Кінці в поле: хто і як краде агрохімію в Україні

Кінці в поле: хто і як краде агрохімію в Україні

І чому дрібні господарства менш захищені від злодіїв

Цей матеріал також доступний російською
Кінці в поле: хто і як краде агрохімію в Україні
Фото: pixabay

Рівно місяць тому, 9 червня, на Вінниччині стався витік у річку Рось близько тонни гербіцидів. За запевняннями Держекоінспекції, він не мав особливих наслідків: до річки потрапили речовини третього та другого класів небезпеки, що швидко розкладаються у воді. Державні адміністрації на Вінниччині, Черкащині та Київщині після розголосу в медійному просторі, який отримала ця подія, активно взялися за локалізацію її наслідків. До вирішення проблеми долучилося і Мінагрополітики, як відповідальна за обіг агрохімікатів структура. Відтоді ситуація стабілізувалася, перевищення вмісту шкідливих речовин у воді не зафіксовано.

Але причиною того нещасного випадку стали не чиновники, а спроба злочинців позбутися гербіцидів, викрадених із місцевого агропідприємства. Відповідно, ніхто не був застрахований від масштабнішого витоку агрохімікатів у довкілля: за повідомленнями місцевих ЗМІ, лише в травні цього року на Вінниччині трапилося мінімум два випадки великих крадіжок засобів захисту рослин, загальною вартістю 6 млн грн. Наскільки активно в Україні крадуть агрохімікати, хто є покупцем такого товару і як можна боротися з такими випадками, з'ясовував Mind.

Як часто крадуть агрохімію в Україні? Як свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, кількість крадіжок добрив майже вдесятеро вища за кількість крадіжок засобів захисту рослин, хоча останні три роки кількість таких злочинів невпинно росте. Так, якщо 2017 року добрива крали 3608 разів, то 2018-го – 5323 рази, у першій половині 2019 року – 2041 раз. ЗЗР 2017 року крали 430 разів, 2018-го – 590, у першій половині 2019 року – 263 рази.

Інтенсивність таких злочинів збільшується не в останню чергу через нарощення використання агрохімії в сільському господарстві: як свідчать дані Держстату, якщо у 2017 році аграрії внесли 2,02 млн тонн добрив, то 2018 року – 2,15 млн тонн. За оцінками голови Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації Тамари Мельничайко, ринок ЗЗР в Україні щороку зростає мінімум на 5%: якщо 2017 року продажі становили $840 млн, то 2018 року – $856 млн. При цьому в 2018 році аграрії використали 25 400 тонн засобів захисту рослин, доповнює Держстат.

Достеменно з’ясувати розмір збитків аграріїв, у яких крадуть агрохімікати, важко – через розбіжності в даних. Так, якщо виходити з оцінок ЄБА, то минулого року в Україні ЗЗР продали на 15,82 млрд грн, але Держстат називає утричі меншу цифру. Тим паче що централізованого реєстру випадків крадіжок у аграріїв у нашій країні ніхто не веде.

Як раніше зазначав у колонці для Mind керуючий партнер компанії «Аграрне логістичне партнерство» Віталій Дяконов, лише за січень – квітень цього року через крадіжки під час транспортування імпортного насіння та ЗЗР вантажовласники втратили близько 80 млн грн. Але говорити про це вголос вони не готові, бо побоюються за імідж свого бізнесу та не мають змоги довести всі випадки зазіхань на вантажі.

Хто краде агрохімікати, і яке покарання може їх очікувати? Крадіями зазвичай стають самі ж працівники агропідприємств, які діють або самостійно, або у змові із безпосередніми керівниками, говорить аналітик ринку ЗЗР Ігор Герасименко. При цьому хто саме є організаторами схем із крадіжки і продажу, лишається невідомим, бо силовики ловлять виключно виконавців злочинів.

Адвокат і партнер адвокатського об’єднання «Клочков та партнери» Іван Староста доповнює, що крадіжки агрохімікатів відбуваються як під час зберігання ресурсів на складах, так і під час транспортування до поля. У першому випадку ресурс банально крадуть, у другому – частину вносять на поля, а решту – «списують» як використане, але насправді продають сусідньому агропідприємству.

«Доволі часто випадки крадіжки агрохімії лишаються взагалі непоміченими, не кажучи вже про можливість упіймати злочинця «на гарячому». Але якщо провину крадіїв буде доведено, то їх може очікувати позбавлення волі на строк від 7 до 12 років відповідно до ст. 185 та 191 Кримінального кодексу України», – додає Іван Староста.

Хто купує крадені агрохімікати? Зазвичай крадені агрохімікати купують дрібні фермери, яким начебто не вистачає грошей придбати ресурс легально і за повну ціну. Як свідчить Держстат,  найбільше ЗЗР – 1250 тонн із 25 000 тонн загалом по Україні – у 2018 році внесли на Одещині, де аграрії мають хорошу урожайність та зручний вихід до портів.

Аграрії інших регіонів не можуть похвалитись такими перевагами, тому, теоретично, і не мають достатньо грошей на високовартісні агрохімікати. Втім, швидше за все, бажання купити крадену агрохімію виникає у фермерів не через реальну скруту, а через бажання максимально зекономити для найбільшого прибутку, вважають опитані експерти.

Так, за оцінками ЄБА, 30% усіх ЗЗР в Україні вносяться на соняшник, 26% – на зернові. При цьому при 22% середньої рентабельності агровиробництва 2018 року, рентабельність вирощування зернових складала 25%, соняшнику – 41%.

Як боротися з крадіжками ЗЗР? Є два способи: служба безпеки агропідприємства безпосередньо стежить за можливими крадіями серед працівників або ж власник агробізнесу інвестує у системи контролю, які встановлюють на розпилювачі агрохімікатів.

«У більшості випадків власники бізнесу вважають за краще інвестувати в обидва способи боротьби з крадіжками», – розповідає Ігор Герасименко. Тим паче, як свідчать матеріали доповіді «Innovations agenda report», великі українські агрохолдинги цілеспрямовано інвестують в ІТ-системи контролю, що унеможливлюють крадіжки ресурсів для агровиробництва.

Прийнято вважати, що ІТ-контроль допомагає агрохолдингам заощадити до мільйона гривень на місяць через попереджені крадіжки палива. Втім, у випадку із агрохімікатами такої успішності ще не зафіксовано.

Але, як наполягає Іван Староста, агропідприємство не здатне на всі 100% захистися від крадіжок агрохімікатів. Тому власник агробізнесу має одночасно і використовувати роботу служб безпеки – тобто перевірку нових працівників на наявність судимостей та доброчесності, і контролювати витрату агрохімікатів за допомогою сучасних технологій. А також, якщо факт крадіжки було доведено, домагатися реального засудження злочинців, навіть якщо «на гарячому» спіймали працівників самого агропідприємства. «Відчуття страху перед неминучістю покарання виступає своєрідним фактором, що стримує від протиправної поведінки», – стверджує адвокат.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті