Нобелівська історія – 2021: за що насправді отримали нагороду Девід Кард, Джошуа Ангріст і Гвідо Імбенс

Нобелівська історія – 2021: за що насправді отримали нагороду Девід Кард, Джошуа Ангріст і Гвідо Імбенс

І як природні експерименти та дослідження ринку праці можуть визначити подальшу долю людства

Этот материал также доступен на русском языке
Нобелівська історія – 2021: за що насправді отримали нагороду Девід Кард, Джошуа Ангріст і Гвідо Імбенс
Фото: nobelprize.org

Премія Ріксбанку Швеції пам'яті Альфреда Нобеля цьогоріч присуджена трьом економістам, які працюють в університетах «Ліги Плюща» у США. Девід Кард із Берклі отримав половину винагороди «за емпіричний внесок в економіку праці». Джошуа Ангріст з МІТ та Гвідо Імбенс зі Стенфорда відзначені «за методологічний внесок в аналіз причинно-наслідкових зв'язків». Mind продовжує традиційну рубрику «Нобелівська історія». І в її рамках спробував розібратися, у чому полягає унікальність та новизна результатів досліджень цих учених. І як саме вона дала їм змогу опинитися на олімпі економічної науки.

Читайте також: «Нобелівська історія – 2019: чим відзначилися польові дослідники бідності Банерджі, Дуфло та Кремер»

«Нобелівська історія-2018: дослідники клімату та інновацій Нордхауз і Ромер»

«Нобелівська історія – 2017: Річард Тейлер та економіка з людським обличчям»

Що таке природні експерименти?

Спільною рисою, що об’єднує роботи всіх трьох науковців, є використання методів природних експериментів у сфері економіки праці, які за останні десятиліття міцно закріпилися в арсеналі сучасних вчених-економістів. Адже на відміну від колег, фізиків чи хіміків, економістам набагато важче – а часом і неможливо – вивчати свій предмет досліджень у контрольованих лабораторних умовах, оскільки економічні процеси прямо стосуються життєдіяльності великих груп населення.

Природні експерименти – це емпіричний аналіз ситуацій з реального життя, які хоч і мають певну схожість із контрольованими експериментами, втім визначаються природними чинниками, що не залежать від волі дослідників. На відміну від так званих рандомізованих або «лабораторних» експериментів, учений не здатен впливати на вхідні фактори в досліджуваній емпіричній моделі, бо умови та процеси для предмета дослідження створюються під впливом реальних зовнішніх подій.

Наприклад, клінічні експериментальні дослідження ефективності вакцин є контрольованими, а не природними, адже дослідники самостійно формують вибірки осіб у дослідження. Вибірка репрезентує усе населення країни, піддослідні готові брати участь у експерименті, а дослідники самостійно регулюють параметри введення пробних вакцин чи плацебо. Це дозволяє отримати доволі точні результати, які згодом підтверджуються фактами.

Натомість проведення природних експериментів – попри свою нижчу точність – часто єдиний вихід для вивчення більшості  соціально-економічних процесів, у яких контрольований експеримент здійснити неетично або ж взагалі не можливо. Водночас високий рівень «інформаційного шуму» в природних експериментах вимагає дещо інших підходів до методології досліджень у частині утворення вибірок і підтвердження причинно-наслідкових зв'язків.

Як освіта впливає на доходи?

Прикладом природних експериментів, якими займалися нобелівські лауреати, може бути оцінка взаємозалежності між строком навчання (вираженим у часі чи коштах, витрачених на освіту) і майбутніми доходами людей. Такі дослідження за своєю суттю не контрольовані, а природні. Адже ніхто не ризикуватиме заради дослідження тривалістю щонайменше 30 років рівнем освіти і майбутнім дітей. З іншого боку, кількість років, витрачених на навчання, не є показником якості освіти. Отже вони начебто не мають впливати на доходи.

Нобелівська історія – 2021: за що насправді отримали нагороду Девід Кард, Джошуа Ангріст і Гвідо Імбенс

Втім, результатом такого експерименту стало виявлення та підтвердження доволі цікавого ефекту: діти, що народилися наприкінці календарного року в IV кварталі, ставши дорослими, у середньому отримують вищу заробітну плату, ніж люди з днем народження у І кварталі. Адже через пізній вступ до школи вони природним чином отримали фору – триваліший час, проведений у режимі навчання.

Такий причинно-наслідковий зв'язок між кількістю років навчання і доходами – один із важливих висновків цьогорічних лауреатів, який засвідчує роль освіти в економічному розвитку.

Чи шкідливо підвищувати мінімальну зарплату?

Інший приклад – дослідження впливу підвищення мінімальної погодинної заробітної плати на рівень зайнятості. Цей зв’язок вивчається через порівняння кількості зайнятих серед тестової та контрольної групи – працівників ресторанного бізнесу двох штатів.

Природний експеримент полягав у тому, що в одному зі штатів 1992 року влада вирішила підняти мінімальну зарплатню з $4,25 до $5,05 за годину. Як засвідчили результати емпіричного дослідження Девіда Карда й нині вже покійного Алана Крюгера, це підвищення не вплинуло негативно на зайнятість, як це передбачено канонами класичної економічної теорії.

Замість того, щоб знижувати кількість працівників із мотивів економії, у ресторанах штату з вищою мінімальною зарплатою навпаки відбувалося збільшення чисельності персоналу.

Попри поверхневу простоту, висновки цієї та схожих робіт на той час були революційними та далекосяжними. Адже саме вони розширили використання методу природних експериментів для обґрунтування ключових рішень економічної політики у сфері трудових відносин. Практика підкріплення розрахунків та умовиводів доказами зі сфери реального економічного життя не лише збагатила методичний апарат вчених, а й зробила політичні рішення точнішими та відповідними потребам суспільства.

Як із кореляції вивести причинно-наслідковий зв’язок?

У своїх статтях Девід Кард завдяки методу природних експериментів вивчав ключові питання зі сфери економіки праці – вплив мінімальної зарплати, міграції, освіти на економічні процеси тощо. Втім дані, отримані під час таких досліджень, вимагали сучасніших підходів до інтерпретації, оскільки учасники природних експериментів потрапляють туди без попереднього відбору і можуть поводитись досить різноспрямовано. Інакше кажучи, учасники контрольної та текстової груп не завжди розподілялися в жорсткій відповідності до припущень, як це передбачено в класичних контрольованих експериментах.

До прикладу, при дослідженні впливу тривалості навчання на доходи людини у вибірку людей із середньою освітою потрапляють чимало «самоучок», котрі займаються самоосвітою впродовж усього життя. Тоді як серед осіб із вищою освітою може виявитися багато не надто старанних студентів, які отримали диплом лише формально й потім на практиці не здатні його «монетизувати».

Такі додаткові чинники сильно спотворюють результати природних експериментів і вимагають методів «очищення» при розрахунках.

Джошуа Ангріст та Гвідо Імбенс зробили значний вклад у побудову методологічних основ для слушної інтерпретації природних експериментів. Наприклад, кореляція між кількістю років навчання та майбутніми доходами може свідчити як про зв'язок між якістю навчання і заробітків, так і про протилежний напрям зв'язку: діти з багатих сімей отримували доходи далеко не завдяки саме освіті, а просто мали змогу навчатися довго з огляду на сприятливі умови, які їм забезпечили батьки.

У чому соціальна значущість цих досліджень?

За допомогою запропонованої техніки «інструментальних змінних» нобелівські лауреати відкрили світові можливість виявляти справжні причинно-наслідкові зв’язки, знаходити сигнали, відфільтрувавши шум додаткових чинників, притаманних реальним процесам.

Виявлення справжніх, реалістичних причинно-наслідкових зв’язків між економічними явищами стає міцним підґрунтям для точних і зважених рішень у сфері соціально-економічної політики. Саме за цей прикладний внесок у розвиток досліджень взаємозв’язків між освітою, міграцією, доходами і державним регулюванням ринку праці науковий естеблішмент і відзначив цьогорічних лауреатів.

Досьє лауреатів

Девід Кард

Народився 1956 року у Гвельфі (Канада). Навчався в престижному канадському університеті Квінс, Кінгстон, Онтаріо. Науковий ступінь здобув 1983 року в Прінстонському університеті (США). Працює на посаді професора економіки в Каліфорнійському університеті, Берклі. Має подвійне, канадське та американське, громадянство.

Сфери наукових досліджень: імміграція, заробітні плати, освіта та гендерно-расові відмінності на ринку праці.

Сторінка нобелівського лауреата

Джошуа Ангріст

Народився 1960 року в Коламбусі, Огайо (США). Навчався у відомому Оберлінському коледжі. Здобув науковий ступінь PhD в Прінстоні 1989 року. Викладав у Гарварді та Єврейському університеті в Єрусалимі. Нині працює професором економіки Массачусетського технологічного інституту. Має подвійне, американське та ізраїльське, громадянство.

Сфери наукових досліджень: економіка освіти та освітня реформа; соціальні програми та ринок праці, вплив міграції, трудового законодавства та інститутів, економетричні методи для оцінки ефективності соціальних програм.

Сторінка нобелівського лауреата

Гвідо Імбенс

Народився 1963 року в Ейндховені (Нідерланди). Науковий ступінь PhD отримав в американському Університеті Брауна 1991 року. Викладав у Гарварді та Берклі. Нині працює професором прикладної економетрики та економіки в Стенфордському університеті.

Сфери наукових досліджень: економетрика та окремі методи дослідження причинно-наслідкових взаємозв’язків.

Сторінка нобелівського лауреата

Сторінка нобелівського комітету


Вчені про лауреатів: Костянтин Сонін, Пол Кругман.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті