Захворіло у світі
155,918,548
Померло у світі
3,258,269
Вилікувалось у світі
133,382,771
Захворіло в Україні
2,097,024
Померло в Україні
45,451
Вилікувалось в Україні
1,711,709
Акценти тижня: про що говорять у Європі та світі

Акценти тижня: про що говорять у Європі та світі

Огляд основних подій минулих семи днів та реакція на них зарубіжної преси

Этот материал также доступен на русском
Акценти тижня: про що говорять у Європі та світі
Фото: pixabay

Mind розпочинає новий цикл публікацій під назвою «Акценти тижня». У ньому ми висвітлюватимемо головні події, що сколихнули напередодні світове співтовариство та мають відчутний вплив на економіку не лише окремих держав, а й цілих регіонів. Перший випуск присвячено подіям навколо контейнеровоза The Ever Given, застряглого в Суецькому каналі, який нарешті вдалося частково зсунути з мілини; кадровим перестановкам в уряді Туреччини, наслідком чого стала стрімка просадка національної валюти цієї країни; а також черговим перипетіям навколо вакцини від COVID-19.

Суецький канал: затор «вартістю» у $60 млрд

23 березня 400-метровий контейнеровоз The Ever Given тайванської компанії Evergreen, що прямувала з Китаю до Нідерландів, застрягла, рухаючись Суецьким каналом. Імовірно, пригода трапилася через сильний вітер внаслідок піщаної бурі в районі каналу, яким просувалося судно, про що свідчили дані єгипетських метеорологічних станцій.

У результаті контейнеровоз зайняв діагональне положення відносно берегів каналу, повністю перекривши його. Згідно з даними логістичної компанії Project44, станом на ранок п’ятниці 26 березня корабель заблокував шлях для 62 суден, що мали намір перетнути Суецьку протоку після The Ever Given. Спроби відновити можливість руху контейнеровоза масою понад 200 000 тон за допомогою буксирування були безуспішними протягом шести днів.

Компанія BSM, що взялася вивільнити контейнеровоз, 28 березня задіяла додаткові буксирувальні судна. У результаті 29 березня о 5-й годині за місцевим часом Ever Given таки вдалося зняти з мілини. Проте, як уточнює the Wall Street Journal, наразі контейнеровоз звільнили лише частково, буксири продовжують працювати над виправленням його курсу в Суецькому каналі. Лише після цього з’явиться можливість відновити рух торговим шляхом і покласти край глобальним перебоям у постачаннях.

А поки The Ever Given сидів на мілині, численні логістичні компанії стрімко втрачали гроші: за оцінкою журналу Lloyd’s List, заблокована протока завдає транспортним компаніям світу щонайменше $9 млрд щоденних збитків, а понад 230 вантажних суден, що також прямували до Суецького каналу, змушені були відмовитися від планів перетнути його без жодних компенсацій від страхових компаній. Одночасно з цим на світовому ринку відбувся стрибок цін на нафту, що пов’язано з унеможливленням руху паливних танкерів каналом.

Подібний інцидент трапляється не вперше: 2017 року в Суецькому каналі вже застрягало японське судно, проте тоді його рух вдалося відновити порівняно швидко.

Ситуація, імовірно, спричинить неабияке занепокоєння єгипетських політиків. Досі Суецький канал був джерелом значних доходів для Єгипту. Минулого року офіційна адміністрація каналу заявляла про збільшення власних доходів від перевезень на 4,7% у період 2015–2020 років порівняно з п’ятьма роками до цього, про що повідомляло інформаційне агентство Reuters. 2015 року єгипетський уряд вклав $8 млрд у проєкт розширення Суецької протоки.

Однак тепер її майбутнє видається вже не таким безхмарним, як раніше. Так, на думку британського видання The Economist, якщо в короткостроковій перспективі Суецький канал лишатиметься головним маршрутом регіону транспортування рідкого палива та інших товарів, то у більш віддаленому майбутньому міжнародні політичні й бізнес-гравці шукатимуть альтернативні шляхи транзиту крізь Арктику або, у разі газових постачань, безпосередньо за допомогою трубопроводів.

«Ердономіка»: новий удар по турецькій валюті

20 березня офіційно стало відомо про звільнення Начі Агбала з посади голови Центрального банку Туреччини, що стало вже третьою зміною на цій посаді за два роки. Звільнення неприємно вразило не лише численні турецькі та закордонні видання, а й зарубіжних інвесторів: лише за день ліра знецінилася відносно долара на 15%.

Цей хід Ердогана більшість фахівців вважають помилкою, через те що новопризначений голова Центробанку Сахап Кавчіоглу – набагато менш досвідчений, аніж його попередник, політик, який до того ж поділяє досить нетрадиційні погляди президента про те, що висока відсоткова ставка, прихильником якої був Агбал і яка складала на момент звільнення останнього 19%, не стримує, а, навпаки, збільшує рівень інфляції в країні.

Такі погляди Д. Хейлі, фінансовий аналітик американської компанії Oanda, називає «ердономікою». Сам президент вже неодноразово заявляв, зокрема на політичній конференції у Стамбулі у січні цього року, що він категорично проти високої відсоткової ставки.

Однак усунення колишнього міністра фінансів Туреччини загрожує не лише економіці, а і її соціальній стабільності, а також міжнародному іміджу країни. Очевидно, що Ердоган не збирається послаблювати свій контроль ані щодо національних владних структур, ані щодо загального економічного курсу Туреччини. Проте шлях економічного зростання з низькою ставкою кредитування, пропонований президентом, на фоні стрімкої інфляції в країні, яка зараз перевищує 15%, а також нещодавніх скандалів навколо продажу резервів Національного банку, викликає в експертів значні сумніви. Політика Начі Агбала сприяла зміцненню ліри відносно долара та заохоченню зарубіжних інвестицій у турецькі держоблігації. З його звільненням Туреччині загрожує погіршення кризи та подальше зростання цін.

Війна вакцин: ЄС обмежує постачання до третіх країн

25 березня керівники європейських держав на черговому саміті визнали необхідність контролю за експортом вакцин з ЄС до третіх країн. Про це повідомила газета Le Monde. ЄС вже експортував понад 77 млн доз вакцини проти COVID-19, як повідомляє The Economist. Зокрема, близько 21 млн було направлено до Великобританії за період пандемії.

Власне кажучи, напружены відносини з приводу експорту вакцин виникли саме з вини останньої. На масові постачання з ЄС до Великобританії (переважно вакцини Pfizer-BioNTech) Лондон, на думку Єврокомісії, взаємністю не відповів. Два заводи компанії Astra Zeneca, розташовані на Британських островах, поки що не експортували до ЄС жодної дози.

Сторони планували дійти згоди в суботу, 27 березня, чи невдовзі після цього, про що заявив прем’єр-міністр Нідерландів М. Рютте. Наразі як європейським фармацевтичним компаніям, так і окремим країнам Європи з розвиненим фармацевтичним сектором (Ірландія, Швеція, Нідерланди) лишається тільки сподіватися, що ЄС та Великобританія зможуть якнайшвидше знайти спільну мову щодо виробництва та розподілу вакцин. В іншому разі ситуація загрожує загостренням війни вакцин між державами.

Нагадаємо, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен ще наприкінці січня оголосила про наміри запровадити більш жорсткий контроль за експортом антивірусних вакцин до країн поза межами ЄС.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті