Піддати газу: 7 фактів з біографії Юрія Бойка

Піддати газу: 7 фактів з біографії Юрія Бойка

Все, що ви хотіли знати про кандидата в президенти, але соромилися запитати

Этот материал также доступен на русском языке
Піддати газу: 7 фактів з біографії Юрія Бойка
Фото: УНІАН

У рамках спецпроекту «Кандидатська з економіки», в якому Mind вивчає готовність учасників передвиборчої президентської гонки відповідати на економічні виклики, ми вирішили також зосередитися на деяких фактах з біографії першої «п'ятірки» кандидатів. Ми вже перелічили кар’єрні сходинки екс-міністра оборони України Анатолія Гриценка, а цього разу пропонуємо придивитися до екс-глави «Нафтогазу» і «неодноразового» міністра часів президентства Віктора Ющенка і Віктора Януковича, а тепер кандидата в президенти від опозиції – Юрія Бойка.

Бойко – один з небагатьох представників політичної верхівки минулих часів, який не просто зберіг, а навіть зміцнив свої політичні позиції. Не завадили цьому ані зв'язки зі «злочинною владою», ані звинувачення у корупції в особливо великих розмірах. Кажуть, утриматися на плаву йому вдалося завдяки вмінню вибирати партнерів, серед яких були Олег Дубина, Дмитро Фірташ, а тепер і Вадим Рабинович.

Газовий старт

Виходець з промислової Горлівки, Бойко спочатку будував заводську кар'єру. Після інституту він потрапив на хімзавод «Зоря» в Рубіжному, де ще при СРСР пройшов шлях від майстра до директора. Потім очолював «Лисичанськнафтооргсинтез», згодом – Кременчуцький НПЗ, що належить «Укртатнафті».

Люди, які знали його за тих часів, кажуть, що Бойко був непоганим менеджером. Можливо, ним би він і залишився, якби не тодішній віце-прем'єр Олег Дубина. У 2002 році чиновник запросив Бойка до столиці на посаду голови правління НАК «Нафтогаз України».

З чим було пов'язане таке призначення? Є версія, що Олег Дубина, будучи людиною Віктора Пінчука, повинен був когось протиставити «газовій принцесі» Юлії Тимошенко. А лава запасних у команди зятя тодішнього президента Леоніда Кучми була досить короткою. Кабінет на вулиці Богдана Хмельницького і став стартовим майданчиком для стрімкого злету Бойка з директорів у політики.

Юра + Діма

Кандидат від опозиції дуже близький до свого кума Дмитра Фірташа. Настільки, що під час розлучення з дружиною засновник GroupDF видав Юрію Бойку довіреність на управління власним майном.

Брав участь Бойко і в іншому судовому розгляді Фірташа. У квітні 2015 року приїхав до Відня на суд і дав свідчення, згідно з якими Фірташ був представлений як жертва політичних репресій постмайданної влади. Можливо, саме це і врятувало кума від екстрадиції і, швидше за все, серйозного тюремного терміну.

Ділове спілкування почалося у 2003 році, коли Бойко очолював «Нафтогаз», а Фірташ – компанію EuralTransGas. Поступово відносини стали майже родинними: Бойко і колишня дружина газового олігарха Марина Калиновська разом хрестили дітей.

У 2004 році Фірташ спільно з «Газпромом» створив компанію «РосУкрЕнерго» для здійснення поставок газу в Україну і країни Євросоюзу. Суть бізнесу полягала в тому, що російський газ змішувався з середньоазіатським і за пільговими цінами поставлявся на українську територію.

Досить швидко РУЕ стало монополістом на газовому ринку України. З російського боку її курирував віце-президент «Газпрому» Юрій Комаров. У 2005 році Міністерство юстиції США провело розслідування, за результатами якого одним із власників компанії назвали і Юрія Бойка.

«РосУкрЕнерго» поставляло в Україну близько 50 млрд «кубів» газу щорічно аж до 2009 року, поки в Кабмін знову не прийшла Юлія Тимошенко – вона і розірвала контракт з Росією. У ЗМІ фігурували різні цифри збитків від діяльності компанії. Максимальна – $38,6 млрд.

Як подейкують у галузі, Юрій Бойко допомагав Дмитрові Фірташу і в скупці облгазів. Тодішній міністр, нібито користуючись службовим становищем, почав їх банкрутити, а Фірташ купував їх за низькою ціною, використовуючи для цього все ту ж «РосУкрЕнерго» або створене під цю операцію нове підприємство «Укргаз-Енерго». Щоправда, ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію ЗМІ та правоохоронці поки не змогли.

Непотоплюваний

Після перемоги Майдану взимку 2014 року Юрій Бойко не обіймав посад у виконавчій владі, але зберіг свій вплив на газовий ринок країни. Допомагає йому в цьому зять Сергій Горовий, який очолює ПАТ «Київгаз».

Горовий зайняв свою посаду в 2010 році. Цьому ж року Бойко повторно отримав портфель міністра палива та енергетики. Але якщо про Бойко-міністра вже встигли забути, то його зять досі біля керма «Київгазу», хоча робота його не бездоганна. Нацкомісія з регулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) у травні 2015-го перевірила компанію щодо дотримання ліцензійних умов. Підсумок – на «Київгаз» наклали максимально можливий штраф у розмірі 800 000 грн.

У липні 2015-го «Київгаз» створив дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджі», якому делегував функції обслуговування споживачів. Його директором стала теж не чужа Бойку людина – Владислав Красавін, який довгий час вважався помічником депутата на громадських засадах.

Кінці у воду

«Вишки Бойка» свого часу прославилися на всю країну. Але схоже, що справа, за якою Юрія Бойка звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн, так і не дійде до суду. Ця історія зайшла в глухий кут у грудні 2015 року: росіяни відвели обидві морські бурові вишки ближче до окупованого Криму, а на півострові залишилася частина документів на їх придбання.

Усе почалося в 2011 році, коли держкомпанія «Чорноморнафтогаз», яку курирував тодішній міністр палива та енергетики Бойко, купила дві морські бурові установки. На кожну держбюджет виділив по $400 млн маловідомим компаніям-посередникам. За оцінками правоохоронців, держава переплатила як мінімум удвічі.

Генпрокуратура запевняє, що слідство за фактом розкрадання держкоштів під час закупівлі бурових вишок триває. А довго тягнеться через необхідність взаємодії із зарубіжними органами. У будь-якому випадку Бойко в цій справі поки що проходить як свідок.

Власником фірми, що продала Україні «вишки Бойка», виявився якийсь громадянин Латвії Василь Мельник. Після вдалої оборудки він нібито відкрив елітне казино в центрі Лондона: воно знаходиться в кварталі Мейфер з видом на Гайд-парк за кілька кроків від Букінгемського палацу. Заклад займає нижні поверхи готелю ParkLaneHilton і має окремий вхід. Ремонт приміщень казино тривав лише півроку, в нього було вкладено 15 млн фунтів стерлінгів.

Усе в сім'ю

Сам же Юрій Бойко, якщо вірити офіційним деклараціям, вельми небагатий. Йому належать квартира в Рубіжному на 37 кв. м і гараж. У спільній власності з батьком, дружиною і двома дочками – квартира на 80,7 кв. м там же. У Діброві Лиманського району Донецької області – житловий будинок на 30 квадратів з прилеглою ділянкою на 20 соток. У Гнідині Бориспільського району Київської області – земельна ділянка на 6 соток.

Набагато більше нерухомості зареєстровано на дружину Віру Бойко. У Києві – квартира на 257 кв. м, куплена в червні 2001 року за 444 900 грн. У Іванковичах під Києвом – житловий будинок загальною площею 444,8 кв. м з ділянкою 22 сотки. У червні 2003 року він коштував  лише 181 300 грн.

Земельні угіддя Віри Бойко включають ще три ділянки в Гнідині під Києвом – на 6,24 і 48 соток. У Вишеньках під столицею – ділянку на 12 соток. Крім того, в оренді перебуває 215 соток.

Список цінного майна подружжя Бойко досить скромний: три картини, жіночий кулон, комплект ювелірних виробів і два автомобіля: Mercedes G-класу і скромні «Жигулі-копійка».

На банківських рахунках у Юрія Бойка $14 000. У його дружини – 10,9 млн грн, $924 200 і рублевий вклад у розмірі 3,3 млн. Єдина компанія, в якій члени родини Бойка є офіційними власниками, – «Столична нерухомість».

Російський слід

Віра Бойко отримує великі суми грошей з Російської Федерації та зберігає заощадження в російських банках. Про це свідчить декларація нардепа за минулий рік. Зокрема, у вигляді «заробітної плати за сумісництвом» Віра Бойко у 2017 році отримала від зареєстрованого в Москві ТОВ «Управляющая компания «Группа Полипластик» суму, еквівалентну 1 млн 151 тис. 524 грн.

На рахунках в акціонерному товаристві «НК Банк» (Російська Федерація) у дружини кандидата в президенти зберігається понад 3,3 млн російських рублів (близько 1,5 млн грн) і $48 423 (близько 1,2 млн грн). Відсотки, отримані з вкладів у цьому банку за 2017 рік, вказані в розмірі 178 400 грн.

Крім того, дружина депутата задекларувала квартиру площею 220 кв. м і машино-місце в Росії, не вказавши при цьому місто.

Боягуз не грає в хокей

Юрій Бойко дуже любить спорт. Йому подобаються водні та гірські лижі, футбол, хокей. Він навіть організував з товаришами хокейну команду і у вільний час не проти поганяти шайбу. Перший раз встав на ковзани під час навчання в Москві ще у 1980 році. Потім періодично виходив на лід як хокеїст-аматор. Не закинув занять, навіть коли переїхав до Києва і став міністром.

У хокейній команді грають не лише бізнесмени і колишні колеги Юрія по «Нафтогазу», а й звичайні лікарі або викладачі. Практично кожні вихідні кандидат у президенти виходить на лід – для нього це відмінний спосіб виплеснути негативну енергію.

Захоплення батька розділяє і старший син Анатолій, а ось середньому більше до вподоби футбол. До речі, Бойко – багатодітний батько: у політика шестеро дітей.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло