Захворіло у світі
5,682,389
Померло у світі
354,944
Вилікувалось у світі
2,337,385
Захворіло в Україні
21,905
Померло в Україні
658
Вилікувалось в Україні
7,995
4G у київському метро: хто лобіює відтермінування запуску

4G у київському метро: хто лобіює відтермінування запуску

Чому радник столичного мера Максим Бахматов пригрозив виконати танець імпотентів на Майдані

Цей матеріал також доступний російською
4G у київському метро: хто лобіює відтермінування запуску
Фото: pixabay

4G на перших станціях столичної підземки мобільні оператори планували «ввімкнути» ще в грудні 2019 року. Минулого літа «велика трійка» провела тендер, обрала підрядника, закупила обладнання. Але за класикою жанру «втрутився» штучно створений бюрократичний фактор.

Кому вигідно затягування процесу? Чому безсилий мер міста Віталій Кличко? Коли пасажири метрополітену перестануть бачити на своїх смартфонах EDGE з мінімальною швидкістю? Скільки метрополітен зможе заробляти на наданні доступу операторам? На ці та інші питання шукав відповіді Mind на засіданні постійної комісії Київради з питань транспорту, зв'язку та реклами, що відбулося сьогодні, 5 лютого.

Який потенційний попит? Щодня київський метрополітен перевозить близько 1,5 млн пасажирів. Ці люди проводять у підземці від 10 хвилин до декількох годин на день. Більшість пасажирів уже мають смартфони з підтримкою 4G. Однак поки користуватися послугою не можуть.

Вартість проєкту? У «Київстар» повідомили Mind, що «велика трійка» вкладає в розвиток 4G в метро Києва близько 150 млн грн. «Інвестиції в проєкт розділені між трьома операторами порівну, оскільки ми будуємо спільну інфраструктуру», – уточнили в lifecell.

Раніше озвучувалася інша цифра – $20 млн. «Це сума вже зроблених інвестицій усіма операторами за весь період роботи зв'язку в метрополітені, починаючи з «голосу» і 2G», – пояснили в пресслужбі «Київстар».

Як просувається «велике будівництво»? Ще восени 2018 року мобільні оператори оголосили тендер на будівництво 4G-мережі в метро. Влітку 2019-го оголосили переможця. Ним стала компанія «Хуавей Україна».

«На сьогоднішній день усі важливі технічні аспекти узгоджені з метрополітеном. Оператори вже завезли в країну відповідне обладнання 4G і очікують законних підстав для того, щоб розпочати монтажні роботи в метро», – розповіли виданню в «Київстар» і «Vodafone Україна».

За яким графіком підключатимуть станції? «Велика трійка» планує почати з кінцевих станцій метро: «Героїв Дніпра», «Сирець», «Академмістечко» тощо. А далі від них рухатися до центру.

Коли трапиться диво? Це найцікавіше запитання, відповідь на яке змінюється вже з завидною регулярністю:

  • Після проведення тендеру оператори оптимістично заявляли про старт у грудні 2019 року.
  • За місяць до цього терміну радник мера Києва Віталія Кличка Максим Бахматов видав скоригований прогноз: у І кварталі 2020 року мають підключити 10 станцій («Академмістечко», «Житомирська», «Святошин», «Нивки», «Героїв Дніпра», «Мінська», «Оболонь», «Сирець», «Дорогожичі», «Лук'янівська»), до початку 2021-го – всі лінії.
  • Наприкінці грудня президент «Київстар» Олександр Комаров повідомив журналістам, що терміни запуску знову доведеться перенести – на червень 2020 року.
  • Перед засіданням постійної комісії Київради з питань транспорту, зв'язку та реклами оператори вже не ризикували називати хоча б орієнтовні дати. «На жаль, план запуску під загрозою зриву. Ми не можемо давати гарантії і робити прогнози щодо термінів реалізації проєкту через обставини, які від нас не залежать», – дружно заявили в коментарі Mind «Київстар», «Vodafone Україна» і lifecell.

Хто гальмує запуск? За планом впровадження 4G у київському метро, Київська міська рада повинна була затвердити тарифи для операторів. Тобто прийняти проєкт рішення з довгою назвою «Про встановлення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільчої мережі комунальної власності територіальної громади міста Києва».

Проєкт документа з'явився на сайті Київради в листопаді 2019-го. Наприкінці минулого року на засіданні постійної комісії Київради з питань транспорту, зв'язку та реклами депутати перенесли його розгляд на 5 лютого.

Мобільні оператори не ризикують офіційно припускати, чому Київрада затягує з прийняттям цього документа.

Більш відверті інтернет-провайдери. Раніше вони пояснювали Mind, що «оперативність» місцевих депутатів і чиновників гальмує не лише запуск 4G у метро, ​​але і розвиток усього телеком-ринку і не тільки в столиці, а й по всій країні.

Що заважає прискоритися? Коротка відповідь на це питання: бажання власників інфраструктури збирати плату за доступ за завищеними тарифами. Для пояснення, як їм це вдається, потрібен невеличкий екскурс в історію.

  • У лютому 2017 року парламент ухвалив закон «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».
  • Ключові норми документа – граничні тарифи, тобто «планки», вище за які власники інфраструктури не можуть підніматися. До цього плата нараховувалася за принципом «чим більше – тим краще, оператори все одно заплатять, бо альтернативи немає».
  • Але радість учасників телеком-ринку після прийняття закону була передчасною. Лобістам вдалося внести до документа пару нібито незначних норм/правок:

- вимогу встановлювати тарифи за методиками визначення плати за доступ;

- слово «зобов'язати» замінили на «рекомендувати» держструктурам і органам місцевого самоврядування привести свої рішення у відповідність із законом протягом трьох місяців.

  • Ці три місяці вже розтягнулися на три роки. Держвідомства декілька років розробляли методики. Іронія в тому, що які б найскладніші розрахунки не проводили «рахівники», у результаті плата за доступ виявилася такою, що дорівнює граничним тарифам, прописаним у законі. Паралельно багато місцевих органів влади не покладаючи рук до сих пір працюють над створенням «найскладніших» підзаконних актів: копіюванням норм закону про доступ, їхнім обговоренням і затвердженням. Три роки. Нескладно припустити, за скільки годин студент юрфаку міг би дістати із закону десяток потрібних цитат і дописати назву органу місцевого самоврядування.
  • Але працю місцевих депутатів і чиновників не можна назвати сізіфовою: така «моторність» дозволяє комунальним підприємствам (власникам інфраструктури) продовжувати нараховувати плату на свій розсуд. Наприклад, КП «Київавтошляхміст» виставляє розцінки, що перевищують граничні тарифи в 50 разів.

КП «Київський метрополітен» намагається використовувати ці лазівки? Ні, повідомили виданню оператори. «КМДА офіційно підтвердила операторам, що проєкт повинен виконуватися відповідно до закону про доступ. З жовтня 2019 року оператори активно й конструктивно взаємодіють із метрополітеном і КМДА в контексті виконання плану дій в межах законодавства про доступ», – розповіли в прес-службі «Vodafone Україна».

У кулуарах Київради Mind почув іншу версію: компанія ЕСУ ще 2012 року виграла тендер на оновлення мобільної мережі в київському метро. Довго і наполегливо будувала «якісну» мережу. І не бажає розривати договір з Київським метрополітеном. 

Кому ще не вигідне ухвалення проєкту рішення? Заморожений Київрадою документ стосується не тільки метрополітену, а й усіх КП міста. Мабуть, керівники деяких з них у партнерстві з київськими органами влади так відтягують час Х.

За даними Інтернет асоціації України (ІнАУ), найбільш креативно «забивають» на норми закону про доступ комунальні підприємства «Київавтошляхміст» та «Київміськсвітло». 

«А чиновники й депутати використовують просту тактику: «погоджуємося й імітуємо бурхливу діяльність». Наприклад, 2018 року при КМДА створили робочу групу. За цей період вона «ударно» попрацювала: зібралася цілих два рази, щоб констатувати наявність проблеми», – розповідав Mind глава правління ІнАУ Анатолій П'ятников у вересні 2019 року. 

Що було на засіданні? 5 лютого депутати постійної комісії Київради з питань транспорту, зв'язку та реклами знову спробували розглянути проєкт рішення, на прийняття якого столичний телеком-ринок чекає вже три роки.

4G у київському метро: хто лобіює відтермінування запуску і до чого тут Ахметов
Фото автора

Присутні близько години насолоджувалися виставою «Шоу бюрократії». Спочатку глава комісії Олексій Окопний пояснив причини попереднього перенесення розгляду проєкту: «Документ терміново надійшов, у нас не було часу з ним ознайомитися». Де-факто проєкт з'явився на сайті Київради в листопаді 2019 року, засідання відбулося в грудні. Депутати не змогли за кілька тижнів прочитати документ, у якому 463 слова, включаючи величезну назву на початку й посаду Кличко наприкінці. Основний текст – менше десятка цитат із закону про доступ.

Як з'ясувалося далі, вміння не читати – було мудрим рішенням. 12 грудня минулого року депутати з'ясували, що проєкт був поданий «неправильно»: регуляторний акт повинен проходити «кола пекла» за іншою – окремою – процедурою (узгодження регуляторною комісією, затвердження іншими комітетами, громадське обговорення тощо). З'ясували майже два місяці тому, але за цей час встигли тільки внести документ до плану підготовки регуляторних актів.

Скільки може тривати це «ходіння по муках» і чому документ приймають уже три роки? Це на засіданні довго і докладно намагалася пояснити заступник директора департаменту економіки та інвестицій, начальник управління цінової політики КМДА Олена Стрижиус.

Якщо коротко: в усьому винні поганий закон про доступ, держвідомства, які довго приймали методики, бюрократична процедура тощо. Благо, погода й дороги не увійшли в список. У присутніх склалося враження: при бажанні узгодження проєкту можна розтягнути ще на кілька років.

Голова асоціації «Телас» Леонід Ошеров заявив, що ці «вагомі» аргументи за останні три роки галузь вислуховувала вже енну кількість разів. «Скільки можна чекати й переносити?! Оператори не можуть укладати договори. Доступ до об'єктів неможливий. Це називається гальмування процесу, і робиться воно навмисне», – вважає Леонід Ошеров.

Анатолій П'ятников протролив протиріччя в аргументації Олени Стрижиус. Вона запевняла, що плата  нараховуватиметься згідно з граничними тарифами, прийнятими у 2017 році, при цьому КМДА кілька років чекала на прийняття методик.

У відповідь представники галузі ще раз вислухали мантру від Олексія Окопного: «Ми двома руками за прийняття проєкту». Олена Стрижиус знову перерахувала обставини непереборної сили.

Хід конем. Конструктивна дискусія загрожувала піти на третє коло. Але тут на засідання прийшов Максим Бахматов. «Склалася парадоксальна ситуація. Всі нібито хочуть прийняти це рішення. Але щось бюрократичне нам заважає. Ми повинні запропонувати операторам тимчасове рішення, яке дозволить почати імплементацію 4G в метро у березні. Якщо нам це не вдасться, разом підемо виконувати танець імпотентів на Майдан Незалежності. Візьмемо всіх відповідальних за провал, щоб кияни знали в обличчя тих, хто не може організувати доступ у метро. Сім років не може», – пригрозив радник Віталія Кличка.

Але справжніх чиновників «танцем з бубнами» не приструнити. Представник метрополітену заявив, що укладення договору з операторами без прийняття проєкту рішення буде перевищенням повноважень. При цьому забув пояснити, як же тоді «велика трійка» останні три роки переукладає договори з цим підприємством.

На цьому увірвався терпець Олексієві Окопному. Він нагадав, що в депутатів у порядку денному засідання ще багато важливих питань. Телекомщики перемістилися в коридор. Там Максим Бахматов після довгих «тортур» здобув у Олени Стрижиус список декількох чиновників і депутатів, що гальмують процес. Пригрозив «публічними страшними речами», коли до кінця березня не запустять 4G в метро: «Якщо ви підставите мера, нестимете персональну відповідальність».

Також попросив письмово скинути йому мінімальні й максимальні терміни проходження бюрократичних процедур: «Хочу зрозуміти, вас посадять у в'язницю, коли ви зробите все швидше. Якщо не посадять, прошу прискоритися».

У результаті домовилися, що найближчим часом відбудеться ще одна зустріч зі всіма причетними.

Скільки метрополітен зможе заробляти на 4G-проекті? Згідно із законом про доступ, кожен оператор повинен платити 5% мінімальної зарплати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць.

У київському метро майже 70 км тунелів. Нескладні розрахунки показують: «велика трійка» приноситиме КП близько 595 000 грн на рік. З березня або коли-небудь.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті