Закохатися в хімічні елементи: навіщо читати книжку «Ложка, що зникає»

Бекґраунд. Коли ви берете ртутний термометр до рук, то ви, найімовірніше, користуєтеся ним з думкою «аби тільки не розбити», адже боїтесь рідини всередині. Сем Кін, автор книжки «Ложка, що зникає», будучи дитиною, ніколи цим не переймався, а навпаки, частенько розбивав термометри.

На перших сторінках книжки ми знайомимося з теплими дитячими спогадами про, уявіть собі, ртуть, яка викликала в автора неабиякий інтерес. Адже, коли розливається вода – лишається лише пляма, а тут маленькі кульки, що тяжіють одна до одної. І як же цікаво було маленькому Семові спостерігати за мамою, яка з обережністю котила одну кульку ртуті до іншої, а ті об’єднувались.

Можна подумати, що книжку написав хімік, який до безтями закоханий в науку, якій присвятив усе життя. Проте Сем Кін – це американський письменник, який написав не одну нон-фікшен книжку саме про науку.

Його книжки допомагають зазирнути у світ точності, досконалості та формул, без відчуття, що знову відкрив шкільний підручник. Не встигаєш озирнутись – і ти вже знаєш, чому елементи періодичної системи розташовані саме так, чому не можна їх міняти місцями, і хто саме доклав зусиль для того, щоб ці елементи були досліджені та знайшли власне місце на карті хімічного всесвіту.

Оригінальна назва: The Disappearing Spoon And Other True Tales of Madness, Love, and the History of the World from the Periodic Table of the Elements

Видавництво: Фабула 

Наклад: 1100 примірників

Сюжет. «Ласкаво просимо на урок географії. Перед вами карта нашого світу «Хімія» – саме так могла б починатися книжка Сема Кіна, адже він розповідає про періодичну таблицю, як про карту, а елементи – її мешканці, які мають пожиттєву заборону на виїзд зі свого місця розташування.

Насправді ви ніколи не могли собі уявити, що в книжці про періодичну систему можна знайти посилання Платона та його діалог про кохання та еротику «Симпозіум» і побачите пояснення, що таке благородні гази в «платонівському» стилі: «Той, хто обожнює досконале й незмінне і зневажає тлінне та невидатне, безперечно, віддасть перевагу перед усіма іншими елементами благородним газам. Бо вони ніколи не змінюються, ніколи не коливаються, ніколи не погоджуються з іншими елементами, як то роблить простолюдин, пропонуючи дешеві товари на ринковій площі. Вони нетлінні та ідеальні». Ось такою фразою автор описує те, що благородні гази не взаємодіють з іншими елементами.

Назви розділів – це теж окремий вид мистецтва, як-от: «Коридор отруювачів: «Ой-ой», у якому розповідається про отруйні елементи. Кадмій, який раніше можна було побачити в складі звичайної чашки, виявляється, вимивається кислим фруктовим соком і був причиною хвороб сотень людей.

Тут же ми знайомимося з талієм – приємним на звучання, але жахливо токсичним, «відомим як отрута отруювачів, елемент для людей, які отримують майже естетичне задоволення від присмачування їжі та напоїв токсинами».

Розповідати про деталі цієї книжци – це псувати читачеві задоволення від очікуваних метафор і нових місць на «хімічній карті світу». Сем Кін зробив чудову роботу – змусив людей закохатися не в персонажів історії, а в хімічні елементи та науку загалом.

Вам сподобається, якщо: ви завжди не любили хімію в шкільні роки, але не проти дати цій науці ще один шанс. Ви точно ще ніколи не читали про хімічні елементи, описані з такою любов’ю. Якщо ви школяр або ваші діти ходять до школи – дайте їм цю книжку. Вона точно допоможе розібратися з періодичною системою хімічних елементів настільки, що вона нарешті стане не просто плакатом на стіні кабінету хімії, а справжньою шпаргалкою. Для звичайного ж читача, який і думати забув про школу, вона може стати відкриттям, адже ви точно не розглядали періодичну таблицю, як карту й не знайомилися з окремими «островами» на ній.

Вам не сподобається, якщо: ви науковець або людина, тісно пов’язана з наукою, і вже давно знаєте викладену в книжці інформацію. Проте вам може бути цікаво, як із такою ніжністю можна описати ледве не кожний елемент з уже згаданої таблиці.

Головна причина прочитати: якщо ви не любили хімію в школі – забути про ті жахіття раз і назавжди, якщо вже в шкільні роки встигли закохатися в цей предмет – освіжити свої почуття та зануритися в них із новою силою. Ви дізнаєтеся не лише про властивості того чи іншого елемента та їхню взаємодію між собою, а також про людей, які за цим стояли.

У тому ж дусі:

«Несамовита фізика: скрипка, піца, вино і надпровідність» Андрій Варламов, Лев Асламазов

Якщо вам сподобалося закохуватися в науку, яку ви так не любили в школі, то розгляньте ще й фізику. Ця книжка вам розповість про щоденні звуки та явища, з якими ви стикаєтесь, але ніколи не задумувались, чому та як саме вони відбуваються.

Наприклад, чому несправність крану у квартирі одного сусіда чують від першого до останнього поверху, а крики в одній квартирі чути лише найближчим мешканцям? Чому річка ніколи не тече прямо, а навіть на рівнинах має власні вигини?

Ще ви розглянете разом з авторами книжки картину «У блакитному просторі» з погляду науковця та замислитесь, з якою ж швидкістю вітер роздуває вітрила намальованого корабля та багато іншого.

---

«Велика історія всього» Девід Крістіан

Якщо вам не хочеться заглиблюватися лише в одну науку, і ви шукаєте книжку, де можна прочитати про наш світ з погляду різних дисциплін – «Велика історія всього» саме для вас.

Тут зібрана історія людства з різних кутів, навіть астрономії, адже історія людства тісно пов’язана з історією Землі, а як тут розібратися без науки, що вивчає планети та зорі?

Ця книжка – хороша нагода відповісти на запитання «А чому колись склалося саме так?»