На варті ситості: чи вдасться Кабміну стримати ціни на продукти
І які товари підпадають під державне регулювання
Уряд Дениса Шмигаля повертається до практики регулювання цін на соціально значущі продовольчі товари і низку медичних номенклатур. Сьогодні, 15 квітня, розглянуто відповідну постанову Кабінету міністрів. Документ, у тому форматі, в якому він прийнятий, матиме виключно психологічний ефект і реально не впливатиме на вартість продуктів. При цьому продтовари, зокрема, продовольча пшениця і борошно, продовжують активно продаватися на експорт, підігріваючи ціни на внутрішньому ринку. Mind розбирався, якої форми набирає держрегулювання цінової політики у продовольчій галузі.
Хто і що під контролем?
Кабінет Міністрів вводить державне регулювання цін у форматі електронного декларування на деякі види продуктів харчування. Обов'язок декларувати динаміку цін покладається на підприємства торгівлі, що інформують про плановану зміну цінника Держспоживслужбу. Якщо рівень підвищення здасться чиновникам надмірним, вони можуть провести дослідження по всьому ланцюжку поставок, щоб з'ясувати, на якому етапі ціна була штучно завищена.
«Держава вивчатиме причини зростання цін у роздрібних магазинах і аптеках і отримає можливість впливати на виробників або імпортерів, якщо ціни зростатимуть без економічного обґрунтування», – каже голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко. Це так зване м'яке регулювання, яке не здатне радикально вплинути на ринок, оскільки носить повідомний, а не дозвільний характер.
Під регулювання підпадають гречка, цукор, борошно пшеничне в/г, макаронні вироби, молоко 2,5% у плівці, пшенично-житній хліб, курячі яйця 1-ї категорії, курка в тушці, вершкове масло 72,5% і мінеральна вода без газу.
Також повинні враховувати зміни цін на базові медичні препарати, медичні маски і рукавички. Відзначимо, що журналіст Mind, що купив на початку березня маску за 6 грн/штука, цього тижня придбав таку саму вже за 28 грн.
Чи всі підкоряться?
Деталізація характеристик продукту відкриває можливість обійти навіть такі мінімальні вимоги щодо декларування, які ввів Кабмін. Досить змінити на упаковці, наприклад, вершкового масла процентаж жиру в той або інший бік – і продукт не підпадатиме під зобов'язання з установлення ціноутворення.
Стратегія Кабміну Шмигаля щодо стримування цін викликає багато питань, бо їх штовхають вгору не споживча паніка або жадібність виробників, а зростання цін на сировину внаслідок активного її експорту. «Я взагалі проти того, щоб держава пояснювала, які ціни і на що повинні бути. Це має бути взаємодія «попит – пропозиція». Потрібно, щоб не зростали ціни, – впливайте або на зменшення попиту, або на збільшення пропозиції, – написав у Facebook Олександр Балдинюк, голова асоціації «Укркондпром». – Зерно вивозять активно за кордон, при цьому ціна на нього на внутрішньому ринку зросла на 20% за місяць. Девальвація менше була. На борошно ясно, що виросли, і жири на 20% за пару тижнів підскочили, уряд регулюватиме ціни на хліб і печиво! І як нам утримати наші ціни при зростанні собівартості? Уряд не підкаже?».
З аналогічним питанням до Кабміну звернулися і представники хлібопекарської та борошномельної галузі. «Середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400–500 грн/тонна. Таке подорожчання вже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500–600 грн/тонна. Оскільки борошно в собівартості хліба становить понад 40%, то і підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15–20% є майже доконаним фактом», – наголошується в зверненні Всеукраїнської асоціації пекарів та спілки «Борошномели України».
Там пропонують розглянути можливість тимчасового призупинення експорту борошна і продовольчої пшениці, бо саме через зростання попиту на зовнішніх ринках і сезонні фактори можуть збільшиться ціни на хліб.
На 9 квітня експорт зерна з України склав близько 48 млн тонн, що на 8 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Пшениці всіх класів експортовано на 4,5 млн тонн більше, ніж на квітень 2019 року – 18 млн тонн проти 13,5 млн тонн.
Мінекономіки і Кабмін у цілому ніяк не відреагували на звернення – експорт пшениці здійснюється у вільному режимі. Меморандум про взаєморозуміння, підписаний із зернотрейдерами, визначає бажаний обсяг експорту пшениці до кінця маркетингового року (липня 2020 року) на рівні ще 2,3 млн тонн. Цей меморандум має статус джентльменської угоди, а не директиви, і, крім того, у ньому не вказано, скільки із загального обсягу експорту пшениці може припасти на продовольчі класи. Примітно, що експорт продовольчого зерна здійснює не тільки приватний бізнес, а й сама держава Україна в особі Державної продовольчо-зернової корпорації.
Довідка. Державне регулювання цін було скасовано у 2018 році в рамках політики дерегуляції. Раніше під ціновий моніторинг потрапляли 32 продукти.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
