Захворіло у світі
31,605,656
Померло у світі
970,934
Вилікувалось у світі
21,747,491
Захворіло в Україні
184,734
Померло в Україні
3,705
Вилікувалось в Україні
81,670
«Місію виконано»: Олександр Шлапак звільняється з ПриватБанку

«Місію виконано»: Олександр Шлапак звільняється з ПриватБанку

Що насправді відбувається з націоналізованим активом Ігоря Коломойського?

«Місію виконано»: Олександр Шлапак звільняється з ПриватБанку
Олександр Шлапак
Фото УНIАН

Учора, 26 червня, стало відомо, що голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак подав у відставку. У офіційному повідомленні на сайті фінустанови зазначається, що Шлапак «виконав у повній мірі поставлені завдання щодо стабілізації ситуації в банку та проведення аудиту фінансового стану ПриватБанку й найближчим часом планує завершити антикризову каденцію на посаді голови правління».

У Наглядовій раді банку повідомили, що голова правління продовжує ним керувати. Водночас підтвердили, що відповідна заява голови банку вже подана до Наглядової ради та може бути розглянута на наступному її засіданні наприкінці липня.

«Олександр Шлапак очолив ПриватБанк у складний для банку перехідний період після банкрутства і продемонстрував професійність у стабілізації роботи банку. Він підтвердив надійність банку, забезпечивши його безперебійну операційну діяльність після його переходу у державну власність, і завдяки цьому утримав довіру клієнтів», – зазначив виконувач обов’язків голови НБУ Яків Смолій.

Наскільки несподіваним стало це рішення? «Про те, що Олександр Шлапак покине пост глави правління ПриватБанку, було відомо ще вчора. Це друга заява. Перший раз був пару місяців тому, його вмовили не йти. Тоді причина внутрішніх суперечок була в тому, що з нього [Олександра Шлапака. – Mind] стали робити колектора. Причина сьогоднішньої заяви – аудиторський висновок EY», – розповів Mind економіст на правах анонімності.

На сайті НБУ повідомляється, що незалежний аудитор ПАТ КБ «ПриватБанк» підтвердив низьку якість кредитного портфеля банку. Згідно з фінансовою звітністю установи станом на 31 грудня 2016 року, підтвердженою аудиторами EY, у 2016-му резерв на знецінення кредитів юридичним особам було збільшено на 155,9 млрд грн.

«Більше того, аудитори визначили потребу у доформуванні додаткового резерву ще на 10 млрд грн, що у результаті призвело до від'ємного значення балансового капіталу ПАТ КБ «ПриватБанк» у 882 млн грн станом на кінець 2016 року», – йдеться в повідомленні.

Що такого знайшли аудитори E&Y? За інформацією регулятора, аудитор не підтвердив фінансові результати та грошові потоки банку через те, що не зміг отримати достатніх аудиторських доказів відносно періоду, в якому відбулося знецінення кредитів та авансів клієнтам. Такий висновок свідчить про те, що фінансові проблеми в ПриватБанку розпочалися задовго до 2016 року.

«Також на вимогу статті 411 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» аудитором EY був здійснений аналіз потреби банку в капіталі. За результатами цього аналізу було визначено, що банку знадобиться додаткове вливання капіталу від держави, як наслідок дій попередніх власників та менеджменту», – стверджують у НБУ.

Чим це загрожує? «Аналізуючи рішення аудиторської компанії, можна дійти висновку, що є дуже серйозна підстава для того, щоб пов’язані особи відсудили гроші, які були списані в якості боргу власників при націоналізації банку. А це близько 30 млрд грн. Згідно з аудиторськими висновками, пов’язаними були визнані тільки 9 млрд грн, а ніяк не 140 млрд грн, які були озвучені НБУ. Якщо аудиторські висновки залишаться тими, що є, ці гроші зобов'яжуть повернути. У бюджеті їх немає. Крім того, стоїть питання в докапіталізації цього державного банку на 39 млрд грн, тому що там дуже проблемний портфель», – стверджує співрозмовник Mind.

За його словами, Олександр Шлапак розуміє, що це буде трактовано як завдання збитків державі в особливо великих розмірах. І рішення звільнитися прив'язане до цього аудиторського висновку.

З ним погоджується замголови правління одного з банків, який також коментує відставку Олександра Шлапака на правах анонімності.

«Швидше за все, відставка Шлапака не є випадковою подією, особливо з огляду на те, що нова оцінка корпоративного кредитного портфеля ПриватБанку показала зв'язаність, що перевищує 99%. Цей скандал вже тягне на дно одну з лідируючих аудиторських компаній. Шлапак добре розуміє, що самостійно побороти позичальників він не зможе. Допомоги від НБУ і Мінфіну в цьому питанні поки теж практично немає, і навряд чи її варто очікувати», – підкреслив замголови правління банку.

За його словами, державний ПриватБанк продовжує залишатися найнебезпечнішим джерелом системних ризиків для всієї України. І з наближенням осені ситуація тільки погіршується, оскільки настають пікові моменти для виплат валютних депозитів.

Чому так сталося? «На жаль, дуже багато часу було згаяно. Тоді, коли треба було швидко діяти і виводити деякі бізнеси, а проблемний портфель продавати на спеціалізований Банк токсичних активів – всі дуже повільно рухалися, і чекали нового висновку аудиторів. «Пожежний режим» необхідно було вмикати раніше», – резюмує спікер.

Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків, розповів, що ще у грудні 2016 року отримував інформацію із достовірних джерел, що пана Шлапака призначили на півроку – на період націоналізації. Але, за його словами, поставити банк під контроль держави і працювати потім із таким банком – це досить різні речі.

«Тому насправді я залишаюсь прихильником тієї концепції – що все гірше позаду. Позови на 9 млрд грн, позови від власників євробондів тощо – це насправді дрібнички, оскільки сам банк для держави Україна має стратегічне значення. Все, що ми зараз бачимо – Ігор Валерійович [Коломойський. – Mind] намагається заробити на дрібничках та «поганих рішеннях» під час націоналізації – це його право і тест для нашої судової системи», – впевнений Шапран.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року ПриватБанк офіційно перейшов у державну власність. Мінфін і НБУ оцінили потребу капіталу ПриватБанку в 148 млрд грн. Мінфін докапіталізував банк на 116,8 млрд грн, з яких на 9,8 млрд грн – у 2017 році. У рамках оздоровлення ПриватБанку Нацбанк монетизував облігації внутрішньої державної позики, випущені Мінфіном для капіталізації банку, на суму 25,8 млрд грн.

У січні 2017-го НБУ додатково монетизував ОВДП для ПриватБанку на 1,4 млрд грн. 23 червня банк офіційно вирішили докапіталізувати ще на 38,5 млрд грн. Окрім цього, регулятор сподівався знайти інвестора для нього. 

Як повідомляв Mind, пропонується до кінця наступного року продати 20% акцій, а до кінця 2020-го вивести банк на IPO за умови збереження у держави 50% + 1 акція. Повний вихід держави з капіталу найбільшого українського банку запланований на «довгострокову перспективу».

Хто стане наступним головою правління «Привату»? Головними завданнями майбутнього очільника фінустанови Яків Смолій називає розбудову стратегії розвитку державного банку, підготовку ПриватБанку до успішного входження в його капітал міжнародних стратегічних інвесторів через декілька років та продовження очищення банку від токсичних активів.

Експертам, опитаним Mind, було важко спрогнозувати точно, хто буде новим главою правління держбанку. Одні кажуть, що можуть поставити іноземного банкіра. Інші ж стверджують, що український уряд не захоче «виносити сміття з хати» – тобто не дозволить експату дістатися до інформації, що ж насправді відбувається в держбанках, і буде побоюватися, щоб інформація не стала надбанням західної преси. Існує й інша версія – можливо, ця людина буде просто підставною особою і погодиться взяти на себе всю відповідальність за те, що відбувається з банком.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті