mind
Станція дохідна: навіщо УЗ реформує вокзали

Станція дохідна: навіщо УЗ реформує вокзали

Чи допоможе це зробити українські залізничні станції прибутковими

Цей матеріал також доступний російською
Станція дохідна: навіщо УЗ реформує вокзали
Вокзал станції Харків-Пасажирський
Фото: прес-центр УЗ

В «Укрзалізниці» вирішили створити вокзального оператора – усі вокзали залізниці до кінця року об'єднають в одну спеціалізовану компанію. Про це повідомив Євген Кравцов, в. о. керівника залізниці, під час ІІІ Українського інфраструктурного форуму, який проходив 19 квітня в Києві. Такі зміни, вважають в УЗ, дозволять ефективніше управляти вокзальними станціями та призведуть до поліпшення їхніх фінансових результатів. Згідно з інформацією Mind, один із варіантів, який розглядали за часів попереднього керівника «Укрзалізниці» Войцеха Бальчуна, – спорудження другого поверху в будівлях вокзалів великих міст. Висота стель, на думку польських менеджерів, вважалася придатною. Додаткові площі планувалося здавати під магазини, зокрема одягу, і заклади громадського харчування.

Навіщо потрібні зміни? Зараз вокзали приносять залізниці лише збитки. Щорічно на утримання вокзалів УЗ витрачає близько 0,5 млрд грн. Найдорожчий – центральний пасажирський вокзал Києва, у 2016 році на його утримання держмонополіст витратив понад 145 млн грн. «Основна стаття витрат станції Київ-Пасажирський – витрати на організацію і забезпечення процесів обслуговування пасажирів, утримання приміщень та територій у належному технічному і санітарному стані, оплата праці, паливо, оплата комунальних послуг, електроенергії, амортизація тощо», – повідомили у прес-службі «Укрзалізниці».

Звідки взялися збитки? Основна стаття доходів вокзалів – так звана підсобно-допоміжна діяльність. Це оформлення проїзних документів пасажирам, камери схову, кімнати відпочинку, платні зали, туалети, іноді паркінги. Але це не покриває їхнього утримання. Наприклад, майже 75% доходів київському вокзалу приносить оформлення проїзних документів, тобто пасажирський підрозділ УЗ, який сам по собі є збитковим для залізниці. Минулого року він приніс близько 11 млрд грн збитків.

Як щодо оренди? На орендній діяльності вокзали майже не заробляють. «Сукупна площа приміщень вокзалів – близько 800 000 кв. м. Але здані під оренду в кращому випадку 20%, і то лише на вокзалах великих міст», – констатує фінансовий директор УЗ Андрій Рязанцев.

Станція дохідна: навіщо УЗ реформує вокзали
Вокзал станції Київ-Пасажирський
Фото: прес-центр УЗ

У тому ж головному столичному вокзалі, за офіційними даними, у 2016 році було укладено 15 договорів оренди. «Але договір оренди укладено давно, і з року в рік ціна оренди не переглядалася. Крім того, вокзали здавали в оренду не велику площу, а по декілька квадратних метрів, що теж невигідно», – пояснює Кравцов.

Що планують зробити в УЗ? «Ми визначили для себе пріоритети на наступні три роки. І направимо зусилля, щоб весь наш вокзальний комплекс як мінімум самоокупався. Як максимум – приносив стабільно зростаючий прибуток компанії», – зазначає Євген Кравцов.

Рязанцев додає, що цим не повинна займатися «Укрзалізниця». За його словами, існують спеціалізовані приватні компанії, які знають, як зробити вокзали ефективними, що там має бути. Тобто після об'єднання вокзалів у спеціалізований підрозділ (компанію) УЗ може залучити до співпраці приватний капітал.

Якою може бути співпраця? Одним з інструментів може стати передання вокзалів у концесію. Зараз на залізниці вивчають, у якому форматі це краще зробити – можливо, вокзали передаватимуться у якомусь комплексі. Наприклад, приміщення вокзалу великого міста віддадуть інвестору разом з кількома вокзалами в невеликих населених пунктах. «На вокзал у Києві вишикується величезна черга бажаючих, а от на прекрасну станцію в Жмеринці бажаючих може й не бути», – пояснює Кравцов. «У нас немає завдання зробити прибутковими один-два об'єкти, наше завдання – вивести на беззбитковість всі вокзали», – погоджується Рязанцев.

Які шанси? Досвід експлуатації залізничних вокзалів в Європі говорить про те, що українські станції можна зробити прибутковими – адже практично всі вони знаходяться в центральній частині населених пунктів. До того ж у залізниці найбільша вокзальна мережа в країні, майже всі об'єкти такої нерухомості розташовані в центральній частині міста/населеного пункту, щодня через них проходить великий пасажиропотік. Тому такі об'єкти можуть бути дійсно цікавими бізнесу.

Станція дохідна: навіщо УЗ реформує вокзали
Приміський вокзал Дарниця
Фото: прес-центр УЗ

Наприклад, у КМДА на території Дарницького приміського залізничного вокзалу хочуть побудувати торгово-офісний готельний комплекс (приміщення буде об'єднане із будівлею самого вокзалу). Зараз влада шукає інвестора. А у Львові вивчають можливість будівництва другого вокзалу. Передбачається зведення другої будівлі, за аналогією з вокзальним комплексом станції Київ-Пасажирський.

Які ризики? Жалюгідний стан (потрібен ремонт), велика енергоємність – гарантовано підвищують ризики інвестора. Ще серед будівель вокзалів – багато пам'яток архітектури, і будь-які зміни в конструкції, зовнішньому вигляді будівлі строго регламентовані, а це теж знижує інвестиційну привабливість таких об'єктів. Крім цього, у багатьох вокзалів погано розвинена прилегла інфраструктура – там йде стихійна торгівля, утруднений під'їзд транспорту, і часто – просто хаос. Вирішити цю проблему УЗ не зможе, оскільки за привокзальну інфраструктуру відповідає місцева влада.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті