Філософія гри: все про футбол і його багатогранність

Філософські роздуми футбольного фаната про феномен, мабуть, найпопулярнішої у світі гри.

Бекґраунд. Напевно, світ можна поділити на людей, які футболом живуть, захоплюються чи просто люблять цей вид спорту, та на тих, кому немає до нього діла.

Якби автор був просто уболівальником (та ще й «Ліверпуля»!), який хизується цим фактом, то книга могла б звестися до певних славних і сумних спогадів, відтворення окремих подій і моментів на футбольному полі, коментарів сучасників та очевидців. Словом, до того, як пересічна людина уявляє собі книгу про футбол чи спорт взагалі.

Але Саймон Кричлі є філософом та науковцем, а тому його цікавить футбол як соціальне, суспільне явище. Ба більше – як феномен. Відтак, його цікавить природа, сутність, еволюція, та навіть етика й естетика цієї гри. У своїх дослідженнях автор доходить навіть до порівняння футбольного матчу з давньогрецькою трагедією і драмою. І слід визнати, що таке порівняння не тільки не позбавлено сенсу, а й є логічним і цікавим.

Кричлі, як і багатьом поціновувачам гри, не подобається напрям розвитку сучасного футболу. Автор не сприймає його неймовірну комерціалізацію, яка розмиває сутність (якщо хочете – ідеали і красу) футболу. Він роздумує над причинами та наслідками перетворення цієї гри на «чистий» бізнес.

Книга готувалася до видання у 2017 році, саме того року, коли плоди роботи Юргена Клоппа, одного із найяскравіших тренерів сучасності, починали приносити результати. Оскільки Клопп є «вірним хранителем» духу і правил класичної гри, фанат Ліверпуля не міг не тішитися тим, що його улюблена команда повертає собі колишню славу правильним футбольним шляхом.

Можна тільки уявити, якими позитивними емоціями книга «заграла» би на початку 2020 року, коли «Ліверпуль» вражаюче переміг у Лізі чемпіонів та продовжує штампувати рекорди в Прем’єр-лізі, впевнено крокуючи до свого першого за останні 30 років національного чемпіонського титулу.

Оригінальна назва: What We Think About When We Think About Soccer

Видавництво: Yakaboo Publishing

Наклад: 2500 примірників

Сюжет. Не варто говорити про сюжет як такий. Це книга-роздум, в якій футбол розглядається з багатьох аспектів. Ось деякі з них.

Футбол як війна. Виявляється, що Саймон Кричлі, як і багато поціновувачів гри, вдається до порівняння футболу з війною. І в цьому є сенс. Перемагає лише команда, яка об’єднана спільною метою й діє як єдиний організм. При цьому кожен не тільки добре знає свою роль, а й дисципліновано виконує її на футбольному полі.

Футбол як соціалізм. Саме так. Виявляється, що багато видатних західноєвропейських футболістів і тренерів були і є соціалістами і ніколи не приховували своїх соціалістичних поглядів. Тут варто зазначити, що мова не йде про той «викривлений» соціалізм, який багато хто з нас пам’ятає з часів СРСР. Йдеться про «правильний соціалізм» як спосіб життя, рівність, справедливість, спільні дії. Футбол як рух соціуму, певною мірою, сприяє таким поглядам.

Футбол як розум, вдумливість. Так-так, вам не здається. Лише вдумливі та розумні гравці стають найвидатнішими. У футболі є своя геометрія, фізика, хімія і біологія. Передача – це геометрія, правильний рух м’яча – фізика. Кричлі навіть визначає футбол як спосіб дослідження простору.

Футбол як емоції. Причому емоції колективні, а не індивідуальні. За Саймоном Кричлі, найбільшою аналогією до «екстазу відчуттів» у футболі є статевий акт. І тут автор має рацію на всі сто відсотків. А для самого гравця грати важливіше, ніж думати про гру. Мета гри – це сама гра. Футболіст дійсно не думає ні про що у кожному конкретному моменті гри, лише концентрується на м’ячі й досліджує простір. А потім, із забитим голом, настає саме той момент екстазу, індивідуального й колективного одночасно.

Футбол як дійство. Це давньогрецька драма. Глядач на стадіоні перебуває ніби у театрі – глядач «присутній» у грі, дивлячись виставу. «Глядачі – це теоретики, які беруть участь у виставі», невідривно стежачи за перебігом гри. Таким чином створюється етика й естетика футболу.

І футбол – це правила. Дотримання правил є обов’язковим і не обговорюється.

Отже, футбол багатогранний. Це і глупота, і розум, і минуле, й майбутнє, і пристрасть, і буденність, і навіть «балет робітничого класу».

На моє переконання, футбол – це життя. Саймон Кричлі, підсилив цю впевненість, адже футбол – це життя, як воно є, і феномен одночасно.

Вам сподобається, якщо: ви грали у футбол, незалежно від того, як професіонал чи любитель. Або якщо вас зацікавила багатогранність футболу. Чи ви, як соціолог чи психолог, професіонал, який займається вивченням суспільства, бажаєте дослідити один із феноменів суспільного життя. Можливо, ви маєте філософський настрій чи хист.

Вам не сподобається, якщо: футбол для вас ніколи не становив жодного інтересу. Або якщо ви – не фанат футболу, то з другої третини книга може почати втомлювати.

Головна причина почитати: спробувати зрозуміти феномен футболу і тих «ненормальних», які ходять натовпами на стадіони, беруть відпустки, щоб їхати підтримувати свою команду за півсвіту, співають «дурнуватих» пісень і годинами обговорюють та сперечаються про якісь ігри.

Що ще почитати про футбол:

Валерій Лобановський «Бесконечный матч»

Тільки з часом розумієш геніальність найвеличнішого українського тренера, який теж у певному сенсі був філософом. Хоч книга і стара та писалася за радянських часів, але теж багато дає для розуміння футболу.

---

Пітер Крауч (Peter Crouch) «Як бути футболістом» 

Саймон Кричлі називає автобіографії футболістів «жахливими книжками про футбол». Якщо маєте час та натхнення, хороша нагода перевірити думку Кричлі на собі, прочитавши автобіографічні нотатки з життя англійського футболіста.

Так, Крауч зібрав у книзі безліч цікавих і смішних історій про гру.