mind
Голод – найкращий соус: чому подальше зростання споживчого кредитування неминуче

Голод – найкращий соус: чому подальше зростання споживчого кредитування неминуче

До чого призводить накопичення боргів населення та чому це відбувається

Цей матеріал також доступний російською
Голод – найкращий соус: чому подальше зростання споживчого кредитування неминуче
Фото: pixabay.com

Населення не справляється із новим масштабом цін у рамках сформованої владою внутрішньої моделі перерозподілу доходів. Занадто багато податків, прокурорів, зловживань та соціального популізму. За даними Держстату, для зведення витрат з доходами домогосподарств у минулому році довелося скоротити заощадження на 69 млрд грн. Це майже у чотири рази більше, ніж роком раніше.

За що триматися, коли грошей немає? Достатні заощадження на чорний день були не у всіх. Ті, у кого їх не виявилося, отримали чергового потужного стусана у напрямку польських полуничних полів.

Непотрібні в Україні робітники генерують прибуток за кордоном. Згідно з останніми даними, у структурі номінальних доходів українських жителів частка коштів трудових мігрантів зросла з 6,9% у 2015-му до 9,4% у 2017 році. При цьому в 2016 році вони переслали до країни $7,5 млрд, у 2017-му – вже понад $9 млрд.

Якщо відняти цю суму зі сформованого у 2017 році платіжного балансу, курс гривні потече, як зображення на портреті Доріана Грея. Тому не варто очікувати, що уряд стане серйозно домагатися швидкого повернення робітників додому.

Втім, багато громадян не змогли взяти участь у мультикультурному обміні праці на гроші. Хтось через слабке здоров'я, сімейні обставини або з міркувань патріотичної прихильності до низькооплачуваної роботи на батьківщині, а інші – через банальну нестачу грошей на паспорт і дорогу. Ось ця група, в основному, й зіткнулася з необхідністю витрачати заощадження, яких немає, а в ряді випадків – і не було ніколи.

Що це за душа, якщо за душею ні гроша? Згідно з опитуваннями Держстату, про наявність поневірянь у сфері харчування восени 2017 року висловилися 25% українців. Показник покращився порівняно з 2015 роком (28%), але це все одно – аж чверть респондентів.

Частка населення, яке потерпає хоча б від однієї з форм бідності, становила в минулому році 57%: частка домогосподарств, які вважали себе глибоко бідними в 2017 році зросла до 32,6% з 30,8% в 2015-му. 

Заміри GfK Ukraine виявили, що споживчі настрої українців у травні-2018 зберегли позитивну тенденцію: найістотніше зростає прагнення робити великі покупки. «Найбільшу позитивну динаміку цей індекс мав у таких групах: (1) дохід нижче середнього, (2) в містах понад 100 000 населення і (3) в групі старшого віку. Цей результат може бути пов'язаний із закінченням опалювального сезону і вивільненням коштів у цих групах», – відзначили в GfK Ukraine.

На ринок повертається відкладений у кризу споживчий попит. Компанія Research & Branding Group з'ясувала, що кожен третій українець (34%) купував товари тривалого терміну використання (техніка, одяг, взуття, аксесуари й подібне) не пізніше ніж півроку тому, ще чверть (24%) – протягом останніх 12 місяців. Понад рік тому такі товари купували 13% українців. Чверть українців (24%) купували такі товари понад два роки тому.

Рівень безробіття у ряді країн в І кварталі 2018 року, активне населення,%

Греція 21,2
Іспанія 16,8
Україна 9,7
Франція 9,6
Латвія 8,2
Росія 5,1
Польща 4,2

Дані: Держстат, Євростат

Гальмувати не можна перегріти. У Нацбанку вказують, що сукупне кредитне навантаження на домогосподарства скоротилося – за підсумками 2017 року до 9,4% від річного наявного доходу населення з 10,7% роком раніше. Дійсно, боргове навантаження ослабло, хоча з урахуванням небанківських боргів воно відчутно вище – 13,4%.

До того ж за підсумками 2017 року у перерахунку на одну персону зведений борг склав не менше 5857 грн, і середньомісячний наявний дохід покривав його лише на 62%. До того ж очевидно, що для найменш захищених груп населення боргове навантаження істотно перевищує середній рівень. І тут не варто забувати, що в деяких ситуаціях моральний тягар не для тих, чия кишеня порожня.

«У минулому році фінансовий стан населення в цілому покращився, номінальні доходи всіх децильних груп домогосподарств, розподілених за рівнем доходу, зростали швидше, аніж витрати. Але це збільшення нерівномірне: чим вищий дохід групи, тим швидше він ріс, і був нижчим темп приросту її поточних витрат. У переважної більшості груп частка поточних витрат залишається високою і становить понад 80% доходів. Однак кількість груп, в яких не вистачає доходів на споживання, зменшилася з чотирьох в 2015 році до двох у 2017-му», – підрахували в Нацбанку.

Борги населення України, млн грн, на кінець періоду

2016 2017 Зміна, %
1. Кредити фінкомпаній 5783,1 26940,6 +4,7 рази
2. Кредити ломбардів 16718,0 16 389,0  - 2,0
3. Кредити кредитних спілок 1799,5 1902,3  5,7
4. Борг за ЖК-послуги 20175,0 28842,9  43,0
5. Кредити банків домогосподарствам 163333 174182 6,6
у т.ч. потребкредити у гривні 64859 93436 44,1
всього боргу (сума пунктів 1-5) 207808,6  248256,8 19,5
Населення, чол. 42584500 42386403 -0,5
Борг на одну особу, грн 4879,9 5857 20,0
Середньомісячний дохід, що мається на одну особу, грн 2981,4 3632,7 21,8

Дані: Держстат, Нацфінпослуг, НБУ, розрахунки – Mind

Про зламане і втрачене. Тим часом, природний відбір у сфері кредитно-банківських відносин в Україні відправив на капремонт два з трьох фінансових «локомотивів» економіки.

Корпоративне кредитування було торпедоване звичкою великих корпорацій безкарно не платити за взятими кредитами. Частка непрацюючих позик у корпоративному секторі після всіх чисток і реструктуризацій продовжує тупцювати біля 58% (528 млрд грн!). У загальній сумі кредитів 20 найбільших бізнес-груп їхня частка – 86%.

В цілому лише кожен третій корпоративний позичальник з кредитом понад 2 млн грн не допускав дефолту. За даними НБУ, кредитування якісних компаній зростає на рівні понад 20% рік до року, але принципово загальну ситуацію це поки що не змінює.

Другий комплексний інструмент банківського стимулювання економіки упав внаслідок перемоги жадібності над обережністю. Банки продовжують зішкрібати зі своїх балансів залишки іпотечного буму. За останні півтора року сума такої заборгованості скоротилася на 29% в результаті списань. Однак частка непрацюючих іпотечних кредитів за підсумками квітня все ще становила рекордні 94,2% по валютних позиках, на які припадає близько 70% від сукупної суми такого боргу.

Верховна Рада взяла участь у цьому сегменті фінансових відносин шляхом встановлення красивого надгробку: мораторію на стягнення забезпечення за такими зобов'язаннями. Разом з тим у банківському середовищі, як з'ясувалося, є апологети другого пришестя іпотеки, незважаючи на песимізм НБУ.

Точка G. Таким чином, раніше недолюблений через високі операційні витрати, а тепер, по суті, єдиний потужний та діючий кредитний двигун (споживче кредитування) зустрівся зі зголоднілим і дещо збіднілим населенням, якому нещодавно підвищили платоспроможність через мінімальну зарплату.

В результаті зіткнення двох бажань, із грудня 2016 року гривневі споживчі кредити зросли на 65%, або на 42 млрд грн, радуючи банкірів високим відсотковим доходом. Кожна гривня кредитів фізособам дає приблизно вдвічі більше процентних надходжень у порівнянні з корпоративними позиками. І це у гривні, яка зміцнилася до міцніючого долара з початку року майже на 6%.

Зустрічаються й факти хижацького ставлення до клієнтів. Хоча усереднена ставка за гривневими кредитами фізосіб вийшла за підсумками травня на чималий рівень в 31,2% річних, окремі банки дозволяють собі виставляти клієнтам підсумкову вартість за позиками на цілком середньовічному лихварського рівні – до 200% річних.

«Сьогодні кредитування фізосіб все ще не створює системних ризиків для фінансової системи, однак, за оцінками НБУ, ряд банків недостатньо консервативно оцінює ризики за новими кредитами», – вважають в центробанку.

Кредити фізособам, млрд грн

Дані: НБУ

Якщо дивитися ширше. У певних колах існує в достатній мірі усталена думка, що споживче кредитування призводить лише до поглиблення кризи перевиробництва у економіці та боргового закабалення громадян, оскільки не відображає реального платоспроможного попиту фізосіб і лише підвищує для них вартість товарів за рахунок процентних платежів.

Крім того, є ще більш авторитетна думка, що будь-яке відсоткове кредитування від початку несправедливе, оскільки людина не може передбачити розвиток ситуації протягом всього періоду дії кредитного договору, тоді як відсотки встановлюються заздалегідь.

Але дані концепції поки не проглядаються у доступній для огляду перспективі кредитної справи в Україні: згідно з червневим звітом НБУ про фінстабільність, до кінця 2018 року банківське кредитування  концентруватиметься у сегменті споживчих кредитів.

Більше продуктів хороших і різних. Директор департаменту розвитку корпоративного бізнесу Креді Агріколь Банку Олексій Ступак вважає, що кредитну динаміку в поточному році може стримувати ситуація з ліквідністю й вартістю ресурсу. «Країнні ризики напередодні виборів також впливатимуть на темпи зростання кредитування, що може бути помітно вже у ІІІ-IV кварталах 2018 року», – прогнозує він.

За оцінкою Олексія Ступака, серед найбільш швидкозростаючих сегментів не тільки FMCG (англ. Fast Moving Consumer Goods – товари повсякденного споживання. – Mind), але й агрокредитування. «Наявність техніки у аграріїв і її рівень дозволяють зробити висновки про те, що ще мінімум 4-5 років продовжиться технічне переозброєння: заміна парку комбайнів, тракторів, обприскувачів, навісного обладнання та ґрунтообробної техніки», – перераховує банкір.

Разом з тим, за його словами, іпотека поки не буде масовим продуктом: мінімально необхідний рівень ставок в національній валюті, при якому населення готове буде кредитуватися – 10-12% річних.

Заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн прогнозує до кінця поточного року стабільне зростання обсягів кредитування. Згідно з його даними, у населення поки найбільш популярні кредити готівкою.

«Що стосується споживчих кредитів готівкою, кредитних карт, можливо деяке пом'якшення умов для надання кредитів приватним клієнтам. Це необов'язково буде зниження процентних ставок. Наприклад, банки, що кредитували лише «своїх» клієнтів (які мають у банку відкриті рахунки, наприклад, для зарахування зарплати), можуть розпочати надавати кредити і клієнтам, які звернулися до банку вперше», – припускає Антон Тютюн.

Щодо кредитування іпотеки – він очікує зростання помірними темпами. «Для запуску дійсно доступної іпотеки необхідна комплексна, спільна робота всіх учасників ринку, а не тільки банків. Це й необхідність удосконалення, і приведення у відповідність з тенденціями на ринку нормативного регулювання сфери житлового будівництва, і вартість ресурсів для банку, а також можливість довгострокового фондування, і, не в останню чергу, вартість об'єктів нерухомості», – пояснює банкір.

Перспективи у корпоративному секторі, за його словами, зосереджені в малому і середньому бізнесі, але «все впирається у вартість ресурсів».

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків також впевнений, що підйом споживчого кредитування, який спостерігається з середини минулого року, збережеться і до кінця 2018 року.

«Не дивлячись на вагомі показники приросту, поки зарано говорити про бум споживчого кредитування. Швидше, оживає попит на кредити після тривалої паузи 2014-2016 років. Співвідношення загального портфеля кредитів населенню до ВВП за рік навіть знизилося – з 6,2% до 5,8%, залишаючись одним з найнижчих в Європі», – констатує Демків.

При цьому фінансист зазначив, що у І кварталі 2018 року банки надали населенню майже 36 млрд грн нових кредитів, що склало 7,1% від кінцевих споживчих витрат. За той же період 2017 року ці показники склали 30 млрд грн і 6,4% відповідно. «Якщо ж порівнювати з локальним бумом споживчого кредитування 2011-2013 років, то нові кредити становили 10-12% від споживчих витрат. Є ще куди рости», – резюмує Демків.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті