Головне за тиждень: чим жили світ і Україна 25–31 травня

Mind представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначають картину світової та української економіки протягом тижня, що завершується.

Попри все наше бажання не занурюватися у політичні перипетії, геть-чисто дотриматися аполітичності нам не вдасться: так чи інакше слова та вчинки певних одіозних політичних діячів визначають економічний порядок денний у багатьох країнах. Але при цьому головним орієнтиром наведеного нижче аналізу є економіка і фінанси, а також технології, що впливають на них.

Сьогодні у випуску:

подія – підсумки виборів

дискусія – ринок електроенергії

фінансові ринки – євро

commodity – REE (рідкіснооземельні метали)

національна валюта 

прогноз – за консенсус-прогнозом на кінець поточного року очікується 29 грн/$

Подія тижня: підсумки виборів

ЄС. Близько 51% виборців з 28 країн Євросоюзу з 23 по 26 травня взяли участь в обранні представників до Європарламенту. Явка збільшилася в 20 з 28 країн Євросоюзу: у 2014 році вона становила 43%. Активність євроскептиків мобілізувала проєвропейських виборців.

Основний підсумок голосування: позиції центристів ослаблені. За попередніми результатами християнські демократи з «Європейської народної партії» (ЄНП) отримують на 42 місця менше, ніж за підсумками минулих виборів. Соціал-демократи втратили 41 крісло. Вперше в історії Європарламенту вони разом отримали менше половини мандатів – 329 з 751.

Політичні сили – і ліві, і праві – посилили позиції. Однак центристи разом з лібералами і зеленими все ж забезпечують перевагу проєвропейської групи над євроскептиками і націоналістами. Останні отримали менше голосів, ніж попередньо очікувалося.

Роздрібненість зросла, і це може ускладнити пошук компромісів, що несе ослаблення позицій ЄС, зокрема, у торгових переговорах з США та у санкційній політиці щодо Росії. Але поки що найактуальніше питання: хто займе посаду голови Єврокомісії замість Жан-Клода Юнкера. 

Ізраїль. Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу не зміг сформувати нову урядову коаліцію. У результаті вперше в історії країни призначено повторні вибори – вони пройдуть 17 вересня.

Партія Лікуд на чолі з Нетаніягу та інші праві сили в квітні отримали потрібну підтримку для формування коаліції. Парламент Ізраїлю складається з 120 депутатів: Лікуд отримала 35 місць, релігійні іудейські партії – ще 21 і партія «Наш дім – Ізраїль», яку очолює уродженець Молдови Авігдор Ліберман – 5.

Однак релігійні ортодокси розсварилися з російськомовними націоналістами з «Наш дім – Ізраїль» щодо обов'язкової служби в армії: Ліберман наполягав на розширенні призову в армію віруючих. Компроміс був би досягнутий, якби Нетаніягу передав право сформувати уряд другому номеру в Лікуд: у Нетаніягу і Лібермана склалися складні особисті стосунки.

Але проти Нетаніягу тривають кілька розслідувань у справах, зокрема про корупцію: планувалося прийняття окремого закону для звільнення його від відповідальності на час перебування в прем'єрському кріслі. Тому були заплановані нові вибори, які коштуватимуть державі в 5 млрд шекелів (7,41 грн/ILS).

Такий розвиток подій сплутав багато планів, в тому числі наміри президента США Дональда Трампа вийти до виборів у 2020 році з підсумками «угоди століття» з врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Крім того, це може вплинути на розвиток ситуації в Перській затоці – США наступного тижня планували представити в Раді безпеки ООН докази того, що Іран причетний до нещодавньої диверсії проти танкерів.

Щодо українського ракурсу: у січні 2019 року було підписано угоду про зону вільної торгівлі Ізраїлю та України, але вона набере чинності лише після ратифікації парламентами країн.

Литва. Згідно з риторикою новообраного президента Литви Гітанаса Науседа, він зосередиться на соціальних питаннях країни. За його словами, політика щодо Росії навряд чи зміниться, проте він бажає більше російського театру і музики та не вважає російську мову частиною політики.

Індія. Уряд Індії вдруге поспіль очолив Нарендра Моді, 30 травня відбулася церемонія складання присяги. Націоналістична партія, яку він очолює, поліпшила попередній результат, отримавши більшість у нижній палаті парламенту країни: вибори тривали з 19 квітня, проголосувало півмільярда осіб.

Прагнучи побороти корупцію, Моді у 2016 році заявив, що хабарі дають переважно банкнотами номіналом 500 і 1000 рупій і тому їхній обіг припиняється, а у громадян є лише кілька годин, аби їх обміняти. Аби уніфікувати податкове законодавство, він увів єдиний податок на товари і послуги (раніше в кожному штаті були свої податкові правила). Але цей крок був слабо підготовлений і викликав хаос, який тривав декілька місяців.

У травні 2017-го його уряд увів заборону на забій корів, які вважаються священними тваринами в Індії. Однак це рішення призвело до проблем у сільському господарстві й під тиском економічних аргументів це правило було скасовано.

У молодості Моді відповідно до традицій одружили, але незабаром він став членом Спілки добровільних слуг батьківщини, які відмовляються від сімейного життя заради служіння Індії. Моді часто звинувачують в утисках мусульман. У 2002 році стався погром на релігійному ґрунті (було вбито понад 1000 осіб) у штаті, який очолював Моді: його звинувачували, що він свідомо не захистив індійських мусульман.

Однак постійне активне прагнення покращувати життя в країні (створення мережі громадських вбиралень, боротьба з корупцією, програма «зроблено в Індії», введення прогресивного закону про банкрутство, реалізація соціальних програм для бідних) і акцент на патріотизм принесли позитивний електоральний результат. Зокрема, цьому посприяла жорстка проактивна позиція уряду у нещодавньому конфлікті з Пакистаном.

Для українського бізнесу може бути цікавим, серед іншого, намір уряду Моді активно розвивати інфраструктуру в країні: Індія стала нетто-імпортером сталі у 2019/2020 фінансовому році, очікується зростання попиту на сталь всередині країни ще на 7%.

Україна. В Україні позачергові вибори до парламенту поки плануються на 21 липня. На їх проведення планується витратити 2 млрд грн. Проте відповідний указ новообраного президента оскаржують у суді – 4 червня, о 10:00 Велика палата Конституційного суду почне розгляд відповідного питання.

В умовах, коли парламент та уряд відправлено у відставку, розпочалася активна діяльність щодо великих майнових комплексів та значних фінансових зобов’язань. Зокрема, викликало чимало запитань рішення щодо палацового комплексу екс-президента-втікача Віктора Януковича, а також переведення Калуської ТЕЦ з державної у муніципальну власність.

Крім того, Конституційний суд України ухвалив рішення про закриття провадження щодо приватизації об'єктів Державної акціонерної компанії «Укррудпром» – його бенефіціарами стали великі олігархічні об’єднання.

Тим часом новообраний президент здобув підозру у плагіаті, беззмістовно, але цілком у традиції своїх пострадянських попередників з’їздив до зони АТО та провідав перед телекамерами постраждалих шахтарів. Якщо так піде далі, то цілком можливо, що до виборів ми ще побачимо відкриття президентом чергового мосту, а також дитячого оздоровчого табору, тоді як осторонь зовсім інші люди ділитимуть заводи та мільярди.

---

Дискусія тижня: ринок електроенергії

Антимонопольний комітет попередив щодо можливого дефіциту нафтопродуктів, ціни на скраплений газ в Україні зросли через дії Казахстану, аграріїв збираються карати штрафами за куплене про запас паливо, але головні дискусії точаться про ринок електроенергії.

Президент поки утримується від коментарів, а більшість членів РНБО вважає, що Україна ще не готова до запровадження нової моделі ринку електроенергії з 1 липня. За даними «Укренерго», вироблення 55,2% електроенергії у 2018 році забезпечив державний «Енергоатом», 21% – ДТЕК Ріната Ахметова, 8% – «Укргідроенерго», 6% – «Центренерго».

Думки радикально розділилися, але провести референдум поки не пропонують.

За	Проти
Глава офісу Національної інвестиційної ради Юлія Ковалів: «Сам собою закон відповідає і директиві, і базовим принципам побудови конкуренції»	Старший банкір департаменту електроенергетики ЄБРР Ольга Єрьоміна: «Я особисто поки не бачу повної картини того, як цей набір деталей буде зібраний до 1 липня в механізм, який запрацює».
Генеральний директор «Енергоатом-Трейдинг» Сергій Бєдін: «Виступаємо за своєчасне введення ринку з 1 липня. З наближенням 1 липня мандраж. Насправді нема чого боятися, все ми вже давно обговорили. Є рішення всіх питань, які необхідно вирішити. Ми дуже чекаємо ринок».	Українська Асоціація незалежних постачальників електроенергії звернуласядо президента з проханням відкласти запуск ринку електроенергії до 1 липня 2020 року через загрозу непередбачуваного стрибка цін.
Заступник начальника управління, начальник відділу роботи конкурентного сектора оптового ринку електроенергії Управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутковський: «Комісія не бачить ніяких перешкод для введення з липня повномасштабного ринку… з метою недопущення можливих коливань цін на новому ринку розроблені певні зміни правил ринку, які передбачають, поки на 6 місяців цінові обмеження».	Прес-служба оператора системи передачі «Укренерго»: «Це (тариф НКРЕКП) утричі менше за необхідні витрати, які були розраховані «Укренерго».
Перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський: «Якщо оптовий ринок буде запущено так, як ми його готували, ціни на електроенергію для українських споживачів – включаючи промисловість – мають шанс бути зниженими… Трьох місяців буде достатньо, щоб провести внутрішній аудит, відтестувати всі елементи системи, а з 1 жовтня запустити оптовий ринок електричної енергії».	Тимчасово виконуючий обов'язки голови Служби безпеки Іван Баканов проінформував прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про загрозу державній безпеці в результаті фактичної неготовності енергетичної галузі України до повномасштабного введення нової моделі ринку електроенергії.
Голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї, екс-міністр енергетики, батько голови Державної інспекції ядерного регулювання Іван Плачков: «Відкладена реформа нівелює саму ідею реформи… по-друге, перенесення на три місяці (до 1 жовтня), ставить під загрозу надійне проходження осінньо-зимового максимуму 2019–2020 років».	Бізнесмен Ігор Коломойський, чиї підприємства є великими споживачами електроенергії та чий колишній адвокат став головою адміністрації президента: «Його вирішили ввести, бо типу нова влада, подивимося, як буде боротися з цінами, коли ціна електроенергії може завтра за рішенням «Енергоатому», який змовиться з Рінатом Леонідовичем (Ахметовим) шановним, у якого 40% електроенергії країни, а у «Енергоатому» 50%... Вони скажуть, що ціна у нас недозволено низька, давайте її вдвічі збільшимо».
	ПредставництваЄвропейського союзу та Європейського інвестиційного банку в Україні: «Відкласти введення нового ринку електричної енергії на обмежений період часу через те, що важливі регуляторні норми і IT-системи ще не готові. З цієї причини запуск нового ринку з 1 липня може призвести до його неправильного функціонування, отже, бути контрпродуктивним щодо інтересів українських споживачів та учасників ринку».

---

Фінансові ринки: євро

ЄЦБ у свіжому звіті оголосив довгий перелік чинників вразливості – розбухання бульбашок на ринку нерухомості, високий рівень держборгу, а також Brexit.

Значення ризиків зростає на тлі зниження економічних прогнозів: ЄЦБ підтверджує зниження прогнозу зростання ВВП країн зони євро з 1,7 до 1,1% у 2019 році і з 1,7 до 1,6% у 2020 році.

За оцінкою центробанку, в найближчі два-три роки рентабельність капіталу банків, швидше за все, складе близько 6%. Слабкий прибуток банків викликає особливе занепокоєння, оскільки кредитори виступають у ролі інструменту передачі заходів стимулювання ЄЦБ.

Наслідки фінансової кризи 2008–2009 років, а потім «грецької» кризи, долаються дуже повільно, зберігається відставання банківської системи єврозони від банків США і Японії – очікуване зниження темпів світового економічного зростання може зафіксувати цю ситуацію на роки.

При цьому Євросоюз може вже наступного тижня розпочати дисциплінарну процедуру щодо Італії за порушення фіскальних правил.

На цьому тлі ЄЦБ визначатиме параметри TLTRO-III, яка почне діяти у вересні-2019 і завершиться в березні-2021: у ході кожного раунду видаватимуться кредити з дворічним терміном погашення. У рамках TLTRO-II банки отримали кредити на суму понад EUR700 млрд у період з 2016 по 2017 роки.

В ЄЦБ очікують, що зможуть забезпечити сприятливі умови банківського кредитування і підтримуватимуть доступ до фінансування, зокрема для малих і середніх підприємств. Уповільнення економічної динаміки і плановані заходи стимулювання можуть формувати очікування щодо послаблення євро.

Спостерігачі також зазначають ризик того, що ЄЦБ зустріне нову рецесію, яка наближається через ескалації торгової війни між США і Китаєм, з нульовою ключовою процентною ставкою, що звужує можливості для підтримки економічного зростання.

Голова Нацбанку Польщі професор Адам Гляпіньскій, заявив, що поки він є керівником банку, Польща на євро не перейде: володіючи власною валютою, Польща має можливість проведення самостійної грошової політики – позбавлення її такої можливості завдасть шкоди польській економіці.

Разом з тим 31 жовтня минає термін повноважень Маріо Драгі на чолі ЄЦБ. Серед персон його можливих спадкоємців називають голову німецького Бундесбанку Йенса Вайдмана, який раніше відкрито виступав проти стимулюючих заходів ЄЦБ і закликав до підвищення ставок: чим ближче Вайдман до призначення, тим сильніші очікування можливого зміцнення євро.

---

Commodity: REE

Китайські ЗМІ почали активне обговорення домінуючого становища КНР на ринку рідкісноземельних металів: групи з 17 елементів, які використовуються в акумуляторах для електромобілів, у виробництві комп'ютерів, турбін, видобувної техніки, моніторів, освітлювальних приладів, лазерів, волоконної оптики, надпровідників, а також реактивних двигунів, систем наведення, супутників і лазерів.

На китайські підприємства припадає понад 70% світового виробництва REE.

Загроза обмеження поставок стратегічних матеріалів пролунала напередодні очікуваної зустрічі президентів Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа на саміті G-20 наступного місяця.

Залежність США і всього світу від китайських рідкісноземів – факт незаперечний. Але питання викликає активна медіакампанія, яка не може не мати своєї цільової аудиторії. І нею, швидше за все, є не китайський уряд, а свої ж внутрішні платники податків, конгресмени і ділові партнери. Адже, коли існує будь-яка реальна загроза, про неї так інтенсивно не сурмлять у всіх світових ЗМІ, до того ж, не треба забувати, що до 1980-х саме США були основними постачальниками REE на світовий ринок.

Подібні моделі глобального протекціонізму добре видно на прикладі функціонування ринку нафти і газу. Приблизно той самий принцип – давайте купувати американське, але дорожче – цілком відповідає логіці та політиці президента Трампа.

«У 2019 році системний національний протекціонізм у сфері поставок природних ресурсів отримав новий потужний імпульс. Нескладно припустити, що бюджетне стимулювання наукових розробок і обсяг допомоги у фінансуванні проектів REE в 2020 значно зростуть. Основними бенефіціарами від программ Critical metals у Європі виявляться проекти скандинавських країн і Гренландії. Необхідно відзначити, що вміст металів і умови видобутку більшості проектів не перевищують або поступаються вже розвіданим українським родовищам – Новополтавському родовищу апатитів і Пержанському рудному полю, відомому своїм берилієвим родовищем», – повідомив Mind голова українського представництва видобувної компании Avellana Gold Андрій Смолін.

Втім, за його словами, доступ до прямих споживачів та дотаційне фінансування дозволить запустити європейські проекти вже через 4-5 років, тоді як Україна до цього часу лише зрозуміє, наскільки важливою є довгострокова державна політика в сфері природних ресурсів. Світ давно став іншим, і шаблони «бананових республік» і «сировинних придатків» залишилися або в далекому минулому, або у промовах проплачених популістів.

Світові держави виборюють право повернути видобуток корисних копалин на свої території та вибудовувати нові виробничі ланцюжки в межах своїх економік. Світова економіка грає в довгу, і основна мета США і ЄС полягає не лише у фізичному перенесенні виробництва на свою територію, а й у розвитку технологій. Лідерство Китаю в технологіях переробки рідкісноземельних металів – одна з найвірогідніших причин торгового протекціонізму, а привід для впровадження легко знайдеться.

---

Національна валюта

Ескалація валютної кризи змусила Пакистан піти на нестандартні заходи: релігійні діячі країни випустили фетву, в якій наголосили, що накопичення доларів є тяжкий гріх.

Грузинський ларі оновив історичний антирекорд: з початку травня курс ларі знецінився на 3% відносно до долара, частково через імпорт цін у Туреччині на тлі скорочення припливу інвестицій.

Українська ж гривня на тиждень пройшлася від 26,2 грн/$ до 27 грн/$ на тлі заяви бізнесмена Ігоря Коломойського про користь дефолту: адміністрацію президента очолює колишній адвокат Коломойського, охорону президента – колишній охоронець Коломойського. Від президента очікували заяви, яка зміцнила б впевненість інвесторів, але її не було.

Тим часом МВФ взяв паузу в співпраці з Україною до формування нового уряду, що гармонії не додало.

Паралельно відбулось відшкодування ПДВ, що розширило запаси гривні в експортерів та відповідно скоротило пропозицію валюти на ринку.

У результаті: НБУ продавав валюту і депозитні сертифікати, аби загальмувати раптове послаблення гривні.

---

Прогноз тижня: за консенсус-прогнозом, на кінець цього року очікується 29 грн/$

Згідно з консенсус-прогнозом, максимальні оцінки інфляції (грудень до грудня) у 2019 році становлять 12,3%, мінімальні – 6,3%: документ містить прогнози на більш віддалену перспективу, але поки вони мають обмежену цінність – навряд чи хто зможе досить обґрунтовано припускати, якими будуть дії нового президента і нового уряду.

Разом з тим позаштатний радник нового президента з економічних питань Олег Устенко вже заявив, що в ідеалі нова управлінська команда прагнутиме скоротити перерозподіл ВВП з нинішніх 41 до 33,3%.

При цьому глава Ради Нацбанку Богдан Данилишин, який свого часу сприяв отриманню екс-президентом-утікачем Віктором Януковичем докторського ступеня, знову і знову порушує питання про відновлення рефінансування банків для стимулювання економічного зростання. Але представники глави держави поки уникають говорити про стратегію в тарифній сфері, хоча вона містить суттєві ризики.

У консенсус-прогнозі також вказується, що обмінний курс на кінець цього року очікується на рівні 29 грн/$: максимальна оцінка 31,9 грн/$, мінімальна – 27,88 грн/$.