Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Мрії девелоперів дедалі частіше не співпадають з баченням місцевих жителів

Этот материал также доступен на русском языке
Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами
Демонтаж фасаду павільйону «Квіти України»
Фото: DR

Шевченківський райсуд м. Києва наклав арешт на будівлю павільйону «Квіти України». Про це повідомив заступник начальника відділу дізнання Шевченківського відділення поліції Дмитро Лисенко. За його словами, арешт накладено як запобіжний захід за позовом одного з активістів, що виступають проти реконструкції цього будинку. Арештом забороняються будь-які дії зі спорудою – будівельні, демонтажні роботи тощо.

Нагадаємо: демонтаж будівлі «Квіти України», розташованої по вул. Січових Стрільців, 49 у столиці, стартував учора, 12 липня. На її місці забудовник має намір створити коворкінг із рестораном і спорткомплексом. Це викликало великий резонанс і протидію з боку громадських активістів. Про своє обурення заявив і Міністр культури Олександр Ткаченко. 

На жаль, це не єдиний скандал у будівельній галузі, що розгорівся цього літа. Mind вивчив, що пішло не так із проєктом «Квіти України», і згадав ще дев’ять резонансних будівництв Києва, реалізація яких зіткнулася з  відкритим протистоянням місцевих жителів.

Що пішло не так?

Будівлю «Квіти України» зведено 1985 року за проєктом архітектора Миколи Левчука – у стилі поствоєнного модернізму. У ній розташовувалися оранжерея, магазин квітів, виставковий зал, адміністративно-складські приміщення та ін. У 1992 році споруду було приватизовано колективом. ПрАТ «Квіти України» стало власником приміщення з 2020 року. Інвестором проєкту реконструкції виступила Rockwill Group, що включає в себе Rockwill Wealth Solutions (Великобританія) і RWS Immobilien (Чеська Республіка).

Компанія мала намір вкласти $20 млн у створення коворкінгу з ресторанами і спорткомплексом. За словами Андрія Пишного, представника забудовника, будинок на Січових Стрільців ніколи не був «історичним», оскільки не перебував у жодному з охоронних реєстрів. Пишний наголошує: його компанія діє в рамках чинного законодавства.

Активісти наполягають на тому, що будівля є культурно-історичною цінністю, і її необхідно зберегти. Ініціативна група «Зберегти «Квіти України»» в партнерстві з ГО «Мапа реновації» підготували відкритий лист із проханням присвоїти будівлі статус пам'ятки місцевого значення, визначити суму збитку, завданого громаді міста діями забудовника, та ініціювати відновлення озеленення (під час демонтажу було знищено дикий виноград, що багато років обплітав ззовні вітрину оранжереї). Лист адресовано Міністерству культури та інформаційної політики, а також департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Його вже підписали понад 6000 осіб.

Що може бути далі?

Подібні кейси – не рідкість для сучасної України, а для Києва й поготів. Протистояння між місцевою громадою та забудовниками загострюється: мало не щотижня в столиці «вигулькує» новий будівельний скандал.

Причин тому декілька. Відсутність генплану, контролю над ринком, сумнівна судова система, дефіцит «юридично чистих» земельних ділянок – цей комплекс регуляторних протиріч  раз по раз призводить до конфліктів киян із девелоперами. 

Нижче наведено найсвіжіші та найяскравіші приклади подібних протистоянь, за якими приблизно можна уявити варіанти того, як ситуація розвиватиметься далі. Вони різні за масштабом та тривалістю, але спільним для них усіх є «підвішений» статус і відсутність чітко вираженого переможця. Кожна зі сторін іноді бере гору в тому чи іншому питанні, однак це не призводить до досягнення головної мети – гармонійної забудови міста, яка була б комфортною для мешканців і прибутковою для девелоперів.

Особняк Пилипа Баккалинського vs ТОВ «Амелін-30»

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

КМДА планує заборонити перебудовувати особняк Пилипа Баккалинського на вулиці Юрія Іллєнка, 30 – тільки реставрувати. 

У квітні Київрада передала ділянку під особняком для забудови офісним центром ТОВ «Амелін-30». Проєкт не передбачав реставрації садиби, а лише нове будівництво на її місці.

Однак незабаром після розголосу 120-річній будівлі надали статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.

Озеро Вирлиця vs Юрій Іонанов

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала проєкт рішення про створення ландшафтного заказника «Озеро Вирлиця» площею 98 га в Дарницькому районі. Водночас за цим проєктом до заказника не увійшли ділянки, віддані в оренду під забудову багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу із зоною відпочинку, закладами торгівлі та громадського харчування.

Згодом Київрада перенесла розгляд питання про оголошення «Озера Вирлиця» ландшафтним заказником місцевого значення на 8 липня. 71 депутат проголосував «за» – після того, як міський голова Віталій Кличко схвально відгукнувся про проєкт забудови.

У 2004 році київська влада передала ділянку біля озера компанії «Мрія-Інвест». У 2018–2020 роках керівником «Мрія-Інвест» був Юрій Іонанов, шкільний друг столичного градоначальника, а також колишній керівник Фонду Кличка. 

Забудовник встановив вздовж берега будівельний паркан, перекрив доступ до озера. Потім туди заїхала техніка. 

Будинок Сікорського шукає інвестора

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав Міністерство оборони та держпідприємство «Готель «Козацький» відреставрувати пам’ятку національного значення – будинок авіаконструктора Ігоря Сікорського на вулиці Ярославів Вал. 

Міністерство оборони пропонує залучити приватних інвесторів. Готовність профінансувати відновлення садиби висловлювали бізнес-група DCH, Посольство США та американська корпорація Sikorsky Aircraft.

У 2000 році будинок Сікорського передали в оренду благодійному фонду ексрегіонала Нестора Шуфрича. Фонд зобов’язався відновити пам’ятку, але протягом 15 років, що будівля належала цьому фондові, вона продовжувала руйнуватися. З 2016 року садиба перебуває на балансі ДП «Готель Козацький».

Екопарк на Осокорках vs Влада Молчанова

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Будівельна компанія Stolitsa Group Влади Молчанової представила новий проєкт трьох житлових комплексів – «Еврика», «Патріотика» та «Патріотика на озерах» на Осокорках. Їх мав побудувати збанкрутілий банк «Аркада». У новому плані ЖК на озерах замість 43 багатоповерхівок з’явилося 48. Водночас активісти  пропонують на місці забудови створити парки та природні заказники. 

Нагадаємо, що зобов'язання з добудови трьох житлових комплексів «Аркади» може взяти на себе Stolitsa Group. Відповідний меморандум був підписаний у квітні. Наразі будівельні роботи не розпочато: йде процес аудиту. Крім того, для реалізації проєкту девелоперу необхідно розв'язати питання фінансування та домовитися з активістами, які протидіють забудові території в 170 га на Осокорках, де знаходиться каскад озер (ЖК «Патріотика на озерах»). Також документ має підписати ДТЕК.

Труханів острів vs Віктор Медведчук

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Верховний Суд повернув громаді Києва землю на Трухановому острові вартістю понад 25 млн грн, яку зайняла охоронна фірма «Шторм», перекривши доступ до Дніпра. Ця фірма охороняє нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука.

У рішенні суду йдеться, що землю було зайнято незаконно. Будівництво будівель та споруд спортивно-оздоровчого комплексу фірма здійснила без дозвільних документів на ділянці, яка не відводилася для цієї мети.

«Будинок-монстр» на Подолі

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Верховний Суд дав можливість ввести в експлуатацію 12-поверховий будинок на вулиці Нижній Вал у Києві, який містяни називають «будинком-монстром». Поки Київрада оскаржуватиме рішення ДАБІ може остаточно ввести будинок в експлуатацію, вважає депутатка Євгенія Кулеба.

У початковому проєкті йшлося про будівництво п’яти поверхів із трьома мансардами. Та забудовник «Пателі Лізинг» пізніше перетворив восьмиповерхівку на суттєво більшу споруду. Крім того, передбачалося, що будуватимуть офісний центр із готелем, однак у результаті звели ЖК «Поділ Престиж».

З 2014 року Київрада судиться із забудовником, вимагаючи знести принаймні чотири зайві поверхи.

Міський парк vs ЖК 50Avenue

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Київрада викупить земельну ділянку на проспекті Перемоги, 50-а, щоб створити міський парк. Ділянку під сквером «Слава танкістів» площею 0,31 га, де зараз будують житловий комплекс 50Avenue, КМР продала приватній компанії.

Компанія намагалась освоїти землю, проте це викликало значний спротив територіальної громади Києва. Забудова частково планується на території зелених насаджень без дозвільних документів.

Ділянку під сквером 2004 року Київрада продала компанії «Рінко» під будівництво кафе. У 2007 році – змінила цільове призначення земельної ділянки на проспекті, а саме: «для будівництва, експлуатації торгово-офісного комплексу з рестораном швидкого харчування, благоустроєм та озелененням скверу».

На початку 2021 року ДАБІ не видала компанії «Рінко» дозвіл на будівництво. Тоді вона передала право на забудову кооперативу «Ексон Прем’єр Шулявська». Серед власників кооперативу – американська компанія Exon Group, пов’язана з іншими кооперативами, що зводять «будинок Білозір» на Подолі, «будинок з антресолями» на Батиєвій горі та 24-поверховий будинок над входом до станції метро «Виставковий центр».

Чернечий ліс vs котеджне містечко

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Близько 300 місцевих жителів та активістів, серед яких артисти Руслана і Павло Зібров, мітингували проти забудови ділянки під Києвом у Чернечому лісі. Люди побоюються, що дерева на 19 га вирубають під будівництво котеджного містечка. Компанія вже проклала дорогу до ділянки, встановила там паркан, але запевняє, що масової вирубки не буде.

У 2013 році за рішенням суду право оренди цих 19 га перейшло до компанії «Ходосівські системні інвестиції». Наприкінці 2020 року представники інвесторів зустрілися з жителями та презентували проєкт котеджного містечка.

Компанія-забудовник стверджує, що основна концепція проєкту – вписати в наявний ліс і ландшафт інфраструктуру для відпочинку. За словами директора Ігоря Завіновського, у проєкті передбачені стежки здоров’я, сухі струмки, а в комерційну частину увійде ресторан зі ставком, магазин, зона відпочинку для дітей, причал для байдарок, зона пляжу.

Ліс у Пущі-Водиці vs Дмитро Андрієвський

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

22 червня міські служби розпочали демонтаж паркану на ще одному резонансному будівництві, написав у своєму фейсбуці мер Києва Віталій Кличко. 

Напередодні, 14 червня, забудовник знищив перешкоди, облаштовані балансоутримувачем на в’їзді в 110 квартал Пуща-Водицького лісництва, де планують зводити житловий комплекс. Про це повідомляв співробітник Голосіївського парку Олександр Соколенко.

Орендатор землі – компанія «Продмарт», яку пов’язують з екснардепом Дмитром Андрієвським. Забудовник через парк став завозити на орендовану земельну ділянку бетонні блоки для зведення паркану. Важку техніку намагався зупинити виконувач обов’язків директора Голосіївського парку Андрій Хрутьба. Коли громаді вдалося заблокувати одну з вантажівок із бетонними плитами, до будівельника приєдналися «тітушки». Водночас кияни викликали поліцію.

У квітні серед лісу в Пущі-Водиці, де збираються будувати житловий квартал, почали вирубувати вікові дуби на ділянці площею 21 га. Станом на 27 квітня було знищено цілий виділ дубового лісу, довжина просіки сягнула понад 100 метрів.

Флігель Івана Бонадурера vs офісно-готельний центр

Спекотне літо 2021-го: 9+1 протистояння забудовників з активістами

Депутати Київради підтримали проєкт рішення про передачу земельної ділянки під садибою ХІХ ст. на вул. Грушевського, 4б поблизу Хрещатика. Землю передали в оренду компанії «Грааль» – для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-готельного центру на місці пам’ятки архітектури.

Київські захисники історичної спадщини понад 10 років проводили мітинги на захист цієї будівлі. У 2000 роках було представлено проєкт будівництва. Згідно з ним, на місці старої забудови мав з’явитися готельно-офісний комплекс «Столичний» заввишки 160 м. У 2011 році будинок внесли до реєстру історичних будівель. Через місяць суд скасував це рішення.

Департамент архітектури та містобудування КМДА не надавав містобудівних умов та обмежень для будівництва на Грушевського, 4-б. Також відсутній детальний план території.

«Мапа реновації» вказує, що дореволюційний житловий флігель Івана Бонадурера цінний як приклад ранньої забудови вулиці Грушевського, яка майже не збереглась. У проєктуванні будинку брали участь видатні київські архітектори: В. Ніколаєв, О. Шварценберг, С. Рикачов. На захист будівлі від знищення стала Національна спілка архітекторів України.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті