mind
Раціональний пофігізм: 7 порад із книги «Витончене мистецтво забивати на все»

Раціональний пофігізм: 7 порад із книги «Витончене мистецтво забивати на все»

Як припинити перейматися дрібницями і почати жити

Цей матеріал також доступний російською
Раціональний пофігізм: 7 порад із книги «Витончене мистецтво забивати на все»
Фото: Видавництво "Наш Формат"

Бекґраунд. Автор книги Марк Менсон – блогер та засновник Infinity Squared Media LLC – компанії, що займається маркетинговими комунікаціями. Менсон почав вести блог у 2009 році, в 2016-му його аудиторія складала вже 2 млн читачів. Він пише про культуру, стосунки, життєві вибори, але у доволі прямолінійній формі – не соромлячись використовувати нецензурну лексику – як у своїх постах, так і книгах.

Книгу «Витончене мистецтво забивати» можна віднести до категорії літератури про саморозвиток. Проте вона дуже сильно відрізняється від загальної течії. Менсон намагається зняти рожеві окуляри зі своїх читачів, які звикли гонитися за щастям, задоволенням та визнанням інших.

Багато ідей із цієї книги ви могли вже зустрічати в «Коротко і по суті. Мистецтво визначати пріоритети» Ґрега МакКеона. Але книга Менсона більш жвава та сповнена гумором. Вона досить «молодіжна», в той час як книга МакКеона здається більш зрілою, а її ідеї – перевірені часом.

  • Оригінальна назва: The Subtle Art of Not Giving a Fuck
  • Видавництво: «Наш Формат»
  • Наклад: 3000 примірників

Купити книгу

Сюжет. Почнемо з того, що забити на все вам все-таки не вдасться, навіть прочитавши цю книгу. Бо це просто неможливо. Наш мозок заточений під те, щоб увесь час чимось перейматися. Тому:

Порада перша: переймайтеся тим, що справді того варте

Ви напевно неодноразово бачили, як люди починають сперечатися у транспорті чи магазині і дивувалися, чому їх непокоять такі дрібниці. Річ у тому, що за відсутності важливіших приводів для переживання ми хапаємося за будь-який дріб’язок.

Люди – це єдині істоти, які можуть спочатку перейматися і тривожитися, а потім перейматися і тривожитися через те, що переймаються й тривожаться. Не потрапляйте у цю пастку, краще економте свій час та енергію на те, що дійсно сповнене сенсу.

Порада друга: не потрапляйте у пастку «мишачого колеса гедонізму»

Те, що нас тішить сьогодні, завтра вже не тішитиме. Наша свідомість завжди вимагає більшого. Не варто гонитися лише за новими позитивними емоціями, які дарують нові речі, стосунки чи більше грошей. Те, що робить нас щасливішими, невідворотно робить потім нас нещасними, адже вранці ми прокинемось у тій самій початковій точці, вимушені бажати чогось більшого.

Порада третя: ставте собі питання іншого характеру

Замість «Від чого ви хочете отримати задоволення?» подумайте «Заради чого ви готові терпіти цей біль?». Без натяку на мазохізм. Як казав Джордан Елленберг у своїй книзі «Як ніколи не помилятися»: замість того, щоб думати, що б ви робили, якби виграли у лотерею, краще подумайте, чим ви будете займатися, якщо не виграєте, бо статистично це набагато більш вірогідний сценарій.

Порада четверта: обирайте собі правильні цінності

До поганих цінностей автор відносить насолоду, матеріальний успіх і бажання завжди бути правим та інші, які  мають штучний характер, соціально-деструктивні і не піддаються контролю.

У свою чергу до гарних цінностей Менсон приписує чесність, новаторство, допитливість, благодійність, смиренність та креативність.

Порада п’ята: не перекладайте відповідальність за власне життя на інших

Ми самі відповідальні за власні проблеми, хоч і не завжди у них винні. Щоб не плутати ці поняття, Менсон пропонує таке пояснення: провина – це минулий час, тобто вибір, який ми зробили колись, а відповідальність – це час теперішній, і відповідно вибір, який робимо зараз.

Не варто звинувачувати всіх, окрім себе, що у вас погане життя. Це особливо стосується «елегантних  жертв», які постійно діляться у соціальних мережах «несправедливістю». Відчуття образи і моральної правоти дає вам певний емоційний кайф, але воно ж згодом почне роз’їдати вас із середини.

Порада шоста: натхнення приходить під час дії, як апетит – під час їжі

Не сидіть без діла, робіть хоч щось, адже дія – це не лише наслідок мотивації, але і її причина. Ця вправа допомагає у боротьбі з прокрастинацією, а також може стати поштовхом для ефекту снігової кулі.

Порада сьома: примиріться з тим фактом, що ви смертні

Як колись писав Буковскі: «Ми всі помремо, геть усі. Просто цирк! Та лише через це ми маємо любити один одного, але ж ні. Нас мучать і з нас витискають соки життєві дрібниці; нас поїдом їсть марнота».

Тож не дайте марноті себе з’їсти. Забийте на дрібниці та почніть перейматися дійсно важливими речами!

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті