Перше випробування для Байдена: чому путч у М'янмі стривожив США

Перше випробування для Байдена: чому путч у М'янмі стривожив США

Військовий переворот у 55-мільйонній буддистській країні загрожує посиленням протистояння Сполучених Штатів із Китаєм

Этот материал также доступен на русском языке
Перше випробування для Байдена: чому путч у М'янмі стривожив США
Фото: www.aljazeera.com

1 лютого у М'янмі генерали скинули обраний у листопаді 2020 року уряд. У США цю подію називають першим великим зовнішньополітичним випробуванням для нового американського президента Джо Байдена. Йому належить стати «захисником демократії» в країні, що межує з Китаєм.

«Стався путч – це відкат назад для М'янми і для демократичного управління всієї Азії, – характеризує ситуацію  Деніел Расселл, колишній помічник держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихого океану. – Це чергове скочування до авторитаризму, що вельми турбує. М'янма подає поганий приклад іншим країнам. Безсумнівно, це переросте в кризу для адміністрації Байдена і кристалізує контраст між американською підтримкою демократії та китайською підтримкою авторитаризму».

Що сталося в М'янмі

Напруженість у М'янмі посилювалася після виборів, які відбулися 8 листопада й за результатами яких підтримувана армією партія «Союз солідарності та розвитку» отримала лише 33 з 476 місць у парламенті країни. Впливові генерали звинуватили керівну політичну силу «Національна ліга за демократію», що набрала на виборах 83% голосів, у фальсифікаціях – і над країною завис дамоклів меч військового перевороту.

Захоплення влади, що ні для кого не виявилося сюрпризом, сталося 1 лютого – за кілька годин до того, як новообраний парламент мав зібратися на перше засідання. Десь о четвертій годині за місцевим часом військові взяли під варту президента країни Він М'їна й лідера Національної ліги за демократію Аун Сан Су Чжі. У країні було оголошено військовий стан строком на рік, а фактичним главою держави став 64-річний головнокомандувач Збройних сил М'янми Мін Аун Хлайн.

Примітно, що зміщення влади було виконано під сумнівним приводом нібито сфальсифікованих виборів, але на законних підставах. Законність забезпечила лазівка, прописана військовими 2008 року в конституції М'янми.

Хитрість полягає ось у чому. Рада національної оборони та безпеки – головний державний орган, що стоїть вище президента й парламенту – повинна, згідно з конституцією, складатися з шести представників цивільної влади та п'яти військових. Це створює видимість, що Рада перебуває під цивільним контролем. Але конституція також вимагає, щоб один із віцепрезидентів обов'язково був представником військових і входив до складу цього органу. Так під контролем генералів виявилося 6 з 11 місць у державному органі, уповноваженому відбирати владу, чим військові й скористалися.

Від диктатури до демократії та назад

З 2010 року М'янма, яка до цього майже 50 років перебувала під військовим управлінням, здійснювала передачу влади цивільному уряду. Тепер цей її «десятирічний шлях до демократії» виглядає як обманний маневр. Переконавши Захід у своєму відході від влади, військові М'янми скинули з країни вантаж економічних санкцій Євросоюзу та США і 1 лютого відновили диктатуру. Захиститися від повторення міжнародних санкцій вони, ймовірно, розраховують за допомогою Китаю, що має право вето в Раді безпеки ООН.

Перше випробування для Байдена: чому путч у М'янмі стривожив США
Фото: https://www.britannica.com/

«Міжнародне співтовариство, зокрема ЄС та США, частково винне в подіях, що призвели в цей понеділок до путчу в М'янмі. 2013 року Євросоюз був засліплений обіцянками «політичного прогресу» і звільненням Аун Сан Су Чжі з-під домашнього арешту. ЄС поспішив зняти економічні санкції з М'янми, що діяли десятки років, не заручившись жодними гарантіями на отримання істотних поступок з боку військових і не взявши з них ніяких зобов'язань стосовно того, що конституцію 2008 року буде переписано... Заяви активістів і правозахисних організацій про поспішність та помилковість зняття санкцій були проігноровані», – пише британське видання Guardian.

Сполучені Штати активно просували демократичні перетворення М'янми, розхвалюючи їх як своє дипломатичне досягнення. Колишній президент США Барак Обама приступив до зняття санкцій із М'янми 2011 року, як тільки генерали в цій країні почали послаблювати хватку. У 2016-му він прибрав основну масу обмежень, що залишилися.

У перевороті експерти також звинувачують і Аун Сан Су Чжі, яка зрадила своїм ідеалам. За «мирну боротьбу» з військовою диктатурою ця колишня дисидентка 1991 року була нагороджена Нобелівською премією, а в пресі її стали називати «іконою демократії». 2011 року Аун Сан Су Чжі заявляла, що ніколи не погодиться керувати М'янмою за ухваленою військовими 2008 року конституцією.

Однак у підсумку вона погодилася стати до керма державної влади, а також співпрацювати з військовими й закривати очі на порушення ними прав людини. Репутація Аун Сан Су Чжі як борця за демократію сильно постраждала на Заході, коли вона відмовилася визнавати геноцид проти мусульман-рохінджа у 2017 році. Читайте «АТО по-буддистськи: армія М'янми виганяє мусульман».

Чому Джо Байден дуже обережний

Міжнародні правозахисники засудили переворот у М'янмі, не добираючи слів. Так, спецдоповідач ООН із прав людини в М'янмі Томас Ендрюс звинуватив військових у «нападі на народ М'янми та руйнування демократії» . На тлі подібних коментарів реакція адміністрації президента США виглядає нерішучою. Джо Байден, як пише ABC News, поки розмірковує над тим, чи називати зміну влади в М'янмі «переворотом».

«Сполучені Штати зняли санкції з М'янми протягом останнього десятиліття, ґрунтуючись на прогресі в напрямку демократії. Анулювання цього прогресу потребує негайного перегляду наших законів і постанов про санкції з подальшими відповідними діями», – цитує ABC News заяву Байдена.

Обережність президента США експерти пояснюють тим, що будь-яке посилення тиску на М'янму зіграє на руку головному антагоністові США в регіоні – Китаю. А поки Байден зволікає, політики й журналісти підсилюють тиск на нього, змушуючи, як пише агентство Bloomberg, зійтися через кризу в М'янмі в «дуелі» з лідером КНР Сі Цзіньпіном.

«Генерали М'янми створили Байдену випробування, у якому йому потрібно примудритися, щоб просунути американські цінності на задвірках Китаю... Байдена все голосніше закликають ввести санкції у відповідь на переворот. І цими санкціями генерали країни скористаються як підґрунтям для зближення з Китаєм, який є найбільшим торговим партнером М'янми. Ситуацію ускладнює ще й те, що Штати намагалися покращувати відносини з В'єтнамом та іншими автократіями в регіоні, якщо вони погоджувалися грати роль буферу для захисту від Китаю. Сі Цзіньпіну, схоже, дістанеться негайна геополітична перемога», – розмірковує Bloomberg.

Китай не підтримав, але й не засудив переворот. Представник МЗС КНР Ван Веньбінь висловив сподівання, що сторони конфлікту в М'янмі зможуть самі «у межах чинної в країні конституції врегулювати розбіжності», і закликав міжнародне співтовариство «не провокувати посилення тертя й не ускладнювати ситуації».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті