Торг можливий: як Геннадій Кернес і Олександр Фельдман борються за вплив у Харкові
27 лютого на найвідомішому ринку Харкова – «Барабашово» – сталася стрілянина. Цей інцидент, що став одним з найгучніших скандалів міста, – результат протистояння міської влади і адміністрації «Барабашово». Приводом послужив намір мера міста Геннадія Кернеса взяти під свій захист частину підприємців, які відмовилися платити афілійованим з адміністрацією ринку структурам «непомірну оренду». Пристрасті розпалилися, коли влада міста оголосила про рішення будувати через територію ринку автомобільну дорогу.
Це всього лише ланка в довгому ланцюзі протистояння Кернеса і одного з найбагатших людей регіону – Олександра Фельдмана, власника «Барабашово». А враховуючи, що з 4 березня Міністерство розвитку громад і територій очолив харків'янин Олексій Чернишов, який з початку 2000-х і до 2014 року працював на ключових позиціях у концерні «АВЕК», що належить Фельдману (і фактично був правою рукою бізнесмена), історія отримує вкрай цікаве «підсвічування».
Mind з'ясував основні причини виникнення конфлікту і хронологію його розвитку.
Звідки виникло «Барабашово» і як Фельман став його власником?
Торговельний центр «Барабашово» – величезний речовий ринок, що розкинувся на колишньому пустирі між річкою Харків і Салтівським житловим масивом. На Салтівці проживає майже третина населення міста – близько 400 000 людей.
Ринок зародився з невеликого торговельного майданчика біля станції метро «Академіка Барабашова», на якій встановили прилавки і контейнери для перших торговців. На початку 1990-х у Харкові, як і по всій країні, масово зупинялися заводи, припиняли виплачувати зарплати вченим і інженерам у сотнях НДІ, вузів і проєктних установ. По Харкову, що був третім за значенням науковим і промисловим центром СРСР, криза вдарила особливо жорстко. Сотні тисяч його жителів бралися за будь-яку роботу, щоб якось прогодувати себе і свої сім'ї. По всьому місту виникали стихійні ринки.
Вважається, що ідея якось упорядкувати стихію вуличної торгівлі виникла у тодішнього мера міста Євгена Кушнарьова, який «підгледів» її під час поїздки до Польщі. За деякими джерелами, створення ринку було результатом компромісу між Кушнарьовим і тодішнім головою облради Олександром Масельським, які кілька років «ділили» контроль над Центральним ринком.
Згідно з домовленістю, новий ринок мав платити податки в міський бюджет (Центральний ринок платив їх в бюджет області), а право контролювати його віддавалося представникам як Кушнарьова, так і Масельського. «Головними менеджерами» проєкту вибрали батька і сина Фельдманів, які влаштовували обох. На очищення майданчика виділили гроші з бюджету міста. Крім того, залучили кредит близького до Масельського банку.
Контроль над ринком Фельдман отримав після смерті Масельського у квітні 1996 року. Кушнарьов нібито мав свою частку в доходах ринку і тому активно сприяв його розвитку.
Перший торговельний майданчик ринку заробив у 1996 році. Спочатку міська влада змушувала перших торговців переселятися туди з уже насиджених місць обіцянками і заборонами, але потім справа пішла.
На ринку торгували ширвжитком, що завозився з-за кордону, неліквідами і продукцією харківських підприємств, яка видавалася замість зарплати, взуттям і «шитвом» місцевих цехів, що тільки з’являлися в місті.
Великий прибуток підприємцям давала оптова торгівля. Територія ринку безперервно розширювалася, з'явилися спеціалізовані майданчики – як за видами товарів, так і за «інтересами»: територія в'єтнамської громади, ветеранів-«афганців» і т. д. З часом на ринку зникли прилавки, а на зміну контейнерам прийшли магазини.
Важливим фактором, що зумовив бурхливий розвиток цього торговельного майданчика, стало вигідне географічне розташування Харкова – на перехресті торгових шляхів. На «Барабашово» з'їжджалися оптовики з усієї України та європейської частини Росії.
Сьогодні «Барабашово» – не лише найбільший промислово-речовий ринок України (а за деякими даними – і Європи), а й світу. Його площа – понад 75 га, на яких розташовано більше ніж 18 000 торговельних і складських місць. Частина з них пустує – з початком російської агресії підприємці, що торгують у ТЦ, зіткнулися з втратою сегменту оптових покупців з Росії та Донбасу. Загалом наразі ТЦ «Барабашово» працевлаштував близько 15 000 приватних підприємців, а земельний податок сягає 100 млн грн.
Основну частину ринку контролює концерн «АВЕК», бенефіціаром якого є той самий Олександр Фельдман – народний депутат кількох скликань, колекціонер і меценат. За оцінкою журналу «Forbes Україна», його статок у 2013 році становив $287 млн, що дозволило посісти 35-те місце в рейтингу 100 найбагатших українців.
Через що посварилися Кернес і Фельдман?
«Барабашово» – не єдиний бізнес Олександра Фельдмана, але основний. Розвивати його без взаєморозуміння з міською владою неможливо, і Фельдман тривалий час знаходив з нею спільну мову. Приблизно у 2006 році між ним і Геннадієм Кернесом «перебіг чорний кіт». Можливо, однією з причин стала боротьба за контроль над міськими ринками, яку в підсумку виграв Кернес.
Ще на початку 2000-х два найстаріших і найбільших харківських продуктових ринки – «Центральний» і «Кінний» – з подачі Євгена Кушнарьова, який став на той час главою обладміністрації, передали в оренду структурам концерну «АВЕК». Будівлі на них належали «Облспоживспілці», земля під ними – місту. Вважалося, що частину зароблених на них грошей Фельдман мав спрямовувати на фінансування футбольного клубу «Металіст», президентом якого він тоді був.
Після загибелі Кушнарьова на полюванні в січні 2007 року в місті почався переділ власності та сфер впливу. У 2009-му, зіткнувшись з неможливістю продовжити оренду, Фельдман відступив. Ринки повернули «Облспоживспілці», потім продали, і в підсумку вони опинилися під контролем людей з бізнес-оточення Кернеса.
Один з найгучніших скандалів стосувався Сумського ринку, який знаходиться в центрі міста. У 2006 році міська влада надала ТОВ «Салгір», що входить до орбіти концерну «АВЕК», дозвіл на реконструкцію будівлі та відкритої площадки ринку. Але влітку 2012 року скасувала це рішення, мотивувавши тим, що замість проведення реконструкції нові керуючі фактично знесли будівлю критого корпусу ринку, і що «Салгір» збирається побудувати на його місці торговельний центр. Право будівництва нового ринку передали фірмі «Діана», у засновниках якої значилися структури і люди з оточення Кернеса (навіть його син Данило Привалов). Пізніше ця фірма на пільгових умовах придбала землю під ринком.
Хроніка боротьби за «Барабашово» між міською владою і концерном «АВЕК»
У 2008 році міська влада заговорила про численні порушення на ринку «Барабашово».
«Протягом багатьох років ринок біля станції метро «Академіка Барабашова» будується за однією і тією ж схемою: спочатку без відповідних дозвільних документів зводяться будівлі, павільйони для торгівлі, потім через суд ці споруди узаконюються, на них отримують свідоцтво на право приватної власності, після чого висуваються вимоги про виділення землі під ці будови», – заявив тоді Геннадій Кернес у одному з інтерв'ю.
На початку 2008 року міністр транспорту Йосип Вінський відсторонив від виконання обов'язків начальника ДП «Харківський метрополітен» Сергія Мусєєва.
В. о. начальника метрополітену був призначений... голова наглядової ради АТ «Концерн «АВЕК і Ко» Геннадій Броншпак. Мусєєв заявив, що його відставка організована Фельдманом. «Ринок «Барабашово» руйнує метрополітен, це міна уповільненої дії. Щоб узгодити всі будівлі та працювати легально, Фельдман докладає всіх зусиль, щоб поставити свою людину, яка без уваги до пасажирів підпише все», – сказав Мусєєв. Далі було кілька місяців юридичної чехарди, у результаті Мусєєв остаточно повернувся на свою посаду за рішенням суду тільки в листопаді.
25 березня 2009 року на 15 хвилин зупинився рух поїздів метро в районі станції «Академіка Барабашова».
Мусєєв, що знову очолював на той момент метрополітен, повідомив, що поїзди зупинили через підтоплення на перегоні та нанесення ґрунту на колію. Керівництво ринку заявило про провокацію. На думку ж міської влади, загрозу для безпеки метрополітену створюють зведені над його тунелями будови ринку, і міська комісія з НС ухвалила рішення про їх демонтаж. Пресслужба концерну розповсюдила заяву, що розвиток та існування «Барабашово» жодним чином негативно не впливає на інженерний стан метрополітену і комунальні мережі.
У 2009 році на ринку відбулися дві великі пожежі, у 2010-му – ще одна.
Міська влада звинуватила адміністрацію ринку в недотриманні правил протипожежної безпеки, адміністрація заявляла про можливий підпал.
У квітні 2010 року на міській комісії з НС знову зажадали від адміністрації «Барабашово» навести на ринку лад.
Йшлося про незаконну забудову охоронних зон біля виходів з метро і вентиляційних шахт торговельними павільйонами. А також було зазначено, що концерн так і не виконав зобов'язання узгодити з «Харківобленерго» проєкт перенесення високовольтної лінії електропередач, яка проходить через ринок та в охоронній зоні якої також знаходяться торговельні павільйони. І нагадали про те, що не виконані зобов'язання щодо винесення за територію торговельного центру тепломагістралі, каналізаційного колектору, газопроводу, двох водоводів – в охоронних зонах цих інженерних мереж теж поставлені павільйони та торговельні контейнери.
У 2011 році Олександр Фельдман перейшов з БЮТ у «Партію регіонів».
Виникли чутки, що певну частку в доходах ринку отримали структури бізнесмена Юрія Іванющенка (відомого також як Юра Єнакіївський), близького до Віктора Януковича. У «військових діях» наступило відносне перемир'я.
У 2015 році афілійована з Іванющенком структура пішла з ринку.
А Фельдман став співголовою політичної партії «Наш край». У листопаді фракція партії в міськраді відмовилася голосувати за бюджет.
«Ви, Андрій Колос, – яскравий представник концерну «АВЕК» і такого ринку, як «Барабашово». І ви не платите в бюджет гроші за землю. І сьогодні ваша заборгованість становить до 50 млн грн. А ви вирішуєте питання через податкову адміністрацію», – заявив після цього Кернес одному з депутатів фракції. Однак цього разу конфлікт зійшов нанівець.

Ліквідація чергової пожежі на «Барабашово». Листопад 2015 року
Наприкінці 2016 року новий виток протистояння ознаменувався кумедним конфліктом.
Скульптуру скрипаля, встановлену Олександром Фельдманом на одному з будинків у центрі міста, перенесли на один із торговельних центрів бізнесмена. Геннадій Кернес публічно зажадав повернути її на місце, а Фельдман заявив, що той сам вимагав її демонтажу. Градоначальник тут же нагадав бізнесменові про можливі проблеми: «Якщо адміністрація «Барабашово» не платитиме за землю як годиться, то цю землю буде передано в запаси міста». У місті стали роздавати газету, в якій стверджувалося, що на ринку 28 земельних ділянок, які займають 40% всієї його площі, не оформлені належним чином. А магазини встановлені з порушенням закону безпосередньо над лініями інженерних мереж.
Що відбувається з орендарями ринку?
У адміністрації «Барабашово» безліч дрібних конфліктів з підприємцями, що торгують на ринку. Серед причин – протести торговців проти підвищення орендної плати або вимог адміністрації ринку внести якісь додаткові платежі.

Мітинг підприємців на ринку «Барабашово». Червень 2014 року
Наприкінці 2018 року на ринку стався черговий такий конфлікт. 31 грудня у багатьох підприємців ринку закінчилися договори з фірмами, афілійованими з концерном «АВЕК». За словами Кернеса, адміністрація ринку стала вимагати з них по $2000 за пролонгацію договорів і укладення нових на наступний період. До того ж орендувати пропонувалося магазини, побудовані на гроші самих підприємців. «Нас обманули: нам говорили, що за ці гроші нам згодом дадуть документи на право власності на ці торговельні об'єкти. За допомогою юристів ми зрозуміли, що в концерну «АВЕК» немає документів на ці об'єкти – за рідкісним винятком. Ми дізналися, що більшість земель, на яких стоять ці торговельні об'єкти, – або самозахвачені концерном «АВЕК», або оренда цих ділянок вже минула», – заявив на одній з пресконференцій представник громадської організації підприємців Анатолій Бондалетов.
Частина підприємців платити відмовилися і в листопаді 2018-го звернулися за підтримкою до Кернеса. Влада повернула у власність міста дві ділянки на території ринку, а торговцям, що на них працювали, запропонували укласти договори на рік з комунальним підприємством, пообіцявши призначити орендну плату, в декілька разів меншу за ту, що стягувала адміністрація ринку.
Підприємці заявляли, що адміністрація тисне на незгодних, у тому числі – силою. Вони звернулися за захистом до «Національного корпусу». На початку літа 2019 року Фельдман звинуватив «Нацкорпус» у вимаганні у нього $1 млн і звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням доручити правоохоронцям «провести неупереджене розслідування низки спроб рейдерських захоплень» і вжити заходів щодо недопущення незаконних дій.
«Нацкорпус» у відповідь звинуватив Фельдмана: «В історії з ринком «Барабашово» рейдером є саме базарний аферист Фельдман. Постраждалими в цій ситуації є ті підприємці, які відмовилися брати участь у темних схемах і махінаціях з фірмами-прокладками і отримали погрози і тиск з боку тітушек, найнятих керівництвом ринку».
Чому стріляли?
28 серпня минулого року директор Департаменту інфраструктури міськради Сергій Дульфан заявив про намір влади побудувати дорогу протяжністю 2,5 км з мостом через річку Харків, яка пройде через територію «Барабашово». Нею передбачається зв'язати вулицю Академіка Павлова – одну з головних магістралей Салтівського житлового масиву – з центром міста. Будівництво дороги передбачено в усіх генпланах розвитку міста, починаючи з 1953 року.
Якихось розрахунків, що обґрунтовують необхідність і ефективність реалізації цього проєкту саме зараз, міська влада не надала. Дульфан заявив лише, що «кількість транспорту сьогодні зростає, пікові навантаження стали більш інтенсивними, і для того щоб вирішити питання пропуску транспортного потоку з Салтівки в години пік, було запропоновано побудувати швидкісну дорогу».
На зустрічі з підприємцями ринку Генадій Кернес пообіцяв усім, хто втратить свої торговельні точки через будівництво дороги, виділити павільйони на майданчиках КП «Міський торговельний ринок» – як на території ринку, так і на території колишнього таксопарку неподалік від нього.
16 жовтня міськрада ухвалила рішення про будівництво нової магістралі. За словами Кернеса, вартість дороги складе 250–270 млн грн, і побудувати її можна буде приблизно за 10 місяців.
«Складається враження, що проєкт будівництва дороги через ТЦ «Барабашово» є насправді ширмою для чергової схеми рейдерського захоплення торговельного центру з добре відомою логікою – спочатку в комунальне підприємство, а потім у приватні руки родичів», – відреагували на ці плани в пресслужбі «Барабашово».
27 лютого на територію ринку приїхали комунальники, щоб демонтувати незаконні рекламні конструкції. Біля в'їзду на ринок, під аркою з написом «Кернес, руки геть від «Барабашово», їх зустріла охорона торговельного центру і, як стверджується, підприємці. Почалося зіткнення, в якому, за даними поліції, брали участь близько ста осіб і яке пізніше було кваліфіковано як «масові заворушення». Хтось розпорошив сльозогінний газ, хтось кинув світлошумову гранату, хтось підпалив банер. Поліцейський і п'ятеро громадян отримали травми, двоє постраждалих були госпіталізовані з опіками, отриманими під час вибуху. Заворушення зупинив спецназ поліції.
Поліція доправила до відділу 53 учасників бійки, у них вилучили травматичні пістолети, гумові кийки, газові балончики, піротехніку і автомобіль. Пізніше суд обрав 56 учасникам зіткнення запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Прокуратура вже заявила про намір подавати апеляції на рішення суду і домагатися арешту.
І що ж далі?
«Карфаген повинен бути зруйнований», – сказав Геннадій Кернес на одній із сесій міськради, де депутати відмовляли концерну «АВЕК» у продовженні договору оренди ділянки землі на ринку. Що конкретно він мав на увазі й наскільки реальний такий сценарій – покажуть події найближчого майбутнього.
Тим більше, що Фельдман вже заявив про свій намір скласти йому конкуренцію на пост міського голови на осінніх виборах. А багаторічний (у минулому) топ-менеджер концерну «АВЕК» зайняв крісло міністра розвитку громад і територій. І це, безсумнівно, додасть гостроти подіям навколо ринку.
















