Зірки не так стали: 5 ключових змін на парламентських виборах в Євросоюзі
Центристські партії «стиснулися» з 53 до 43% місць в Європарламенті, а євроскептики та «зелені» зміцнили свої позиції

Громадяни 28 країн Євросоюзу 23–26 травня обирали новий склад 751-місного Європарламенту. Він стане більш фрагментованим і поляризованим – вперше за 40 років у двох головних центристських партій виявилося недостатньо мандатів для формування коаліції з більшістю голосів. Втім, у них з лишком вистачає сил, аби створити в парламенті вододіл для відсікання правопопулістських партій, що посилилися.
Рекордна явка
Вперше за чверть століття явка на виборах у Європарламент – головний законодавчий орган ЄС – перевищила 50%. Подолання цієї психологічної межі багато коментаторів називають головним сюрпризом минулих виборів і перемогою демократії. Низка злободенних проблем – від імміграції і Brexit до зміни клімату – мобілізували європейців і спонукали їх прийти на виборчі дільниці.
Право голосу в 28 країнах було надано 426 млн виборців (допускалися громадяни у віці більше 18 років у всіх країнах за винятком Австрії, де брати участь у виборчому процесі дозволено з 16-річного віку). Явка склала 50,5% – це значно вище, ніж на минулих виборах у 2014 році (42,61%).
Новий Європейський парламент працюватиме до 2024 року. Законодавці ділитимуть з Європейською радою повноваження з управління Євросоюзом, формуватимуть бюджетну політику для 19 країн зони євро і контролюватимуть діяльність Єврокомісії.
Втрати головних фракцій
Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) – провідна політична сила в Євросоюзі – набрала менше 25% голосів, вперше з 1989 року. Її головний союзник – лівоцентристський Прогресивний альянс соціалістів і демократів – отримав близько 20% місць, що стало гіршим його результатом з початку прямих виборів до Європарламенту в 1979 році.
Втративши 39 мандатів, ЄНП залишиться найбільшою фракцією в новому парламенті, де вона буде представлена 178 законодавцями. Разом з соціал-демократами, група яких зменшилася на 25 мандатів – до 152, у них набереться 330 депутатів. Для отримання парламентської більшості в 376 голосів їм доведеться запросити в коаліцію третю силу. Найбільш вірогідним партнером стане нова група «Альянс лібералів і демократів для Європи», що отримала 107 місць в Європарламенті, або «зелені» – 70 крісел.

«Зелена» хвиля
В Євросоюзі спостерігається потужне, хоча і географічно обмежене, зростання популярності політсил, сфокусованих на боротьбі з кліматичними змінами. «Зелені» партії посіли другі та треті місця на виборах у Німеччині, Франції, Фінляндії, Люксембурзі, але не виграли жодного мандата в Південній і Східній Європі. У Центральній Європі «зелені» отримали лише два крісла в парламенті ЄС від Австрії.
На хвилі громадянського невдоволення екологічною ситуацією, шкільних демонстрацій і великомасштабних маршів на захист клімату рейтинг «зелених» партій суттєво зріс. Їхня присутність в Європарламенті збільшилася з 52 до 70 депутатів. На відміну від популістів-євроскептиків «зелені» не порушують питання поділу Євросоюзу і можуть претендувати на головну роль у новій парламентській коаліції з проєвропейськими фракціями.
«Ще ніколи «зеленим» не вдавалося отримати на виборах таку підтримку виборців. Ці сенсаційні результати голосування – сигнал про необхідність більш активно захищати клімат. Ми готові до переговорів з будь-якою парламентською групою, що розділяє наші три основні принципи: активні дії щодо захисту клімату, громадянські свободи та соціальна справедливість», – прокоментувала результати виборів лідер Європейської партії зелених Ска Келлер.
Тріумф Партії Brexit
Загальноєвропейська тенденція перетікання виборців від традиційних великих партій до нових політичних сил найбільш яскраво проявилася у Великобританії. Там правляча консервативна партія, з поста керівника якої днями пішла прем'єр-міністр Тереза Мей, зазнала найгіршої поразки на виборах за 200 років. Вона набрала лише 9% голосів, скотилася на п'яте місце і втратила 15 з 18 крісел в Європарламенті.
А лідером виборів у Британії стала нещодавно створена Партія Brexit Найджела Фараджа, ініціатора кампанії з виходу Британії з ЄС. Вона набрала 31,5% голосів і отримала 28 місць в Європарламенті, ставши в ньому найбільшою цільною політсилою.
«Ніколи раніше в британській політиці вибори не вигравала нова партія, запущена лише шість тижнів тому, – прокоментував свою перемогу Найджел Фарадж. – Причина, звичайно, очевидна: ми проголосували за вихід з ЄС на референдумі, ми сподівалися зробити це 29 березня, і ми не зробили це».
Через те, що британські парламентарії відхилили досягнуту з Брюсселем угоду, Великобританія не вийшла зі складу ЄС у березні 2019 року, як це було заплановано. Лондон отримав відстрочку до 31 жовтня, і йому довелося проводити вибори. У парламенті ЄС Британію представлять 73 депутати, мандати яких будуть ліквідовані відразу після завершення Brexit.
Прориви євроскептиків
Найбільшу підтримку євроскептики отримали в Угорщині, де правляча антиіммігрантська партія «Фідес» авторитарного прем'єр-міністра Віктора Орбана набрала 53% голосів виборців і отримала 13 місць в Європарламенті. Тепер «Фідес» повинен вирішити, чи залишатися йому у фракції ЄНП, чи відколотися для приєднання до опозиційної групи. У Польщі схожа на «Фідес» правляча права партія «Закон і порядок» також торжествує. Вона набрала 42%, обігнавши проєвропейську фракцію, що отримала 39%.
Великі локальні перемоги святкують французькі та італійські євроскептики. У Франції ультраправе «Національне об'єднання» Марін Ле Пен з 23,5% голосів посіло перше місце на виборах, обігнавши правлячу партію «Вперед, республіка» Еммануеля Макрона, що набрала 22,5%.
В Італії права партія «Ліга» віце-прем'єра Маттео Сальвіні отримала близько 33% голосів виборців і 28 місць у Європарламенті, що є грандіозним проривом порівняно з результатом 2014 року, коли ця партія отримала лише 6% підтримки. Коментуючи свою перемогу, Маттео Сальвіні заявив про «народження нової Європи».
«Не тільки «Ліга» – перша партія в Італії, але Марін Ле Пен – перша партія у Франції, Найджел Фарадж – перша партія в Британії. Італія, Франція і Британія – це знак, що Європа змінюється», – заявив Маттео Сальвіні.
У парламенті ЄС Сальвіні вважають неформальним лідером групи націоналістів і євроскептиків, які прагнуть зменшити вплив Євросоюзу на національні політики. Ймовірно, італієць стане ядром нового блоку євроскептиків, до якого можуть приєднатися біля 200 депутатів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].