Як позбутися світової проблеми з пластиком: дилема великого бізнесу

Очікується, що до 2050 року кількість пластику у світовому океані перевищить кількість риби в ньому. Морське життя задихається від сміття: мікропластик проникає в ґрунт, воду, повітря, потрапляє в наші тіла й має потенційні наслідки, які ми ще до кінця не розуміємо. На сміттєвих звалищах накопичилися величезні обсяги пластику, що, розкладаючись тисячі років, виділяють парникові гази і спричиняють глобальне потепління. Пластик загрожує здоров’ю планети та її мешканців, і ця речовина зникати не збирається. Mind пропонує переклад та адаптацію статті CNN Business про те, як світові бренди ведуть боротьбу з одноразовим сміттям. Переклад підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Такі компанії, як Procter & Gamble, Unilever, Nestlé, PepsiCo, Danone, Mars Petcare, Mondelēz International і багато інших, тобто найбільші компанії, що пропонують товари для широкого вжитку, працюють над розробкою потенційного рішення для обмеження обсягів майбутніх відходів. Вони залучені в спільний проект під назвою Loop, про який було оголошено під час Світового економічного форуму в Давосі.

Проект пропонує споживачам альтернативу переробці – тій системі, що нині, на жаль, функціонує геть неефективно. Наразі компанії-партнери тестують воду. Вже в травні вони збираються запустити цей експеримент у Нью-Йорку і Парижі, залучивши кілька тисяч споживачів, а потім планують розширити його на Лондон і Торонто, а у 2020-му – на Токіо і Сан-Франциско.

Loop – це новий спосіб купівлі. Система пропонує понад 300 одиниць, від порошку Tide до шампуню Pantene, морозива Haagen-Dazs чи рідини для полоскання рота Crest. Усі ці товари постачаються в багаторазовій упаковці. Тобто, використавши продукт, клієнти складають порожні контейнери в сумку Loop і виставляють її біля вхідних дверей. Після цього кур’єрська служба забирає упаковку, далі її миють і наповнюють ще раз, а тоді знову надсилають споживачу.

Від сміття в Трентоні до світових масштабів. Два роки тому Том Сакі вирушив з Трентона, що в Нью-Джерсі, до Давоса з напівготовою ідеєю і розпливчатим планом, щоб представити його світовим бізнес-лідерам. 

Нині Сакі 37 років, він виконавчий директор TerraCycle, компанії, яка займається розумною обробкою відходів. Очікувалося, що у 2018 році доходи TerraCycle сягнуть $32 млн, нині компанія намагається отримати $25 млн від малих інвесторів.

Сакі був у Давосі у 2017 році, бо TerraCycle допомогла компанії Procter & Gamble запустити лінійку шампунів Head & Shoulders, які продавалися в пляшечках, виготовлених з пластику, зібраного на пляжах. Тоді Сакі, прилизаний, харизматичний комівояжер, стояв на одній сцені поряд з головами таких компаній, як Walmart, Alibaba та Heineken. Також він провів короткі зустрічі з керівниками компаній, що виробляють товари для широкого вжитку, і підсадив їх на свою велику ідею.

Право власності на упаковку. Але якщо виробник залишить право власності на пляшку, збираючи та повторно використовуючи її? Компанія може вважати таке використання довгостроковим активом на своєму балансі. На думку Сакі, згідно з цією системою, виробник прагнутиме вкладати більше ресурсів у елегантний і довговічний дизайн.

Він орієнтувався на представників компаній, які знаходилися в переліку Greenpeace як ті, що забруднюють довкілля найбільше, бо знав про потенційну кризу в їхніх стосунках з громадськістю. Нині вісім з десяти згаданих у звіті Greenpeace компаній приєдналися до Loop.

«Мені не потрібно втокмачувати їм це в голову», – сказав Сакі, адже компанії дуже уважно ставляться до своєї репутації.

Як це працює? Клієнти Loop обирають товари на сайті, де вартість одиниці товару має відповідати цінам у сусідній крамниці. Окрім вартості товару, клієнти вносять також повний депозит за кожну упаковку. Розмір депозиту варіюється від близько 25 центів за пляшку Coca-Cola до $47 за кошик для підгузків Pampers. Доставка здійснюється безкоштовно, якщо клієнт купує п’ять-сім одиниць, залежно від розміру й маси продукції.

У Сполучених Штатах товари надходять через сервіс UPS у фірмових сумках Loop. Заморожену продукцію, як от морозиво, доставляють у кулері, що упаковується в сумку.

Коли товар, що купив клієнт, закінчується (тобто коли він використав увесь шампунь чи з’їв все морозиво), той складає порожню упаковку в сумку. На відміну від традиційної упаковки, що йде на переробку, ці контейнери мити не потрібно. Наприкінці циклу кур’єр з UPS забирає сумку. Клієнти можуть повторити цикл або відмовитися й отримати свій депозит. Депозит повертають навіть за зіпсовану упаковку – клієнти можуть втрати гроші лише якщо не оформлять повернення. Коли упаковка більше не годиться для використання, TerraCycle відправляє її на переробку.

Майбутнє поряд. Система Loop може бути зручною для користувачів, але є і потенційні недоліки. Сакі визнав, що просити людей користуватися ще одним сайтом роздрібної торгівлі не дуже доречно. Тому він сподівається, що Loop інтегрують в інтернет-магазини, зокрема й в Amazon.

Наразі вже два великі ритейлери, Carrefour у Франції і Tesco у Великій Британії, стали партнерами Loop, а в майбутньому до проекту може приєднатися ще більше компаній. Зрештою, упаковка Loop може з’явитися на поличках крамниць.

Скільки коштує долучитися? Компанії-партнери мають платити за участь у Loop. Сакі не назвав точну суму внеску, але сказав, що вона складається з шести цифр. Сакі також зауважив, що TerraCycle запропонувала партнерам Loop розробити упаковку, яка витримає принаймні 100 повторних використань; це недешева справа, сума якої може сягати семизначних чисел.

Рік Зультнер, директор з розвитку продукції та процесів в компанії TerraCycle, більш виважений, він назвав цифру «гарною темою для обговорення».

«Деякі товари дійсно можуть задовольнити цю вимогу», – сказав Зультнер, додавши, що упаковки, які можна буде використовувати повторно навіть 10 разів, все одно завдаватимуть довкіллю менше шкоди, ніж одноразовий пластик.

Одноразова упаковка проти багаторазової тари Loop. TerraCycle має провести власний бета-тест, щоб переконатися, що ці гіпотези правильні. «Порівнюючи з переробкою, у повторного використання є фундаментальна перевага»,  – сказала Віргіні Хеліас, головний директор з питань стійкості компанії Procter & Gamble. Втім, вона додала, що «ми маємо створити певні умови», щоб система була ефективною.

Викиди вуглецю від автотранспорту та інші чинники можуть знецінювати екологічні переваги Loop, якщо упаковку можна буде використовувати лише кілька разів, або якщо транспортна система не буде достатньо широкою. Було проведено аналіз життєвого циклу упаковки, щоб спробувати оцінити вплив на навколишнє середовище в різних ситуаціях.

Щоб максимізувати кількість повторних застосувань, упаковка Loop виготовляється з міцних матеріалів, таких як нержавіюча сталь, алюміній, скло та інженерний пластик, який міцніший за одноразовий.

Кейс Nestlé. Новий контейнер Nestlé Haagen-Dazs, який є частиною програми в Нью-Йорку, було створено для морозива, він розрахований на те, щоб воно охолоджувалося в сумці Loop. Контейнер здатний зберігати низьку температуру протягом 24–36 годин.

Кім Педл-Ргуем, президент відділу морозива Nestlé в США, назвав редизайн «перевіркою тортурами». Щоб розробити контейнер, знадобилося 15 спроб. І так, це ємність з нержавіючої сталі з подвійними стінками. В одному з прототипів морозиво не хотіло тверднути на важливій стадії. А інша упаковка виявилася занадто складною для клієнтів.

Нині Nestlé виробляє 20 000 контейнерів для тестування Loop. Клієнти зможуть обирати з-поміж п’яти смаків: полуничний, ванільний, молочний шоколадний солоний трюфель, кокосова карамель і шоколадне печиво мокко.

Пластикова криза. Компанії, що виробляють споживчі товари, стверджують, що їхні клієнти вимагають більш екологічної упаковки.

«Це можна чітко простежити в наших дослідженнях, – сказав Хеліас з Procter & Gamble, додавши, що неекономічна упаковка «стає чинником, що стримує від купівлі».

Mondelēz, Nestlé, Procter & Gamble, Unilever та інші компанії прагнуть перейти на упаковку з вторинних матеріалів до 2025 року. Сакі ж не впевнений, що їм це вдасться. Першочергове запобігання завжди краще за подальше очищення.

Сакі сподівається, що до 2060 року – через століття після того, як пластик вийшов на продовольчу сцену – цикл замкнеться.

«Сподіваюся, що через 50 років, –  сказав Сакі, – ми дивитимемося на відходи як на незвичну аномалію, і будемо щасливі, що все закінчилося».

Переклад підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».