Захворіло у світі
116,540,466
Померло у світі
2,588,789
Вилікувалось у світі
65,879,182
Захворіло в Україні
1,401,228
Померло в Україні
27,022
Вилікувалось в Україні
1,196,520
Дякуємо, «короно»: кому з аграріїв допомогла пандемія

Дякуємо, «короно»: кому з аграріїв допомогла пандемія

Економічний ефект локдаунів й епідемії SARS-CoV-2 не для всіх виявився негативним

Этот материал также доступен на русском
Дякуємо, «короно»: кому з аграріїв допомогла пандемія
Фото: pixabay

Згідно з даними Держстату, за 9 місяців минулого року 64,3% підприємств, зайнятих у сільському господарстві, були прибутковими, отримавши сумарний результат у 321,3 млн грн. Для порівняння, за аналогічний період позаминулого, передковідного 2019 року, кількість аграріїв, що спрацювали «в плюс», становила лише 50%, а їх загальний прибуток 286,6 млн грн.

Зазначимо, що сальдо по галузі в обох випадках залишається негативним – збитки аграріїв вагоміші, ніж прибутки їхніх колег: фінансовий результат підприємств сільського, лісового та рибного господарства до оподаткування склав у 2019 (9 міс.) «мінус» 43,3 млн грн, у 2020 (9 міс.) – «мінус» 92,8 млн грн.

Проте АПК – одна з небагатьох галузей, що втрималися на плаву й отримали мінімально можливий негативний ефект нової пандемічної реальності. Для порівняння: у структурі найбільш постраждалої галузі «тимчасове розміщення й організація харчування» «в плюсі» ​​за 9 місяців  залишилися всього 26% гравців проти понад 80% прибуткових ресторанів за 9 місяців  2019 року.

Фінансовий результат (сальдо), до оподаткування
(млн грн)
Підприємства, які отримали прибуток

Підприємства, які отримали збиток
% від загальної кількості Фінрезультат
(млн грн)
% від загальної кількості  Фінрезультат
(млн грн)
Сільське, лісове та рибне господарство  - 92,8  64,3 321,3  35,7 414,1
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
10329,1
66,5
24656,0 33,5
14326,9

Джерело: Держстат

Кому пощастило більше за інших?

Усередині відносно благополучної аграрної галузі ситуація також є нерівномірною.

За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, загальна рентабельність виробництва продукції сільського господарства очікується на рівні 17,4%. Цей результат перевищує показник 2019 року (11,8%), але нижче 2018-го, коли рентабельність виробництва агропродукції становила 22,8%.

Абсолютний рекордсмен за прибутковістю – гречка, яка торік показала рентабельність виробництва в сільськогосподарських підприємствах на рівні 63%. У рейтингу найприбутковіших агрокультур далі «крокують» баштанні (45,4%), овес (43,7%), ягоди (41,6%), жито (41,3%), соя (37,5%) і пшениця (33%).

Ефект від цих показників трохи псує той факт, що досягнуто їх не завдяки підвищенню ефективності виробництва, а виключно через зростання цін, обумовлене насамперед глобальними тенденціями. Зокрема – пов'язаними з впливом коронавірусу та зростанням попиту на агропродукцію на зовнішніх ринках.

Наприклад, ціни на гречку торік зросли на 53,7%, продукцію баштанних продовольчих культур – на 50,1%, пшеницю – на 24,4%. Тобто довгострокового ефекту ці показники прибутковості не матимуть і коливатимуться услід за зміною цінової кон'юнктури.

Читайте також: На варті ситості: чи вдасться Кабміну стримати ціни на продукти

Хто пішов «у мінус»?

Як «катастрофу або близьку до неї» можна описати ситуацію в сегменті овочівництва, що безпосередньо пов'язано з хаотичним закриттям сільськогосподарських ринків, які є фактично безальтернативним каналом збуту цієї продукції. Наприклад, показник рентабельності вирощування кукурудзи й картоплі впав до 1,7% проти 15,4% 2019 року, а овочів відкритого ґрунту – до 2,2% проти 7% роком раніше.

Читайте також: «Чиновник – гірший за вірус»: як аграрії проводять посівну в умовах карантину

Також провал стався в секторі тваринництва, яке вже 2019 року спрацювало майже «в нуль» (0,1%), а минулого року і поготів пробило рівень беззбитковості – рентабельність склала -4,7%. Підприємства тваринництва стали збитковими вперше з 2007 року.

«Рентабельним у тваринництві очікується лише виробництво молока (21,4%), тоді як інші види продукції галузі були збитковими», – зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, підприємства, зайняті у тваринництві, 2020 року отримали 2,9 млрд грн збитків. Для порівняння, у 2018-му галузь отримала 5,3 млрд грн прибутку. У 2019 році  показник впав до лише 0,1 млрд грн.

Такий стрімкий розворот пов'язують, зокрема, з тим, що учасники ринку згорнули активність через посилену підготовку до ринку землі, запуск якого команда президента Володимира Зеленського анонсувала вже з жовтня 2019 року. А потім – неодноразово переносила. Також впливала низка об'єктивно-негативних чинників: випереджаюче зростання собівартості – на 5,7% – на тлі зростання виручки від реалізації продукції всього на 0,7%. Ціни на продукцію птахівництва зменшилися торік на 10,4%, на яйця – на 2,3%.

Найбільші збитки зафіксовані у виробництві яєць – 4,9 млрд грн, вирощуванні ВРХ – 1,4 млрд грн, свиней – 0,7 млрд грн, птиці – 0,35 млрд грн.

Якими є настрої в галузі?

На тлі скорочення фактичної державної підтримки сектора (при тому, що декларується владою стабільний обсяг допомоги) і запуску лише через чотири місяці ринку землі, настрій цієї категорії учасників аграрного ринку можна описати як «напружений», із переходом на відверте здивування.

Його поглиблює те, що досі не озвучені параметри фінансової підтримки та їхні умови для аграріїв, які хочуть викупити ділянки землі, які зараз орендують і від яких залежить можливість існування їхнього бізнесу. Але у фокусі уваги новоствореного МінАПК перебуває здебільшого тема зрошення. Яка, при правильному поході, може принести чиновникам, що її реалізують, доволі відчутні «побічні» доходи.

Читайте також: Аграрний фальстарт: чому запуск Мінагрополітики довелося відкласти мінімум на місяць

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті