні ризики». Крім того, зараз наведений суперечливий документ розглядає і Єврокомісія. Що саме пропонує змінити Кабмін у кримінальному законодавстві та чи дійсно ці зміни зможуть допомогти в боротьбі з корупцією, проаналізував для Mind адвокат, партнер юридичної компанії Evidence Partners Богдан Глядик.
Номер і дата реєстрації: №11340 від 14.06.2024
Автори: Кабінет Міністрів України
Альтернативи: Зареєстровано два депутатських законопроєкти.
№11340-1 від 01.07.2024, автори: народні депутати Олександра Устінова , Ярослав Юрчишин.
№11340-2 від 01.07.2024, автор: народний депутат Максим Павлюк.
Етап: 18.07.2024 ухвалено в першому читанні, прийнято за основу.
Ціна питання. У пояснювальній записці до законопроєкту вказується, що він не потребує додаткових витрат із державного бюджету.
Зміст. Ініційований Кабінетом Міністрів України законопроєкт має на меті удосконалення національного законодавства в частині угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних і пов’язаних із корупцією злочинів.
За задумом уряду, прийняття нормативного акта дозволить змінити підхід до боротьби з корупцією шляхом надання можливостей для укладення угод про визнання винуватості. Укладення останніх розвантажить судову та правоохоронну системи, значно скоротить час «боротьби з корупцією» і підвищить ефективність роботи антикорупційних органів.
Зміни до Кримінального кодексу передбачають можливість при укладенні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні за корупційними чи пов'язаними з корупцією злочинами застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді штрафів:
- за кримінальний проступок додатковий штраф може становити від 204 000 до 2 040 000 грн;
- за вчинення нетяжкого злочину: від 2 040 000 до 20 400 000 грн;
- за тяжкий злочин: від 20 400 000 до 102 000 000 грн;
- за особливо тяжкий злочин: від 102 000 000 до 204 000 000 грн.
Крім того, при укладенні угоди про визнання винуватості в зазначених кримінальних провадженнях автори документа пропонують можливе призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією та/або за умови повного або часткового відшкодування підозрюваним чи обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди.
Дозволяється при укладенні угоди про визнання винуватості у справах про корупційні чи пов'язані з корупцією злочини застосовувати звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Змінами до Кримінального процесуального кодексу України передбачається, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється:
- за погодженням із керівником органу прокуратури або його заступником, керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (виконувачем обов’язків керівника САП) або заступником керівника САП – у провадженнях по тяжкому злочину;
- за погодженням із Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або його заступником, керівником САП (виконувачем обов'язків керівника САП) – у провадженнях щодо особливо тяжкого злочину.
Пропонується дозволити повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні, після того як суд відмовляє в затвердженні угоди, але в разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди.
Позитивні сторони законопроєкту:
- Зменшення навантаження на судову систему. Укладення угод про визнання винуватості допоможе розвантажити судову та правоохоронну системи, що сприятиме швидкому розгляду справ.
- Ефективна боротьба з корупцією. Законопроєкт стимулює підозрюваних співпрацювати з антикорупційними органами, що може допомогти у викритті більших корупційних схем.
- Запозичення ефективних практик.Угода про визнання винуватості є перевіреним інструментом у системах правосуддя США та європейських країн, що свідчить про її ефективність.
- Можливість звільнення від покарання. Законопроєкт дозволяє звільнення від відбування покарання за умови, що погоджений в угоді строк позбавлення волі не перевищує 8 років.
- Додаткові штрафи. Передбачення додаткових штрафів для корупціонерів може стати ще одним стримувальним фактором для вчинення злочинів.
Аргументи противників законопроєкту:
- М'якість покарань. Противники законопроєкту вважають, що надання суду можливості призначати більш м'яке покарання за корупційні злочини може призвести до недостатнього покарання винних.
- Неприйняття умовних строків: у суспільстві панує думка, що всі, хто вчинив корупційні злочини, мусять обов'язково сидіти в тюрмі, і можливість звільнення від покарання з випробуванням викликає занепокоєння.
- Складність процесу укладення угод. Навіть сьогодні укладення угод є складним і потребує багато узгоджень з вищими органами прокуратури, що може обмежити їх застосування на практиці.
- Зловживання угодами: існують побоювання, що угоди можуть стати інструментом для уникнення реального покарання для корупціонерів, що знизить довіру до правової системи.
- Ризик відкупу для тяжких злочинів. Противники вказують на ризик, що законопроєкт може дозволити особам, винним у тяжких злочинах, уникнути суворих покарань, зокрема через можливість відкупу.
Позиція юриста. Проблему угод у корупційних провадженнях виділено в Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки. Зокрема там зазначено, що «ефективність діяльності НАБУ та САП знижується через обмежені можливості для укладення угод про визнання винуватості у підслідних НАБУ провадженнях, а також брак стимулів для підозрюваних та обвинувачених вдаватися до укладення угод».
Угода про визнання винуватості – це домовленість між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим, укладена відповідно до вимог ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України. У ній зазначаються сторони угоди, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням відповідної статті закону, істотні обставини кримінального провадження, беззастережне визнання винуватості підозрюваним чи обвинуваченим, їхні обов’язки щодо співпраці у викритті інших осіб, умови часткового звільнення від цивільної відповідальності шляхом відшкодування державі збитків, узгоджене покарання та згода на його призначення або звільнення від його відбування з випробуванням, умови спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Така угода може бути укладена у кримінальному провадженні щодо:
- кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
- особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами (ст. 369 КПК України).
Головним питанням для сторін такої угоди є погодження покарання, яке буде застосовано до підозрюваного, обвинуваченого, що зазвичай є перепоною до її укладення. Зараз чинне законодавство забороняє звільнення від відбування покарання засуджених за корупційні або пов'язані з корупцією злочини.
Для прикладу, за одержання службовою особою неправомірної вигоди в розмірі від 151 000 грн, передбачено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. У разі укладення угоди про визнання вини особа обов'язково відбуватиме реальне покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки застосування так званого умовного строку заборонено. Якщо розмір неправомірної вигоди буде більше 302 000 грн або службова особа, яка отримала таку неправомірну вигоду буде займати особливо відповідальне становище (наприклад, мер міста), мінімальне покарання – 5 років реального позбавлення волі.
За таких умов, затримані або «викриті», на думку правоохоронних органів, особи не надто в захваті від перспектив реального відбуття покарання.
Отже, угоди не укладаються, справи застрягають у судах надовго (тільки підготовче судове засідання може відбуватися роками, не говорячи вже про реальний судовий розгляд, у якому досліджуються докази, експертизи, допитуються свідки, експерти, призначаються повторні експертизи, знову допитуються свідки, експерти тощо. І це тільки в суді першої інстанції).
Також головним лейтмотивом останніх законодавчих ініціатив в сфері «боротьби з корупцією» є швидкість притягнення до кримінальної відповідальності. Цей законопроєкт не є винятком.
Чітко вбачається, що уряд має намір зробити корупційні кримінальні провадження швидкими, адже угоди – найоптимальніший і найдієвіший інструмент. До того ж цей інструмент перевірений і системою правосуддя США, і європейських країн та не є чимось новим.
Законопроєкт 11340 пропонує дозволити застосовувати в корупційних кримінальних провадженнях звільнення від відбування покарання за угодами. При чому за загальним правилом «умовний строк» може бути застосовано, лише якщо суд застосував позбавлення волі на строк не більше як 5 років.
У корупційних провадженнях, згідно з цим законопроєктом, допускається звільнення від відбування покарання, якщо погоджений в угоді строк позбавлення волі не перевищує 8 років.
Звільнення від відбування покарання або «умовний строк» можливі, якщо за результатом розгляду кримінального провадження суд визнає особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, призначає їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років і приходить до висновку, що для цієї особи можливе виправлення без реального відбування покарання і звільняє таку особу від відбування покарання.
Наприклад, суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Суд дає такій особі іспитовий строк у 3 роки. Якщо протягом цих трьох років особа не вчинить нового злочину, виконуватиме покладені на неї обов'язки, то після закінчення випробувального терміну особа буде вважатися такою, що повністю відбула покарання.
Якщо ж протягом випробувального терміну особа вчинила нове кримінальне правопорушення, систематично порушувала покладені на неї обов'язки, їй доведеться відбути повне реальне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
Разом з цим при укладенні угоди щодо корупційного провадження, крім основного покарання у вигляді позбавлення волі, може бути призначено додаткове – у вигляді штрафу.
Наприклад, за неподання декларації (ст. 366-3 КК), крім основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, можливо буде накласти ще штраф у розмірі від 20,4 млн грн. За отримання неправомірної вигоди в розмірі $5000, крім позбавлення волі, може бути додатковий штраф в розмірі приблизно $500 000.
Законопроєкт 11340 доповнює підстави, які дають можливість укласти угоду. Крім тих, які існують:
- у кримінальному провадженні щодо корупційних чи пов'язаних із корупцією проступків, нетяжких та тяжких злочинів;
- за особливо тяжкі злочини за умови викриття іншої особи, яка причетна до вчинення корупційного чи пов'язаного з корупцією злочину, також угоди будуть можливі щодо особливо тяжких кримінальних корупційних злочинів, за умови відшкодування завданої шкоди.
Наприклад, ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за розтрату ввіреного особі майна (грошових коштів) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Якщо слідством буде встановлено розмір такої розтрати, наприклад для ремонту дорожнього покриття, у розмірі 500 000 грн, для укладення угоди обов'язково потрібно відшкодувати цю суму.
Ще однією новелою у корупційних кримінальних провадженнях є можливість призначення більш мʼякого покарання, ніж визначено Кримінальним кодексом. Наприклад, за службове підроблення, що призвело до тяжких наслідків (частина друга статті 366 Кримінального кодексу), передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
За угодою можна буде погодити більш мʼяке покарання, якщо обвинувачений надасть викривальні покази стосовно іншої особи, яка вчинила дії, що мають ознаки корупційного кримінального правопорушення. Однак у разі призначення більш мʼякого покарання (наприклад, один рік позбавлення волі, обмеження волі), звільнення від відбування покарання уже неможливо буде застосувати.
Важливо зазначити, що всі ці пом'якшення можливі лише при укладенні угоди. Якщо суд визнає особу винною за результатами судового розгляду кримінального провадження, норми, визначені в законопроєкті 11340 не застосовуються.
З позиції практики, ефективності та швидкості розгляду кримінальних проваджень за корупційними злочинами пропоновані зміни – позитивні. Законопроєкт має на меті стимулювати підозрюваних співпрацювати з правоохоронними органами, що у свою чергу може сприяти розкриттю більш масштабних корупційних схем. Разом з цим антикорупційні органи також зацікавлені в інституті угод. Ухвалення законопроєкту також має зменшити навантаження на судову систему, оскільки справи можуть вирішуватися швидше.
Однак не всі в захваті від цього. Основним каменем спотикання до порозуміння між таборами підтримки і спротиву є те, що законопроєкт дозволяє суду призначати більш м'яке покарання в корупційних кримінальних провадженнях за результатами укладення угоди, зокрема у вигляді штрафів або звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Натомість у суспільстві панує ідея, що всі без винятку, хто вчинив кримінальне правопорушення, обов'язково мають сидіти в тюрмі. Однак чи завжди це правильно й доцільно? Завданням кримінального процесу є те, що кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, повинен понести покарання у міру своєї вини. Але завданням кримінального процесу є не тільки завдання максимального дискомфорту обвинуваченому, а й забезпечення виправлення цієї особи, щоб у майбутньому вона більше не вчиняла кримінальних правопорушень. Не завжди виправленню особи сприяє тільки найжорсткіше покарання – позбавлення волі.
Також під час обговорення законопроєкту 11340 дуже часто лунають думки, що його норми будуть застосовуватися й до тих, хто вчиняє насильницькі злочини (розбій, вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень тощо). Для цих людей несприйняття законопроєкту 11340 полягає тільки в тому, що, на їхню думку, відкупитися можуть вбивці та ґвалтівники.
Важливо звернути увагу на процедуру погодження угод, яка пояснює, чому угоди не укладатимуться масово. Навіть сьогодні за тими кримінальними провадженнями, де можливо укласти угоду (не обов'язково у корупційних справах), де обвинувачений повністю визнає свою вину, надає усі необхідні слідству покази, укласти угоду практично не можливо.
Проблема в тому, що слідчі, детективи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, чи прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, по факту самостійно не можуть ухвалити рішення про укладення угоди. Для цього їм необхідно пройти складну процедуру її затвердження.
Водночас законопроєкт передбачає, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється за погодженням із САП. Останнє означає, що для укладання угоди, як і раніше, необхідно пройти важкий шлях її затвердження. Тому, найімовірніше, як і раніше, антикорупційні органи будуть готові укладати угоди у тих випадках, коли зібрана доказова база не надто сильна, а перспектива остаточного судового рішення у справі надто далеко.
Висновок. Законопроєкт №11340 викликає бурхливі обговорення і має своїх прихильників і критиків. Він пропонує реальні механізми для пришвидшення кримінальних проваджень, що може значно підвищити ефективність боротьби з корупцією в Україні.
Надання умов для укладання угод про визнання винуватості може зменшити навантаження на судову систему, прискорити процеси і дасть змогу розкривати більш масштабні корупційні схеми. Тож законопроєкт має потенціал стати потужним інструментом у боротьбі з корупцією.
В угодах у кримінальному процесі зацікавлені як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, і правосуддя, і суспільство. Можливість їх укладення дозволить розвантажити як органи правопорядку,так і судову систему. Угоди у кримінальному процесі за запропонованими законопроєктом №11340 правилами, з одного боку, знімуть фінансове навантаження, яке йде на забезпечення розслідування кримінального правопорушення, розгляд його в суді, а з іншого – завдяки чималим штрафам як додатковим покаранням стануть причиною наповнення казни.
Успіх цієї ініціативи залежить від її ретельного виконання та ефективної реалізації. Це дозволить не тільки поліпшити кримінальне судочинство в корупційних провадженнях, а й зміцнити довіру громадян до правової системи й забезпечити справедливість у боротьбі з корупцією.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
