Панічний маркетинг: хто заробляє на страху перед коронавірусом

Панічний маркетинг: хто заробляє на страху перед коронавірусом

І чим продавці виправдовують підвищення цін

Этот текст также доступен на русском
Панічний маркетинг: хто заробляє на страху перед коронавірусом
Фото: УНІАН

Кабінет Міністрів 25 березня заявив про продовження карантину в Україні до 24 квітня. Він був введений 12 березня з метою знизити поширення COVID-19 – коронавірусної інфекції, у боротьбі з якою багато держав вводять обмежувальні заходи, аж до повної ізоляції людей, як це зробили в Індії. При цьому у світі та Україні стрімко зростає попит на певні товарні групи. Mind з'ясовував, які це товари і хто на них заробляє.

Які препарати панічно скуповувалися?

Панічний маркетинг: хто заробляє на страху перед коронавірусом
Фото: УНІАН

Ліків, як і вакцин від COVID-19, ще немає, хоча їх розробкою займаються вчені різних країн. Незважаючи на це, починаючи з середини січня – у міру глобального поширення вірусу – українці на хвилі паніки почали купувати препарат «Таміфлю», який у 2009 році уряд рекомендував для ослаблення дії іншої вірусної інфекції – «свинячого» грипу (штам H1N1). Якщо до цього препарат у середньому коштував 420 грн за упаковку з 10 капсул, то у перший тиждень березня він продавався вже за 980 грн, повідомляли раніше в онлайн-сервісі пошуку і доставки ліків Liki24. Зараз же його в аптеках не знайти. В інтернет-магазинах Mind бачив «Таміфлю» на замовлення за 1980 грн.

Популярністю користувався і «Арбідол» (виробник – російська «Отісіфарм»). Раніше китайська влада включила цей препарат у попередній план лікування коронавірусної інфекції. У Російській Федерації його активно рекламували як «ефективний проти COVID-19». Хоча потім Антимонопольна служба РФ визнала таку рекламу недостовірною.

Активно скуповували в українських аптеках «Імустат», що випускається вітчизняною фармкомпанією «Дарниця». У нього та сама діюча речовина, що й у «Арбідолу» – арбідол. Зараз цих ліків у аптеках України годі й шукати. Але «Дарниця» вже нарощує обсяги випуску цього препарату, повідомили Mind у пресслужбі компанії.

Топ-5 популярних серед українців противірусних препаратів:

«Протефлазід» (виробник – «Екофарм»)

«Аміксин» (виробник – завод «Інтерхім»)

«Новірін» (виробник – «Київський вітамінний завод»)

«Гропринозин» (виробник – Gedeon Richter)

«Таміфлю» (виробник – Roche)

За перший тиждень з моменту оголошення карантину в аптеках продали увосьмеро більше противірусних ліків, ніж за аналогічний період 2019 року (як у грошовому, так і в натуральному вираженні), підрахувала apteka.ua.

Українці також скуповували дезінфікуючі засоби, що призвело до їх дефіциту і стрімкого подорожчання. А обсяги продажів товарів цієї групи, наприклад, у мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» зросли з 5 до 12 березня на 255% порівняно з попереднім тижнем.

Інфрачервоні термометри активно закуповували підприємства в період з 11 до 17 березня. До 15 березня, за даними співзасновника київської мережі «Медтехніка+» Олексія Давиденка, склади компанії вже були порожні. Сторонні фірми пропонували купити цей товар за оптовою ціною 3000 грн/шт. (до ажіотажу ціна становила 500 грн/шт.). Зараз термометри продаються на маркетплейсах за ціною від 1600 грн за штуку.

Активним попитом стали користуватися і кварцові лампи: ціна досягала 4000 грн/шт. проти 900 грн до карантину.

Чи дорожчатимуть маски?

Панічний маркетинг: хто заробляє на страху перед коронавірусом
Фото: УНІАН

В Україні за добу виробляється 460 000 медичних масок, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. При цьому, за даними компаній з фармгалузі, довгий час основна потреба в цьому товарі покривалася за рахунок імпорту. Головний постачальник масок – Китай. Незважаючи на поширення вірусної інфекції, у січні підприємства країни пішли на «канікули» у зв'язку з новорічними святами.

До 11 лютого, як заявляв уряд КНР, виробники медичних масок працювали на 76% від повної потужності, що посилило тиск на ціни в інших країнах. В Україні ситуація погіршувалася за рахунок відкритого експорту: уряд увів заборону на вивезення масок, респіраторів з фільтром та інших захисних засобів тільки 12 березня.

Якщо до епідемії, за даними Liki24, одноразові медичні маски коштували в аптеках 0,7 грн за штуку, то вже в першій декаді лютого вони продавалися за 4 грн, у першій декаді березня – за 15 грн. «11 березня, після заяви уряду про введення карантину, обсяг продажів масок в аптеках зріс більше ніж у 30 разів (у грошах)», – відзначають в apteka.ua. Станом на 18 березня в роздрібних мережах маски продавалися за 23–24 грн за штуку – такі ціни були в столичних магазинах Novus і «Велика Кишеня». Потім їх продажі почали знижуватися через дефіцит товару. Однак, за даними apteka.ua, після нового завозу в Україну попит останні кілька днів перевищив піковий показник 13 березня.

Зараз, як писав Mind, на маркетплейсах та в інтернет-магазинах одноразові маски пропонуються за ціною від 11 до 28 грн при мінімальному замовленні 30 штук.

Незважаючи на заборону експорту, підприємливі українці не залишають спроб продати маски за кордон. У вихідні, 13–14 березня, після того, як обмеження почали діяти, нелегальне вивезення медичних масок перевищило за популярністю вивезення сигарет, заявляв тоді глава митниці Максим Нефьодов. Наприклад, у Херсонському аеропорту конфіскували 21 000 респіраторних масок із заявленою вартістю понад 1 млн грн, які повинні були поставити в Ізраїль. 23 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо експрем'єр-міністра Олексія Гончарука, за статтею «Службова недбалість» після публікацій у ЗМІ про те, що він свого часу не обмежив експорт медичних масок, проігнорувавши прохання Ради нацбезпеки.

Зараз можна без проблем купити багаторазові маски в інтернеті за ціною від 150 грн. Респіраторні маски з фільтром виробництва 3М продаються від 350 грн/шт. Сервіси оголошень і маркетплейси заявляють, що борються зі спекулянтами і видаляють їхні пропозиції зі своїх майданчиків.

Які продукти подорожчали?

Панічний маркетинг: хто заробляє на страху перед коронавірусом
Фото: УНІАН

Антимонопольний комітет заявив, що з початку березня в деяких регіонах на полицях низки торгових мереж подорожчали продукти. Зокрема, гречка піднялася в ціні на 50%, пшоняна крупа – на 24%, цукор – на 16%, картопля – на 60%, удвічі подорожчали морква і цибуля.

У найбільшій українській мережі «АТБ-Маркет» виправдовуються, що ціни підняли постачальники.

Зокрема, «борщовий набір» (картопля, цибуля, морква, капуста) подорожчав на 35–128%, гречка – на 51%, пшенична крупа – на 11%, макаронні вироби – на 9,5%, цукор – на 8% , яйця – на 6%, борошно – на 5%. Про це заявляли й інші роздрібні мережі. Також подорожчали консерви, крохмаль, рис, миючі засоби та інші товари соціальної групи.

Постачальники аргументують такі цінові стрибки зростанням витрат на транспортування співробітників (в Україні введена заборона на автосполучення між містами. – Mind). «Це одна з причин, яку вони називають. Інші причини – девальвація гривні, через яку підвищуються витрати на логістику, упаковку», – розповіли в пресслужбі однієї з продуктових мереж.

У цілому, за словами менеджера великої продуктової мережі, який побажав зберегти анонімність, після введення карантину продажі зросли на 30–60%. Щоб задовольнити попит покупців під час ажіотажу, ритейлери закуповують додаткові обсяги товарів.

Зростає продаж продуктів харчування і у маркетплейсів. Співвласник Rozetka В'ячеслав Чечоткін розповів, що на додаток до вже існуючих складських потужностей компанія орендувала 10 000 кв. м, на яких зберігає товари першої необхідності.

Продажі побутової хімії і предметів особистої гігієни з початку карантину виросли у 2,5 раза, заявили в мережі «Епіцентр». В останні два тижні на Rozetka зросли продажі товарів для фітнесу – на 250%, для творчості – на 280%, настільних ігор – на 156% і книг – на 40%.

«Але ми очікуємо відкату попиту, так як люди закупилися про запас, відповідно продажі цих товарів на певний період просядуть», – відзначили в пресслужбі однієї з продуктових мереж.

Як «піднімається» доставка?

Панічний маркетинг: хто заробляє на страху перед коронавірусом
Фото: УНІАН

Зросла виручка в служб доставки їжі з ресторанів і роздрібних мереж. Mind раніше писав, що у Zakaz.ua, що доставляє продукти з «Aшану», Metro C&C, Novus, «Фуршету», «МегаМаркету», «Таврії В», з 11 березня кількість замовлень зросла на 80%. У Glovo в категоріях «Супермаркети» і «Аптеки» кількість замовлень збільшилася в середньому на 35%. У сервісу доставки їжі з ресторанів Menu.ua кількість замовлень зросла на 25%, у Raketa – на 30%.

Усі сервіси заявляють, що не підвищують ціни, а також просять не робити це і своїх ресторанних колег. Навіть більше, деякі гравці взагалі скасували оплату за доставку і тимчасово не стягують комісію з рестораторів. Так робив, наприклад, UberEats.

Можливо, у великих служб доставки продажі зросли б і сильніше, але компаніям не вистачає кур'єрів, збиральників у магазинах (для цього потрібно мати санітарну книжку).

Продовжують у карантин працювати поштові оператори. «Нова пошта» заявила про набір 2000 кур'єрів, бо не справляється з навантаженням.

Цим користуються інші підприємці, відкриваючи власні служби. Дизайнер Hardride Володимир Череміс 16 березня запустив у Києві велосипедну доставку «Куля». У ній зараз працюють 15 кур'єрів. У Рівному українці запустили 20 березня «безконтактну» доставку. Щоправда, оплата проводиться на банківську картку. Експерти стверджують, що це небезпечно.

На сайті kabanchik у різних містах можна знайти кур'єрів, готових доставити до дверей продукти харчування та інші товари. Ціни варіюються: наприклад, в останніх оголошеннях користувачі пропонують за таку послугу від 60 до 190 грн.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло