Захворіло у світі
155,918,548
Померло у світі
3,258,269
Вилікувалось у світі
133,382,771
Захворіло в Україні
2,097,024
Померло в Україні
45,451
Вилікувалось в Україні
1,711,709
Уроки польської: чому Україна може повчитися в сусідньої країни

Уроки польської: чому Україна може повчитися в сусідньої країни

Три практичних кейси захисту національних інтересів в енергетиці та законотворчості

Этот материал также доступен на русском
Уроки польської: чому Україна може повчитися в сусідньої країни
Президент України Володимир Зеленський і Президент Польщі Анджей Дуда під час офіційної зустрічі
Фото: прес-служба Офісу Президента

Польща налаштована посилювати свою традиційну роль адвоката України в Євросоюзі та НАТО. Цю тезу можна вважати головним підсумком робочого візиту президента Володимира Зеленського до Варшави 3 травня.

Цього дня Польща відзначала День Конституції – революційного для свого часу документа, ухваленого 1791 року, що заклав принципи правової держави, яка захищає інтереси всіх своїх громадян, а не обмеженого стану магнатської олігархії, яка правила в період Польсько-Литовського князівства.

Володимир Зеленський і його польський візаві Анджей Дуда підписали спільну декларацію, якою Варшава підтвердила підтримку України на шляху до членства в ЄС. Також президент Польщі заявив про те, що питання про приєднання України до НАТО обговорюватиметься на саміті альянсу в червні цього року.

Але партнерство Києва та Варшави виходить далеко за межі загальних орієнтирів у міжнародній політиці. Цьому сприяють давні історичні зв'язки та географічна близькість. І це відкриває багато можливостей для бізнесу та економіки, особливо в питаннях енергетичної безпеки, що стала наріжним каменем у зміцненні суверенітету двох держав.

Актуальна мета України – реалізувати власну оптимальну модель реформування економіки, що враховуватиме специфіку країни та сприятиме її розвитку на тлі наслідків російської агресії.

Три кейси з польського досвіду, які в цьому контексті можуть слугувати прикладом для України, – в огляді Mind.

Розумний протекціонізм

Тим часом як економічна політика Євросоюзу будується на розукрупненні компаній та посиленні ринкової конкуренції, Варшава зуміла домогтися від брюссельських чиновників дозволу на створення «мультиенергетичної корпорації». Нова структура має об'єднати активи кількох національних компаній: нафтових PKN Orlen і Grupa Lotos, провідного оператора на ринку генерації та дистрибуції електроенергії Energa SA, а також нафтогазового холдингу PGNiG – Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo.

Мета польської влади – «створення регіонального чемпіона з енергетики». Розв’язання цього завдання вона називає своїм «політичним пріоритетом».

Юристи, яких залучила Варшава, змогли добитися від Брюсселя того, що на перший погляд здавалося неймовірним. 2020 року єврокомісар з питань конкуренції Маргрет Вестагер схвалила операцію зі злиття PKN Orlen і Grupa Lotos (причому це відбулося вже після того, як Orlen поглинув концерн Energa). А в березні 2021 року Єврокомісія делегувала повноваження для ухвалення рішення щодо майбутньої операції PKN Orlen і PGNiG польському регулятору – Управлінню із захисту конкуренції та споживачів (UKOKiK).

Видання Politico зазначило з цього приводу, що «корпоративні важковаговики» потрібні на європейському ринку для успішної конкуренції з китайськими й американськими суперниками. Серед країн ЄС головними лобістами цієї ідеї виступають Німеччина, Франція та Польща. Причому Варшава успішніше за інших веде перемовини з єврочиновниками про умови створення «мультиенергетичної корпорації». 2019 року та ж Маргрет Вестагер заблокувала мегаоперацію зі злиття найбільших виробників енергетичного устаткування й залізничного транспорту – французької компанії Alstom і німецької Siemens.

Ідеолог амбітних планів Польщі на енергоринку, які знаходять підтримку на найвищому політичному рівні, – президент PKN Orlen Даніель Обайтек. Він обґрунтовує їх необхідністю вирішити раціональні завдання, важливі для держави. А саме – посилення енергетичної безпеки та доступ до дешевшого фінансування, щоб інвестувати в дорогі технології декарбонізації паливно-енергетичного сектору.

Великим компаніям, за його словами, простіше укладати міжнародні альянси та обмінюватися досвідом, щоби разом протистояти кліматичним загрозам. «Злиття енергоактивів – не лише бізнес, а й стратегічні перспективи держави. Ми успішніше зможемо брати участь у міжнародній конкуренції. Також через трансформацію пройде сама компанія, щоби впровадити нові корпоративні стандарти. Енергетичний перехід вимагає значних вкладень. Завдяки об'єднанню наших провідних гравців ми отримаємо доступ до необхідних фінансових ресурсів. Ми хочемо нарощувати інвестиції в технології з нульовими викидами парникових газів», – говорить Даніель Обайтек.

Поступальний енергоперехід

Польща не лише воює з євробюрократами за посилення ролі природного газу в енергопереході та за субсидії для нових проєктів з будівництва газотранспортної інфраструктури. Кліматичний порядок денний, що зміцнив свої позиції в ЄС і був оформлений у політичну угоду Green Deal EU, не заважає Варшаві відстоювати інтереси своєї вугільної галузі, на якій будується добробут національної економіки тастабільність енергопостачання.

Використання вугілля тісно переплітається з історією країни. У комуністичній Польщі воно було й основним видом палива, і основним експортним товаром. 2015 року партія «Право і справедливість» прийшла до влади з маніфестом на підтримку вугілля. Польща залишається єдиною країною в Європі, яка сьогодні використовує для опалення більше енергії, одержуваної з вугілля, ніж 1990 року.

ЄС вже виділив 2 млрд євро, щоб допомогти Варшаві в декарбонізації, а у вересні 2020 року Польща домовилася з профспілками про закриття своїх вугільних шахт до 2049 року (що на 11 років пізніше, ніж у Німеччині).

Але й цей термін, імовірно, не буде крайнім. Президент компанії Jastrzębska Spółka Węglowa (JSW) Барбара Піонтек заявила нещодавно про продовження «стратегічних інвестицій» у нові вуглевидобувні потужності. Компанія є найбільшим виробником у Європі металургійного вугілля, що користується неабияким попитом. Ринкова ситуація, за словами Барбари Піонтек, створює JSW «гарну та довгострокову перспективу для стабільної роботи». Тому вугільна промисловість не зникне з ринку. Але їй, як і всій індустрії викопного палива, буде важче конкурувати з відновлюваними джерелами енергії.

Законодавча врівноваженість

Польський варіант спрощеної формули модернізації можна сформулювати так: на першому місці – геополітичний імператив. Або в національній економіці розвивається промисловість ііз належними їй іноземними інвестиціями та власними кваліфікованими кадрами, або державна влада проявляє слабкість – і тоді в країні все візьмуть під контроль закордонні корпорації у власних інтересах.

Але щоб прийти до цього, Польщі довелося пережити багаторічну еволюцію в державному управлінні. Польський журналіст-розслідувач Пьотр Питлаковський в інтерв'ю для книги «Вони відвалилися. Чому і як закінчився соціалізм у Східній Європі» згадує, що після обнулення Варшавського договору Польща пережила свої «лихі дев'яності» – в ті роки, за даними ⁠МВС, злочинною діяльністю було охоплено близько 300 000 громадян, кожен ⁠п’ятий імпортний ⁠товар був контрабандним, а країною прокотилися три великі війни кримінальних угруповань. ⁠

Серед іншого, процвітав продаж підробних акцизів – коли купували акциз на один вид палива (наприклад, топковий мазут), а робили та продавали інший (припустимо, дизель). Це було викликано дуже складною системою акцизів, яка діяла з 1993 по 2004 рік.

У 2010-х від первісного нагромадження капіталу на продажі алкоголю, сигарет і крадених автомобілів, злочинний сегмент переключився на наркотики та зброю (продавали навіть ракети).

На думку багатьох журналістів-розслідувачів, так сталося у зв’язку з ліквідацією департаменту економічної безпеки. Це зробили міністри-младореформатори, які самі не розуміли багатьох речей через власну недосвідченість. Департамент був досить ефективним. Там знали, як працює тіньова економіка, і тому йому більш-менш вдавалося боротися з організованою злочинністю. У підсумку, коли з'явилася оновлена ​​поліція, частина співробітників розформованого департаменту перейшла туди.

Коли західні партнери питали співробітників Міністерства юстиції, чому в Польщі не запроваджують перевірені на Заході законодавчі механізми, то у відповідь чули: «Це занадто нагадує тоталітарну систему нещодавнього минулого. Ми пішли від цього й  боїмося повернутися».

Саме тому, наприклад, довгий час у країні не практикувався інститут свідчень в обмін на свободу. Зрештою в Польщі ввели й поліцейський моніторинг посилок із метою затримання одержувачів, і świadak koronny – це коли людина дає свідчення на спільників, а в справі проходить як свідок («коронний свідок» у всьому світі вважається найефективнішою урядовою програмою захисту свідків в обмін на свідчення).

Замість післямови

З моменту розпаду організації Варшавського договору, що стався 1991 року, минуло 30 років. Польща за цей час пережила еволюцію від країни зі слабкими інститутами й економікою, залежною від зовнішньої допомоги, до держави, що чітко усвідомлює свої національні інтереси. І володіє достатньою сміливістю, аби відстоювати власне бачення розвитку в непростих перемовинах із впливовими зарубіжними партнерами, чи то Євросоюз, чи то США.

Україна останніми роками прискореними темпами розвивається в аналогічному напрямку. Тому для Києва співробітництво з Варшавою може бути вигідним. Йдется не лише про політику та економіку, а й про адаптацію українського законодавства під європейські регламенти та нормативи. Угода України про Асоціацію з ЄС ще 2015 року відкрила для цього доволі широкі можливості. І реформа паливно-енергетичного комплексу в цих планах відіграє центральну роль, тому що стабільність його роботи визначає стійкість всієї держави.

Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті