Захворіло у світі
30,183,223
Померло у світі
946,158
Вилікувалось у світі
20,532,559
Захворіло в Україні
169,472
Померло в Україні
3,468
Вилікувалось в Україні
75,486
Микола Негрич: «Столиця отримає новий генплан на початку 2018 року»

Микола Негрич: «Столиця отримає новий генплан на початку 2018 року»

Депутат Київської міської ради, член постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування – про те, чому цей документ досі не прийнятий; як столиці впоратися з припливом новобудов та як побороти проблемні довгобуди

Цей матеріал також доступний російською
Микола Негрич: «Столиця отримає новий генплан на початку 2018 року»
Фото negrych.kiev.ua

Попри те що прийнятий у 2002 році генплан розвитку Києва діє до 2020 року, Київрада ще в 2008-му визнала його застарілим і прийняла рішення про розробку нового генерального плану столиці. Але робота над ключовим документом, що визначить напрями розвитку міста мінімум до 2030 року, неабияк затягнулася.

По-перше, це пов'язано з тим, що в розробці генплану бере участь велика кількість різних структур, кожна з яких тягне ковдру на себе і часто гальмує погоджувальні процедури. Починаючи з «Київпроекту» і закінчуючи Українським державним науково-дослідним і проектним інститутом цивільного сільського будівництва, Київським інститутом земельних відносин і такими установами, як «Укртранспроект», «Укрводпроект», «Укренергопром».

По-друге, окремі елементи і положення генплану є предметом жорсткого торгу між представниками міської влади, будівельного бізнесу та інших зацікавлених осіб. Найзапекліші суперечки розгортаються навколо зонування і виділення земель під забудову, будівництва транспортних розв'язок, мостів, паркінгів, нових станцій метро.

По-третє, триває дискусія про те, як вирівняти розвиток різних частин столиці, а також усунути дисбаланс між правим і лівим берегом Києва в цілому. Одна з ідей, озвучена керівництвом «Київгенплану», – припинити забудову лівобережної частини. Крім того, необхідно розробити детальні плани територій для всіх без винятку районів, щоб зняти питання щодо проблемних і несанкціонованих будівництв.

Утім, за словами представників КМДА, розробка нового генплану знаходиться на завершальній стадії. Про те, що дасть столиці прийняття цього документа, а також про больові точки столиці, які він має усунути, в інтерв'ю Mind розповів депутат Київської міської ради, член постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування Микола Негрич.

– Генеральний план був і залишається предметом бурхливих дискусій. Чому йому надають таке велике значення?

– На думку багатьох людей, генплан – це якийсь ефемерний документ, якого все одно ніхто не дотримується. Тобто і його прийняття ні на що не впливає. Але це перекручена точка зору. Насправді генплан задає напрямок, в якому розвивається населений пункт, його окремі райони, транспортна та соціальна інфраструктура, розширюються межі міста тощо. Іншими словами, генеральний план дозволяє глобально навести порядок у земельних і містобудівних питаннях, домогтися однорідної забудови мегаполісу, розвантажити дороги, зберегти зелені зони.

– Наведіть конкретний приклад, як генплан діє на практиці.

– Візьмемо, наприклад, проспект Перемоги. Він як артерія пронизує Київ до самого центру, і ним щодня величезний транспортний потік вливається в місто, провокуючи пробки і затори. Особливо в години пік. Вирішити цю проблему можна, звузивши проспект і виділивши смуги для громадського транспорту. Це досвід, що добре зарекомендував себе в багатьох західноєвропейських містах. Але для того, щоб реалізувати такий проект, необхідно продумати, як організувати рух, які розв'язки побудувати, де виділити ділянки під паркування. Все це і повинно бути прописано в генплані.

– А для чого необхідні зонування і детальні плани територій?

– Це складові генплану, що уточнюють його окремі елементи. Зонування регулює висотність і щільність забудови міста. Детальний план території визначає організацію і розвиток окремих ділянок населеного пункту площею 100–150 га, закладаючи принципи забудови, виходячи з функціонального призначення об'єктів (житлові будинки, торговельні комплекси, парковки, школи, лікарні тощо). У ньому також міститься порядок організації транспортного і пішохідного руху, благоустрою, прокладання інженерних мереж.

Таким чином, детальний план дозволяє вирішити точкові проблеми. Скажімо, поліпшити екологію за допомогою озеленення та організації паркових зон або знизити рівень злочинності шляхом будівництва шкіл. Причому прямого зв'язку між криміногенною обстановкою та кількістю освітніх закладів, здавалося б, немає. Але поява сучасних шкіл у перспективі дійсно призводить до того, що благополучність району кардинально змінюється на краще.

Детальний план потрібен ще й для того, щоб зберігати рівномірний рівень розвитку різних районів у межах одного міста. Як показує практика, якщо не додавати в «старі» райони нові житлові будинки, такі райони починають повільно вмирати. Як Борщагівка, де кількість новобудов мінімальна і репутація у цього масиву відповідна. Так, ефект не буде миттєвим. Потрібно мінімум 3–5 років. Але якщо не передбачити в детальному плані оновлення житлового фонду і ущільнення забудови, район і надалі  відставатиме в розвитку. Головне, щоб будівництво було виваженим, і житлові комплекси не виростали у дворах дитячих садків або на місці парків.

– У зв'язку з чим взагалі назріла необхідність в ухваленні нового генплану Києва? Адже нинішня його версія діє до 2020 року.

– Основна причина в тому, що прийнятий ще в 2002 році Генеральний план розвитку Києва безнадійно застарів. За кількістю транспорту столиця вже давно перевищила ті показники, яких планувалося досягти тільки до 2020 року. Населення в місті теж зростає швидше, ніж очікувалося. Скоротилася кількість підприємств і заводів, що працювали в межах Києва. Водночас у межах міста близько 7000 га промислових територій, що в буквальному сенсі перетворилися на депресивні території. Також у чинному генплані належним чином не передбачений захист історико-архітектурних пам'яток. Відповідно, новий генплан врахує всі ці та інші зміни, що відбулися в столиці за 15 років, і поточні соціально-економічні реалії, в яких живе і розвивається місто.

– Деякі архітектори скаржилися на те, що під час розробки генплану і зонування центральної частини Києва під забудову потрапили заповідні землі. Як це могло трапитися?

– Справа в тому, що єдиного фінального проекту генплану ще немає. Тому хто і де щось там «намалював», сказати дуже складно. Але однозначно, на заповідних землях ніхто і нічого не будуватиме. Максимум, що може з'явитися в історичному центрі, це підземні паркінги. І в цьому я жодної проблеми не бачу. Наприклад, під Віденською оперою знаходиться величезна парковка. Але ніхто з цього приводу не переживає і страйки не влаштовує.

– Хто залучений до процесу розробки генплану?

– Розробник – Інститут генерального плану. Затверджуватиме генплан Київрада. Але спочатку його проект винесуть на широке обговорення. Сподіваюся, що це станеться вже у вересні-жовтні. Хоча ми теж повинні розуміти, що прийняти всі зауваження громадськості фізично неможливо. Тому дискусія має вестися на експертному рівні, у тому середовищі, що здатне озвучувати аргументовану і компетентну критику.

– І коли його можуть затвердити? Нинішнього року?

– До кінця 2017-го навряд чи встигнемо. Швидше за все, це станеться в першій половині 2018 року. Причому генплан прийматиметься не до 2025 року, як передбачалося спочатку, а мінімум до 2030-го.

– До речі, глава «Генплану» Сергій Броневицький заявив про те, що забудова лівого берега Києва припиниться, а наголос буде зроблено на розвиток правого берега. Про що взагалі йдеться?

– Крім винесення окремих об'єктів промисловості за місто, великих ділянок для будівництва в межах лівого берега Києва дійсно майже не залишилося. Тому його забудова буде припинена. Та й у цілому в найближчі роки темпи будівництва в столиці істотно знизяться, тому що місто не гумове, а розширення його меж в новому генплані не передбачено.

– Деякі європейські міста відмовилися від генпланів, а розвиваються на основі стратегій, що більш гнучкі та дозволяють ефективно контролювати забудову. Яка ваша думка з цього приводу?

– Наскільки знаю, таким шляхом йшла Варшава. Але генплан – це все ж таки фундаментальний документ, а стратегія – додаток, що в загальних рисах відображає напрямки забудови того ж лівого або правого берега, або прокладку нової гілки метро на Троєщину.

– Чи можна очікувати, що після затвердження нового генплану число проблемних будівництв в столиці істотно скоротиться?

– Генплан безпосередньо не вирішує питання, пов'язані з проблемними або незаконними будівництвами. Водночас його прийняття однозначно допоможе навести лад на будівельному ринку, упорядкувати його, позбавити від недобросовісних забудовників, а також залучити додаткові інвестиції. Крім того, новий генплан разом із зонуванням та детальними планами територій якраз і зніме левову частку протестів і невдоволення, спрямованих проти будівництва житлових і нежитлових об'єктів. Тепер буде чітке розуміння, що ось тут буде парк, а ось ця ділянка відведена під забудову, і на ній може бути житловий будинок висотою до 24 поверхів. Не нижче і не вище.

– Яка доля скандальних новобудов Анатолія Войцеховського?

– По деяких об'єктах, що належать до «УКЗ-Груп» Войцеховського, уже надана допомога в оформленні дозвільної документації. Це дасть інвесторам реальну можливість завершити будівництво житлових комплексів. Мова поки що лише про 3–4 проекти (загалом з Войцеховським пов'язано близько 40 ЖК. – Mind). Щодо решти об'єктів, то там тривають переговори, суди. Дуже сильно затягують процеси слідчі дії.

– Що робити особам, які постраждали від подібних схем? Часто радять звертатися до влади, щоб оформити землевідведення, отримати техумови на добудову будинку тощо. Але таких прецедентів практично немає.

– Зважаючи на складність процедур з передачі права власності на проблемні ЖК інвесторам, які в них вклалися, такі прецеденти дійсно велика рідкість. Один з таких неблагополучних ЖК – «Академмістечко», заморожений ще у 2007 році, добудовуватиме «Укрбуд». А інший об'єкт, по вул. Сім'ї Сосніних, 4А, Мінрегіонбуд ще восени 2014 року мав намір передати компанії «Житлоінвестбуд-УКБ». Але в діючих нормативно-правових умовах у інвесторів, на жаль, іншого шляху просто немає.

– І все ж, що робити з об'єктами, які не мають ані документів, ані дозволів, не здані в експлуатацію і тільки псують міський ландшафт? Як приклад – сумнозвісні «Троєщинські вежі». Зносити?

– Це дуже складно здійснити технічно. І на подібні заходи місто йде лише в крайньому випадку. Наприклад, якщо об'єкт побудований у дворі школи. Можливо також знесення зайвих поверхів. Коли забудовник заявив про будівництво 16-поверхової будівлі, а побудував 20-поверхову. У Києві були подібні випадки. За рішенням влади знесені півтора поверху в будинку в Десятинному провулку. Зараз міськадміністрація вимагає знести зайвий поверх у ЖК, що розташований на Гончара. Однак якщо житловий комплекс зведений нехай і з порушеннями, але в нього вклали свої гроші 150 осіб, а сам будинок практично готовий, доводиться шукати компромісний і менш болісний шлях, що надасть людям шанс стати повноправними власниками свого житла.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті