Головний з економіки: чим запам'яталася каденція Ігоря Петрашка на посаді голови МЕРТ

18 травня Верховна Рада закріпила точкові зміни в складі Кабінету Міністрів, проголосувавши за відставку глави Мінекономрозвитку Ігоря Петрашка, а також двох його колег – очільника МОЗ Максима Степанова та керівника Мінінфраструктури Владислава Криклія. Ідеологом цього рішення був Офіс Президента, де воно було ухвалено ще до травневих свят, а минулої п'ятниці – ультимативно оголошено фігурантам.

Сьогодні, 20 травня, парламент має заповнити прогалину й затвердити нових членів уряду: головсанлікаря Віктора Ляшка – у МОЗ, а голову «Укравтодору» Олександра Кубракова – у Мінінфраструктури.

Як наступник Ігоря Петрашка планується очільник Державної податкової служби Олексій Любченко, який також отримає посаду першого віцепрем'єра, а через кілька місяців, до осені, за неофіційною інформацією – прем'єр-міністра.

Каденція Ігоря Петрашка тривала один рік і два місяці. Докір на адресу ексміністра, озвучений одним із представників опозиції, що «його не було видно», можна трактувати і на його користь – за весь цей час Мінекономіки, як і очільник останнього, не були втягнутими в жоден публічний скандал. Крім того, потенційного нового главу відомства – Олексія Любченка теж не можна назвати надто вже медійно активним.

Mind проаналізував підсумки роботи Мінекономіки під керівництвом Ігоря Петрашка та фронт робіт, залишений Олексієві Любченку.

Ухвалення закону про ринок земель. Попри те, що земреформа – результат колективної роботи, а ключовою рушійною силою її був президент, де-юре ухвалення закону про ринок сільгоспземель припало на каденцію Ігоря Петрашка. І він же займався подальшою підготовкою інфраструктури земельного ринку.

Підтримка бізнесу під час карантинних локдаунів. Можна дискутувати про достатність її обсягу – 8000 грн – і формат – компенсація ЄСВ, але в накопичувальному підсумку вона вилилася в доволі значні суми: 4,7 млрд грн у період зимового локдауну. За час весняної хвилі вже виділено близько 1 млрд грн.

Підтримка АПК. Один із найдискусійніших – з погляду результату – напрямів діяльності Мінекономіки, відповідальність за який відомство вже пів року ділить із відродженим Мінагрополітики. Формально закладені в бюджеті суми – близько 4 млрд грн – минулого року було нараховано аграріям. Однак де-факто до галузі надійшло набагато менше – значна частина коштів виявилася незатребуваною через бюрократичні процедури.

Цьогоріч до традиційних напрямів підтримки додалися агрострахування, компенсація втрат від посухи, зрошення, дотації виробникам гречки й органіки. За їхню реалізацію вже несе відповідальність Мінагропрод і, з огляду на нинішній адміністративний ресурс цього відомства, очікування в сільгоспвиробників не найкращі.

Протидія зростанню цін на продовольство. За березень продукти харчування в середньому подорожчали на 10,4%, при цьому зростання цін на яйця склало 109,1%, на соняшникову олію – ​​48,5%, хліб – 11,4%, цукор – 64,7% місяць до місяця минулого року. Стандартне для цієї пори року подорожчання в поточному сезоні наклалося на фізичне зменшення врожаю в країні і більш ніж сприятливі глобальні тенденції. За даними Продовольчої та сільськогосподарської рганізації Об'єднаних Націй (ФАО), зростання світових цін на продовольство триває вже десятий місяць поспіль.

Приватизація. Один із найуспішніших напрямів роботи не лише МЕРТ, а й усього Кабміну. Торік надходження від приватизації вп'ятеро перевищили план і сягнули 2,5 млрд грн проти очікуваних 0,5 млрд грн. 2021 року ФДМ вже залучив до бюджету близько 1 млрд грн від аукціонів із держмайном.

Реформа ринку держоренди. Минулого року набрав чинності закон, який змінив застарілий та корупційний порядок передачі в оренду державного й комунального майна і, зокрема, перевів її на прозорі аукціони. Прогнозований ефект – близько 600 млн грн на рік.

Інвестняні. Від самого початку з іронією сприйнята ідея приставляти державного куратора до проєктів від 20 млн євро. Як і очікувалося, вона не мала видимого ефекту. Але варто зазначити, що коронавірус істотно змістив акценти в настроях міжнародних інвесторів.

Торговий «безвіз» із Великою Британією. 8 жовтня 2020 року було укладено Угоду про вільну торгівлю з Великобританією. 98% усіх українських товарів постачатимуться у вільному режимі – і в контексті Brexit цей ринок може стати одним із найперспективніших.

Упорядкування роботи Держспоживслужби. Закінчилася більш ніж річна епопея з (не)призначенням голови цього відомства. І це плюс. Вперше виділено фінансування на технічне переоснащення та обладнання – це теж позитив. При цьому до ефективності роботи відомства та його керівництва питань стає дедалі більше, особливо в частині реагування на епізоотичні загрози.

Реформа для спиртовиків. Україна розпочала демонополізацію спиртової галузі. З 963,3 млн грн, що надійшли в бюджет за І квартал 2021 року від приватизації, 498,7 млн ​​грн принесла приватизація спиртозаводів.

«Промисловий безвіз» – триває. МЕРТ провело масштабну підготовчу роботу. Зокрема, представлено заключний звіт про готовність інфраструктури якості України до висновку «промислового безвізу».

Перегляд Угоди про асоціацію з ЄС – триває. Україна має намір скористатися своїм правом на корекцію деяких положень угоди про асоціацію. Очікується, що правки не будуть революційними. Так, не варто сподіватися на радикальне збільшення ввізних квот для української продукції.

Збільшення частки в експорті товарів глибокого перероблення. Заявлена ​​мета – до 25% в агроекспорті має припадати на продукцію з високою доданою вартістю – наразі залишається не надто досяжною. Найімовірніше, вона збереже актуальність іще протягом не одної каденції багатьох українських міністрів економіки.