facebook.com
mind
Бізнес, якого нібито немає: як розвиваються інтернет-казино в Україні

Бізнес, якого нібито немає: як розвиваються інтернет-казино в Україні

Що заважає уряду легалізувати величезні тіньові обороти і отримувати мільярди в скарбницю

Цей матеріал також доступний російською
Бізнес, якого нібито немає: як розвиваються інтернет-казино в Україні
Фото Shutterstock

«Україна може отримати черговий транш МВФ до квітня 2018 року, оскільки вже виконала 80% своїх зобов'язань перед кредиторами», – нещодавно заявив президент Петро Порошенко. Однією з вимог Фонду була і легалізація грального бізнесу в Україні. Але виводити з тіні «розсадники азарту» представники влади не поспішають. Хоча періодично заявляють про можливість отримання 5–10 млрд грн податків від легалізації грального ринку. Хто і як просуває нелегальні онлайн-казино в Україні? Хто контролює найбільші майданчики? Чому найближчим часом індустрія азарту залишиться в тіні? На ці та інші питання спробував знайти відповіді Mind.

Що маємо? Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні» підтримали 390 народних депутатів ще у 2009 році. У 2011-му до документу внесли додаткове вето на діяльність інтернет-казино, незалежно від того, в якій країні розташовані сервери. На думку екс-власника українського інтернет-казино Shans.ua Романа Коржа, спочатку заборону онлайн-майданчиків пролобіювали світові транснаціональні ігрові корпорації.

Він зазначив, що після закриття вітчизняних ресурсів гравців в Україні менше не стало – вони просто перейшли на закордонні сайти. «Різниця лише в тому, що гроші перестали надходити до українського бюджету», – пояснив тоді Корж.

Але з часом українські «онлайн-казино» почали активно розвиватися, і вже з 2015 року повернули лояльність аудиторії. «Поступово міжнародних гравців стали витісняти сайти, контрольовані вітчизняними «підприємцями», – вважає експерт, знайомий з ситуацією на гральному ринку, який побажав залишитися неназваним.

Згідно з інформацією президента Української асоціації ігрової індустрії (УАІІ) Ірини Сергієнко, зараз в Україні працюють українські, російські оператори (зокрема й через офшорні компанії) і європейські гравці. «Кількість інтернет-казино постійно збільшується. Все просто: підвищується попит – зростає пропозиція. Ми живемо в епоху, коли за допомогою інтернету можна подивитися кіно, зробити покупки, виконати платежі, пройти навчання. Гральний бізнес – не виняток. Переміщення гри в інтернет – глобальна тенденція для грального бізнесу по всьому світу», – констатує Сергієнко.

Хто найбільші гравці? Зараз у мережі без зусиль можна знайти десятки сайтів, доступних для азартних ігор з території України. Втім, законослухняні іноземні майданчики не приймають платежі з країн, в яких заборонено гральний бізнес, повідомляючи приблизно наступне: «Даний сайт закритий для регіону, в якому ви перебуваєте». Також у мережі чимало рейтингів «кращих інтернет-казино України». Вони ранжуються за розмірами бонусів або за відгуками відвідувачів.

Mind перевірив відвідуваність декількох десятків ресурсів і вибрав найбільші майданчики по трафіку з України. Згідно з даними SimilarWeb за грудень 2017 року, до трійки лідерів увійшли Рarimatch, «Золотий Кубок» і FavBet.

Що кажуть представники грального бізнесу? Mind направив запити великим онлайн-майданчикам. Питання були такі: чи варто знову легалізувати гральний бізнес в Україні, і, ймовірно, які суми щорічно надходитимуть до держбюджету в разі легалізації інтернет-казино та букмекерських контор. Окремо редакція поцікавилася, юридично на якій підставі ці компанії працюють в Україні. Відповіли співробітники декількох ресурсів. «Ми не працюємо в Україні, не є її громадянами і навіть ніколи там не були», – повідомили в Goxbet, який отримує 82% трафіку з України. При цьому в реквізитах відправника листа значилося: «Казино онлайн Goxbet в Україні – ігрові автомати на гроші».

Офіційно. Вадим Місюра, офіційний представник ТМ Parimatch в Україні, запевняє, що в країні холдинг займається виключно меценатськими і соціальними проектами. «У 2009 році через внесення змін до українського законодавства і введення мораторію на ведення букмекерської діяльності ТОВ «Парі-Матч» було змушене завершити свою профільну бізнес-діяльність в Україні. Водночас компанія не припинила підтримку і розвиток українського спорту. Також вона веде роботу з метою легалізації букмекерства в Україні. Профільною діяльністю ТМ Parimatch сьогодні займається в країнах Східної і Західної Європи, а також Азії та Африки», – підкреслює Місюра.

Незважаючи на це, parimatch.com отримує близько 94% трафіку з України і входить до двадцятки найбільш відвідуваних ресурсів УАнету. Раніше власник «Парі-Матч» Едуард Швіндлерман стверджував, що його компанія не має жодного відношення до сайту parimatch.com, який належить міжнародній холдинговій компанії з однойменною назвою. Однак відповідь від цієї компанії Mind отримав, надіславши запит безпосередньо на електронну адресу, розміщену на parimatch.com.

У Slotoking протролили питання редакції, виставивши зустрічні. «Наша компанія, звичайно ж, буде представлена в негативному світлі? Що особисто я і моя компанія отримаємо від цієї статті? Хто з інших казино, які працюють в Україні, погодився відповісти на ці питання? Думаю, якщо діалог складеться – зможу вам цікавеньке розповісти», – пообіцяв представник Slotoking на ім'я Густаво Фріно.

Офлайн у симбіозі з онлайн. Більш відверто представники ринку азартних онлайн-ігор пояснюють ситуацію клієнтам на своїх сайтах. «Кількість гравців онлайн-казино тільки продовжує зростати з кожним днем... Які ж причини популярності онлайн-казино в Україні? По-перше, законодавчі обмеження. Як ми могли помітити, кількість казино значно скоротилася, тому більшість гравців перейшли в режим онлайн», – розповідається на сайті Pointloto.

«Із забороною казино в Україні багато представників азартної індустрії були змушені піти в тінь, тобто в інтернет. Жителі України почали грати в європейських або російських онлайн-казино. Однак гравцям доводилося йти на великі ризики і зазнавати великих витрат, оскільки гра на гроші велася в іноземній валюті. З відкриттям казино «Кінг» нашим співвітчизникам більше не доведеться стикатися з подібними незручностями», – так рекламуються послуги на сайті Slotoking.

На цьому ж ресурсі повідомляється, що доступ до азартних ігор відкритий і в лотерейних офлайн-закладах (лотерейний бізнес в Україні дозволений). «Шанувальникам гри в реальному казино не варто засмучуватися. Справа в тому, що законодавчі реалії дозволяють бажаючим закручувати барабани класичних автоматів у форматі миттєвих лотерей в наземних залах «Міттєві державні лотереї», – розповідається на Slotoking.

Бизнес, которого якобы нет: как развиваются интернет-казино в Украине

Під чиїм «крилом» – більшість онлайн-казино? В Україні – три діючих оператора лотерей: «Українська національна лотерея» (УНЛ), «М.С.Л.» і «Патріот». Усі компанії – приватні. Дві останніх – під санкціями проти російських компаній, але намагаються продовжувати працювати. В яку з офлайн-мереж «Миттєвих держлотерей» заманюють представники Slotoking, нескладно здогадатися з розміщеного на сайті логотипу УНЛ.

Бизнес, которого якобы нет: как развиваются интернет-казино в Украине

А судячи з джерел трафіку Slotoking, до «групи компаній» також, ймовірно, входять онлайн-казино Netgame, Vipnetgame, Vulkanoriginals, Kingloto.

Раніше з сайту УНЛ можна було перейти на ресурси букмекерських контор «Фаворит Спорт», FavBet і онлайн-казино «Золотий кубок». Зараз основний майданчик УНЛ «почищено» – там пропонуються лише дозволені лотереї. Хоча логотип і ліцензія УНЛ ще залишилися «неприбраними» на сайтах азартних ігор.

Бизнес, которого якобы нет: как развиваются интернет-казино в Украине

Бизнес, которого якобы нет: как развиваются интернет-казино в Украине

Бизнес, которого якобы нет: как развиваются интернет-казино в Украине

Дизайн і функціональність сайтів Favbet і «Фаворит Спорт» практично ідентичні. На першому ресурсі стверджується, що компанія працює на підставі субліцензії, виданої у 2016 році «Фаворит Юнайтед Н.В.» в Кюрасао (Антильські острови).

Бизнес, которого якобы нет: как развиваются интернет-казино в Украине

Хто ж імовірно диригує «тінню»? У 2016 році – після обшуку СБУ в центральному офісі УНЛ – кінцевим бенефіціаром компанії став тренер велоспорту Тернопільської обласної дитячо-юнацької спортивної школи Роман Зеньо. На думку ряду ЗМІ, відтоді значну частку грального бізнесу в Україні курирують народні депутати від БПП Олександр Третьяков і Гліб Загорій. В коментарі Mind Гліб Загорій заперечив будь-яку свою причетнсть до грального бізнесу та компанії УНЛ.  В свою чергу, Олександр Третьяков відверто заявляв на камеру, що у нього є опціон в «Українській національній лотереї».

УНЛ – це єдиний діючий оператор лотерей, якому останні декілька років «благоволить фортуна». По-перше, на відміну від конкурентів «М.С.Л.» і «Патріот», він не потрапив під санкції проти російських компаній. По-друге, розроблений Мінфіном проект ліцензійних вимог для учасників лотерейного ринку прописаний під УНЛ, згідно з дослідженнями деяких ЗМІ. Оскільки в разі прийняття цього документа отримати ліцензію зможе компанія:

  • яка не перебуває під санкціями;
  • зареєстрована на території України;
  • з десятирічним досвідом роботи на українському ринку.

По-третє, офлайн-заклади УНЛ часто обминають члени «Національного корпусу», які влаштовують погроми в залах його конкурентів під приводом боротьби з незаконною гральною діяльністю. По-четверте, судячи з даних судового реєстру, Нацполіція заводить кримінальні справи за ст. 203-2 КК України (зайняття гральним бізнесом) переважно на «колег по ринку» УНЛ. Наприклад, тільки за січень 2018-го в судовому реєстрі зареєстровано понад 10 рішень, в яких фігурує «М.С.Л.».

Редакція Mind не береться стверджувати, що перераховані вище збіги свідчать про лояльне ставлення представників влади до одного оператора. На жаль, ні Мінфін, ні Нацполіція поки не відповіли на запити видання.

Скільки становить оборот грального ринку? Наприкінці 2017 року міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що в тіні перебуває понад $1 млрд. На думку президента УАІІ, ця оцінка близька до реальності. «Ми вважаємо, що можна відштовхуватися від $1 млрд як від мінімально можливої цифри. Але точно оцінити тіньовий оборот не зможе ніхто, бо нелегальний ринок ніким не контролюється і нікому не звітує про отриманий прибуток. У будь-якому випадку, йдеться про індустрію з річними оборотами, які обчислюються в мільярдах доларів», – вважає Ірина Сергієнко.

Чи варто знову легалізувати гральний бізнес у нашій країні? Це питання ми ставили народним депутатам Олександру Третьякову та Глібу Загорі, представникам Мінфіну, Нацполіціі, учасникам ринку, УАІІ. Відповіді отримали лише від декількох спікерів.

За словами офіційного представника ТМ Parimatch в Україні, у 2009 році – до заборони – в Україні налічувалося понад 10 000 гральних закладів і понад 200 000 робочих місць, пов'язаних із гральним бізнесом. З них 15% – у букмекерських компаніях. «Зараз тільки в Україні гемблінг під забороною. Наші найближчі сусіди в Білорусі, Росії, Казахстані, Грузії, не кажучи вже про Європу, давно прийняли рішення про легалізацію гральної індустрії. І доходи, одержувані від цього виду діяльності, йдуть на розвиток спорту, освіти, поповнення пенсійних фондів тощо», – зазначає Вадим Місюра.

На думку Ірини Сергієнко, мораторій на гральний бізнес не відповідає інтересам ані держави, ані суспільства. «Не дивлячись на заборону, гральний бізнес продовжує успішно розвиватися в нашій країні. При цьому не платить податки, не контролюється з боку держави, не підкоряється жодним правилам і, відповідно, не надає реального захисту споживачам. Виграє від такої ситуації виключно корупційна система», – вважає президент УАІІ.

Вона впевнена, що легалізація грального бізнесу дозволить виконати зобов'язання України перед МВФ і перед європейською спільнотою щодо боротьби з відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом, частково подолати дефіцит бюджету і впровадити європейські стандарти регулювання у цій сфері.

«Легалізація казино ритейл-сегмента, безумовно, дасть поштовх для розвитку готельного бізнесу і туризму, а також у довгостроковій перспективі дозволить відродити іподроми і конярство в нашій країні. А коректне врегулювання онлайн-казино може істотно зменшити відтік грошей українських гравців з країни, зокрема до країн ближнього зарубіжжя, включаючи РФ. Зараз ці гроші благополучно сприяють розвитку Росії, деяких країн Європи і країн з офшорним статусом», – констатує Ірина Сергієнко.

Які суми щорічно могли б надходити до держбюджету в разі легалізації індустрії азарту? Представники влади періодично оцінюють можливі доходи для країни. Цифри коливаються від 5 млрд до 10 млрд грн. «У 2015 році, коли розглядався урядовий законопроект про легалізацію і проводилися відповідні експертні оцінки, у Мінфіні йшлося про 10 млрд грн надходжень на рік у разі легалізації всього ринку азартних ігор. Вважаю, що ці цифри дещо завищені, але концептуально вони мають право на існування, якщо враховувати лотерейний ринок», – зазначає Ірина Сергієнко.

За її словами, для того щоб ці гроші потрапляли до бюджету, потрібно дуже продумано і розумно врегулювати ринок. «В іншому випадку ніхто в легальному полі працювати не захоче і оцінки залишаться оцінками, а країні потрібні реальні гроші», – підкреслює президент УАІІ.

Чи буде виведена з тіні індустрія азарту найближчим часом? За сім років у Верховній Раді зареєстровано понад 20 законопроектів про легалізацію грального бізнесу. Жоден з них не пройшов. Останню невдалу спробу провести через парламент відповідний законопроект зробив Мінфін наприкінці 2015-го, після чого переключився на розробку проекту ліцензійних вимог для учасників лотерейного ринку, про який згадувалося вище. Разом з тим міністр фінансів називає гральний бізнес сферою, якої «де-юре немає, а на практиці вона є». Кілька років поспіль він виступає із закликами до парламенту підтримати законопроект про легалізацію грального бізнесу. «Легалізація потрібна. Комусь, правда, це невигідно, тому ініціатива блокується в парламенті, але ми шукатимемо рішення», – сказав рік тому в одному з інтерв'ю Олександр Данилюк.

Ірина Сергієнко припускає, що законодавчі ініціативи не знаходять підтримки у парламенті з цілої низки причин. «Нездоровий лобізм, протидія з боку представників корупційної системи, відсутність консолідованої позиції представників бізнесу та інвесторів. Також важливим залишається факт негативного суспільного ставлення до гральної індустрії у зв'язку з низькою поінформованістю громадян щодо фактичної ситуації на гральному ринку і сучасного позитивного досвіду регулювання ринку азартних ігор в зарубіжних країнах», – розповідає Сергієнко. Вона нагадує, що у 2019 році видача додаткових траншей Україні з боку МВФ вже не планується, а сума, яку доведеться повернути, вельми істотна.

На думку джерела у Кабінеті міністрів, незважаючи на всі аргументи «на благо країни», індустрія азарту залишиться в тіні. «Занадто сильне лобі у всіх органах влади. Ці люди керуються зовсім іншими цінностями», – резюмує анонімний спікер.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті