Прозоре лобіювання в Україні: чому чинний закон потребує доопрацювання
Як мотивувати бізнес діяти прозоро
У 2023 році, після ухвалення Закону України №3606-ІХ «Про лобіювання», Європейська Бізнес Асоціація ініціювала створення Комітету з лобіювання та прозорих політик із метою сприяти розвитку прозорої та ефективної взаємодії бізнесу з державними органами. Комітет об’єднує фахівців у сфері GR, лобістів, юристів та інших експертів, які представляють компанії – члени асоціації.
Лобіювання – це не «сіра зона», а легітимний спосіб адвокації бізнес-інтересів, зокрема задля формування сприятливого інвестиційного клімату. Проте, попри важливість такого закону, його поточна редакція залишає багато відкритих питань. Про те, чому закон «Про лобіювання» потребує доопрацювання, Mind розповіла керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.
Закон є, але стимулів – немає
Закон про лобіювання в Україні ухвалювався доволі поспішно як частина євроінтеграційного пакету. Водночас навіть у країнах ЄС відсутній єдиний підхід до регулювання цієї сфери: десь вистачає простої реєстрації, десь взагалі відсутнє спеціальне законодавство. В Україні ж обрали досить жорсткий підхід – детальна звітність і чималі штрафи за її порушення. При цьому – жодних переваг для зареєстрованих лобістів.
Такий дисбаланс створює ризики. З одного боку, є суворі вимоги і санкції. З іншого – широке й доволі розмите визначення поняття «лобіювання», що дозволяє деяким гравцям ринку уникати реєстрації в Реєстрі прозорості, стверджуючи, що вони не підпадають під дію закону.
Як мотивувати бізнес діяти прозоро?
Нинішня редакція закону потребує вдосконалення. Адже його основна мета – зробити процес лобіювання прозорим і зрозумілим, а не перетворити його на чергову бюрократичну перепону.
Законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про лобіювання» щодо уточнення окремих положень» враховує практичні потреби бізнесу та держави й водночас зберігає прозорість як основоположний принцип.
Серед ключових змін, які пропонуються:
1. Уточнення ключових понять та сфери дії закону. Зокрема, у законі важливо визначити точніше основоположні терміни, такі, як «лобіювання», «комерційний інтерес», «предмет лобіювання», правильне й однозначне розуміння яких є ключовими для застосування нового законодавства. Це у свою чергу допоможе в майбутньому уникнути юридичних колізій та чіткіше окреслить межі регулювання.
Важливо також конкретизувати сферу дії закону, наприклад, виключити зі сфери дії регулювання такі нечіткі категорії, як «спроби впливу», які можна трактувати надто широко. Також варто уточнити, які дії не є лобіюванням, наприклад участь у публічних заходах, надання професійних консультацій або технічної допомоги тощо.
2. Вдосконалення Реєстру прозорості та оптимізація звітності. Звітність, на моє переконання, має бути більш зрозумілою і менш обтяжливою для суб’єктів лобіювання.
Наприклад, ми пропонуємо прибрати із закону вимогу вносити до Реєстру прозорості інформацію щодо кожного «спілкування» з об’єктами лобіювання (або, інакше кажучи, представниками державних органів) і пропонуємо залишити лише необхідність звітувати про зустрічі. Адже «спілкування» – це занадто широке поняття, під яке може підпадати будь-що, наприклад робочі переписки стосовно узгодження дати зустрічі або з’ясування якихось робочих деталей тощо. Необхідність звітувати про всі ці та інші моменти відлякуватиме фактичних лобістів визнавати себе суб’єктами лобіювання та відповідно реєструватися в Реєстрі прозорості.
3. Нові можливості та права для зареєстрованих лобістів. Для того щоб закон «Про лобіювання» дійсно запрацював варто передбачити стимули та додаткові права для зареєстрованих лобістів. Наприклад, ми пропонуємо ввести такий додатковий інструмент, як лобістський запит по аналогії з адвокатським запитом і передбачити спрощений доступ лобістів до приміщень державних органів.
На мою думку, варто передбачити й інші стимули. Інакше існує ризик, що суттєве число фактичних лобістів прийме рішення себе такими не визнавати, що своєю чергою призведе до нерівних умов лобіювання та не сприятиме прозорості сфери.
4. Відтермінування санкцій на рік. Законопроєкт пропонує надати бізнесу час на адаптацію до нових вимог і формування належної практики звітування. Для цього необхідно внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відтермінування відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання.
При запровадженні нового регулювання надзвичайно важливо передбачити перехідний період для плавного впровадження нового регулювання з метою зменшення ризиків для бізнесу та надання можливості суб'єктам ринку лобіювання ознайомитися з новими правилами гри, внести необхідні зміни у свою діяльність, випробувати на практиці нові механізми тощо.
Прозоре лобіювання – це майбутнє
Прозоре лобіювання – це потужний інструмент для побудови відкритого, демократичного суспільства та конкурентної економіки. Але для цього правила мають бути збалансованими, реалістичними та справедливими для всіх учасників процесу.
Нещодавно ЄБА звернулася з офіційним листом до народних депутатів – членів профільного Комітету Верховної Ради з питань правової політики, а також до голів парламентських фракцій і депутатських груп з проханням підтримати реєстрацію та ухвалення цього законопроєкту, бо наше спільне завдання – створити таке регулювання, яке стимулюватиме прозорість, а не ховатися від неї.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
