Український суд не пристав на бік білоруських боржників: понад 1 млрд грн заморожено на рахунках АРМА

Прагнучі зробити вітчизняну економіку конкурентоздатною у глобальній боротьбі за фінансові ресурси та створити передумови для входження України до провідної двадцятки країн світу за умовами ведення бізнесу, Верховна Рада у 2018 році прийняла Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ). Документ передусім був покликаний зменшити можливості зловживань у цих процедурах, щоб боржники не могли ухилятися від виконання своїх зобов’язань перед кредиторами.

Однак тоді ніхто навіть уявити собі не міг, що зловживати у справі про банкрутство в інтересах білоруського боржника буде новостворений антикорупційний орган – Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). До того ж останнє ще й робитиме це під час Великої війни в інтересах республіки білорусь, яка стала плацдармом для збройних сил російської федерації під час повномасштабного вторгнення. 

У той час як ОККО, СОКАР, АМІК та інші нафтохімічні підприємства посилюють обороноздатність України й допомагають ЗСУ, АРМА влаштувало «теплу ванну» білоруському бізнесу, який винен українським кредиторам понад 1 млрд грн. Як це відбулося та чому 455 тис. євро досі не працюють на оборону України, розповів Mind адвокат Андрій Потьомкін. 

Білоруські борги

Нещодавно Верховний Суд (ВС) ухвалами від 18.07.2024 у справі №914/2450/22(914/3313/23) та від 06.08.2024 у справі №914/2450/22(914/3313/23) зупинив стягнення з АРМА 455 тис. євро на користь ТОВ «БНК-Україна», яке знаходиться на стадії ліквідації у процедурі банкрутства.

До повномасштабного російського вторгнення ТОВ «БНК-Україна», яке належить республіці білорусь в особі держпідприємств ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» та РУП «ВО «Бєлоруснафта», було найбільшим постачальником білоруських нафтопродуктів до України. Зазначену продукцію купували найбільші нафтохімічні компанії нашої країни, такі, як ОККО, СОКАР, АМІК, «Азмол Брітіш Петрокерамікалс».

Лише у 2021 році білоруське товариство вивело з України доходів, отриманих від експорту пального, майже на 20 млрд грн. У 2010–2020 роках це товариство поставило до нашої країни понад 12 млн тон білоруських нафтопродуктів.

Ці 455 тис. євро в першій половині 2022 року Національна поліція, Подільська окружна прокуратура Києва і Подільський райсуд м. Києва визнали речовими доказами, арештували та передали АРМА для збереження в рамках кримінального провадження №42022102070000082 від 05.04.2022.

Тому на перший погляд згадані вище ухвали Верховного Суду мають вигляд правового нонсенсу. Проте при спробі розібратися в ситуації вона стає резонансною та викликає багато нових гострих запитань.

Білоруські гроші можуть працювати на оборону України, але АРМА проти

Згідно з чинним законодавством, АРМА наповнює державний бюджет України арештованими грошовими коштами, які передано йому для збереження, шляхом купівлі військових облігацій. Станом на середину 2024 року загальний обсяг таких цінних паперів у портфелі агентства досяг 5,5 млрд грн.

Проте з невідомих причин саме білоруські гроші спіткала інша доля, вони стали загадковим відхиленням від загального правила.

АРМА не вклало 455 тис. євро у військові облігації, а отже, вони не перетворилися на доходи державного бюджету. Замість цього аентство третій рік поспіль зберігає гроші ТОВ «БНК-Україна» на двох своїх депозитних рахунках, відкритих в АТ «Ощадбанк», нараховуючи на них великі відсотки – 170 960 євро та 284 612 євро.

Можна ще довго перераховувати нагальні потреби сил безпеки і оборони, які здатне було забезпечити агентство за відповідні білоруські гроші. Однак АРМА чомусь вирішило не зміцнювати обороноздатність України за ці гроші, а натомість стати для них «камерою схову».

Не грошима одними вимірюється доброзичливість агентства до білоруського бізнесу. Так, ухвалою Подільського райсуду м. Києва від 01.06.2022 у справі №758/3752/22 в управління АРМА було передано корпоративні права ТОВ «БНК-Україна», вартість яких оцінюється у 20 млн грн.

Відповідно до згаданої ухвали, а також ст. 100 КПК України та ст. 21 Спеціального закону, агентство мало провести оцінку корпоративних прав білоруського товариства та призначити йому управителя від України. Останній у свою чергу мав звільнити старе керівництво ТОВ «БНК-Україна» і призначити нове.

Замість цього на третьому році управління білоруськими корпоративними правами АРМА нічого зі сказаного вище не зробило, а в керма білоруського товариства залишило старих «лукашистів».

Закон боргу: береш – чуже, а (не) віддаєш – своє

Господарський суд Львівської області у справі про банкрутство №914/2450/22:

• 02.02.2023 визнав вимоги українських кредиторів до ТОВ «БНК-Україна» на 1,25 млрд грн;
• 24.05.2023  визнав білоруське товариство банкрутом, відкрив стосовно нього ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатора (арбітражного керуючого).

Далі ліквідатор із господарським судом в інтересах найбільших нафтохімічних компаній України, зокрема ОККО, СОКАР, АМІК, почали шукати активи ТОВ «БНК-Україна» з метою погашення його мільярдного боргу перед українськими кредиторами.

У ході таких пошуків було виявлено 455 тис. євро, якими управляє агентство.

Наприклад, грошові вимогами до білоруського товариства заявили в розмірі 388,2 млн грн мережі АЗК:

• ОККО, яка з початку повномасштабного вторгнення перерахувала 1,5 млрд грн на підтримку ЗСУ та гуманітарні потреби;
• АМІК, австрійських бізнесменів, яка на щомісячній основі забезпечує пальним військових 3 окремої штурмової бригади ЗСУ та спрямувала понад 125 розвідувальних дронів DJI Mavic 3 загальною вартістю понад 12 млн грн майже до 100 військових частин ЗСУ;
• СОКАР, найбільша нафтогазова корпорація Азербайджану, останній зайняв нейтральну позицію у Великій війні та у 2022–2023 роках надав Україні гуманітарну допомогу більш ніж на $34 млн. З початку Великої війни ця мережа АЗК безплатно й позачергово заправляє карети швидкої допомоги та машини ДСНС;
• а також україно-британське спільне підприємство «Азмол Брітіш Петрокерамікалс», найбільший виробник мастильних матеріалів в Україні, який понад 80 років (з 1937 року) працює на території нашої держави.

Саме з цими та низкою інших підприємств зчепилося в господарських судах АРМА, не бажаючи віддавати білоруські гроші. 

Так, спочатку ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» скасував у Галицькому райсуді Львова арешт і передачу в управління АРМА відповідних білоруських грошей, зокрема ухвалою від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23

Фідбек АРМА

Згідно з ч. 3 ст. 20 Спеціального закону агентство з моменту скасування арешту було зобов’язано перерахувати ліквідатору ТОВ «БНК-Україна» відповідні грошові кошти та нараховані за ними проценти протягом трьох робочих днів із дня надання ним інформації про реквізити рахунка.

Проте АРМА відмовилося віддавати ліквідатору 455 тис. євро, тим самим перешкоджаючи арбітражному керуючому й господарському суду своєю чергою передати ці гроші українським кредиторам, таким, як ОККО, СОКАР, АМІК.

У зв’язку з невиконанням АРМАм вимог ч. 3 ст. 20 Спеціального закону ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» подав два позови до Господарського суду Львівської області проти агентства про стягнення 455 тис. євро.

АРМА билося в суді як лев, проте рішеннями Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 та 22.03.2024 обидва позови ліквідатора було задоволено повністю, стягнуто з АРМА 455 тис. євро.

Агентство оскаржило ці рішення в суді апеляційної інстанції, однак Західний апеляційний господарський суд теж став на бік українських кредиторів і постановами від 18.04.2024 та 23.05.2024 залишив апеляційні скарги АРМА без задоволення.

Але й цього виявилося замало для того, щоб ліквідатор ТОВ «БНК-Україна», господарський суд і українські кредитори, зокрема ОККО, СОКАР, АМІК, дотягнулися до білоруських грошей – й історія не закінчилась.

Тоді ліквідатор білоруського товариства взяв два судові накази про примусове виконання судових рішень від 13.12.2023 та від 22.03.2024 про стягнення з АРМА відповідних грошей і подав їх для виконання до Державної казначейської служби України (ДКСУ), яка відразу повідомила агентству листами від 31.05.2024 про обмеження проведення платежів за всіма його рахунками та19.06.2024 про зупинення всіх операцій на його рахунках.

Спочатку АРМА більше місяця сиділо із заблокованими рахунками, а ВС двічі – 08.07.2024 та 11.07.2024 – відмовився їх розблокувати шляхом зупинення виконання рішень господарських судів першої та апеляційної інстанцій.

Усіма правдами й не правдами агентство тиснуло на ДКСУ та ВС, шукаючи шляхи не віддавати білоруські гроші ліквідатору ТОВ «БНК-Україна», щоб той у свою чергу під контролем господарського суду не зміг передати їх українським кредиторам, таким, як ОККО, СОКАР, АМІК.

Врешті-решт ВС здався й ухвалами від 18.07.2024 та 06.08.2024 заборонив стягувати з АРМА 455 тис. євро на підставі рішень господарських судів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Український суд всупереч закону не дозволив стягнути борг із білоруської компанії 

Наразі невідомо, яке неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права побачив ВС, що відкрив провадження за касаційними скаргами агентства. Можливо нижчестоящими судами не були враховані якісь висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду, або АРМА змогло обґрунтувати необхідність відступлення від певних висновків ВС чи взагалі довело їхню відсутність.

Тож очевидно, що ВС безпідставно відкрив провадження за касаційними скаргами, де агентство:

• просто незгодне із законними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, чи ще гірше – умисно не виконує їх на чиємсь замовлення;
• зловживає процесуальними правами на подання скарг із метою створення штучних перешкод передачі білоруських грошей ліквідатору ТОВ «БНК-Україна», щоб останній під контролем господарського суду не зміг передати їх українським кредиторам, зокрема ОККО, СОКАР, АМІК;
• звертається до суду не з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а щоб приховати своє умисне зловживання владою та грубе систематичне порушення вимог чинного законодавства України в інтересах білоруського бізнесу.