Завершення весни: розгляд яких законів заплановано на поточний парламентський тиждень

Завершення весни: розгляд яких законів заплановано на поточний парламентський тиждень

Огляд трьох найважливіших законопроектів економічного спрямування

Цей матеріал також доступний російською
Завершення весни: розгляд яких законів заплановано на поточний парламентський тиждень
Народні депутати під час засідання
Фото: Космач Олександр / УНІАН

На поточному тижні парламент розгляне низку важливих законопроектів, що стосуються економічних питань. Мind підготував аналіз трьох найпомітніших із них. Це як прогресивні законопроекти, так і лобістські, що маскуються під прогресивні (наприклад, Закон про захист економічної конкуренції). Частина проектів, про які ми вже писали, транзитом потрапляє у кожний тижневий порядок денний, але так і не дочікується розгляду. Так, на цьому тижні черговий шанс матимуть №1910 (щодо збору на ювелірні вироби), а також №4591 (про установу бізнес-омбудсмена) і №2216а (про технологічні парки).

Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції

Номер і дата реєстрації. 6723 від 14.07.2017.
Автор. Іванчук А.В., «Народний фронт».
Альтернативні законопроекти. Відсутні.
Етап. Друге читання.

Ціна питання. Законопроект не має прямого грошового вираження.

Зміст. Передбачає внесення змін до законів України «Про захист економічної конкуренції» та «Про Антимонопольний комітет України», що включають цілу низку нововведень: щодо порядку надання дозволів на здійснення вертикальних узгоджених дій, спрощеного порядку розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію, порядку початку розгляду справ та закриття справ без прийняття рішення по суті; підвищення розміру штрафів, які вправі накладати територіальні відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ); виконання рішень АМКУ тощо. Пов`язаний законопроект – №6746 від 17.07.2017.

Хто виграє. АМКУ – в контексті вузько корпоративних інтересів цієї державної інституції; суб’єкти ринку, на які розповсюджується антимонопольне законодавство.

Хто програє. У випадку корупційних зловживань з боку АМКУ програє український бізнес – погіршиться конкурентне середовище, держава не отримає надходжень від штрафів (не дивлячись на їх номінальне збільшення).

Позиція парламентських юристів. Перед першим читанням була умовно позитивною: «за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій». Головне юридичне управління надало зауваження, але чіткої позиції не заявило.

Прогнозована позиція фракцій. Гарантована підтримка з боку «Народного фронту» та БПП. Опозиційний блок – проти, «Батьківщина» – половина голосів, решта не має консолідованої позиції.

Шанс на прийняття. Високий.

Оцінка Мind. Законопроект має негативні відгуки в експертному середовищі. Сайт «Наші гроші» вбачає корупційні ризики в законопроекті, що дозволять АМКУ на власний розсуд відкривати та закривати справи для підприємств великих олігархічних груп. Також законопроект дозволяє компаніям-змовникам брати участь у державних закупівлях попри наявність рішення АМКУ проти них. На думку Центра протидії корупції, прийняття документу узаконить «розпил» державних коштів на закупівлях між пов’язаними компаніями.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг

Номер і дата реєстрації. 2456-д від 29.12.2015. 
Автор. Автори початкового законопроекту 2456 – Дзензерський Д. (НФ) та ін. Автор доопрацьованого законопроекту – Рибалка С. (Радикальна партія Ляшка).
Альтернативні законопроекти. Відсутні.
Етап. Підготовлено на повторне друге читання.

Ціна питання. За різними оцінками, обсяг активів небанківських фінансових установ в Україні сягає 9% ВВП. Це всі страхові компанії, фінансові компанії, кредитні спілки, приватні пенсійні фонди.

Зміст. Законопроект уточнює визначення основних понять та узгоджує норми законодавства, які стосуються споживачів фінансових послуг. Крім того, передбачається виконання регуляторами ринків фінансових послуг функції захисту прав споживачів та правозастосування у цій сфері.

Хто виграє. НБУ, Нацкомфінпослуг та НКЦПФР – у частині розширення їхніх регуляторних повноважень; теоретично фізичні особи – споживачі фінансових послуг, посилення захисту яких декларується.

Хто програє. Суб`єкти ринку фінансових послуг – юридичні особи, контроль за якими з боку держави посилиться, також збільшаться штрафні санкції для них.

Позиція парламентських юристів. Було надано низку зауважень, у тому числі й щодо суперечностей Конституції, проте чіткої оцінки не надходило.

Прогнозована позиція фракцій. Може розраховувати на підтримку «Народного фронту» і БПП, Опозиційний блок – проти, «Відродження» – переважно проти, решта – коливаються.

Шанс на прийняття. Розгляд законопроекту тягнеться з 2015 року. Переплітається надто багато інтересів різних політичних та економічних гравців, що ускладнює прогноз успішного голосування за документ.

Оцінка Мind. Законопроект регулює досить потужний фінансовий сегмент українського бізнесу, з яким пов’язана діяльність багатьох депутатів парламенту. На думку незалежних юристів, закон не зможе вберегти українців від недобросовісних дій банків і фінустанов, він лише розширює функціонал із доступу до інформації та можливості людей. Як громадяни будуть ним користуватися – залежить від них самих. Також звертаємо увагу, що в липні 2016 року було ухвалено у першому читанні законопроект №2413а, що передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг та передачу відповідних повноважень до НБУ та НКЦПРФ.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ліцензійних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Номер і дата реєстрації. 4958 від 12.07.2016.
Автор. Южаніна Н.П. (БПП) та інші.
Альтернативні законопроекти. Відсутні.
Етап. Друге читання.

Ціна питання. За перше півріччя 2016 року Україна експортувала спирту та алкогольної продукції на $122,4 млн. Екстраполюючи ці данні, можна стверджувати, що сукупний річний експорт цієї продукції складає не менше $250 млн. Плата за річну ліцензію для експорту продукції складає лише 780 грн, що є мізерною сумою, яка не вплине на доходи держбюджету.

Зміст. Законопроект відміняє обов’язкові спеціальні звіти для суб’єктів господарювання, що провадять роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, скасовує ліцензування експорту алкогольної і тютюнової продукції. Також закон передбачає відміну ліцензування експорту (імпорту) матриць, обладнання та сировини для їхнього виробництва (мова про диски для лазерних систем зчитування).

Хто виграє. Експортери алкогольної продукції та спирту (держава), тютюнові компанії-експортери.

Хто програє. Чиновники, що зловживають регуляторними механізмами.

Позиція парламентських юристів. Проект потребує техніко-юридичного доопрацювання.

Прогнозована позиція фракцій. Категорично проти – «Батьківщина», більшість Опозиційного блоку, частина позафракційних депутатів. НФ, БПП, «Самопоміч», РПЛ – за.

Шанс на прийняття. Високий.

Оцінка Мind. Законопроект має позитивне значення з точки зору дерегуляції та підтримки вітчизняного експорту продукції з високою доданою вартістю – краще експортувати спирт та алкоголь, аніж зерно. Документ не вирішує принципових проблем ринку, проте і в такому вигляді (звільняє від зайвої паперової роботи і зменшує державне втручання) вбачається прогресивним.

На завершення весни: розгляд яких законів заплановано на поточний парламентський тиждень
Учасники акції «Діти курять – парламент ігнорує», 16 квітня 2018 р.
Фото: УНІАН

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті