З миру по нитці: де бізнес шукає гроші

Український бізнес, як і раніше, ставить собі питання, де взяти гроші. Кредитний бум далеко позаду, і доступ до джерел фінансування все ще обмежений. Та й вибір не особливо великий: банківські кредити або різноманітні цільові програми від міжнародних донорів. Утім, банкіри запевняють, що кредитують бізнес все більш охоче.

«У цілому ринок кредитування пожвавився і поступово набирає обертів. І на сьогодні доступні практично будь-які види кредитів: овердрафти, кредити на розвиток, кредити на інвестування і будівництво, кредити під заставу депозитів, у тому числі у валюті», – наводить приклад Надія Воробйова, член правління Altbank.

Що каже статистика? Проте обіцянки розходяться з реальністю. Якщо проаналізувати офіційну статистику Національного банку, то падіння обсягів кредитування в наявності. За січень–серпень 2017 року сума позик, виданих суб'єктам господарювання, скоротилася на 23 млрд грн, або на 3%, до 817 млрд грн. Для порівняння: за аналогічний період 2016 року сукупний портфель кредитів, виданих бізнесу, зменшився лише на 2 млрд грн.

Чому підприємці не поспішають користуватися кредитними грошима? Головна причина – їхня дорожнеча. Реальна ставка, під яку банки готові позичити гроші, досягає 20–25%, а по короткострокових позиках і всі 30–40%. Хоча варто відзначити, що з початку 2017-го позикові кошти все ж таки подешевшали. Згідно з даними НБУ, середня ставка по кредитах для суб'єктів господарювання з січня по вересень знизилася з 16,1 до 13,6% річних у національній валюті та з 8,2 до 4,4% – в іноземній.

«Утім, бізнес не бере кредити не тільки через високі ставки, але багато в чому через те, що просто не бачить перспектив розвитку і збільшення збуту виробленої продукції», – вважає В'ячеслав Бутко, віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин.

На які цілі бізнес все ж бере гроші в банків? Підприємці, якщо і вирішують влазити в борги, то в основному для покриття поточних потреб і вирішення поточних завдань. На довгі гроші, особливо в сегменті МСБ, як правило, ніхто не замахується, бо це дорого і досить ризиковано в нестабільній економічній ситуації.

«Адже якщо для невеликого поповнення обігових коштів достатньо мати основний рахунок, відкритий у банку-кредиторі, то для більш масштабних проектів потрібно надавати тверді застави, забезпечення, яке в два-три рази перевищує вартість заборгованості», – пояснює Віталій Шапран, член виконавчого комітету українського товариства фінансових аналітиків (УТФА).

В окремих випадках бізнес вдається до продуктів, альтернативних банківським, таких як торгове фінансування і факторинг. В обох випадках банк, по суті, виступає гарантом угод, які його клієнт проводить зі своїми контрагентами. Але проблема в тому, що подібні інструменти специфічні і не є повноцінною заміною кредитних коштів. До того ж їхня вартість далеко не завжди нижче (а часом і вище), ніж процентна ставка за кредитом.

Які альтернативи банківським кредитам? На щастя, малому і середньому бізнесу все ще доступні програми від міжнародних кредиторів та партнерів. І хоча число таких проектів відчутно скоротилося, а умови видачі стали більш жорсткими, шанси отримати фінансування або грант досить високі.

Європейський банк реконструкції і розвитку. В Україні ЄБРР залишається в числі найстаріших зарубіжних донорів. «Є питання, з якими стикається бізнес з будь-якого сектора: розробка стратегії розвитку, маркетингової стратегії, корпоративного сайту, інтернет-магазину, допомога в роботі з персоналом. Питання такого плану можна вирішити як за рахунок залучення місцевих консультантів, так і міжнародних експертів», – розповідає Катерина Рігг, провідний менеджер ЄБРР напрямку консультацій для малого бізнесу.

Заявник отримує грант від ЄБРР для часткового покриття витрат на консалтинговий проект. При цьому важливо, щоб компанія мала штат від 10 до 250 співробітників, хоча б дворічну історію діяльності та мінімум на 50% належала резидентам України. «Максимальний обсяг гранту залежить від того, міжнародний це консультант або місцевий. Якщо місцевий, то 10 000 євро з покриттям до 75% чистої вартості проекту, якщо міжнародний – 60 000 євро з покриттям до 90%», – уточнює Катерина Рігг.

Німецько-український фонд (НУФ) пропонує ще одну програму підтримки. Вона націлена на мікро-, малий і середній бізнес. У межах цієї програми Німецький державний банк розвитку KfW протягом 40 років надасть українським підприємцям і компаніям у цілому близько 300 млн грн. Кредити бізнесу видаватимуться через банки-партнери НУФ. Серед них Ощадбанк, Укргазбанк, Прокредитбанк, Кредобанк.

Гроші видаються в гривні, під 15% річних і на термін до шести років. Максимальна сума позики еквівалентна 250 000 євро. «Кошти надаються на покупку або модернізацію основних засобів або обладнання, придбання, будівництво, реконструкцію приміщень чи поповнення обігових коштів, необхідних для розширення діючого або створення нового виробництва», – перераховує Валерій Майборода, в. о. керівника Німецько-українського фонду.

Програмою можуть скористатися дві категорії підприємств: малі, з річним обігом до 5 млн євро і кількістю зайнятих працівників до 50 осіб, і середні, з обігом до 10 млн євро і чисельністю персоналу не більше 250 осіб. «Новостворені компанії поки не фінансуються. Але наступного року ми плануємо запустити новий фінансовий інструмент з підтримки бізнесу – кредитні гарантії. У його межах якраз і буде можливим фінансування нових підприємств МСБ», – підкреслює Валерій Майборода.

Чи є причини для оптимізму? Звичайно, усі ці програми здатні дати бізнесу лише малу частку тих коштів, яких він потребує. Але поки в Україні кредитування перебуває в напівзамороженому стані, вибирати особливо нема з чого. Банкіри і експерти, щоправда, вже на майбутній рік озвучують досить оптимістичні прогнози.

«У 2018 році, при збереженні загальних політичних і економічних тенденцій, обсяги кредитування тільки зростатимуть», – вважає Надія Воробйова. З нею погоджується і Віталій Шапран, на думку якого, в банківській системі накопичився надлишок ліквідності, і ці гроші банкам потрібно вкладати. «І не куди-небудь, а в дохідні активи. До того ж, у міру загострення конкуренції на ринку, я очікую, що банки знижуватимуть ставки і покращуватимуть умови кредитування», – прогнозує Шапран.

Хоча очевидно, що це можливо за умови прискорення темпів економічного зростання, стабільності валютного курсу та подальшого зниження облікової ставки НБУ. Але ось наскільки ймовірно, що такий сценарій буде реалізований вже у 2018 році, – велике питання.