Аграрний прорив: м’ясна галузь відкриває Україну світу
Які перспективи галузі

Попри війну та економічні проблеми Україна залишається аграрною країною з колосальним потенціалом експорту. Проте не лише зерно може бути у фарватері агропродовольчого ринку. Великі доходи здатна генерувати м’ясна продукція. Як саме – розповів Микола Бабенко, голова Асоціації «М’ясної галузі», під час International Invest Summit 2025.
International Invest Summit 2025 (4–5 липня 2025 року, Львів) – захід для інвесторів, організований Українським центром аналітики та досліджень (UCAI) спільно з International Investment Office за підтримки Mind. Мета саміту – створити дієву платформу для спілкування та пошуку можливостей інвестування в Україну.
Які перспективи м'ясної галузі в Україні?
М'ясна галузь – одна з формувальних, стратегічних для економіки країни. До прикладу, в Бельгії свиней на свинокомплексах удвічі більше, ніж в Україні до війни, і коли йдеться про те, що Бельгія експортує аграрної продукції на 60 млрд євро, а Україна втричі менше, зрозуміло, що додана вартість – у ланцюгах, які далі йдуть від сировинних галузей. М'ясна галузь є однією зі стратегічних галузей, що підняла Бельгію на п'яте місце у світовому рейтингу топекспортерів свинини. Україна також повинна бути в цьому топі, і ми почали над цим роботу.
Шлях був непростий, він ішов паралельно з розвитком інших галузей. В Україні інтенсивно розвивається останніми роками біоетанол. З травня цього року це обов'язкова складова в українських бензинах, так само як і в європейських. Виробництво біоетанолу збільшується ледь не в рази щороку, а відходи біоетанолової промисловості – це післяспиртова барда, яка є ідеальним продуктом для годівлі свиней. Якщо відновити потужності української м'ясної галузі хоча б до рівня 1991 року, коли в Україні було 20 млн свиней, то додана вартість, з використанням уже відходів харчової промисловості біоетанолу зокрема, становитиме 12 млрд євро щороку.
Куди експортувати продукцію?
Наші м'ясокомбінати-імпортери стали першими, хто зараз освоює ринки вже як експортери. Навіть попри те, що ми й досі не повною мірою забезпечуємо внутрішнє споживання свинини власним виробництвом, ми вже освоюємо пріоритетні для експорту країни – В'єтнам і Філіппіни.
Українські птахівники зуміли вчасно вибудувати для себе ринки збуту, куди продають надлишок м'яса птиці. Зокрема, це країни ЄС, а також країни Азії – понад 80 країн. По червоному м'ясу вже є певні успіхи, бачимо практичні результати, а саме: попередні домовленості та ті опитувальники, якими обмінюються наші ветеринарні служби.
Які виклики на шляху до експорту?
У кожному тваринництві чи птахівництві є одне ключове захворювання для розвитку. У птиці – це грип птиці, для свиней – африканська чума. Сподіваємося, вакцинопрофілактика, яка дозволяє розв'язати ці проблеми, стане доступною найближчим часом і для України. Це зробить бізнес із вирощування тварин безпечнішим і менш ризиковим.
Застосувавши вакцинопрофілактику, ми зможемо виходити на В'єтнам, Філіппіни. Також розраховуємо, що після цього країни Європейського Союзу в далекій перспективі також стануть нашими торговельними партнерами. Нідерланди, Бельгія, Німеччина планово зменшують виробництво свинини, у кожній із країн закриваються сотні свинокомплексів, бо вони досягли вже певного піка концентрації. Для України ж це terra incognita чи клондайк – ми можемо тут тільки розпочинати.
На кого варто рівнятися Україні?
Бразилія була найбільшим у світі імпортером сільгосппродукції, зокрема м’яса. Але 40 років тому відбулася значна зміна парадигми економіки, і зараз ця країна посідає третє місце по експорту с/г продукції.
Бразилія – це один із найбільших конкурентів спроможних постачати курку й інші види м’яса до країн ЄС. Вони зуміли впровадити всі передові директиви та стандарти й повністю відповідають європейським нормам щодо безпеки і якості. Україна завдяки нижчій собівартості й відповідності нормам щодо якості та безпеки має можливість бути такою собі Бразилією в центрі Європи.
На що зважати експортерам?
Варто звертати увагу на ціну. Безумовно, ми на ринках будемо набагато бажанішими, якщо ефективність нашого виробництва буде вищою, а ціна – нижчою. Це не означає, що потрібно ставити найнижчу ціну, але в нас буде більше можливостей входження в ринок, якщо в галузі буде більша маржинальність.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.