mind
Як працює нелегальний ринок нафтопродуктів в Україні

Як працює нелегальний ринок нафтопродуктів в Україні

І як легальні гравці, активісти і ДФС намагаються його побороти

Цей матеріал також доступний російською
Як працює нелегальний ринок нафтопродуктів в Україні
Фото: pixabay

З наближенням весни кількість авто на українських дорогах щодня збільшується. Отже, зростає і попит на послуги автозаправок. Але не всі з них можуть похвалитися чистотою бізнесу та пропонованого продукту. Згідно з даними, які наприкінці 2018 року оприлюднила Нафтогазова асоціація України (НАУ), за минулий рік в країні було продано до 1,2 млн тонн пального поза межами легальних АЗС. Тобто в «тіні» знаходилося від 30 до 50% роздрібного ринку, залежно від регіону і виду продукції. Нинішнього року, за прогнозами асоціації, цей показник сягне 1,5 млн тонн.

У грудні Нафтогазова асоціація і Державна фіскальна служба підписали меморандум, націлений на боротьбу з тіньовим сегментом ринку нафтопродуктів. Одним з аспектів документа є оперативне інформування суспільства та органів влади, центральних і місцевих, про нелегальну торгівлю продуктами нафтопереробки.

За допомогою громадських активістів було створено інтерактивну карту виявлених місць торгівлі бензином, дизельним пальним та «автогазом» з ознаками порушення законодавства. На кінець року вона налічувала 797 таких об'єктів. Голова асоціації Неля Привалова закликала свідомих громадян та ініціативні групи додавати до карти свою інформацію.

Напередодні активного автосезону Mind вирішив дізнатися, чи є покращення  у боротьбі з тіньовим ринком нафтопродуктів, і чого чекати далі.

Що являє собою нелегальний ринок нафтопродуктів? Окрім роботи незаконних АЗС, це також контрафактні продажі та нелегальне виробництво пального; використання пального за схемами мінімізації оподаткування; так звані скруточні схеми, що живляться за рахунок інших галузей економіки – шляхом отримання фіктивних документів на частину пального, що нібито спожито підприємством, а насправді потім продається в роздрібній мережі.

На запит Mind у НАУ повідомили, що на кінець лютого 2019 року інтерактивна карта налічує вже 1030 АЗС, які працюють з ознаками порушення чинного законодавства України. З 797 виявлених раніше «тіньових» заправних станцій на ринку й досі працюють 784. Як кажуть в асоціації, термін життя таких АЗС залежить від низки факторів: наскільки швидко виявлять ознаки нелегальності, що саме інкримінують за результатами перевірки, а вже від них залежать заходи – демонтаж, штраф тощо. За оцінками експертів НАУ,  фактична кількість нелегальних об'єктів на сьогодні становить щонайменше 1500, а обсяг отримуваних на них тіньових прибутків – понад $80 млн на рік.

Наразі НАУ об’єднує 80% імпортерів нафтопродуктів і майже 45% тих, хто займається роздрібною торгівлею пальним в Україні. Це левова частка ринку. Та разом з тим, за словами Нелі Привалової, «білий» бізнес наразі не квапиться інвестувати в розвиток імпорту і продаж нафтопродуктів, оскільки нелегальний сегмент спотворює нормальне конкурентне середовище.

Яких втрат зазнають бюджети, водії та пересічні українці? Експертна оцінка загальних недонадходжень до державного та місцевих бюджетів у 2018 році становить до 10 млрд грн. З контрафактного або неврахованого пального держбюджет не отримує ПДВ та податок на прибуток – отже, ціла низка соціальних програм залишається недофінансованою.

«Нелегальні точки продажу розміщуються без належного оформлення документів на землекористування та реалізують пальне без застосування касових апаратів або платіжних терміналів. Отже місцеві бюджети недоотримують кошти із земельного податку і від акцизу, оскільки він розраховується для кожного населеного пункту, виходячи з обсягу пального, офіційно проданого через касу», – пояснює Неля Привалова.

Співробітники на такі об’єкти залучаються без оформлення трудових відносин – відповідно, недоотримує кошти Пенсійний фонд і місцеві бюджети у вигляді податку на доходи фізичних осіб (ПдФО). Продаж без касових апаратів формує дуже великий обсяг тіньової, не облікованої, готівки, яка може використовуватися будь-яким чином.

Порушення норм та вимог чинного законодавства щодо роботи з нафтопродуктами дозволяє нелегальним АЗС виставляти на пальне ціну, нижчу на 1–2 грн/л від актуальної для легального ринку, і частина споживачів надає перевагу «сірим» заправкам саме на цій підставі.

«Питання нелегальних АЗС гостре не лише з точки зору несплати податків або якихось тіньових схем, воно стосується кожного українця. По-перше, контрафактне пальне призводить до пошкодження автомобілів, бо не витримується більшість технічних умов. По-друге, ці АЗС працюють без дозвільних документів на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки – немає жодних засобів пожежогасіння, а навколо – «зони відчуження», яка має бути згідно з санітарними нормами. Отже будь-що може призвести до вибухів і до втрат майна, здоров’я і життя громадян», – каже Сергій Білан, перший заступник голови Державної фіскальної служби.

Як ДФС протидіє тіньовому ринку нафтопродуктів? Серед основних напрямків роботи ДФС та податкової міліції Сергій Білан назвав: протидію зловживанням при ввезенні нафтопродуктів на територію України, коли бензин та дизпальне везуть під виглядом авіагасу, не сплачуючи потрібний акциз; виявлення контрафактної продукції; зловживання щодо мінімізації при сплаті податків; використання нетипового експорту компаніями, які мають значний потік обігу грошових коштів, тощо.

Чиновник не зміг назвати суму штрафів та додатково стягнутих податків, але похвалився, що у 2018 році «податковою міліцією і підрозділами ДФС було вилучено з незаконного обігу 20 000 тонн нафтопродуктів». На фоні 1,2 млн тонн, що йдуть поза легальними мережами АЗС, це близько 1,7%, а у фізичних обсягах – 303 залізничні цистерни.

В українському законодавстві немає поняття «контрабанда пального». У відповіді ДФС на офіційний запит Mind дається ґрунтовне пояснення: «Контрабанда товарів, згідно з Переліком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №448, в Енергетичній митниці ДФС відсутня».

А перелік Мінфіну спирається на інші законодавчі документи:

«…відповідно до ст. 201 та 201¹ Кримінального кодексу України контрабанда – це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України». Пального у переліку, дійсно, немає.

Навіть більше: «З 20.11.2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI, відповідно до якого митниці не віднесені до органів, уповноважених розпочинати досудове розслідування. Таким чином, з набранням чинності зазначеного кодексу кримінальні справи про контрабанду митницями ДФС не порушуються». Тобто без участі поліції, СБУ або прикордонників митникам не обійтися.

У підсумку склалася ситуація, коли митниця на вимогу СБУ може зупинити цілі залізничні склади зі скрапленим газом на прикордонних пунктах пропуску, підозрюючи, що там є «отруйна, вибухонебезпечна речовина», як це сталося наприкінці 2016 року, а потім місяцями чекати проведення слідчих дій з боку силовиків. І роками судитися із власниками цього газу щодо незаконності зупинки, фактично не будучи суб’єктом спору. Спойлер: усі цистерни зрештою пропустили, нічого не знайшовши, жодних кримінальних справ не порушено. Натомість ще й досі тривають судові розгляди між власниками цього газу та Енергетичною митницею щодо відшкодування збитків – за час простою ринки збуту було перерозподілено.

При цьому найлегший та найприбутковіший (з точки зору обсягів) шлях постачання контрафактного пального – морські кордони Чорного та Азовського морів. Але зупинити цей потік Енергетичній митниці також було важко. «На допомогу» доводилося кликати поліцію чи прикордонників. Іноді встигали, іноді – ні, і тоді фактична контрабанда прямим шляхом йшла на найближчі незаконні АЗС та нафтобази, де з неї робили пальне євро-стандарту.

Як зупинити роботу «сірих» міні-НПЗ? За допомогою кількох хімічних речовин будь-яку нафтовмістку рідину можна перетворити на пальне євро-стандарту «на замовлення». Зазвичай це робиться на нафтосховищах, які спритні ділки перетворили на міні-НПЗ. Деякі такі «заводики» занесені в інтерактивну карту Нафтогазової асоціації. Періодично ДФС після скарг споживачів приходить на подібні «підприємства» з перевірками. Алгоритми подальших дій відрізняються відповідно до серйозності порушень.

«Є два типи таких підпільних підприємств: ті, що мають дозвільні документи, і ті, які взагалі не мають жодних. Щодо перших заводів: зазвичай, більша частина пального виготовляється законно – на потужностях, що офіційно зареєстровані; інша частина, переважно в нічну зміну, виготовляється незаконно. І ми повинні це розрізняти: незаконне пальне ми забираємо, але сам завод є законним. Або ж велика нафтобаза, яка надає послуги логістики, і туди заходить частина контрафактного або нелегального пального, тому воно теж вилучається, – розповідає Сергій Білан.

Що стосується другого типу заводів, що є повністю нелегальними, то в них один шлях – ліквідація. «Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, на вилучене пальне накладається арешт, і воно передається на зберігання відповідним зберігачам, які мають угоди з ДФС. Далі суд виносить ухвалу щодо цих нафтопродуктів. Якщо конфіскація в дохід держави, то реалізація йде через підрозділ Мінюсту – Виконавчу службу, через електронні торги або через Агентство з управління активами», – додає перший заступник голови ДФС.

Чи існують методи протидії? Нафтогазова асоціація вважає, якщо будуть ліквідовані незаконні АЗС, то міні-НПЗ залишаться без точок збуту своєї продукції. «Ми просили привернути увагу та активізувати роботу контролюючих та правоохоронних органів, і ми вдячні, що це почало відбуватися. Кількість контрольно-перевірочних заходів збільшилась, учасники нашої асоціації також проходять перевірки, це нормально», – каже Неля Привалова. 

У межах співпраці з НАУ ДФС звернулася до голів обласних і районних адміністрацій (бо це питання, серед іншого, і місцевих підрозділів благоустрою), до Держпраці, Держспоживслужби, МНС щодо дотримання пожежної безпеки – із закликом мінімізувати це явище спільними зусиллями.

Та, схоже, дієвішим заходом є запровадження тотального контролю на ринку нафтопродуктів.

Так, із 1 січня 2019 року запроваджено контроль цільового використання авіаційного пального, яке до цього часу завозилося за зниженими ставками акцизного податку і продавалося як «зимове» дизельне пальне. Сьогодні воно перебуває на жорсткому обліку, а податок на його використання диференційовано.

«З авіагасу, що йде повз наші офіційні пункти пропуску, стягується встановлений акциз, ми його фіксуємо. Потім, у визначений нормативний термін, імпортеру необхідно принести документ, який підтверджує, що авіагас був «влитий у крило» – в аеропорту, в аероклубі, у військовій частині. Всі залишки – це нецільове використання, на яке видається вексель, і податківці його фіксують», – пояснює Ігор Піковський, начальник Енергетичної митниці ДФС.

Митниця і надалі відслідковує цей авіагас, бо на нецільові залишки з’являється ще один митний платіж – ПДВ. «Я не думаю, що знайдеться якась відважна людина, яка в таких умовах постійного стеження почне зараз завозити гас для «шмурдяка», – зауважив чиновник. І додав, що в грудні-2018 його завезли в країну стільки, що «на цей рік нелегальному ринку вистачить».

Навіщо створювати систему повного контролю та стеження за ринком? На думку Ігоря Піковського, все, що йде через кордон, можна відстежити вже в Україні. Тіньовий ринок нафтопродуктів живиться за рахунок внутрішнього контрафакту, перш за все газового конденсату внутрішнього видобутку. Адже сьогодні немає чіткого урахування, скільки конденсату та із скількох свердловин надходить і яким чином переробляється. «Вірогідніше за все, «шмурдяк» піде звідти. Вже до літа видобуток конденсату впаде мінімум на 2%», – дає свої прогнози Ігор Піковський.  

Його слова певним чином підтверджує і статистика порушень на ринку нафтопродуктів від ДФС.

Сергій Білан назвав такі цифри: 60% схем пов’язані зі скрапленим газом, 30% – з дизельним пальним, і 10% – із бензином.

Щоб унеможливити нелегальний обіг нафтопродуктів, Нафтогазова асоціація запропонувала комплексні рішення, які підтримав парламент та президент. Законом №2628 були внесені зміни до Податкового кодексу, які передбачають ліцензування усіх учасників ринку – виробників, нафтобази, оптові та роздрібні мережі. Кожен з них має отримати окрему ліцензію, стати публічною компанією, відомості про яку мають  міститися у відкритому реєстрі на сайті ДФС. Ліцензування починається з 1 липня 2019 року.

Також проводиться модернізація існуючої системи електронного адміністрування реалізації пального. Облік усіх обсягів нафтопродуктів максимально наближається до місць їх фактичного знаходження, запроваджується контроль переміщення пального в транспортних засобах і відслідковування фактичних залишків пального на всіх акцизних складах України.

Безпосередньо на акцизних складах вводиться обов’язкове використання засобів вимірювальної техніки – ультразвукові електронні витратоміри та рівнеміри. Вони дозволять ДФС щоденно отримувати в електронному вигляді інформацію про те, який обіг пального від імпортера або виробника по всіх ланцюжках до кінцевого споживача рухається по країні кожного дня.

За словами Нелі Привалової, це дасть можливість порівнювати ці показники з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального, з якого сплачують податки, зокрема акциз. І в автоматичному  режимі виявляти необлікований обсяг пального, щоб спрямовувати туди увагу контролюючих органів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті