IT-компанії на продаж: чому цьогоріч в Україні може бути закрито рекордну кількість угод

До кінця року на ринку очікується 20–30 поглинань IT-компаній. Які чинники підігрівають ажіотаж? Хто покупці? Які компанії можуть «піти з молотка»? Який середній чек і мультиплікатори? Про це та багато іншого Mind розповіли засновники і топи IT-компаній на зустрічі асоціації IT Ukraine.

Причинно-наслідковий клубок. Рекордна кількість М&А може бути спровокована відразу кількома чинниками, пояснюють опитані виданням спікери.

Різкий зліт попиту на послуги. «Спочатку пандемії багато замовників заморозили бюджети. Наприкінці минулого року – на початку цього їх розморозили плюс «вкинули» нові бюджети. У підсумку ми отримали величезний сплеск. Докладна статистика буде до кінця 2021-го. Поки ж можу сказати: індустрія рухається в коридорі 20–25% зростання обороту», – пояснює CEO Alcor Дмитро Овчаренко.

За словами президента IT Ukraine, СEO Intellias Віталія Седлера, у першому півріччі спостерігалося дуже бурхливе зростання в індустрії. «Поки немає точних даних. За відчуттями, йдеться про 10–15% зростання тільки за пів року. Ми бачимо глобальний запит на трансформацію, цифрові рішення. Клієнти напружено шукають, де і як ці рішення імплементувати. За останні 30 років ми побудували сильний IT-бренд, тому зараз дуже багато замовлень приходить саме в Україну».

Співзасновник, член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей доповнює, що з липня 2020 до липня 2021 року його компанія приросла приблизно на 40% як за виручкою, так і за кількістю співробітників, і зазначає: «Могли б зростати ще швидше, якби на ринку не було дефіциту підготовлених фахівців».

Сплеск витрат на розробників. Новий вал замовлень, природно, потрібно комусь обробляти. А ось із цим на ринку вже котрий рік біда. «Україна досягла своєї стелі. Щорічне зростання індустрії на 20–25% вимило ресурси. А система освіти так і не реформована: не випускає достатньої кількості фахівців. Сьогодні закрити вакансію Java-програміста з пропозицією в $6000 – вкрай складно. Java з двома-трьома роками досвіду викладає резюме й одразу отримує близько 100 пропозицій», – розповідає засновник, президент Miratech Микола Роєнко. За його словами, зараз оплата праці українських розробників уже дорівнює зарплатам в іспанському, польському, словацькому офісах компанії.

Седлер зазначає, що з початку року оплата праці в середньому зросла приблизно на 20%. Раніше цей показник зростав на 7–10% за рік.

Керуючий директор Luxoft Ukraine Олена Самборська зазначає, що найбільше зростання у Java-програмістів, для них пропозиції підскочили щонайменше на 30%, і доповнює: «Загалом же за останній час у нашій компанії відкрито понад 1000 вакансій, що говорить про зростання обороту й кількості клієнтів».

СEO Intellias планує до кінця року збільшити кількість фахівців на 60% – до 2300.

«Насправді для бізнесу – це класна динаміка. Якщо зростають зарплати – значить, у майбутньому все більше людей захочуть обрати IТ», – сміється Кицмей.

Невеликі аутсорсери починають «тонути». «Зараз індустрія – у червоному океані. Спостерігаємо дуже серйозну конкуренцію за таланти», – зазначає Самборська.

«Йде «висмоктування» розробників із маленьких компаній. Напевно, ринок незабаром переформатується», – уточнює Роєнко.

Аналогічні міркування в Седлера: «Гадаю, незабаром  спостерігатимемо укрупнення ринку. Невеликим компаніям із простою моделлю бодишопінгу стає складніше зростати і конкурувати з більш технологічно розвиненими колегами, які продають експертизу, рішення тощо. Розробники переходитимуть у більш зрілі бізнеси».

Хто готовий продаватися? Опитані спікери не називають імен кандидатів до завершення угод. «Ще два роки тому не чув про охочих вийти з бізнесу. Зараз же в Україні вже чимало компаній, готових продаватися. На цьому хиткому ринку вони стали відчувати себе менш впевнено й почали приймати пропозиції. Думаю, незабаром буде чимало таких історій», – зазначає СEO Intellias.

За підрахунками Овчаренко, у найближчі три-чотири місяці може бути закрито 20–30 угод. Раніше такого ажіотажу не спостерігалося. «Подробиці розкривати не можу, поки угоди під NDA. Наведу обтічний приклад: канадський інвестор зайшов в Україну та відкрив понад 280 гарячих фінтех-вакансій. Незабаром з'ясувалося, що оперативно найняти таку кількість фахівців украй складно. Їм простіше купити компанію, у якій мінімум 200 розробників. А охочих продати актив зараз чимало. Проєкт досяг якогось рівня. Кілька років засновники намагалися зростати, але не вийшло з тих чи інших причин. І вони вже готові вийти з гри або з допомогою інвестора зробити ривок», – пояснює CEO Alcor.

Спікери припускають, що більшість угод буде укладено з невеликими компаніями, що співпрацюють зі 100–300 фахівцями. А повторення кейса GlobalLogic навряд чи варто очікувати (навесні цю – третю за величиною IT-компанію України – купила Hitachi Ltd за $9,6 млрд). 

Співзасновник SoftServe (топ-2 в Україні) розповідає, що їм періодично приходять пропозиції про продаж, але... «Гроші – не кінцева мета. Вони лише проміжний етап. Якщо хочете отримати великі гроші, потрібно мати план, що з ними робити. Коли граєш у футбол, можна радіти, що твій клуб отримує величезні доходи. А можна насолоджуватися тим, як класно грає твоя команда. Нам Мессі подобається не тому, що він багато заробляє, а тому, що він класно грає. Нам подобається грати. Якщо класно граєш – потрібно насолоджуватися грою. Навіщо від цього відмовлятися, якщо можна й далі продовжувати?» – сміється Кицмей.

Хто покупці? Седлер розповідає, що чув про гравців з України, Польщі, Балтики, які думають про придбання. Наприклад, недавно Ciklum купив чеського аутсорсера CN Group.

«Угоди, про які знаю, – за участю інвесторів із США, Франції, Великобританії, Канади», – доповнює Овчаренко.
За словами співзасновника SoftServe, фахівці компанії постійно моніторять привабливі активи, але поки рано говорити про укладення договору. «По-перше, зараз ринок перегрітий, ціни дуже високі. По-друге, нас цікавлять компанії з унікальною експертизою, яка допоможе SoftServe зробити істотний ривок. А купувати активи з експертизою, яка в нас вже є, – поки не бачу сенсу. Навіть при виході на нові георинки. Зараз простіше й дешевше найняти і/або виростити фахівців нашого профілю», – пояснює Кицмей.

На його думку, ключовими покупцями українських активів, ймовірно, стануть фінансові компанії, у яких немає експертизи в розробці: «Зате в них легкий доступ до грошей, і вони готові вливати великі інвестиції».

Що з мультиплікаторами? Седлер розповідає, що в IT-індустрії немає єдиної методології, за якою оцінюються активи. «Вартість компанії може залежати від десятків факторів: обороту, маржинальності, спеціалізації, унікальності експертизи, зрізу клієнтів (компанія, якій 70% виручки приносить один замовник, буде оцінена дешевше) тощо», – пояснює СEO Intellias.

І уточнює, у середньому мінімальний мультиплікатор для більш-менш нормального активу – 6 ЕBITDA: «Крім того, часто невеликому активу вигідно влитися в більший і отримати частку».

За словами Овчаренка, останнім часом мультиплікатори різко підскочили за рахунок величезного дефіциту фахівців – до 6-9 ЕBITDA. «Імовірно, через рік-два ажіотаж знизиться. Але найближчим часом фактор «скаженості» може зіграти на руку продавцям. В оцінку закладаються не лише поточні показники, а й перспективи. А далі – чиста магія: як вдасться домовитися. Припускаю, що середній «чек» за угодами, про які знаю, буде близько $10 млн», – розповідає CEO Alcor.

Альтернативи купівлі активів. Поки на ринку перегрітий цінник, багато компаній шукають інші шляхи для залучення дефіцитних фахівців. «Ми бачимо вихід у найманні співробітників з інших країн. Зараз наймаємо розробників із Південної Африки, Туреччини, Філіппін, Аргентини. Miratech працює в 12 юрисдикціях», – пояснює Роєнко.

Кицмей розповідає, що SoftServe цікавить модель інвестицій у молоді таланти, які через рік-два стають гарними розробниками. «У Львові ми вкладаємо в програми дуальної освіти. Інвестуємо в студентів, починаючи з першого курсу; на кожен профільний предмет виділяємо свого експерта, який допомагає осучаснити програму, лекції; із третього курсу хочемо брати молодих людей на роботу. Нам важливо, щоб випускники отримали класну бакалаврську освіту, а не просто вміли кодити. Багато хто говорить: «Навіщо мучити нещасних студентів? Усе дуже швидко змінюється». Але закон Ома завжди буде законом Ома. Хто володіє фундаментальними знаннями, легко переходить із технології на технологію», – наголошує співзасновник SoftServe.