На шляху до успіху: чому бізнес навчився після читання роману «Мета»

Теорією обмежень систем (ТОС) українського підприємця вже не здивувати. Книга її основоположника, Еліяху М. Голдратта, під назвою «Мета. Процес безперервного вдосконалення» давно стала бестселером і must read у вітчизняному бізнес-середовищі. Але лише нещодавно видавництво «Наш формат» випустило друком і представило книгу українською мовою. І це стало своєрідним інформприводом для обговорення основних ідей бізнес-роману в колі українського бізнесу. Причому не лише в теоретичному контексті, а й уже в досить прикладному, на базі власного досвіду кожного з учасників.

Чому українському бізнесу важливо навчитися використовувати теорію обмежень? Про це під час заходу kmbs «Діалоги про глибинні трансформації. Як «білі ворони» досягають мети» розповіли співвласник видавництва «Наш формат» Антон Мартинов, власник PET Technologies Олександр Суворов і партнер Apple Consulting Андрій Колотов. Mind вибрав для своїх читачів ключові тези дискусії.

Практично в кожній компанії рано чи пізно з'являється фізичне або логічне обмеження. Уміння ухвалювати рішення про те, як використовувати обмеження по максимуму і підкоряти всі інші частини системи, дозволяє бізнесу збільшувати свій прибуток і посилювати ринкові позиції навіть на стагнуючих ринках.

Примітно, що автор теорії обмежень писав художні книги. «Він просто чудово розумів, що менеджери, власники і стейкхолдери компаній не читають підручників», – зазначив викладач kmbs та партнер Apple Consulting Андрій Колотов. А ось у художнього твору явно більше шансів захопити увагу читача. Навіть більше, на сьогоднішній день англійською мовою була видана графічна версія бізнес-роману, представлена ​​читачам у вигляді коміксу.

Навіщо шукати пляшкове горлечко? Зазвичай пляшкове горлечко у виробництві – це саме те місце, де «застрягає» виробництво – наприклад, найстаріший або найповільніший верстат. Виявлення проблемної точки дозволить зрозуміти, що саме зі швидкістю «найслабшої» ланки рухається все виробництво, і нічого не зміниться доти, доки процеси не будуть перебудовані.

Чи працює теорія обмежень в українських реаліях? Власник виробництва видувного обладнання та ПЕТ-тари PET Technologies Александр Суворов поділився власним досвідом впровадження теорії обмежень у реальний бізнес. «Для мене найболючішим питанням на виробництві завжди були строки, – говорить він. – Адже будь-який бізнес працює з клієнтом, а клієнт завжди хоче «на вчора».

«Аудит ніколи не можна зробити самому. Для цього необхідні професіонали, які зможуть подивитися на виробництво з боку», – запевняє Андрій Колотов. Незважаючи на те, що теорія обмежень – налагоджена система, вона створена теоретиком. А на практиці не все вписується в задані рамки. Більш того, важливо розуміти, що процес перебудови виробництва – тривалий.

«Тільки-но ми почали працювати з Apple Consulting, перше, що вони пообіцяли – скоротити терміни вдвічі. Я не сміявся, бо було незручно», – зізнався Олександр. Однак після тривалих досліджень і пошуків горезвісного «пляшкового горлечка» терміни виробництва дійсно вдалося скоротити.

Слабкою ланкою виявився складний великий верстат, саме він затримував роботу. І рішення знайшлося – для того щоб виробництво не простоювало, ця машина повинна працювати постійно.

При цьому неприпустимий принцип «працювати максимально багато», так можна створити надлишок товару. Не менш важливо і те, щоб всі маніпуляції, через які може простоювати обладнання, проводилися планово. Зокрема, це стосується ремонтних робіт. Наприклад, для того щоб планово замінити підшипник, за день необхідно зробити «запас», і виробництво не завмре. З аварійними ремонтними роботами підстрахуватися не вийде.

«Пляшкове горлечко» не завжди може виявитися таким очевидним. Саме так і сталося у видавництві «Наш формат». Співвласник компанії Антон Мартинов розповів, що для кращого розуміння того, що відбувається, важливо піднятися над ситуацією, що виходить далеко не завжди, особливо в креативній сфері. Книгу «Мета» він прочитав у 2008 році, після чого і вирішив її видати.

«У тебе переговори з великим ритейлером, на склад потрібно закупити штани, а в редакції розгорілася суперечка – писати Toyota кирилицею чи латиницею», – поділився він. «Пляшкових горлечок» було безліч – друкарні, дизайнери, що зривають дедлайни, і норовливі айтішники. І всіх їх вдалося «знешкодити» методом спроб і помилок. Наприклад, склад віддали на аутсорс, тим самим знявши з себе відповідальність за «штани для комірників».