Токсичний газ: «Північний потік – 2» призвів до розколу в західному політикумі
Чому інтереси України стали «тузом у рукаві» кількох гравців
Енергобезпека та протистояння російській агресії – ключові теми в перемовинах Володимира Зеленського з Джо Байденом, запланованих у Вашингтоні на 30 серпня. Вочевидь, ця зустріч буде непростою. Не лише тому, що зазначені проблеми вимагають комплексних рішень і спільних з міжнародними партнерами зусиль України. Угода США та Німеччини щодо «Північного потоку – 2», оприлюднена минулого тижня, породила серйозні сумніви в надійності американської підтримки для таких країн, як Україна і Польща, які багаторазово відчували на собі газовий шантаж з боку Росії. Новий трубопровід, що його будує «Газпром» в обхід української ГТС за підтримки німецьких лобістів, підсилює залежність ЄС від російського газу й обмежує можливості для конкуренції на європейському ринку. А Україна ризикує не тільки залишитися без транзитних доходів, а й стає вразливою для військової агресії з боку Кремля, коли в «Газпрому» зникне інтерес до транспортування газу українською територією.
Загроза безпеці – головна проблема, яку створює новий російський газогін на європейському континенті. Угода Джо Байдена й Ангели Меркель не гарантує її розв’язання, та навіть посилює її, судячи з численних коментарів, які лунають по обидва боки Атлантики. Тому Київ має намір домагатися нових санкцій проти «Північного потоку – 2» і об'єднує для цього зусилля з Варшавою. Також українська влада зміцнює лінію захисту національної безпеки на дипломатичному рівні.
Потужний тиск на Джо Байдена стосовно України через угоду з Німеччиною щодо «Північного потоку – 2» розпочався і всередині США. Там її критикують представники головних політичних сил – республіканців і демократів, що ідеологічно конкурують між собою.
Так проявляється специфіка американської двопартійної системи: у Сполучених Штатах, на відміну від України, немає розмаїття партій. Але це з надлишком компенсується внутрішньопартійною конкуренцією між групами інтересів, які можуть переслідувати різні і, здавалося б, несумісні цілі. Наприклад, перемога Дональда Трампа на президентських виборах не завадила деяким представникам Республіканської партії домагатися його імпічменту й організувати ініціативу Lincoln Project для захисту демократії та притягнення до відповідальності представників влади, які порушують Конституцію США.
Ситуація з ПП-2 відразу ж перетворилася на резонансну тему для дискусій у середовищі американського істеблішменту, який вбачає в цьому газопроводі безпекову загрозу для України та країн ЄС. Mind дослідив, як ця гостра полеміка проявляється в коментарях західних аналітиків і якими є основні настрої, що панують навколо спірного газопроводу.
Імпічмент Байдену
Марк Тіссен, науковий співробітник American Enterprise Institute і колишній головний спічрайтер президента США Джорджа Буша-молодшого, на сторінках The Washington Post опублікував колонку з гучною назвою «Чи здійснив Байден злочин проти України, який підлягає імпічменту?».
З властивим йому красномовством автор розмірковує про можливий тиск адміністрації Байдена на Київ, щоб виключити зайві проблеми при укладанні угоди з Німеччиною стосовно «Північного потоку – 2».
«Невже Байден дійсно поставив візит Зеленського до Білого дому в залежність від того, що він погодиться потурати російському енергетичному пануванню над Україною? Настав час призначити відповідальних за імпічмент!» – закликає Марк Тіссен.
І нагадує: наразі експорт російського газу до ЄС йде через українську газотранспортну систему. Це означає, що «Газпром» не може перекрити постачання газу через Україну, не перекривши власний прибутковий експорт на Захід. Але як тільки ПП-2 буде побудовано, Росія зможе відмовитися від послуг України.
У червні Байден відмовився від спроби блокувати спірний газогін, тому що «це не вартує витрат і відносин між США та Німеччиною». Путін став використовувати ситуацію для тиску на Україну та висувати умови для продовження транзиту російського газу.
«Байден... дав згоду на будівництво газопроводу ПП-2, який зміцнює Росію в Європі за рахунок України... Чи є його дії злочином, який вимагає імпічменту? Звісно, ні. М'яке ставлення до Росії не є злочином. Але наполягати, щоби президент України підписав [нову транзитну] угоду, яка дозволить Путіну задушити його країну, – це ганебно, навіть якщо не підлягає імпічменту», – підсумував колумніст WaPo.
Політична токсичність «Північного потоку – 2»
Констанца Штельценмюллер, науковий співробітник Інституту Брукінгса у Вашингтоні, пов'язаного з Демпартією США, висловилася про «Північний потік – 2» та перспективи американо-німецького союзу на сторінках Financial Times. «Після періоду ворожості при адміністрації Трампа Джо Байден ставиться до Німеччині як до рівноправного партнера, але ще не відомо, чи зможе Німеччина виправдати ці очікування», – пише експерт.
«Адміністрація Байдена усіма силами прагне залікувати рани та ліквідувати розкол, що настав у відносинах з Берліном за часів Трампа. Подолавши двопартійну опозицію в Конгресі, Білий дім відмовився від блокування будівництва спірного газопроводу «Північний потік – 2». Критики побоюються, що це підірве безпеку України та відкриє інші країни Центральної та Східної Європи для агресії з боку Кремля.
Сенатор-республіканець Тед Круз заблокував слухання для затвердження кандидатів на ключові посади США в країнах ЄС. Без цих призначень Байдену буде складно реалізувати свою трансатлантичну політику.
Констанца Штельценмюллер зазначає, що «Північний потік – 2» не має економічного сенсу і «політично токсичний» для відносин Німеччини з її східними сусідами, а також є причиною напруги в американському Конгресі. Це відволікає від важливіших стратегічних проблем, які США та Європа мають вирішувати разом. Головні серед таких – «довга гібридна боротьба з Китаєм, що прагне змінити глобальний порядок, і Росією, завжди готовою самостверджуватися».
Керівники внутрішньої та зовнішньої розвідки ФРН обізнані щодо того, що втручання Росії й Китаю в справи США і Європи відбувається «на рівнях, небачених з часів холодної війни». Підтримка Ангелою Меркель «Північного потоку – 2» все частіше розглядається в Німеччині як перешкода для відсічі Росії. Німецькі експерти з безпеки неабияк стривожені. Розвиток ситуації залежатиме від того, хто стане наступником Ангели Меркель на посаді канцлера в результаті виборів, які пройдуть в Німеччині у вересні.
Геополітичне пророцтво
Про те, що дипломатичну угода США з Німеччиною щодо «Північного потоку – 2» буде укладено, прогнозував науковий співробітник Гуверівського інституту при Стенфордському університеті Джозеф Іоффе (він також входить до редакційної ради німецького тижневика Die Zeit). Його лютнева публікація на Project Syndicate «Німецька логіка порожнього трубопроводу» одразу викликала неабиякий резонанс.
«Хоча проєкт ПП-2 наближається до завершення, трансформація світових енергетичних ринків, яка сталася від початку його будівництва, означає, що він більше не має економічного сенсу. Так чому Ангела Меркель сповнена рішучості довести справу до кінця? Річ у тім, що газопровід насправді ніяк не пов'язаний з постачаннями дешевого природного газу. Йдеться виключно про особисту вигоду і національні інтереси двох країн – Німеччини та Росії», – стверджує Джозеф Іоффе.
Спірний маршрут через Балтійське море налаштував проти Німеччини країни ЄС і провідні політичні сили США. Якби причина була лише в молекулах газу! Щоб зрозуміти причини ситуації, що склалася, експерт пропонує повернутися у 2005 рік, коли Владімір Путін і Герхард Шредер перед відходом останнього з посади канцлера уклали газову угоду.
Після передачі влади Ангелі Меркель, Шредер, який є «безумовним авторитетом» для Путіна, одразу ж зайняв високе крісло в компанії Nord Steram AG, а потім і в Nord Stream AG -2 – це оператори будівництва газопроводів в обхід України.
З Росії до Європи вже йде 13 газових маршрутів, які здатні доставити близько 250 млрд куб. м газу на рік. Лібералізація газового ринку та розвиток відновлюваних джерел енергії перетворюють ПП-2 на економічно безглуздий проєкт. Але Росія та Німеччина поставили на карту набагато більше, ніж просто бізнес.
Путін вважає українців братнім народом, який має жити разом із Росією. За його логікою, і Польща має перебувати у сфері впливу Кремля. Будівництво ПП-2 дозволяє Путіну послабити обидві країни, які протистоять економічному та політичному тиску з боку РФ.
Підтримка Німеччиною планів Росії стосовно «Північного потоку-2» також далека від економічного сенсу. Публічні заяви про бажання отримати дешевий російський газ – не більше ніж прикриття. Йдеться навіть не про гроші, а про «високу політику» держав, що прагнуть домінування на політичній арені.
«Хоча німці та росіяни почасти воювали один з одним, вони незмінно шанують повчання канцлера Отто фон Бісмарка, який сказав: «Ніколи не переривайте зв'язок із Санкт-Петербургом». Інакше кажучи, зберігайте мир із гігантом на східному фланзі Німеччини. Незважаючи на захист НАТО, влада ФРН вважає за краще грати в доброзичливий нейтралітет, коли йдеться про Росію. Тим самим Меркель заганяє Німеччину в ізоляцію», – зазначає Джозеф Іоффе.
Експерт нагадує, що німецька влада пообіцяла Байдену збільшити субсидії на будівництво СПГ-терміналів для постачань американського газу, а також «старанно працювати» над новими правилами, які забезпечать продовження транзиту російського газу через Україну. Але хто зупинить трансформацію енергоринків? «Північний потік – 2» ризикує просто згнити на дні Балтики – як пам'ятник жадібності та нерозсудливості.
Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
