Захворіло у світі
5,593,148
Померло у світі
350,509
Вилікувалось у світі
2,288,034
Захворіло в Україні
21,905
Померло в Україні
658
Вилікувалось в Україні
7,995
Рік великих сюрпризів: кого і чим роздратував держбюджет-2018

Рік великих сюрпризів: кого і чим роздратував держбюджет-2018

І чому ним незадоволений МВФ

Цей матеріал також доступний російською
Рік великих сюрпризів: кого і чим роздратував держбюджет-2018
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, міністр фінансів Олександр Данилюк, заступник міністра фінансів Сергій Марченко (справа наліво) під час розгляду законопроекту про держбюджет на 2018 рік у ВР, 7 грудня 2017 р.
Фото УНIАН

Державний бюджет України на 2018 рік може бути переголосовано парламентом 21 грудня. Причина тому – уточнення, що вносяться до документу на прохання Міністерства оборони, яке вимагає збільшення соціальних виплат військовослужбовцям. Як заявив учора, 18 грудня, спікер Верховної Ради Андрій Парубій, таку процедуру передбачено регламентом. Разом з тим, є ймовірність, що прийняття держбюджету взагалі «анулюють». За словами Парубія, на розгляді в профільному комітеті перебуває кілька проектів постанов про скасування голосування за бюджет. Вони, вірогідно, будуть розглянуті 20 грудня – за день до «роботи» з поправками від оборонного відомства. «Після цього для мене, як голови ВРУ, відкриється можливість підписання бюджету і передачі його на підпис президенту України», – сказав Андрій Парубій.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів, анонсуючи у вересні проект держбюджету-2018, презентував його як «...бюджет зростання, який трансформує економічні успіхи в підвищення рівня життя українців». Але насправді головний фінансовий документ країни, прийнятий Верховною Радою 7 грудня, виявився відірваним від тих реалій, в яких живе Україна. Mind спробував проаналізувати головний кошторис країни в нинішній редакції і виділити ті аспекти, на які міністрам і депутатам варто було б звернути особливу увагу.

Що заклали? Депутати запланували в порівнянні з 2017 роком зростання доходів бюджету на 18,5% (до 914 млрд грн), а витрат – майже на 18% (до 989 млрд грн). І це при тому, що податкова база залишилася практично незмінною, зростання ВВП у 2018 році складе 3-3,5%, а інфляцію Кабмін має намір утримати в рамках 9%.

Проте, плани зі збору податків вражаючі. Податок на доходи фізосіб повинен принести в 2018 році держскарбниці 91 млрд грн, що на 18% більше, ніж у 2017 році, податок на прибуток – 82 млрд грн (зростання більш ніж на 22%). Надходження від рентної плати перевищать 46 млрд грн (падіння в порівнянні з 2017 роком на 8%), від акцизів, у тому числі і з ввезених на територію України товарів – 124 млрд грн (приріст на 10%). ПДВ, як внутрішній, так і імпортний, забезпечить бюджету понад 384 млрд грн доходів, що на 27% перевищує кошторис 2017 року.

Що отримаємо? На практиці все це виллється в посилення фіскального тиску на платників податків. І на фізосіб, і на бізнес. Наприклад, через підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року до 3723 грн зросте навантаження на компанії, які мають у своєму штаті найманих працівників (мова йде про сплату ПДФО та ЄСВ), а також на підприємців на спрощеній системі оподаткування. Адже ставки єдиного податку для СПД другої і третьої груп прив'язані до мінімальної зарплати. Крім того, всі підприємці платять за себе ЄСВ, базою для розрахунку якого теж є «мінімалка».

Також з 2018 року на 29,7% зросте загальна ставка акцизу на тютюнові вироби, що, логічно, відіб'ється і на обсягах надходжень акцизного податку до бюджету. Не дивують і наполеонівські плани щодо ПДВ. Так, депутати зробили невеличкий подарунок бізнесу, і на два місяці призупинили дію механізму блокування ПДВ-накладних (законопроект №6776-д). Але за цей час будуть розроблені нові критерії, і система відновить свою дію. Отже, 2018 рік скоріш за все пройде під гаслом боротьби зі схемами і злодійством ПДВ.

Податок на прибуток залишається. І судячи з того, що надходження від нього в 2018 році збільшаться, складно навіть уявити, які аргументи і доводи повинні навести прихильники податку на виведений капітал Міністерству фінансів, щоб домогтися впровадження ПнВК з 2019 року. Адже відомство Олександра Данилюка, як відомо, виступає проти цього податку.

Граничний розмір державного боргу до 31 грудня 2018 року не повинен перевищити 1,999 трлн грн. При цьому за даними Мінфіну станом на 31 жовтня 2017 роки держборг України вже переступив позначку в 2 трлн грн. Причому, протягом майбутнього року уряд має намір запозичити ще 232 млрд грн (у 2017 році – 191 млрд грн). Хоча і віддати за 2018 рік доведеться чимало: виплати за внутрішніми боргами складуть 114 млрд грн, за зовнішніми – 62 млрд грн.

Ключовими статтями витрат у 2018 році, як і очікувалося, стали силові відомства. У вересні прем'єр Володимир Гройсман заявляв, що загальні витрати на оборону досягнуть 5% ВВП. У принципі, так і сталося: бюджет міністерства оборони складе 86 млрд грн, міністерства внутрішніх справ – 66 млрд грн, Служби безпеки України – 7,7 млрд грн.

На охорону здоров'я наступного року передбачається витратити 27 млрд грн, на освіту – 31 млрд грн, на соціальні цілі – 150 млрд грн. Щоправда, майже 139 млрд грн з цієї суми дістанеться Пенсійному фонду. Традиційно – на покриття дефіциту.

До 71 млрд грн збільшено обсяг ЖКГ-субсидій. Це на 2 млрд грн більше, ніж буде виділено в 2017 році. Крім того, Володимир Гройсман пообіцяв у 2018 році витратити 40 млрд грн на ремонт доріг. Щоправда, в бюджеті-2018 на розвиток дорожньої інфраструктури закладено близько 11 млрд грн. Ще 11 млрд грн – на поліпшення стану окремих трас державного значення (Дніпро-Решетилівка, Харків-Охтирка, Житомир-Чернівці тощо). Але не варто забувати, що з 2018 року почне повноцінно функціонувати Дорожній фонд, який наповнюватиметься за рахунок транспортних податків (акцизів, митних платежів). Кошти з нього теж підуть на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг.

Що чекає на аграріїв? Сільгоспвиробники потрапили в досить делікатну ситуацію. З одного боку, їм зберегли прямі дотації з бюджету. Але тепер в пріоритеті тваринники: їм дістанеться аж 4 млрд грн. І ні для кого не секрет, що головним отримувачем цієї «допомоги» стане «Миронівський хлібопродукт», який контролюється екс-першим заступником Адміністрації президента Юрієм Косюком. До слова, у 2017 році «МХП» вибрав понад 50% дотацій, передбачених для АПК. На фінансову підтримку інших аграріїв виділено менше 1 млрд грн. Ще 300 млн грн – фінансування розвитку хмелярства, садівництва, плодівництва.

Тому основна хвиля обурення нинішньою редакцією держбюджету виходить саме від представників аграрної галузі. І вони незадоволені не лише скороченням обсягів дотацій. Депутати в 2018 році позбавили відшкодування ПДВ експортерів технічних культур, таких як соя, рапс, соняшник. Сільгоспвиробники підрахували, що їхні збитки сягнуть 16 млрд грн, і почали вимагати переголосування бюджету. На знак протесту вони навіть провели акцію з перекриттям доріг в Черкаській, Рівненській і Хмельницькій областях.

Чим незадоволений МВФ? Як з'ясувалося, Міжнародний валютний фонд не влаштовує прийнятий бюджет. За словами голови відділення МВФ в Україні Йоста Люнгмана, Фонд згоден з параметрами дефіциту на рівні 2,5% ВВП, але вбачає ризики в статтях доходів і витрат. Правда, МВФ ще не дав фінальну оцінку головному кошторисуУкраїни. Але його представники цілком однозначно натякнули на те, що вестимуть діалог з українським урядом для того, аби усунути розбіжності з пунктами укладеного між Україною і МВФ меморандуму. Отже, повторне голосування – цілком реалістичний сценарій. І ми ризикуємо знову отримати остаточний варіант держбюджету «під ялинку».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті