Революція цінностей vs еволюція світогляду: про що говорили на Другому форумі Ukrainian ID

7–8 червня, поки в Києві старі та нові політичні сили готували передвиборчі з'їзди і остаточно відшліфовували партійні програми, у Каневі, на Тарасовій горі група інтелектуалів і чиновників обговорювала, як змінити вектор розвитку України в бік більшого гуманізму і таким чином забезпечити країні цивілізаційний і культурний прорив.

Дводенний форум Ukrainian ID проходив під девізом «Революція цінностей». Але цей слоган передбачав не «братання ідеї з багнетом», а певний безкровний «переворот, що перериває природний розвиток» подій і процесів, речей і цінностей. І, зрозуміло, кажучи про цінності, організатори, оратори й інші учасники форуму абсолютно не мали на увазі «заводи, палаци, пароплави», акції, облігації та інші матеріальні і фінансові активи. Як усе відбувалося – у репортажі Mind.

Хто і про що. Співзасновницею, організаторкою та ідейною натхненницею форуму виступила Наталя Заболотна. А серед гостей були помічені Джон Гербст (екс-посол США в Україні, керівник Євразійського офісу Атлантичної ради, США), Паскаль Гілен (соціолог, Бельгія), Норберт Нойхауз (віце-мер Тріра, Німеччина), Тічо Жупанчич (екс-державний секретар урядового офісу європейської інтеграції, Словенія), Морган Вільямс (президент Американо-української ділової ради) і, нарешті, VIP-персона – Патрішиа Шморгун-Гаврилишина, дочка відомого економіста і просвітителя Богдана Гаврилишина та керівник сімейного фонду його імені. Україну представляли Кирило Шевченко (голова правління «Укргазбанку»), Анатолій Амелін (співзасновник «Українського інституту майбутнього»), Надія Васильєва (засновник Digital Transformation Institute, партнер в компанії DTC), Олександр Рєпкін (голова наглядової ради Tokmak Solar Energy) та інші.

Гостей та учасників форуму організатори розділили за інтересами: економіка, інфраструктура, технології, територіальні комуни і проблеми децентралізації, освіта, культура і туризм. Окремо і особливо зацікавлені оратори та їхні слухачі обговорювали ефективні енергетичні стратегії в пошуках «Консенсусу 3-х «Е»: енергетика, економіка, екологія», «Транспорт майбутнього» (не горезвісний hiperloop, а гелікоптери!), а також необхідність і доцільність руйнування glass ceiling («скляної стелі»), що обмежує кар'єру топ-менеджерів жіночої статі в урядах і корпораціях. Особливе місце в переліку панелей і платформ посіла «Нова стратегія безпеки України: людина як найвища цінність».

Чому і навіщо. Богдан Гаврилишин відомий, крім усього іншого, як один з «батьків» знаменитого World Economic Forum (Давос, Швейцарія), що на самому своєму початку, в далекому 1971-му, носив скромну назву «Європейський форум менеджменту». Там і тоді європейські бізнесмени і політики обговорювали перспективи розвитку своїх ділових і партійних проектів якщо не в симбіозі, то в тісній взаємодії один з одним.

Досить імовірно, що ту ж мету поставили перед собою «Український інститут майбутнього», «Фонд гуманітарного розвитку України» та їхні спонсори, які не стали заперечувати проти пропозиції назвати захід у Каневі «українським Давосом». Можливо, на таку амбітну ідентифікацію їх усіх спонукала географічна схожість локації: Давос – це швейцарські Альпи, Канів – це Тарасова Гора. Висоти і масштаби, звичайно, поки різні, але, судячи за рівнем дискусій і дискутантів, Ukrainian ID через кілька років може цілком розраховувати на репутацію корисного і престижного міжнародного заходу.

Про користь і престиж. Гості, спікери та акредитована на форумі преса активно взаємодіяли один з одним. Сюжети, синхрони, інтерв'ю та фотосесії переривалися на розмови за обідом і на неформальне спілкування в лаунж-зонах. Afterparty першого робочого дня також сприяв контактам між промовцями і слухачами.

Однак взаєморозуміння вдалося досягти не всім. Деякі спікери не погоджувалися з першою частиною девізу форуму і говорили про необхідність еволюції цінностей, але ніяк не про революційне їх перетворення.

Інші учасники обговорювали, переважно, цінності ідеологічні як сукупність релігійних, моральних і політичних категорій, що передбачають, як і було написано в буклеті Ukrainian ID, «формування фундаментальних принципів для врегулювання економічного, соціокультурного і політичного життя країни XXI століття». Під «країною XXI століття», зрозуміло, малася на увазі Україна, яка поки ще не є по-справжньому успішною державою, але повинна такою стати.

Хоча б заради того, щоб під чуйним керівництвом «лідерів думок України та світу» створити якусь «Конституцію цінностей», яка, в свою чергу, повинна «народити» Ukrainian healthy society («здорове суспільство») і перетворити його на «повноправного учасника найважливіших світових процесів».

Менш престижне завдання організатори Ukrainian ID ставити перед собою просто не забажали. Про це відверто сказала Наталія Заболотна: «Форум Ukrainian ID ми назвали «Революція цінностей» [не просто так]. До підмурків просякнута невіглаством, корупцією й несправедливістю державна машина потребує  негайного перезавантаження. Мають бути демонтовані усі засоби свідомої люмпенізації суспільства. Воно має визначити нові орієнтири й отримати шанс на нове майбутнє. Політика в Україні померла, нас врятують лише цінності!»

Нагороди та символи. Було вручено на Ukrainian ID і нагороди, якими організатори вирішили відзначити заслуги найбільш значущих – у контексті заходу – людей. Цього року лауреатами Ukrainian ID Awards стали Катерина Гандзюк (посмертно), «Фонд родини Богдана Гаврилишина» в особі Патріші Шморгун-Гаврилишин та скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко «за видатні досягнення й ефективні практики в ім'я процвітання і гуманізації людства».

А головними символами форуму за замовчуванням були визнані Леонід Кравчук і Тарас Шевченко. Екс-президент України на церемонії відкриття довго говорив про фундамент національної державності, не повідомляючи, природно, про свою мимовільну співучасть у створенні «державної машини, до підмурків просякнутої невіглаством, корупцією й несправедливістю».

А Великий Кобзар прихильно поглядав з висоти свого постаменту на учасників Ukrainian ID, що крокували біля його ніг.