Життя у Мерзотникополісі: чому варто прочитати книгу «Мудакам тут не місце»

Бекграунд: У 2003 році Роберт Саттон напівсерйозно сказав редактору «Гарвардського бізнес-огляду» (ГБО), що найкращою діловою практикою, яку він знає, є правило «Мудакам тут не місце». Саттон був упевнений, що видання на кшталт ГБО є заручником власної консервативності та ніколи не надрукує таку «непристойність». Але він помилився, і в лютому 2004 року вийшло його коротке есе, в якому слово «мудак» вживалося цілих вісім разів. Зауважимо, що в оригіналі назва книги звучить як «The No Asshole rule», що має ще більш провокаційне забарвлення. Його стаття отримала масу відгуків у пресі, а самого автора закидали листами з розповідями про «мудаків», з якими доводиться мати справу читачам. Ці історії надихнули Саттона написати повноцінну книгу та показати, що компанії без мудаків – це не утопія, а досяжна реальність. 

Видавництво: «Наш формат» 

Наклад: 6000 примірників

Сюжет: У своїй книзі автор ділить мудаків на «тимчасових» та «сертифікованих», показуючи таким чином, що кожен з нас іноді може вести себе занадто брутально по відношенню до інших. І якщо явище носить тимчасовий характер, то ще не все втрачено. Наводячи результати численних соціальних досліджень, Саттон доводить токсичність Мерзотникополісів, якими він називає офіси, де мешкають мудаки.

Як розпізнати «мудака»

На тавро «мудака» заслуговують далеко не всі люди, які нас дратують на роботі. Саттон наводить список дій, які властиві негідникам, серед яких повсякчасні особисті образи, погрози, залякування, огидливі та зневажливі погляди, публічні знущання, кепкування та лицемірні атаки. Чи спадає вам хтось на думку або не «грішите» ви самі цими діями?

«Мудаки» влітають компаніям у копієчку

Менеджмент компанії іноді виправдовує «мудаків» прибутками, які вони приносять компанії. Підрахувати втрати від їхньої поведінки доволі важко, проте можливо. Порахуйте хоча б час, який витрачає топ-менеджмент на вирішення конфліктних ситуацій; час HR-менеджерів, які шукають заміну працівникам, що полишають компанію через «мудаків», а потім інвестиції в їхнє навчання; оплату позаштатним консультантам та тренерам з управління гнівом; оплату лікарняних з причини нервових зривів. Це лише вимірювані витрати, тоді як деякі психологічні травми неможливо компенсувати.

Правило «показового мудака»

Виявляється, мати одного-двох мудаків у колективі може бути корисно. Це потрібно для того, щоб решта працівників на контрасті краще розуміла неприйнятність їхньої поведінки. 

«Визнання того, що ти мудак, – це перший крок»

Нам іноді здається, що навколо нас одні грубіяни та мерзотники, але ми не замислюємося, що іноді й самі поводимося не краще по відношенню до інших. У своїй книзі Саттон пропонує пройти тест «Чи є ви сертифікованим мудаком?» та навіть наводить приклади застосунків на кшталт «Джерк-О-Метр», що аналізує у голосі ознаки стресу і співпереживання й виводить коефіцієнт присутності ознак негідника. 

Як захистити себе від «мудаків»

Якщо вам не вдалося застосувати правило Леонардо да Вінчі «Легше протистояти на початку, ніж наприкінці» і ви погодилися на роботу, в якій «мудаки» є постійним атрибутом, спробуйте ставитися до нападок як до чогось, що не є вашою провиною, та не зважати на дії мерзотників.   

Вам сподобається, якщо: ви постійно стикаєтеся з «мудаками» на роботі й задаєтеся питанням, як це виправити. 

Вам не сподобається, якщо: ви чекаєте, що книга вирішить усі ваші особисті конфлікти на роботі. Лише від прочитання книги «мудаки» у вашому житті не зникнуть, з ними доведеться невпинно боротися у реальному житті.

Головна причина прочитати: у книзі багато розповідається про створення атмосфери доброзичливості, яку потрібно цілеспрямовано закладати в цінності компанії і постійно підтримувати. Адже не допускати «мудаків» у колектив корисніше, ніж потім боротися з ними та наслідками їхнього ганебного впливу.

Книгу можна придбати на сайті видавництва