Мистецтво бачити: як навчитись ходити музеями й отримувати від цього задоволення
Чому варто прочитати книжку артпромоутера Йохана Ідеми «Як ходити до музею»
Бекґраунд. Протягом останніх десятиліть світ мистецтва постав перед серйозним викликом: музеї, філармонії та театри зіткнулися з потребою знайти нові шляхи, щоб достукатися до широкої аудиторії. Зацікавити всі покоління (від дітей до пенсіонерів) в умовах діджиталізацїї і надлишку інформації, а особливо – розважального контенту, стало важко.
Саме тому ХХІ століття – це час, коли на арену культурного поля прийшли маркетологи, промоутери і спеціалісти з комунікацій у артсфері. Їхнє завдання полягає в пошуку нових, нетрадиційних способів сприйняття мистецтва через інституції.
Йохан Ідема – саме такий спеціаліст. Нідерландець за походженням, він здобув ступінь магістра з інноваційного менеджменту в Delft University та з питань управління мистецтвом у New York University. Ідема спеціалізується на розробці креативних концепцій, бізнес-плануванні, стратегічному та інноваційному управлінні, а також зборі коштів у сфері мистецтва.
Серед його клієнтів – такі голландські культурні установи, як Королівський театр Карре, Музей Ван Гога, Академія дизайну Ейндховена та інші.
Ідема зізнається, що його місія – доносити мистецтво до людей завдяки впровадженню культурних інновацій та перетворенню їх на успішні бізнес-плани. А також постійно ділитися успішним досвідом через свої книги, одна з яких – «Як ходити до музею».
Оригінальна назва: How to Visit an Art Museum
Видавництво: «Фабула»
Наклад: 2000 примірників
Сюжет. Здавалося б, що спеціаліст з промоції культури з таким великим стажем має ділитися знаннями і досвідом із професійною аудиторією. Проте ні: книжка «Як ходити до музею» розрахована на глядача, що лише знайомиться з мистецтвом у музеях або ж прагне зробити це знайомство більш цікавим і продуктивним.
Саме тому книга написана у доволі легкому стилі та складається з 32 порад для тих, хто наважився опинитися «віч-на-віч із твором мистецтва». Ці поради не вибудувані за чіткою логікою, навпаки, автор наголошує на свободі читача прокладати індивідуальний маршрут книгою. Можна почати з першої, останньої чи з будь-якої поради.
Так Ідема одразу налаштовує нас на відповідний лад: заходячи в музей, треба видихнути і відчути свободу робити те, що хочеться і що цікаво. Звичайно, не порушуючи правила установи. Ну, може, трошки.
Якщо спробувати систематизувати поради нідерландського промоутера мистецтва, то отримаємо такі категорії:
Ідема невпинно доводить, що музей – це простір для комунікації. Саме тому низка порад стосується того, з ким в музеях можна і потрібно… говорити! Доглядачі залів, персонал (від гардеробника до касира), гіди, екскурсоводи, інші відвідувачі – це потенційні співрозмовники. Адже обмін думками, враженнями, спостереженнями з кожним із них нададуть вам більше знань і вражень щодо того чи іншого твору, а також емоційного забарвлення від його перегляду.
Правила поведінки в музеях – річ мінлива. І те, що було заборонене вчора, сьогодні може бути дозволене, особливо якщо команда музею прагне зацікавити відвідувачів і звільнитися від анахронічних табу.
Автор пояснює, чому в художніх галереях більш ніж доречно: торкатися експонатів, фотографувати, приходити із власним стільцем та приводити дітей будь-якого віку.
Тобто все, що допоможе отримати яскравий, глибокий та емоційний досвід, який залишиться з вами надовго.
У музеї має бути комфортно і приємно. Саме тому низка порад присвячена неважливим, на перший погляд, речам:
- у якому темпі зручніше рухатися від твору до твору;
- яку музику слухати під час їх перегляду;
- чому слід заглянути у музейні вікна;
- і не обділити увагою музейні кав’ярню та крамницю.
Просто всі ці речі мають на меті позбавити вас думки про музей як про місце, де насолодитися мистецтвом можна, лише страждаючи від болю в ногах і почуття голоду.
Врешті-решт, Ідема не забуває вкласти і освітній елемент у свої поради. Зокрема, автор нагадує:
- чому частіше за все ми зустрічаємо портрети, пейзажі і натюрморти;
- навіщо в картин є рами;
- а в скульптур – постаменти;
- як знайти свій особистий шедевр;
- і чому провокативне мистецтво – це не страшно.
Адже головне – спробувати зануритись у власні переживання від побаченого й осмислити їх.
Важливою деталлю є добірка музеїв наприкінці книжки, які, за Ідемою, відмовилися від старих заборон, порушили власні правила і тим самим зробили успішний крок назустріч аудиторії.
В Україні ці поради будуть напрочуд корисними не лише для глядачів, але й для співробітників картинних галерей, адже майбутнє українських музеїв базується, зокрема, на взаємному бажанні професіоналів і відвідувачів комунікувати один з одним.
Вам сподобається, якщо: у вас є бажання прокачати своє креативне мислення для професійного розвитку або ж урізноманітнити дозвілля, але похід до музею досі асоціюється з нудними шкільними екскурсіями.
Вам не сподобається, якщо: у вас алергія на мистецтво, і в музей вас батогом не заженеш. Хоча чому б у такому разі не почати боротися з фобією, відвідавши невеличку виставку в приватній галереї?
Головна причина прочитати: книжка, насичена ілюстраціями та конкретними прикладами, показує художній музей «із людським обличчям», куди варто ходити не просто, щоб долучитися до прекрасного-доброго-вічного, але, перш за все, для того, щоб гарно – і продуктивно! – провести час.
І ще три книжки для тих, хто наважився відкрити для себе неймовірний світ мистецтва:
Ґрейсон Перрі. «Не бійтесь галерей»
Ця книжка написана одним із найбільш відомих та успішних сучасних британських художників. Епатажний та іронічний Ґрейсон Перрі вирішив розповісти не лише про те, як у наш час створювати мистецтво, але й як його сприймати та оцінювати.
У центрі уваги митця – суперечливості сучасного мистецтва, його спроможність шокувати, викликати відразу, або ж, навпаки, повний захват. І головне – як добре мистецтво відрізнити від поганого. Свої тексти Перрі супроводжує авторськими ілюстраціями.
Вілл Ґомперц. «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі»
Про тонкощі розуміння сучасного мистецтво розповість колишній директор Tate в Лондоні та редактор відділу мистецтв ВВС Вілл Ґомперц.
Складно знайти людину, що була б більш глибоко знайома з «внутрішньою кухнею» сучасного мистецтва. Із знанням справи автор розкриє, яке мистецтво варте опинитися в колекціях кращих музеїв світу і як виокремлюються нові напрями та стилі.
Основні наболілі питання щодо вартості та цінності сучасного мистецтва крізь призму останніх 150 років розкриє справжній професіонал.
Марк Ґетлейн, Аннабель Говард. «Арт-візіонери»
Щедро проілюстрована книжка дозволить запам’ятати та розібратися в головних іменах художників ХХ століття – тих, хто сформував базис для сучасного мистецтва з його численними стилями та напрямами.
Автори – відомі історики мистецтва – спромоглися чітко та інформативно викласти основні риси життя і творчості художників ХХ століття, вдало вписуючи яскраві цитати митців і мисткинь у свій текст.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
