В Україні планують створити кліринговий банк

22 травня стало відомо, що НБУ планує зобов'язати один з великих українських банків виконувати функцію клірингового. «Ми думаємо про можливість покласти на когось функцію клірингового банку. Це не функція Нацбанку і ми не будемо її на себе брати. Якщо ми зможемо реалізувати цю ідею, то комплаєнс-перевірки будуть обов'язковими, оскільки потрібно буде підтвердження, що всі платежі якісні та гарантовані», – розповіла заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова під час круглого столу, організованого FinClub. За її словами, головне питання полягає в тому, чи будуть банки-кореспонденти приймати таку гарантію.

«Зараз ми над цим працюємо. Створювати нічого спеціально не будемо, треба якомусь існуючому великому банку надати таку функцію», – повідомила Рожкова.

Деякі банкіри підтримують необхідність клірингового банку та прогнозують, що це може бути як державна установа, так и банк з іноземнім капіталом.

Ідея клірингового банку не нова і була реалізована банком «Хрещатик» ще років п'ять тому. Маючи розгалужену мережу ностро-рахунків, відкритих у провідних зарубіжних банках Європи, Америки, Азії, Японії, а також стабільну велику мережу лоро-банків (їх налічувалося 103, серед яких були не тільки українські фінансові установи, а й банки-нерезиденти), «Хрещатик» забезпечував своєчасні і прозорі розрахунки у багатьох валютах. Водночас на вітчизняному фінансовому ринку він був лідером за розрахунками у доларах США, а Укрексімбанк – за розрахунками в євро.

«Нинішні українські реалії – це не ті фактори, що мають вплив на цей сегмент банківського бізнесу. Тут головне – додержання міжнародних стандартів зовнішньоекономічних розрахунків і вимог банків-кореспондентів. А також – служб фінансового моніторингу на світовому ринку капіталів, наявність у банка відповідних технологій, процедур і регламентів. Має значення і стабільна позитивна ділова репутація, яка дасть змогу налагодити тісне та ефективне співробітництво із зарубіжними партнерами», – впевнений економіст Дмитро Гриджук.

За його словами, наразі таким критеріям відповідає державний Укрексімбанк. Проте поява такого учасника фінансового ринку дещо звузить конкуренцію та знизить ефективність діяльності банківських установ.

Не всі учасники ринку поділяють оптимізм регулятора. Вони застерігають, що ідея створення клірингового банку може бути так і не реалізована. «Більше схоже на те, що ця ідея із якимось одним кліринговим банком, або клірингом всередині одного банку для решти українських банків – це поки що одна із таких «сирих» ідей, що називається «з голоса»», – вважає інвестбанкір Іван Угляниця. 

Фактично, як i заява про те, що НБУ може послабити вимоги для українських банків відносно відкриття рахунків лише в банках тих країн, у чиїй валюті відкривається коррахунок. Адже в реальності українські банки вже давно працюють по такій схемі, хоча i не так масово.

За словами експерта, вся ця історія – це намагання якось боротись із хвилею закриття кореспондентських рахунків в першу чергу доларових для українських банків. «Ця хвиля вже давно йде по маленьких та середніх банках, а також зачепила i великі – в тому числі – державні», – розповів Угляниця.

Проблема ця не нова – в інших країнах пострадянського простору, наприклад, Латвії або Азербайджані, рахунки в долларах в американських банках закрито взагалі всім (за виключенням одного-двох банків на всю країну). Відповідно закривали свої рахунки i європейські банки (мова йде про доллар США) за деяким виключенням.

«Зараз вже i українська банківська система все більше стикається з цією проблемою. I питання тут не тільки у комплайєнсі та інших подібних заходах. Просто українські банки поки остаточно не зрозуміли, що проблема комплексна i в тому числі пов’язана із циклічністю світової економіки, торгівлі», – говорить Угляниця.

На його думку, важно сказати, чи реалізується ця ідея із клірингом – скоріше ні, якщо не буде якогось регулятивного, зобов’язуючого документу.

«Оскільки західні банки та банки, які зможуть відкрити коррахунки непрямі (наприклад, в Китаї, Росії, інших юрисдикціях) зможуть надавати подібні послуги й іншим банкам або клієнтам в Україні i дозволить конкурувати із клірингом як з точки зору ціни послуг, так i з точку зору збереження певної конфіденційності операцій клієнтів», – говорить Іван Угляниця.

Найбільш вірогідно, що єдиними банками, які невдовзі матимуть «нормальні» кореспондентські рахунки – прямі або непрямі – залишаться банки з іноземним західним капіталом. «Навіть державні банки не застраховані – тим більше, що Укргазбанку також почали закривати рахунки ще на початку цього року», – резюмує експерт.