Захворіло у світі
6,573,286
Померло у світі
387,898
Вилікувалось у світі
2,837,955
Захворіло в Україні
25,411
Померло в Україні
747
Вилікувалось в Україні
11,042
«Вхід заборонено»: як ритейлери переживають карантин

«Вхід заборонено»: як ритейлери переживають карантин

Чому деякі з них будуть змушені відмовитися від розвитку бізнесу і закрити магазини

Цей матеріал також доступний російською
«Вхід заборонено»: як ритейлери переживають карантин
Фото: pixabay

У зв'язку з коронакризою,  що набирає обертів, споживачі зайняли вичікувальну позицію і намагаються заощаджувати на всьому. У період карантину, за підрахунками компанії Retail & Development Advisor, продажі в торговельних мережах, розташованих у великих ТРЦ або на значній відстані від житлових будинків, знизилися на 15–70% порівняно з докарантинним періодом. У продовольчих супермаркетах покупці вибирають лише найнеобхідніше, відмовляючись від делікатесів. А придбання одягу, взуття, прикрас і взагалі відклали «на потім».

Mind з'ясовував, хто з ритейлерів переживе кризу і чого їм це коштуватиме.

Що відбувається з продовольчими мережами?

Продажі товарів не зростають, розповідає співвласник продовольчої мережі «Фуршет» Ігор Баленко. «Ми змушені були закрити деякі магазини, які розташовані в торгових центрах або, наприклад, поблизу залізничного вокзалу. Зараз там немає людей, і продажі знизилися на 70%. В Одесі наш магазин розташовувався в одному з найбільш людних місць, але зараз обсяг реалізації скоротився на 50%», – говорить він. Проте супермаркети, що знаходяться в житлових мікрорайонах, показують непогані результати роботи.

Оскільки ринки закриті, покупці стали купувати товари виключно в магазинах, пояснює директор Асоціації постачальників торговельних мереж Ігор Дорошенко. «Якщо в докризовий період ритейлери займали 40% роздробу, то зараз – 96%», – говорить він. При цьому заробітки роздробу, м’яко кажучи, не вражають. «Споживачі економлять і купують найдешевші продукти харчування, а також алкоголь. Отже мережі не стали більше заробляти», – визнає співвласник мережі «Таврія-В» Борис Музальов. Сумарно по мережі «Фуршет» продажі залишилися на колишньому рівні, підтверджує Ігор Баленко.

На своєму засіданні 22 квітня Кабінет Міністрів ввів державне регулювання цін на 10 продуктів харчування – від гречки і молока до вершкового масла – на період дії карантину. Тобто якщо виробник або мережа вирішать підвищити ціни на 15% і більше, то необхідно буде задекларувати підвищення цін у Держспоживслужбі за 30 днів. За 15 днів необхідно надати відомості про плановане подорожчання продуктів на 10–15%, за три дні – на 5–10%. Роздріб не зможе підвищувати ціни на соціальні групи товарів, які зараз користуються підвищеним попитом.

Наприкінці березня Київське обласне територіальне відділення АМКУ відкрило справу проти постачальників і мереж за фактом зростання цін на продукти харчування та засоби індивідуального захисту, повідомив глава відділення Олексій Хмельницький. Ціни піднімалися синхронно, заявив він.

Багато ритейлерів раніше заявляли про зниження націнок на соціальні продукти харчування, які зараз купують найчастіше.

«Середній чек зріс, але відвідуваність скоротилася вдвічі. Це означає, що люди ходять в магазини набагато рідше, але купують більше товарів», – говорить Ігор Баленко.

Попередні роки продажі роздробу росли. Наприклад, якщо у 2018 році роздрібний товарообіг у Києві склав 152,9 млрд грн, то у 2019 році – 185,7 млрд грн, йдеться в повідомленні Державної служби статистики. Цьогоріч ритейлери розраховували на зростання продажів на 10–15%, але ці прогнози, швидше за все, не справдяться.

Чи допомагає онлайн-торгівля непродовольчому роздробу?

У непродовольчих магазинах ситуація гірша. «Продажі впали відразу ж після оголошення карантину», – розповідає директор мережі Eva Ольга Шевченко. Позначилося на продажах і те, що ритейлер прибрав тестери продукції з прилавків.

У деяких регіонах магазинам цієї мережі дозволяють продавати лише «товари першої необхідності». Але точного переліку немає, тому місцева влада може регулювати асортимент на свій розсуд. Наприклад, у деяких містах під забороною опинилися підгузники. «Знизилися продажі прального порошку – споживачі нікуди не ходять і менше перуть одяг», – додає Ольга Шевченко.

Більшість же торгових точок взагалі не працюють. Особливо це стосується магазинів з продажу одягу, взуття, аксесуарів, товарів для дому. По-перше, більшість з них розташовані в торгових центрах, які закриті від середини березня. А по-друге, ці ритейлери не торгують товарами першої необхідності, відповідно до класифікації Кабміну, отже їх функціонування під забороною. Однак деякі продавці знаходять лазівки в законодавчому полі та продовжують обслуговувати клієнтів.

Найбільш чутливими до обмежувальних заходів, впроваджених на період карантину, виявилися продавці взуття, одягу та інших товарів, які залежать від сезонності й актуальності колекцій. Ритейлери намагаються врятувати становище за допомогою своїх інтернет-магазинів, але поки нікому не вдалося перекрити втрати від закриття офлайнових торгових точок. «Продажі знизилися на 90% порівняно з докризовим періодом, близько 10% продажів зараз припадає на інтернет-магазини», – констатує генеральний директор fashion-холдингу Arber Group Вадим Золотаревський.

«Обсяг замовлень з інтернет-магазинів не змінився, але магазини закриті. Нам пощастило – у нас обмаль сезонної продукції, тому ми менше постраждали через карантин», – каже власник мережі товарів для дому Butlers Дмитро Єрмоленко. І уточнює, що поки не відмовився від планів виводити в Україну мережу магазинів одягу Miss Sixty.

Основні продажі на ювелірному ринку відбуваються в роздрібних магазинах, а всі 25 магазинів мережі закриті, розповідає керівник інтернет-магазину ювелірного бренду SOVA Андрій Онопрієнко. При цьому онлайн-продажі зростають: у березні трафік збільшився на 41%, а кількість замовлень – на 34% порівняно з аналогічним місяцем минулого року.

Чого чекати після карантину?

Ритейлери намагатимуться повернути продажі на докарантинний рівень. Найбільше шансів – у продовольчих мереж. Продавці взуття, одягу та інших товарів, прив'язаних до сезону, почнуть розпродажі.

Чи відновлять ритейлери свої доходи? Опитані Mind гравці ринку не надто оптимістичні: вони чекають посилення економічної кризи і подальшого просідання купівельної спроможності. Наприклад, у березні-2020, за даними компанії Info Sapiens, споживчі настрої знизилися на 8,9 пункту порівняно з лютим – до 73 пунктів з 200 можливих. І в подальшому, на літо-осінь, ситуація навряд чи поліпшиться.

«Які б не були прогнози на рік, їх необхідно буде коригувати. Безліч зовнішніх факторів впливатиме на те, як ми і вся країна будемо виходити з нестандартної ситуації. Тривалість карантину, уповільнення економіки, курс валют, втрата робочих місць, підтримка чи непідтримка економіки державою, емоційний і фінансовий стан українців після карантину – ці та багато інших чинників вплинуть на плани другої половини 2020-го. Вважаю, що наразі зарано говорити про точне і конкретне планування», – зазначає виконавчий директор SOVA Степан Слинчук.

Ритейлерам же залишається лише скорочувати витрати і просити у власників приміщень знизити орендні ставки. «Ці питання вирішуються в процесі перемовин. Але є власники об'єктів нерухомості, які роблять вигляд, що нічого не відбувається», – розповідає Вадим Золотаревський. (Нагадаємо, середні орендні ставки в Києві на приміщення 100–300 кв. м до карантину становили $80–100 за 1 кв. м на місяць. – Mind). Він не виключає, що частину торгових точок доведеться закрити.

Можливо, деякі мережі підуть з України, вважає генеральний директор консалтингової компанії NAI Ukraine Віталій Бойко. «Невідомо, як реагуватимуть великі міжнародні мережі, магазини яких закриті як в Україні, так і в країнах ЄС. Не виключено, що вони почнуть підтримувати торгові точки лише на ключових для них ринках», – резюмує Бойко. За його словами, це, в першу чергу, стосуватиметься магазинів із продажу одягу, взуття та аксесуарів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті