Фіскальні лещата: як зміняться податки з 2022 року

Фіскальні лещата: як зміняться податки з 2022 року

І як це торкнеться бізнесу, а також фізосіб

Этот материал также доступен на русском языке
Фіскальні лещата: як зміняться податки з 2022 року
Фото: depositphotos.com

Внесення змін до податкового законодавства під кінець календарного року – це вже традиція, якій депутати ніколи не зраджують. 2021-й не став винятком. У середині грудня Верховна Рада ухвалила кілька законопроєктів, пов'язаних із оподаткуванням. Крім того, з 1 січня 2022 року набули чинності поправки до Податкового кодексу, які парламент вніс ще раніше. Тож початок нового року «дарує» платникам податків чимало сюрпризів. Mind розібрався, до яких головних податкових новацій варто бути готовими зі старту.

РРО для малого бізнесу

Незважаючи на те що підприємці кілька тижнів проводили мітинги під Верховною Радою, їм так і не вдалося домогтися того, щоб депутати скасували чи хоча б відстрочили фіскалізацію, намічену на початок 2022 року. Йдеться про застосування касових апаратів, яке стане обов'язковим для всіх підприємців 2–4 груп єдиного податку.

Винятки? Є, але їх мало. Можуть ігнорувати РРО підприємці 1-ї групи, а також ті, хто володіє магазинами в селах і селищах міського типу та не продає підакцизні товари. А ще – підприємці, які надають послуги туристам (наприклад, проводять екскурсії) і приймають безготівкову оплату. Крім того, звільнено від касових апаратів СПД, які отримують оплату безпосередньо на свій банківський рахунок з іншого банківського рахунку або через касу банку.

Порушникам загрожують чималі штрафи. За продаж товарів чи надання послуг без використання РРО стягнення становитиме 100% за перше порушення та 150% – за кожне наступне.

Контроль за КІК

Великому бізнесу також не дадуть розслабитись. З 2022 року почали діяти правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Це компанії, серед власників яких є резиденти України, що володіють у статутному капіталі часткою понад 25%.

За підсумками 2022 року українські співвласники КІК подаватимуть до Державної податкової служби спеціальний звіт. У ньому необхідно вказати найменування підприємства, її адресу, організаційно-правова форму, структуру власності, інформацію про розмір доходу (виручки), сума прибутку, зокрема той прибуток, який виплачено на користь контролюючої особи.

На підставі цих звітів податківці нараховуватимуть податкові зобов'язання. Контролер-фізособа заплатить ПДФО за ставкою 5% (якщо виплачуються дивіденди) або 18% (якщо бенефіціар отримує прибуток) та 1,5% військового збору. Контролер-юрособа заплатить податок на прибуток за ставкою 18%.

За неподання звіту щодо КІК загрожує штраф у розмірі 250 000 грн, а за приховування інформації про наявні контрольовані компанії – майже 2,5 млн грн. Проте щодо штрафів передбачено тимчасовий перепочинок: у 2023 році санкції не застосовуватимуться.

ПнВК, але не для всіх

У середині грудня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №5376 щодо оподаткування резидентів «Дія.Сity». Нагадаємо: «Дія.Сity» – це правовий режим для IT-компаній, які отримують особливі умови роботи, зокрема й податкові пільги.

Серед іншого, згаданий документ передбачає, що податок на доходи фізосіб – співробітників компаній, що є резидентами «Дія.Сity», становитиме 5%. Втім, додатково залишається зобов'язання щодо сплати 22% ЄСВ та 1,5% військового збору. Тобто, по суті, цей податковий режим дублює умови співпраці між юрособами та підрядниками-підприємцями на 3-й групі єдиного податку. Якщо працівник отримує більше ніж еквівалент 240 000 євро на рік, його дохід понад цей ліміт обкладатиметься 18% ПДФО.

Для юридичних осіб також є певні послаблення. Вони можуть сплачувати або 18% податку на прибуток, або 9% податку на виведений капітал. У другому випадку звільняються від оподаткування доходи фізосіб у вигляді дивідендів, нарахованих компанією-резидентом «Дія.Сity», за умови їхньої виплати не частіше ніж один раз на два роки. При цьому з 2024 року витрати компаній-резидентів на платників єдиного податку (йдеться про виплати на користь фізосіб-підприємців) не повинні перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%.

Якщо витрати будуть вищими за згадані межі, компанії, які обрали податок на виведений капітал, заплатять з витрат 9%, а платники податку на прибуток включатимуть у фінансовий результат усі витрати на підрядників-підприємців, що перевищують ліміт.

Дивишся YouTube? Плати ПДВ

З приходом 2022 року подорожчали онлайн-послуги. Це сталося через набуття чинності нормами закону №1525-IX, який уже давно отримав кодову назву «закон про податок на Google».

І ця назва дуже чітко передає його суть. Річ у тім, що норми документа запроваджують оподаткування ПДВ для послуг, які надають електронні платформи. Починаючи з YouTube, Google, Netflix, і закінчуючи «хмарними» сховищами та соціальними мережами.

Як пояснюють юристи, нерезиденти повинні будуть нараховувати 20% ПДВ на постачання електронних послуг в Україні, якщо вони надають ці послуги фізичним особам – зокрема, підприємцям, які не є платниками ПДВ – і якщо дохід постачальника таких послуг за календарний рік перевищує позначку в 1 млн грн.

Для звичайних користувачів усе це означає лише одне: плата за фільми, музику, ігри, електронні книги тепер міститиме ще й ПДВ. Отже, вартість контенту неминуче зросте.

Рента, акцизи та свавілля податківців

Найбільш обговорюваним і резонансним став законопроєкт №5600. Його Рада ухвалила в другому читанні наприкінці листопада, практично в унісон із проєктом Державного бюджету на 2022 рік, під який, власне, законопроєкт №5600 і було розроблено.

До речі, він уже підписаний президентом й став законом №1914-IX. Отже, сподіватися на відстрочку норм, що містяться в ньому, не доводиться.

Змін, які стануться після набуття чинності законом, дуже багато. Їх можна поділити на два блоки. Перший – це підвищення ставок наявних податків і розширення бази оподаткування.

  • Наприклад, ставки акцизного податку на алкогольні та тютюнові вироби, а також екоподатку й рентної плати за користування радіочастотним ресурсом зростуть на 5%.
  • Розрахунок рентної плати на залізну руду відбуватиметься за новою формулою, згідно з якою видобувні компанії сплачуватимуть відсоток (ставки від 3,5% до 10%) фактичної ціни реалізації залізняку.
  • Для операцій із продажу третього та більше об'єктів нерухомості протягом року вводиться ПДФО за ставкою 18%, що ускладнить бізнес тим, хто звик заробляти на купівлі-продажі квартир.
  • Фізособи, які займаються реалізацією власної сільгосппродукції, відтепер платитимуть ПДФО, якщо їхній річний дохід перевищить 12 мінімальних зарплат (це близько 72 000 грн).

Другий блок новацій стосується збільшення повноважень податкових органів.

  • Фіскали за рішенням суду зможуть блокувати керівникам компаній, що мають податкові борги, виїзд за межі України.
  • Крім того, податківці отримали право дошкуляти платникам податків нескінченними запитами-допитами з приводу не лише якихось конкретних порушень, а й будь-яких аспектів, пов'язаних із діяльністю їхнього бізнесу.

І що в сухому залишку?

З приходом 2022 року ми знову отримали не податкову реформу, а лише посилення фіскального та адміністративного тиску. Причому від нього страждатиме не лише великий і середній бізнес, а й геть дрібні підприємці, а також фізособи. Адже не варто забувати, що в Україні на повний хід триває податкова амністія, яка завершиться восени 2022 року. Після неї в податкових органів з'явиться інструментарій у вигляді непрямих методів контролю, за допомогою яких вони зможуть відстежувати не лише доходи, а й витрати населення, і висувати претензії тим українцям, які звикли жити по-панському, всупереч своїм заробіткам.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло