Зірки не так стали: 5 ключових змін на парламентських виборах в Євросоюзі

Зірки не так стали: 5 ключових змін на парламентських виборах в Євросоюзі

Центристські партії «стиснулися» з 53 до 43% місць в Європарламенті, а євроскептики та «зелені» зміцнили свої позиції

Цей матеріал також доступний російською
Зірки не так стали: 5 ключових змін на парламентських виборах в Євросоюзі
Фото: pixabay

Громадяни 28 країн Євросоюзу 23–26 травня обирали новий склад 751-місного Європарламенту. Він стане більш фрагментованим і поляризованим – вперше за 40 років у двох головних центристських партій виявилося недостатньо мандатів для формування коаліції з більшістю голосів. Втім, у них з лишком вистачає сил, аби створити в парламенті вододіл для відсікання правопопулістських партій, що посилилися.

Рекордна явка

Вперше за чверть століття явка на виборах у Європарламент – головний законодавчий орган ЄС – перевищила 50%. Подолання цієї психологічної межі багато коментаторів називають головним сюрпризом минулих виборів і перемогою демократії. Низка злободенних проблем – від імміграції і Brexit до зміни клімату – мобілізували європейців і спонукали їх прийти на виборчі дільниці.

Право голосу в 28 країнах було надано 426 млн виборців (допускалися громадяни у віці більше 18 років у всіх країнах за винятком Австрії, де брати участь у виборчому процесі дозволено з 16-річного віку). Явка склала 50,5% – це значно вище, ніж на минулих виборах у 2014 році (42,61%).

Новий Європейський парламент працюватиме до 2024 року. Законодавці ділитимуть з Європейською радою повноваження з управління Євросоюзом, формуватимуть бюджетну політику для 19 країн зони євро і контролюватимуть діяльність Єврокомісії.

Втрати головних фракцій

Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) – провідна політична сила в Євросоюзі – набрала менше 25% голосів, вперше з 1989 року. Її головний союзник – лівоцентристський Прогресивний альянс соціалістів і демократів – отримав близько 20% місць, що стало гіршим його результатом з початку прямих виборів до Європарламенту в 1979 році.

Втративши 39 мандатів, ЄНП залишиться найбільшою фракцією в новому парламенті, де вона буде представлена ​​178 законодавцями. Разом з соціал-демократами, група яких зменшилася на 25 мандатів – до 152, у них набереться 330 депутатів. Для отримання парламентської більшості в 376 голосів їм доведеться запросити в коаліцію третю силу. Найбільш вірогідним партнером стане нова група «Альянс лібералів і демократів для Європи», що отримала 107 місць в Європарламенті, або «зелені» – 70 крісел.

Зірки не так стали: 5 ключових змін на парламентських виборах в Євросоюзі

«Зелена» хвиля

В Євросоюзі спостерігається потужне, хоча і географічно обмежене, зростання популярності політсил, сфокусованих на боротьбі з кліматичними змінами. «Зелені» партії посіли другі та треті місця на виборах у Німеччині, Франції, Фінляндії, Люксембурзі, але не виграли жодного мандата в Південній і Східній Європі. У Центральній Європі «зелені» отримали лише два крісла в парламенті ЄС від Австрії.

На хвилі громадянського невдоволення екологічною ситуацією, шкільних демонстрацій і великомасштабних маршів на захист клімату рейтинг «зелених» партій суттєво зріс. Їхня присутність в Європарламенті збільшилася з 52 до 70 депутатів. На відміну від популістів-євроскептиків «зелені» не порушують питання поділу Євросоюзу і можуть претендувати на головну роль у новій парламентській коаліції з проєвропейськими фракціями.

«Ще ніколи «зеленим» не вдавалося отримати на виборах таку підтримку виборців. Ці сенсаційні результати голосування – сигнал про необхідність більш активно захищати клімат. Ми готові до переговорів з будь-якою парламентською групою, що розділяє наші три основні принципи: активні дії щодо захисту клімату, громадянські свободи та соціальна справедливість», – прокоментувала результати виборів лідер Європейської партії зелених Ска Келлер.

Тріумф Партії Brexit

Загальноєвропейська тенденція перетікання виборців від традиційних великих партій до нових політичних сил найбільш яскраво проявилася у Великобританії. Там правляча консервативна партія, з поста керівника якої днями пішла прем'єр-міністр Тереза ​​Мей, зазнала найгіршої поразки на виборах за 200 років. Вона набрала лише 9% голосів, скотилася на п'яте місце і втратила 15 з 18 крісел в Європарламенті.

А лідером виборів у Британії стала нещодавно створена Партія Brexit Найджела Фараджа, ініціатора кампанії з виходу Британії з ЄС. Вона набрала 31,5% голосів і отримала 28 місць в Європарламенті, ставши в ньому найбільшою цільною політсилою.

«Ніколи раніше в британській політиці вибори не вигравала нова партія, запущена лише шість тижнів тому, – прокоментував свою перемогу Найджел Фарадж. – Причина, звичайно, очевидна: ми проголосували за вихід з ЄС на референдумі, ми сподівалися зробити це 29 березня, і ми не зробили це».

Через те, що британські парламентарії відхилили досягнуту з Брюсселем угоду, Великобританія не вийшла зі складу ЄС у березні 2019 року, як це було заплановано. Лондон отримав відстрочку до 31 жовтня, і йому довелося проводити вибори. У парламенті ЄС Британію представлять 73 депутати, мандати яких будуть ліквідовані відразу після завершення Brexit.

Прориви євроскептиків

Найбільшу підтримку євроскептики отримали в Угорщині, де правляча антиіммігрантська партія «Фідес» авторитарного прем'єр-міністра Віктора Орбана набрала 53% голосів виборців і отримала 13 місць в Європарламенті. Тепер «Фідес» повинен вирішити, чи залишатися йому у фракції ЄНП, чи відколотися для приєднання до опозиційної групи. У Польщі схожа на «Фідес» правляча права партія «Закон і порядок» також торжествує. Вона набрала 42%, обігнавши проєвропейську фракцію, що отримала 39%.

Великі локальні перемоги святкують французькі та італійські євроскептики. У Франції ультраправе «Національне об'єднання» Марін Ле Пен з 23,5% голосів посіло перше місце на виборах, обігнавши правлячу партію «Вперед, республіка» Еммануеля Макрона, що набрала 22,5%.

В Італії права партія «Ліга» віце-прем'єра Маттео Сальвіні отримала близько 33% голосів виборців і 28 місць у Європарламенті, що є грандіозним проривом порівняно з результатом 2014 року, коли ця партія отримала лише 6% підтримки. Коментуючи свою перемогу, Маттео Сальвіні заявив про «народження нової Європи».

«Не тільки «Ліга» – перша партія в Італії, але Марін Ле Пен – перша партія у Франції, Найджел Фарадж – перша партія в Британії. Італія, Франція і Британія – це знак, що Європа змінюється», – заявив Маттео Сальвіні.

У парламенті ЄС Сальвіні вважають неформальним лідером групи націоналістів і євроскептиків, які прагнуть зменшити вплив Євросоюзу на національні політики. Ймовірно, італієць стане ядром нового блоку євроскептиків, до якого можуть приєднатися біля 200 депутатів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті