Макроекономічний прогноз-2020: чого чекати від зовнішньої торгівлі та інвестклімату України
Mind спільно з Центром економічних консультацій «Євростратегія» представляє аналіз зовнішньоторговельної політики та інвестиційного клімату України в рамках серії матеріалів, присвячених аналізу макроекономічної ситуації в Україні та впливу на неї коронавірусу, а також формують прогноз до кінця року.
Читайте також: Макроекономічний прогноз-2020: чи загрожує Україні глибока криза через коронавірус
Читайте також: Макроекономічний прогноз-2020: куди рухається економіка України
Зовнішньоторговельна політика та позиція України
З одного боку, зовнішня торгівля країни сповільнюється, що відображає глобальні тренди. З іншого – на даний момент це не свідчить про критично деструктивні тенденції.
У I кварталі-2020 Україні вдалося утримати експорт (-0,2% по відношенню до I кварталу 2019-го), при цьому імпорт скоротився на 3,4%.
Експорт та імпорт у I кварталі 2020 року
|
Назва товару за КВЕД |
Експорт |
Імпорт |
||
|
I квартал 2020, mln USD |
I квартал 2020 к I кварталу 2019, % |
I квартал 2020, mln USD |
I квартал 2020 к I кварталу 2019, % |
|
|
Живі тварини та продукти тваринництва |
266,0 |
85,1 |
286,8 |
117,6 |
|
Рослинні продукти |
3047,0 |
101,7 |
671,4 |
113,1 |
|
Тварини або рослинні жири та олії |
1448,7 |
119,3 |
69,6 |
100,6 |
|
Готова продукція харчової промисловості |
894,12 |
109,1 |
657,1 |
124,6 |
|
Мінеральні продукти |
1210,1 |
110,4 |
2355,8 |
84,0 |
|
Продукція хімічної та суміжних галузей промисловості |
438,1 |
102,8 |
2021,2 |
99,1 |
|
Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них |
164,6 |
106,1 |
806,1 |
101,6 |
|
Натуральна шкіра та вироби з неї |
39,0 |
108,4 |
63,4 |
95,8 |
|
Деревина та вироби з дерева |
332,0 |
90,4 |
73,8 |
116,0 |
|
Папір з деревини або інших рослинних волокон |
95,9 |
93,0 |
224,2 |
92,8 |
|
Текстиль і вироби з нього |
209,2 |
95,7 |
582,7 |
119,9 |
|
Взуття, головні убори, парасольки |
48,2 |
91,4 |
157,9 |
121,4 |
|
Вироби з каменю, гіпсу, цементу |
100,5 |
|
160,5 |
102,5 |
|
Жемчуг природний чи культивований, коштовне каміння, метали та вироби з них |
12,7 |
85,4 |
19,8 |
75,0 |
|
Метали недорогоцінні та вироби з них |
2378,1 |
85,4 |
712,7 |
91,2 |
|
Машини, обладнання та механізми, електротехнічне устаткування |
1109,1 |
101,3 |
2561,4 |
95,5 |
|
Засоби наземного, повітряного та водного транспорту |
209,3 |
127,2 |
1353,6 |
88,7 |
|
Оптика, кіноапарати |
29,5 |
63,2 |
219,2 |
107,4 |
|
Інші промислові товари |
208,4 |
101,5 |
248,2 |
112,5 |
|
Усього |
12251,0 |
99,8 |
13310 |
96,6 |
Загалом статистика за I квартал, яка частково вже відображає ефект пандемії та карантину, підтверджує тези про вплив коронавірусу на українську економіку. У II кварталі, коли вплив пандемії та карантину на макроекономічні показники буде більш концентрованим, падіння обох показників виявиться глибшим, однак пропорція між ними збережеться: імпорт падатиме швидшими темпами – коронавірус більш істотно вдарить по імпорту, ніж експорту.
Безумовно, ситуація в II кварталі була менш сприятливою для українських експортерів, що відобразиться в показниках і фінансових результатах порівняно з I кварталом. Ключовими статтями українського експорту традиційно є агропродукція, сировина (в першу чергу ЗРС) і сталеві напівфабрикати.
Структура українського експорту (на даних I кварталу 2020)
На ринках сільськогосподарської продукції ситуація у ІІ кварталі була стабільною, хоча в перший місяць карантину поставки української агропродукції на світові ринки здійснювалися з перебоями. Однак вітчизняні експортери швидко адаптувалися до ситуації, і вже в травні ефект закриття кордонів практично не відчувався.
Галузь у цілому пройшла період карантину без істотних проблем. Карантинні обмеження та наслідки кризи не справили негативного впливу на весняні польові роботи, тому Україна створила базу для гарного врожаю в цьому році.
При цьому головні конкуренти України на світових ринках сільгосппродукції опинилися в найважчій фазі пандемії, що значно послабить їхні позиції в новому маркетинговому році. У зв'язку з цим Україна має всі шанси зміцнити свою конкурентоспроможність на глобальному сільгоспринку вже починаючи з другого півріччя.
В українському ГМК ситуація була дещо складнішою. Перші два місяці II кварталу будуть для металургії провальними.
Крім коронавірусу на вітчизняну металургію наклався спад попиту в азіатських і африканських країнах у зв'язку зі святом Рамадан. Традиційно Рамадан є періодом, коли українська металургія істотно знижує обсяги виробництва, оскільки дуже залежить від ділової активності в мусульманських країнах.
Однак вже з кінця травня ситуація суттєво покращилася. Зростаючий попит на залізорудну сировину і металургійну продукцію в країнах Азії допоміг українським компаніям стабілізувати роботу після початку епідемії коронавірусу. Тутешні металурги покращують фінпоказники і очікують швидкого відновлення економіки країн Південно-Східної Азії, в першу чергу, Китаю.
Динаміка падіння українського імпорту буде глибшою. У II кварталі буде зафіксовано значний спад імпорту. У цей період спостерігалося падіння попиту на три ключові групи імпортованої продукції – енергоносії, товари розвитку та інвестиційні машини й обладнання.
У структурі українського імпорту дуже вагому частку займають енергетичні ресурси. Падіння імпорту фіксуватиметься як у натуральних показниках, так і грошових. При цьому тенденція продовжиться до кінця року.
Структура українського імпорту в I кварталі 2020 року
Крім того, в II кварталі-2020 населення не мало можливості здійснювати покупки на внутрішньому так званому ринку товарів розвитку (автомобілі, побутова техніка тощо).
Усе це є суттєвою складовою імпорту. У цій частині імпорт досить швидко відновиться – вже у III кварталі його обсяги вийдуть на докризові показники.
Також через інвестиційний штиль впав попит на інвестобладнання, яке імпортується в Україну. До кінця року цей попит так і не зможе відновитися.
Варто відзначити, що на відміну від ситуації з експортом, де після різкого зниження в II кварталі, вже з III кварталу настане швидке відновлення, в ситуації з імпортом таких тенденцій не варто очікувати. Далеко не всі імпортні позиції відновляться в цьому році після обвалу в квітні-червні.
Проте, випереджаюче падіння імпорту для української економіки з величезним торговим дефіцитом, сформованим у результаті гіпертрофованого імпорту споживчих товарів, загалом є дуже позитивним сигналом.
Інвестиційна активність: ключові інвестори та джерела інвестицій
Згідно з даними Державної служби статистики України, ще в I кварталі почалося критичне падіння капітальних інвестицій. За перші три місяці їх обсяг обвалився на 35,5% по відношенню до аналогічного періоду минулого року.
Якщо оцінювати за галузевим принципом, то максимальне падіння інвестактивності спостерігається в машинобудуванні, нафтохімічній промисловості та в паливо-промисловому комплексі.
Безумовно, цьогоріч інвестиційна динаміка буде глибоко негативною. На підставі розробленої методики ми намагаємося аналізувати те, як поводитиметься кожна окрема економічна група, від якої залежить інвестиційна динаміка України.
Капітальні інвестиції в 2020 році, основні сфери
Розрахунки: Mind
Єдиний напрям, де Україна може очікувати збільшення інвестицій, це група міжнародних фінансових інститутів і організацій.
Відновлення кредитування України з боку МВФ ($3,5 млрд) розблокує $1 млрд фінансування Світового банку, макрофінансову допомогу від ЄС і нові проекти ЄБРР.
Через тривалі перемовини з МВФ усі ці організації скоротили виділення грошей Україні, тому з технічної точки зору в цьому році постерігатиметься невеликий приріст. Частину цих коштів (насамперед від МБ і ЄБРР) буде спрямовано на підтримку інвестиційної активності в Україні, хоча цей ресурс є відносно невеликим.
Таких позитивних сигналів буде замало, щоб у складних умовах залучити в Україну приватних іноземних інвесторів. У разі якщо не буде проведено приватизацію хоча б одного стратегічного об'єкту (ми виходимо саме з цього сценарію), падіння іноземних інвестицій буде колосальним – майже «мінус» 35% у порівнянні з обсягом 2019 року.
Варто звернути увагу і на те, що інвестиційну активність в Україні утримує не держава, а фінансово-промислові групи та їхні лідери, по відношенню до яких часто вживають термін «олігархи».
Насправді, вони єдині, хто здатен продовжувати інвестиційну активність в умовах охолодження економіки. При цьому, в разі якщо ситуація на світових ринках сталі, сировини й агропродукції почне стабілізуватися, існує велика ймовірність того, що скорочення інвестицій ФПГ в економіку України виявиться навіть менш значним, ніж представлено в прогнозі.
На відміну від олігархів приватні кооперації меншого масштабу, навпаки, істотно скорочуватимуть інвестиції. Обумовлено це, перш за все, тим, що вони не мають такої значної фінансової подушки, якою володіють великі ФПГ.
З огляду на, що значну частину проектів вони фінансують за свій рахунок (близько 78% від інвестицій) і рахунок банківських кредитів (близько 12%), очікуване погіршення фінансових результатів корпоративного сектора і зростаючі проблеми в банківській сфері автоматично призведуть до звуження фінансової бази для здійснення цьогорічних інвестицій. Крім того, вони не мають впливу на державну політику, тому не надто розраховують на держдопомогу.
Глибоке падіння обсягу індивідуальних інвестицій фізичних осіб, які більшою мірою йдуть на купівлю нового житла, відображає тенденцію падіння доходів населення та скорочення переказів трудових мігрантів в Україну.
Це в свою чергу обрушить витрати на покупку житла на первинному ринку, з чого фінансується основна частина проектів будівництва нового житлового фонду. До всього іншого, очікуване скорочення і посилення вимог до кредитування фізичних осіб додатково охолодить бажання українців вкладати гроші в первинний ринок.
Загалом, ситуація з інвестиціями в Україні досить складна. З одного боку, пік падіння інвестицій, який спостерігався в перші п'ять місяців 2020 року (за результатами цих місяців досягне «мінус» 40%), поступово вщухає.
За умови, що вдасться уникнути другої хвилі коронавірусу, ситуація почне відновлюватися вже з липня. Підприємства, які хочуть залишатися на плаву, змушені будуть розблокувати інвестиційні витрати.
Крім того, ми очікуємо, що в другій половині року уряд вийде з пакетом антикризових програм, які передбачатимуть збільшення інвествидатків бюджету.
З іншого боку, Україна не має ні ресурсів, ні часу, щоб швидко відновити настільки крутий обвал в інвестиціях. За результатами року, інвестактивність в країні істотно ослабне навіть у разі оптимістичного сценарію (наш прогноз за підсумками року – «мінус» 24,1% порівняно до 2019-го), що створить дуже серйозні ризики для відновлення економіки в 2021 році.
