Президент IT Ukraine: «Михайло Федоров особисто гарантував, якщо податковий законопроєкт не влаштовуватиме індустрію, він готовий ініціювати його вето»

Президент IT Ukraine: «Михайло Федоров особисто гарантував, якщо податковий законопроєкт не влаштовуватиме індустрію, він готовий ініціювати його вето»

Віталій Седлер – про доходи IT-компаній, динаміку зарплат та особливості спеціалістів з Індії

Этот материал также доступен на русском
Президент IT Ukraine: «Михайло Федоров особисто гарантував, якщо податковий законопроєкт не влаштовуватиме індустрію, він готовий ініціювати його вето»
Фото: ВВС

Як Україна скористалася стрімко збільшеним попитом на розробку цифрових продуктів? Чому зараз IT-бізнес – «на розтяжці»? 606 євро – міф Мінцифри чи реальна середня зарплата в галузі? На ці та багато інших запитань відповів під час пресконференції президент асоціації IT Ukraine, СEO Intellias Віталій Седлер. Mind вибрав з бесіди найцікавіші цитати та факти.

Про рейтинг українських IT-компаній за розміром доходів

У сервісних компаніях модель підрахунку дуже проста: виручка прямо пропорційно залежить від кількості співробітників. Нині 1000 фахівців приносять близько $40 млн річного доходу.

Про динаміку зарплат в індустрії

В останні місяці на ринку дуже сильно зросла конкуренція за таланти. Цей тренд підживлює зростання їхніх зарплат в Україні. Припускаю, що в найближчі 6–9 місяців вони збільшаться на 7–10%. А надалі зростання дещо призупиниться і вийде на стандартний темп: 4–5% річних.

Поки ж для керівників прискорене зростання – це челендж. Потрібно перекладати висхідні витрати, можливо, і на клієнтів. Зараз бізнес – на розтяжці: з одного боку, з'являється багато нових проєктів, а з іншого – важливо вдало вибудовувати домовленості з клієнтами.

Про (не)міфічну середню зарплату на ринку

Так, представники Мінцифри нещодавно заявили, що середня зарплата в галузі – 606 євро. Не згоден із цією цифрою: інформація незрозумілого походження. За даними різних опитувань, середня медіана як мінімум утричі вища: близько $2000.

Не думаю, що міністерство взяло до уваги зарплати співробітників на загальній системі оподаткування. У галузі близько 12% компаній працюють за штатною моделлю працевлаштування. У них вся зарплата «біла», як і у фахівців-ФОП.

Про (не)довічну роботу на дистанційці

Навесні минулого року IT-компанії дружно перейшли на віддалений режим роботи. Наприклад, у нашій компанії близько 1500 співробітників, за тиждень ми перевезли офіс по домівках. Продуктивність роботи майже не змінилася. Так, не завжди зручно працювати з дому, зате заощаджуємо час на дорогу.

Читайте також: Локдаун не для всіх: які інновації допомагають бізнесу в нових реаліях

Чи плануємо повертатися в офіси? У перспективі 9–12 місяців – поки не буде безпечних умов – більшість співробітників залишаться працювати вдома. Хоча зараз близько 25–30% персоналу схильні ігнорувати ризики і хочуть їздити в офіс. Гадаю, найближчим часом така пропорція збережеться.

Надалі, на мій погляд, більшість співробітників повернуться до офісів. Хоча бачу прогнози Google, Amazon тощо про довічну віддалену працю. Поки не вірю їм.

Про закриття офісів

Ми ще торік скоротили близько 35% офісних площ. Якщо офіс використовується лише на 10% (як було в першій половині минулого року) або на 25% (як зараз), то логічно відмовитися від 40–50% площ.

Про шанс для фахівців, які живуть у маленьких містечках і селах

Ще один цікавий тренд, викликаний пандемією: якщо раніше персонал було локалізовано в офісах, то зараз близько 70% компаній переходять на модель «співробітники повсюди». Бізнес шукає інженерів по всій країні та за її межами. Наприклад, у нашій компанії з'являються команди в Дніпрі та Білорусі.

Про переманювання іноземних спеців

Зараз є можливість наймати команду по всьому світу. Найперспективнішим є залучення співробітників з ментально близьких нам країн: Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії, Болгарії. Наразі не бачу істотних активностей щодо найму розробників з Азії. З ними потрібно вміти працювати.

Індуси мають серйозну перевагу – їх величезна кількість. Якщо клієнтові потрібно виконати великий проєкт, оперативно найняти 500–1000 інженерів, то в Україні з цим виникнуть складнощі. Але якщо порівнювати якість фахівців, то українські розробники в силу своїх ментальних особливостей (бажання вчитися, інтерес до челенджів) більш підходять для технічно складних проєктів.

Індус, розглядаючи будь-який проєкт, пообіцяє зробити його, просто тому що в їхній  культурі закладено погоджуватися з клієнтом. Зі всіх питань. Українець же спочатку скаже, що не зробить, а потім тричі обговорить нюанси з клієнтом і винайде найкраще рішення.

За такий підхід іноземні замовники дуже цінують українських розробників і пропонують складні, цікаві проєкти. Ця перевага – це спільна відмінність східноєвропейських інженерів від індусів.

Читайте також: Мозковий десант: навіщо Ізраїлю українські програмісти

Про «взаєморозуміння» з Мінцифрою стосовно проєкту «Дія City»

Процитую Рональда Рейгана: «Сім найстрашніших слів для бізнесу: «Я з уряду і хочу вам допомогти».

Ініціатива «Дія City» нібито призначена нам допомогти. Індустрії дійсно потрібна допомога з однієї ключової проблемі – розвитку IT-освіти в Україні. Її рівень серйозно відстає від потреб галузі. Про що ми постійно говоримо державі та самі інвестуємо гроші, експертизу й час у цю сферу. Але нас продовжують не чути.

У концепті «Дія City» – акцент не на освіту, а на податки. Але з ними все гаразд. Бізнес, фахівців і більшість клієнтів влаштовує модель ФОП. Навіщо змінювати систему, яка допомагає індустрії динамічно зростати? Ці питання ми почали ставити перед Мінцифрою ще торік. Конструктивних відповідей не отримали.

Протягом останніх місяців діалог налагодився. Частину наших пропозицій внесено в оновлений законопроєкт. Але далеко не всі, хоча Мінцифра заявляє про 70%. Залишилися принципові зауваження, без урахування яких ми не зможемо підтримати проєкт:

  • гарантія незмінності задекларованого податкового тягаря на 15 років;
  • захист ФОП за межами «Дія City»: ми побоюємося, що після запуску режиму почнеться війна проти ФОП, компанії під адміністративним, податковим тиском почнуть заганяти в режим;
  • можливість роботи з ФОП для резидентів «Дія City» протягом щонайменше трьох років;
  • зміна вимоги обов'язкового щорічного аудиту на надання стандартної фінансової звітності. Для невеликих компаній дорогий аудит може стати непосильним тягарем;
  • припинення вердикту Мінцифри про позбавлення компанії статусу резидента «Дія City» до рішення суду.

Читайте також: Комунізм в окремо взятій галузі: 5 обіцянок від «Дія City» для айтішників

Про гарантії Федорова щодо «Дія City»

З одного боку, ми побоюємося ситуації, коли нам обіцяють одне, а проголосують інше. Тому постійно просимо, щоб було пакетне голосування одразу трьох законопроєктів. У Мінцифрі нам кажуть, що процесуально це зробити неможливо. Насправді, можливо.

З іншого боку, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров особисто гарантував, що для нього окреслений податковий тягар – червона лінія. Якщо податковий законопроєкт не влаштовуватиме індустрію, він готовий ініціювати його вето. Ми хочемо йому вірити.

Про терміни запуску «Дія City»

Судячи з того, як виглядає прогрес (у ВР зареєстровано лише один з трьох потрібних для старту законопроєктів. – Mind), цьогоріч активного запуску «Дія City» не буде.

Про подарунок індустрії, який піднесла пандемія

У першій половині 2020 року на світових ринках спостерігався серйозний обвал (на 30%). За різними оцінками, найбільший з часів Другої світової війни. Природно, були суттєво знижені інвестиції і в IТ. Багато клієнтів IT-компаній закрили проєкти. Найсильніше просіли Travel, авіа, івенти. Розробники в цих сферах втратили близько 80% доходів. Цим індустріям знадобиться ще близько трьох років, щоби вийти на докризові показники.

У другій же половині року почав спостерігатися стрімкий підйом. Світ зрозумів, що під час пандемії важливо інвестувати в нові бізнес-моделі, пов'язані з сучасними технологіями. Глобальні інвестиції на розробку IT-рішень різко зросли. За даними звіту KPMG, це зробили близько 63% бізнесів по всіх секторах.

Найактивніше почали вкладати в міграцію в хмари, сервіси для дистанційної роботи, онлайн-торгівлю тощо. За цими напрямами спостерігаємо збільшення в рази обсягів ринку і відповідно інвестицій. Україна цим попитом скористалася.

Читайте також: Не «Зумом» єдиним: які технологічні продукти актуальні у сфері освіти

Про прогнози на 2021 рік

Найближчим часом бачимо серйозний потенціал для зростання IT-бізнесу в Україні. Гадаю, за рік індустрія приросте на 25–30%. За підсумками 2020-го вона принесла $5 млрд експортної виручки. Також варто враховувати і внутрішній ринок розробки ПЗ, на який припадає близько 10–15%.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті