Олексій Чернишов: «Нам дуже потрібен цей закон, він – локомотив реформи ДАБІ»

Олексій Чернишов: «Нам дуже потрібен цей закон, він – локомотив реформи ДАБІ»

12 тез із бесіди з міністром розвитку громад і територій

Этот материал также доступен на русском языке
Олексій Чернишов: «Нам дуже потрібен цей закон, він – локомотив реформи ДАБІ»
Олексій Чернишов
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Законопроєкт про реформу архітектурно-будівельного контролю має бути ухвалений влітку. Про це міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов розповів в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна». 

Нагадаємо, що реформа Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) почалася в березні минулого року ще за часів попередника Чернишова, нині прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Анонсований Чернишовим законопроєкт – це третє бачення реформи. Згідно з ним, ДАБІ буде ліквідовано, а її функції частково будуть передані новому відомству – Державній інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ), частково – віддані на ринок. 

Текст законопроєкту зараз розглядають профільні комітети парламенту.

Mind публікує головні тези з інтерв'ю з Олексієм Чернишовим.


На платформі Мінрегіону вдалося об'єднати таких суб'єктів: профільний комітет парламенту, народних депутатів, Асоціацію міст України, Офіс простих рішень і результатів, Конфедерацію будівельників України, яка представляє фактичних забудовників, інших учасників. Майже за два місяці нам вдалося узгодити концепцію, описати параметри законопроєкту. Після цього в нас швидко був розроблений законопроєкт.


За заявою глави профільного комітету, у травні законопроєкт буде поданий і зареєстрований у Верховній Раді, що дає всі шанси ухвалити його в червні 2021 року.


Нам дуже потрібен цей закон, він – локомотив цієї реформи.


Початок функціонування ДІАМ, а це і припинення роботи ДАБІ, приблизно збігається з ухваленням нового закону. Тобто нова організація починає працювати одночасно із законом, а не працювати на базі старого законодавчого поля, дублюючи функції ДАБІ.


Основне завдання, яке має бути реалізовано внаслідок  реформи, – дворазове збільшення інвестицій у сектор будівництва [до 2023 року]. Він повинен стати інвестиційно-привабливим, а отже, прозорим і надійним.


Якщо говорити про реформу архітектурно-будівельного контролю та нагляду, то наше завдання зробити так, щоб держава не перешкоджала будівництву розвиватися, а суб'єкти будівельного ринку не порушували встановлені правила й справджували очікування суспільства.

Саме тому дуже чекаємо від органів місцевого самоврядування більш активної роботи в частині актуалізації та затвердження генеральних планів територій міст. (Нагадаємо, що Київ забудовуватимуть без генплану до 2024 року на підставі детальних планів територій – Mind).


Думаю, наша проблема полягає ще й у тому, що рішення, ухвалені містами та мером, ухвалюються міськими радами, а мер їх підписує. Моя особиста позиція полягає в тому, що європейська практика передбачає зміну цього процесу: мер повинен володіти великими повноваженнями, ухвалювати рішення та за них відповідати. Бо сьогодні є колективна безвідповідальність – рішення ухвалюються радою, а мер просто фіксує факт ухвалення рішення ради, колективного органу. Персоніфікація відповідальності тут необхідна.


ДАБІ, що існувала багато років, перебувала в фінальному відрізку глобального ланцюжка створення додаткової корупційної вартості. Вона була в кінці, а стартом був процес виділення землі, комісії, міськрада, відсутній генплан, видача технічних умов. Далі проєктування, узгодження, громадські слухання – десь є, а десь ні.

А також експертиза й отримання дозвільних документів. І лише потім це будується, але в підсумку винна ДАБІ. Так ні. ДАБІ завжди перебувала в точці, яка обслуговує всю цю піраміду. Тому я розумію, що, реалізувавши та завершивши цього року реформу ДАБІ, треба терміново рухатися в початок ланцюжка.


Згідно з новим законопроектом, ДІАМ здійснює контроль тільки СС3 підвищеної небезпеки та об'єктів, які представляють держтаємницю. Місцеві органи влади здійснюють контроль за об'єктами СС1, СС2, СС3 – у разі самовільного будівництва (тут ми чітко прописуємо критерії –  об'єкти, що будуються на земельній ділянці, яка не була виділена для цієї мети, або без отримання права на ці роботи,  або з істотними порушеннями будівельних норм і правил).


Найбільша дискусія була навколо нововведення, яким передаються функції контролю для СС1, СС2 і СС3 юридичним особам – різних форм власності, зокрема комунальної.


Нагляд здійснює Мінрегіон. Об'єктами нагляду є і ДІАМ, і юрособи, і органи місцевого самоврядування, і держреєстратори, проєктні, експертні, саморегулівні організації, уповноважені органи містобудування та архітектури, юрособи, які надають технічні умови, відповідальні виконавці окремих видів робіт тощо.


Момент прийняття в експлуатацію завершених об'єктів будівництва стане максимально прозорим. Корупція виникає, коли є контакт між владою та замовником. Ми цю можливість виключаємо. Будуть реалізовані електронні кваліфікаційні підписи восьми суб'єктів.

Акт готовності об'єкта має бути підписаний замовником, генпроєктувальником, генпідрядчиком, авторським і технічним наглядом, техінвентарізатором, суб'єктом, який здійснював комплекс протипожежних робіт, та інженером містобудівного контролю. Всі ці особи персонально відповідають за те, що проєкт реалізований у межах закону. Після підписання акту готовності електронним підписом відбувається автоматична реєстрація документів щодо прийняття об'єкта в експлуатацію.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті